“Фінансування енергетики в Україні: Зелене майбутнє вже незабаром” – під такою назвою 14 червня 2018 року в конференц-залі готелю Hilton, Київ, відбулася конференція, організаторами якої виступили юридичні фірми Redcliffe Partners та Clifford Chance. Метою заходу було просування діалогу між професіоналами у сфері відновлюваної енергетики, представниками інвестиційних організацій та комерційних банків щодо ефективного використання сучасних фінансових можливостей у секторі “зеленої” енергетики.
Конференція відбувалася за участю Голови Держенергоефективності України Сергія Савчука, нещодавно новообраного члена НКРЕКП Дмитра Коваленка, Голови правління УВЕА Андрія Конеченкова, Голови Міжнародної Турецько-Української бізнес асоціації Бурака Пехлівана, Директора по комунікаціям та міжнародному співробітництву НЕК “Укренерго” Михайла Бно-Айріяна, представників ЄБРР, Укргазбанка, а також експертів ринку відновлюваної енергетики та провідних юристів Redcliffe Partners та Clifford Chance.
В своїй презентації Сергій Савчук, Голова Держенергоефективності, відзначив, що Україна отримала понад 1,1 млрд євро “зелених” інвестицій за останні 3 роки. “Саме сприятлива правова база та нові ініціативи сьогодні є позитивним сигналом інвесторам щодо інвестування в українську “чисту” енергетику!”- зазначив Сергій Савчук.
“Треба відзначити, що починаючи з 2017 року Україною цікавляться провідні вітроенергетичні та інвестиційні компанії з Китаю, Туреччини, Данії та Німеччини”, -зазначив в своєму виступі Андрій Конеченков. Проте, він також зауважив, що “Україна ще знаходиться на початковій стадії розвитку “зеленої” енергетики на відміну більшості європейських країн, які вже мають у своєму енергобалансі від 10% до 44% генерації електроенергії лише за рахунок енергії вітру”.
Протягом конференції її учасники обговорювали можливості та напрямки формування структури ринку сталої енергетики в Україні, процес інтеграції у європейський ринок енергетики, нові підходи та інструменти міжнародного фінансування “зеленої” енергетики в нашій країні.
Вітроенергетика перетворилася з нішевого сектора в успішну глобальну галузь. Вітроенергетична промисловість забезпечує 260 тисяч висококваліфікованих робочих місць в Європі. У глобальному масштабі цей показник становить 1,15 млн. осіб.
Сьогодні 15 червня – Всесвітній День Вітру. У цей день люди всього світу можуть більше дізнатися про вітроенергетику і продемонструвати їй свою підтримку. У цей день компанії демонструють свої вітроенергетичні технології і свій внесок в розвиток місцевої економіки, в створення робочих місць.
Вітроенергетична промисловість приносить користь в усі регіони світу, в тому числі, в менш економічно розвинені. Місцеве населення отримує вигоду від спільного володіння вітровими електростанціями. Вітроенергетичні станції сприяють розвитку місцевої економічної діяльності за рахунок податків, які надходять до місцевих бюджетів.
Енергія вітру забезпечує світ екологічно чистою енергією. Після рекордного для галузі 2017 року у Європі встановлена вітроенергетична потужність досягла 169 ГВт. В даний час вітер забезпечує 12% електроенергії в країнах Європи, в тому числі, 44% – в Данії і 22% – Німеччини.
Встановлена потужність світової вітроенергетичної галузі становить 539 ГВт. Чотири штати США, Уругвай і штат Південна Австралія забезпечують сьогодні понад 30% електропостачання за рахунок енергії вітру.
Генеральний директор WindEurope Джайлс Діксон: «Наземна вітроенергетика сьогодні є найдешевшою формою нової генерації електроенергії в більшості країн Європи. Тепер стає простіше і дешевше інтегрувати вітер в енергосистеми. В якості місцевого ресурсу вітер також означає набагато менше грошей, витрачених на імпорт викопного палива, і, звичайно ж, менша кількість викидів CO2 в атмосферу, а значить, і більш чистого повітря. Вітроенергетична промисловість Європи – це внесок в розмірі 36 млрд євро в ВВП ЄС і європейський експорт в розмірі 8 млрд євро. Вітер впливає і на місцеву економіку. Чи забезпечує він місцеві робочі місця та інвестиції, або вітрові електростанції платять податки до місцевих муніципалітети, енергія вітру позитивно впливає на місцеві громади Європи».
Глава правління УВЕА, віце-президент WWEA Андрій Конеченков: “Впровадження вітроенергетичних технологій дозволяє не тільки інвестувати в місцеву економіку, використовуючи екологічно чистий енергоресурс, а й уникнути військових конфліктів за імпортоване викопне паливо. Вітроенергетика – це шлях до мирного, стабільного, екологічно чистого майбутнього нашої планети”.
14 червня 2018 закінчилися перемови щодо цілей ЕС з відновлюваної енергетики на 2030 рік. Узгоджена ціль є значним покращенням у порівнянні з показником в 27%, представленим Європейською Комісією в листопаді 2016 року. Головною рушійною силою для погодження більш амбітних цілей на рівні ЄС став досягнутий за останні роки значний прогрес в конкурентоспроможності відновлюваних джерел енергії, зокрема скорочення собівартості наземних і офшорних вітроенергетичних технологій.
Директива з відновлюваних джерел енергії визначає конкретні заходи для досягнення встановленої мети. Так, в документі будуть представлені правила з розробки механізмів підтримки ВДЕ, спрямовані на забезпечення впевненості у інвесторів. Державам-членам буде дозволено проводити технологічні аукціони
(аукціон з однієї технології ВДЕ). Аукціони повинні плануватися, принаймні, на п’ятирічний період, включаючи їх терміни проведення, обсяги та бюджет.
Директива також містить положення про захист інвестицій, яке захищає існуючі проекти з відновлюваної енергетики від ретроактивних змін у законодавстві. Дозвільна процедура для нових проектів та проектів з реконструкції вже існуючих об’єктів спрощується, із скороченням терміну будівництва.
Вітроенергетична асоціація Європи WindEurope сподівається, що Рада ЕС та Європейський парламент офіційно схвалять цю угоду в найближчі тижні.
12 червня 2018 року у Вільнюсі, Литовська Республіка, відбувся Симпозіум з електроенергетичного ринку Центральної та Східної Європи, ініційований корпорацією Energy China. Корпорація Energy China є одним з найбільших світових постачальників комплексних енергетичних рішень, входить до всесвітнього рейтингу компаній Fortune 500.
В центрі уваги Симпозіуму знаходились питання, пов’язанні з міжнародним співробітництвом і перспективами розвитку енергетичних ринків країн Центральної та Східної Європи. Перед учасниками виступили представники корпорації Energy China, Віце-міністр енергетики Литви Ліна Сабайтіене, Віце-міністр економіки Литви Еліус Чивіліс, Віце-президент Всесвітньої вітроенергетичної асоціації WWEA, Голова правління УВЕА Андрій Конеченков, Голова правління Lietuvos Energija Дарій Майтстенас та інші експерти з енергетики.
Гостей Симпозіуму привітав голова “Energy China Corp.”, Цзяньпін Ванг (Jianping Wang), який висловив сподівання на посилення співпраці між Європою та Energy China Corp. У своєму виступі Цзяньпін Ванг зазначив, що проекти “зеленої” енергетики, які ведуть до більш ефективного та чистого енергозабезпечення, є пріоритетними для Energy China Corp: “Сьогодні ми маємо чудову можливість обговорювати, взаємодіяти та ділитися знаннями з країнами Центральної та Східної Європи. Ми можемо обмінятися ідеями щодо того, як ми всі можемо співпрацювати, щоб сприяти інноваціям у модернізації та прогресі технологій чистої енергії”.
Віце-міністр енергетики Литви Ліна Сабайтіене повідомила, що Нова енергетична стратегія країни спрямована на зменшення імпорту електроенергії та збільшення виробництва електроенергії з ВДЕ: “Відновлювані джерела повинні стати основою виробництва електричної та теплової енергії до 2050 року”. Очікується, що частка ВДЕ дорівнюватиме 45% в 2030 року та до 80% у 2050 року. За прогнозами, вітроенергетика складатиме найбільшу частку електроенергії, виробленої за рахунок ВДЕ, – 55% до 2030 року.
У своїй презентації Голова правління УВЕА, віце-президент Всесвітньої вітроенергетичної асоціації WWEA, Андрій Конеченков надав огляд українського вітроенергетичного сектору та представив перспективи його розвитку. Зацікавленість китайської сторони щодо співробітництва в галузі “чистої” енергетики, а саме вітрової, сонячної, вітро-водневої та “чистого” вугілля була висловлена головою Energy China Corp. Цзяньпіном Вангом під час зустрічі з Андрієм Конеченковим.
Під час енергетичного симпозіуму було підписано 3 угоди про співробітництво між компаніями та асоціаціями Китаю, Литви та України.
Зокрема, була підписана Угода між North China Power Engineering Co Ltd., Energy China Corp. та НТК Метрополія, Україна, щодо проекту 200 МВт сонячної електростанції.
Довідка
Energy China – національна компанія КНР з понад 160 000 співробітників. Працює в більш ніж 80 країнах світу, зокрема, активно співпрацює з багатьма європейськими державами у форматі 16 +1 (16 країн Центральної та Східної Європи та Китай).
7 червня 2018 року в Верховній Раді України був зареєстрований проект Закону “Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення конкурентних умов виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії” за № 8449. Авторами цього законопроекту виступили 17 народних депутатів, представники п’яти Комітетів ВР України.
Даний законопроект передбачає впровадження системи аукціонів при стимулюванні виробництва електроенергії за рахунок використання відновлюваних джерел енергії (ВДЕ).
Саме 7 червня, в Інформаційному агентстві «ІНТЕРФАКС УКРАЇНА» народні депутати від Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки – Олександр Домбровський, перший заступник голови комітету та Лев Підлісецький, Голова підкомітету з питань електроенергетики та транспортування енергії, а також голова Офісу Національної Інвестиційної ради при Президентові України Юлія Ковалів дали прес-конференцію, на якій розповіли про концепцію законопроекту та про деякі зміни, які мають відбутися в законодавчій підтримці сектора відновлюваної енергетики, починаючи з 1 липня 2019 року.
Ще на початку прес-конференції Олександр Домбровський зазначив, що новий законопроект зберігає максимально комфортні умови для інвесторів, які вже вклали кошти у відновлювану енергетику України, проте дозволяє запобігти “зеленому енергетичному дефолту”, який неминучий при незмінному поточному курсі в енергетиці.
Основні положення поданого законопроекту:
Поточна система підтримки ВДЕ – “зелений тариф” (ЗТ) продовжує свою дію для компаній, які вже побудували сонячні та вітрові електростанції.
Діюча сьогодні система підтримки “зеленої” електроенергії залишиться актуальною для проектів будівництва сонячних та вітрових електростанцій, які вже підписали PPA (power purchase agreement) – договір між виробником і покупцем електроенергії або підпишуть його до 1 липня 2019 року.
Разом з тим, розмір ЗТ для сонячних електростанцій з 2020 року зменшиться на 30%, а не на 10%, як передбачено чинним законодавством. Розмір ЗТ для вітру залишається без змін.
Нова система аукціонів буде обов’язковою для нових проектів СЕС потужністю від 10 МВт; ВЕС – від 20 МВт”.
Аукціони планується проводити за принципом зворотного “голландського.
Мінімальний тариф, тобто тарифу з якого будуть розпочинатися аукціони, вирішуватиме Кабінет Міністрів України. Максимальний аукціонний тариф не буде перевищувати діючий “зелений” тариф.
Кожен переможець зможе підписати договір на продаж виробленої електроенергії з гарантованим покупцем електроенергії терміном дії 20 років. Підписання такого договору буде обов’язковим для гарантованого покупця.
Аукціони будуть проводитися двома ітераціями до травня і до жовтня поточного року.
Аукціони будуть проводитися до 2029 року
Аукціони планується проводити з розбивкою на лоти потужністю 1 МВт.
За кожний МВт заявленої потужності кожен з учасників повинен буде надати банківську гарантію у розмірі 50 тисяч доларів США.
За кожним лотом, переможець зможе повернути таку гарантію при завершенні будівництва в термін до трьох років. При відмові від реалізації проекту він втрачає гроші.
Саме такий підхід за словами Льва Підлісецького “забезпечує рівнодоступність для кожного інвестора, що дозволить брати участь в аукціонах також і невеликим гравцям”. За його прогнозом перший пілотний аукціон має відбутися в другій половині 2019 року по проектам СЕС, які передбачені для будівництва у Чорнобильській зоні.
Законопроект також передбачає збільшення максимальної встановленої потужності для домашніх господарств з 30 кВт до 500 кВт. Це стосується як фізичних так і юридичних осіб.
З 30 травня по 1 червня 2018 року, в рамках реалізації міжурядової співпраці із стратегічного енергетичного планування між Данією та Україною відповідно до Угоди про співробітництво у сфері розвитку та діяльності Українсько-Данського Енергетичного Центру (УДЕЦ, http://www.udec.org.ua) офіційна делегація з України на чолі з Міністром енергетики та вугільної промисловості України Ігорем Насаликом відвідала м. Копенгаген (Данія). До складу делегації ввійшли Ольга Буславець, генеральний директор Директорату енергетичних ринків Міненерговугілля, Ольга Бєлькова, Заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань ПЕК, ядерної політики та ядерної безпеки, Сергій Савчук, Голова Держенергоефективності, та представники керівництва мерій Києва, Калуша та Чернігова. УВЕА – єдина неурядова профільна асоціація, яка увійшла до складу урядової делегації, була представлена головою правління Андрієм Конеченковим.
Українська делегація провела зустрічі із Міністром енергетики, комунальних послуг та клімату Данії (http://en.efkm.dk) паном Ларсом Ліллехольтом (Lars Chr. Lilleholt) та в.о. генерального директора Данського енергетичного агентства (http://en-press.ens.dk) Мартіном Хансеном. На цих зустрічах обговорювалися подальші кроки щодо енергетичної співпраці України та Данії. Офіційним особами був презентований Огляд вітроенергетичного сектору України за 2017 рік, підготовлений Українською вітроенергетичною асоціацією.
Розвиток вітроенергетичних проектів також обговорили під час зустрічі із представниками данської компанії “Vestas” (https://www.vestas.com).
Подальший розвиток енергетичного сектору України може відбуватися, в першу чергу, за рахунок іноземних інвестицій та створення нових робочих місць. Враховуючи подальші обсяги реалізації вітроенергетичних проектів на території України на базі вітрових турбін Vestas, Міністр енергетики та вугільної промисловості Ігор Насалик запропонував Президенту, Генеральному директору групи Vestas Андерсу Руневадому та Президенту Vestas Central Europe Нільсу де Баaру розглянути можливість виробництва башт для вітротурбін Vestas на території України. В Україні є всі можливості для створення виробництва, включаючи сировину місцевого походження. Налагодження виробництва, в свою чергу, призведе до зменшення собівартості продукції і скорочення логістичних витрат.
В програмі УДЕЦ на 2018-2020 рік передбачено залучення данських експертів для допомоги у вирішенні питань, пов’язаних зі створенням системи прогнозування виробництва електроенергії за рахунок вітру. Можливим напрямком розвитку такої співпраці є створення розрахунково-аналітичного центру (наприклад, на базі Гарантованого покупця) або Українсько-Данського спільного підприємства, що мав би надавати учасникам ринку ВДЕ послуги з прогнозування генерації на підставі якісних розрахункових даних.
Українська делегація відвідала завод Amager Bakke (https://www.a-r-c.dk/amager-bakke) з переробки твердих побутових відходів з подальшим виробництвом теплової та електричної енергії в місті Копенгаген. Завод відкрито у 2017 р. данською компанією «ARC» (https://www.a-r-c.dk), яка спеціалізується на реалізації проектів щодо генерації енергії із сміття. Щороку на заводі спалюється біля 400 тисяч тонн побутових відходів. Сміття на завод постачається від 500 000 – 700 000 жителів і щонайменше 46 000 компаній.
За рахунок спалювання сміття завод забезпечує біля 50 000 домогосподарств електроенергією та 120 000 домогосподарств теплопостачанням. Потужність заводу становить до 63 МВт електричної та до 247 МВт теплової енергії.
Цікавим є те, що цей завод є маневреною потужністю для балансування роботи вітрових і сонячних електростанцій, які розташовані в регіоні. До того ж сміттєпереробний завод – взірець не лише комбінованого виробництва тепла та електроенергії із відходів, а й дотримання екологічних норм та використання сучасних “чистих” технологій.
Сторони розглянули можливість проведення спільного аналізу перспектив впровадження проектів щодо виробництва енергії із сміття та можливості залучення даної технології до балансування відновлюваної електроенегетики в Україні.
23 травня 2018 року в Республіці Казахстан стартувала система аукціонів з відбору проектів ВДЕ. Згідно із затвердженим Міністерством Енергетики Республіки Казахстан графіком проведення аукціонів, в поточному році планується проведення аукціонних торгів в обсязі 1 000 МВт встановленої потужності, за типами електростанцій:
Організатором аукціонних торгів виступає АТ «КАЗАХСТАНСЬКИЙ ОПЕРАТОР РИНКУ ЕЛЕКТРИЧНОЇ ЕНЕРГІЇ І ПОТУЖНОСТІ (КОРЕМ)»
Перший в Республіці Казахстан аукціон з відбору вітроенергетичних потужностей пройшов 23-24 травня, в ході якого були представлені 70 МВт вітроенергетичних потужностей для Північної зони, яка об’єднує Акмолинської, Актюбінську, Східно-Казахстанську, Кустанайську, Карагандінскую, Павлодарську і Північно-Казахстанську області.
23 травня розглядалися 20 МВт вітроенергетичних потужностей. В ході аукціону було отримано 9 заявок від казахстанських компаній сумарною встановленою потужністю 40,7 МВт. В аукціоні брали участь проекти, одиничною потужністю від 2 до 7 МВт. Аукціон розпочався зі стартової ціни в 22,67 тенге за кВтг (5,93 євроцентів).
За підсумками електронних торгів переможцями стали:
• КТ «Зенченко і К» на 2 МВт з ціною 18 тенге (4,71 євроцентів) / кВтгод;
• ТОВ «Вічі» на 7 МВт з ціною 18,01 тенге (4,71 євроцентів) ./ кВтгод;
• ТОВ «Ventum Energy» на 4.95 МВт з ціною 18,99 тенге (4,97 євроцентів) .тенге / кВтгод;
• ТОВ «EastWindEnergy» на 4,95 МВт з ціною 19,99 тенге (5,23 євроцентів) ./ кВтгод;
• ТОВ «Іван Зенченко» на 2 МВт з ціною 22,53 тенге (5,9 євроцентів) ./ кВтгод.
24 травня 2018 року розігрувалися 50 МВт вітроенергетичних потужностей. Сумарний обсяг заявок склав 127 МВт. Стартував аукціон також з ціни в 22,67 тенге.
За підсумками електронних торгів переможцем став проект 50 МВт ВЕС в Костанайської області компанії ТОВ «Жель електрик» з ціною 17,49 тенге (4,58 євроцентів) / 1 кВтгод.
P.S. На думку ряду світових виробників вітроенергетичного обладнання, які раніш розглядали Казахстан як перспективний регіон для розвитку вітроенергетичної галузі, країна переходить на використання у проектах б/у вітротурбіни. Експерти вважають це єдиною можливістю реалізувати будь-які проекти за таким низьким тарифом. Казахстан не має власного виробництва вітротурбін і повністю залежить від імпорту.
21 травня 2018 року за ініціативою Науково-навчального центру «Біорізноманіття» (директор – Сіохін Валерій Дмитрович) Мелітопольського Державного педагогічного університету відбулося засідання Робочої групи з впровадження сучасних технологій оцінки та збереження природних комплексів на територіях ВЕС, в роботі якої прийняли участь члени правління УВЕА – Андрій Конеченков і Галина Шмідт.
Учасники засідання обговорювали стратегію розробки науково-інформаційної системи моніторингу та оцінки головних компонентів біорізноманіття в Азово-Чорноморському регіоні України, а також питання щодо впровадження сучасних розробок комплексної системи оцінки впливів ВЕС на природні комплекси відповідно до національних та європейських вимог.
В заході прийняв участь заступник міністра Освіти і науки України Максим Стріха. “Наслідки зміни клімату ми всі відчуваємо на собі. Для України – це величезна потреба в зміні традиційних технологій сільського господарства у зв’язку з підвищенням температури. Я вже не кажу про те, що перед і Україною, і людством стає загроза опустелювання великих територій. Відновлювана енергетика має ту велику перевагу, що вона не лише не збільшує викиди вуглецю, але й не створює енергетичного забруднення”, – зазначив пан Стріха. Підкреслюючи неоціненну роль університетів в швидкому реагуванні науки на сучасні потреби економіки, Максим Віталійович повідомив про плани Міністерства з введення інституційних грантів для наукових проектів тривалістю 5 років.
У своєму виступі, присвяченому впровадженню в України Директиви про охорону диких птахів та Оселищної директиви в межах Угоди України про асоціацію з ЄС, регіональної програми Пан-Європейської екологічної мережі (Натура 2000/Смарагдова мережа) Василь Костюшин, завідуючий відділом моніторингу та охорони тваринного світу Інституту зоології ім. І.І. Шмальгаузена НАН України, повідомив: “Україна підписала угоду з Євросоюзом. В рамках цієї угоди ми взяли на себе зобов’язання з імплементації ряду законодавчих документів, які сьогодні працюють в ЄС. Відносно біорізноманіття, то це два документи – Пташина Директива (Bird Directive) й Оселищна Директива (Habitat Directive). Що нового це дасть країні? По-першу, на законодавчому рівні з’явиться перелік об’єктів так званої “Смарагдової мережі” України. Під час розгляду того чи іншого проекту потрібно буде враховувати цей перелік і проводити оцінку впливу на ці об’єкти. На сьогодні, на базі існуючих даних, хоча вони вкрай неповні, вже підготовлені описи 271 об’єкту, які внесені до всесвітнього переліку об’єктів Смарагдової мережі України. Проте офіційної процедури затвердження цих об’єктів поки ще немає. Міністерство природних ресурсів та екології України наразі допрацьовує проект закону, присвяченого саме Самарагдовій мережі. Прийняття цього закону очікується до кінця 2018 року”.
Учасники робочої групи відвідали Ботієвську ВЕС (Вінд Пауєр, ДТЕК), де ознайомилися з центром управління та інфраструктурою вітроелектростанції. Голова правління УВЕА Андрій Конеченков представив презентацію щодо сучасного стану і перспектив розвитку вітроенергетичної галузі країни.
17 травня 2018 відбулася значна подія в сучасному розвитку національного енергетичного сектору. Вперше в Україні пройшов енергетичний форум нової енергії “Вітер і Водень”, організований Українською вітроенергетичною асоціацією і Енергетичною асоціацією “Українська воднева рада”. Співорганізатором виступила А7 Conferences.
У роботі Форуму взяли участь 300 делегатів з 16 країн світу – представники інвестиційних компаній, виробників вітроенергетичного обладнання, національні та міжнародні девелопери вітроенергетичних проектів, банкіри, юристи. Вперше в країні обговорювалися питання щодо поєднання потужної вітрової енергії та необмеженого потенціалу енергії водню для забезпечення збалансованого розвитку енергетичного комплексу України і переходу до сучасної безвуглецевої економіки.
На Форумі виступили Олександр Домбровський, перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки; Сергій Савчук, голова Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України; Максим Єфімов, перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики та підприємництва, Вікторія Керельська, радник Вітроенергетичної асоціації Європи WindEurope, Родіон Морозов, дирекор департаменту екологічних проектів АБ “Укргазбанк”, Бен Вікерс, старший редактор Bloomberg New Energy Finance, Торстен Веллерт, керівник підгрупи Енергетика та екологія Групи Європейської комісії з підтримки України, Іван Плачков, Голова Ради ГС “Всеукраїнська енергетична асамблея”, міністр енергетики України 1999, 2005-2006 роки, Гюльша Алтікилач, Турецька вітроенергетична асоціація.
У своєму виступі перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки Олександр Домбровський підкреслив: “Питання, яке поєднує не тільки в назві форуму, а й по суті енергію вітру та енергію водню – це важлива місія, яка змушує все українське енергетичне суспільство вчить дивитися далеко-далеко за горизонт. Нам сьогодні дуже потрібні сильні драйвери для розвитку зеленої енергетики. Ми знаємо, що один з інструментів, який дає впровадження конкурентної ціни, конкурентної технології, є проведення аукціонів для нових проектів. Проведення таких форумів, є надзвичайно і надзвичайно важливими. Українська відновлювана енергоефективна політика це є той драйвер економічної політики, який дає нам концентруватися на динамічному розвитку високотехнологічного ВВП”.
Під час панельних дискусій, присвячених питанням розвитку національної вітроенергетичної галузі, своїми знаннями та досвідом з делегатами Форуму поділилися Вікторія Сиромятова, директор компанії Вінд Пауер ДТЕК, Владислав Єременко, генеральний директор Управляючої компанії “Вітряні парки України”, Карл Стурен, генеральний директор Групи Віндкрафт, Максим Козицький, директор компанії “Еко-Оптіма”. На Форумі учасники ринку також обговорювали питання, пов’язані з переходом на нову державну підтримку відновлюваної енергетики шляхом провадження аукціонів.
Голова Держенергоефективності Серій Савчук презентував на форумі розроблену агентством концепцію подальшого стимулювання розвитку відновлюваної електроенергетики: “Поетапне впровадження ефективної системи аукціонів дасть можливість зменшити вартість виробництва енергії з відновлюваних джерел та підвищити конкурентоспроможність бізнесу у цій сфері. Головне, що перехід на аукціони має відбуватися виважено та поступово із впровадженням пілотних проектів, аналізом їх ефективності та подальшим доопрацюванням законодавства”. До участі в аукціоні пропонуються проекти із встановлення сонячних станцій потужністю від 20 МВт та вітроелектростанцій потужністю від 30 МВт. Передбачається, що переможець аукціону матиме змогу продавати “чисту” електроенергію протягом 20 років.
Велику увагу привернули виступи представників компаній-виробників вітроенергетичного обладнання. Ігор Нус, директор з продажу в країнах СНД і Східної Європи компанії Vestas – світового лідера з виробництва вітротурбін, Віталій Севост’янов, технічний директор УК “Вітряні парки України” – першої і на даний час єдиної на пост-радянському просторі національної компанії, яка виробляє сучасні ВЕУ мегаватного класу, Міхаль Гловацький, директор з операційної діяльності Nordex Poland та Ларрі Ванг, віце-президент китайської компанії Ming Yang Smart Energy представили новітні технології з виробництва вітрових турбін.
Андрій Конеченков, Голова правління УВЕА, Віце-президент Всесвітньої вітроенергетичної асоціації: «Головною метою проведення першого в Україні вітро-водневого енергетичного форуму стало обговорення можливостей збільшення частки відновлюваної енергетики в енергобалансі України за рахунок комплексного використання потужної енергії вітру і необмеженого ресурсу водневої енергії. Сьогодні на відновлювані джерела енергії припадає дві третини світових інвестицій в генеруючі потужності, так як для багатьох країн вони стають найдешевшим джерелом енергії нового покоління. В Європейському Союзі 80% нових потужностей припадає на відновлювану енергетику, а вітроенергетика незабаром після 2030 року стане найбільшим джерелом електроенергії за рахунок істотного зростання як наземних, так і офшорних ВЕС. В той самий час розвиток промислової енергетики за рахунок вітру, у випадку з Україною, коли ми маємо великий відсоток ядерних енергоблоків, потребує впровадження маневрових потужностей для збалансованої роботи енергосистеми. Саме впровадження таких технологій, як воднева енергетика, може вирішити цю проблему».
Форум закінчився прийомом на честь 10-річчя Української вітроенергетичної асоціації, під час якого Голова правління УВЕА Андрій Конеченков вручив Подяки УВЕА провідним вітроенергетикам та юристам України – членам УВЕА за їх величезний внесок в розвиток національного вітроенергетичного сектору.
24 квітня 2018 року в селі Райнівка Орлівської сільської ради Приморського району Запорізької області успішно пройшли громадські слухання щодо Звіту з впливу на довкілля проекту Орлівської ВЕС. В рамках проекту передбачено будівництво ВЕС встановленою потужністю 100 МВт та 150 кВ лінії електропередачі довжиною приблизно 21 км. Захід було організовано департаментом екології та природних ресурсів Запорізької обласної державної адміністрації відповідно до постанови КМ України №989 “Порядок проведення громадських слухань у процесі оцінки впливу на довкілля”. В громадських слуханнях приймали участь мешканці сіл Райнівка і Орлівка, представники компанії “Орлівська вітроелектростанція” (ДТЕК ВДЕ), яка реалізує проект та компанії-виконавці ОВД.
Коментуючи громадські слухання з оцінки впливу ВЕС на довкілля – перші в рамках нового Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» – Голова Української вітроенергетичної асоціації Андрій Конеченков зазначив: “Сучасний динамічний розвиток вітроенергетичних технологій у всьому світі доводить їх економічну та екологічну доцільність. В той самий час залучення громадськості до обговорення питань щодо можливого впливу на довкілля в наслідок будівництва та подальшої експлуатації ВЕС є вкрай важливим з точки зору відкритості та прозорості проекту”.
