Автор: vseo_admin

Меморандум про партнерство та співпрацю між Національним університетом водного господарства та природокористування та Громадською спілкою “Українська вітроенергетична асоціація” підписаний 29 грудня 2017 року спрямований на впровадження енергоефективних технологій та технологій з використання ВДЕ, альтернативних видів палива у енергетичному секторі України. В рамках Меморандуму планується організація та спільна участь сторін у національних та міжнародних заходах, присвячених використанню ВДЕ, охороні довкілля тощо. Важливим компонентом співробітництва також є інформаційний обмін з питань створення сприятливого інвестиційного клімату в галузі відновленої енергетики України, актуальних і проблемних питань з впровадження енергозбрегаючих технологій і виробництва електроенергії за рахунок ВДЕ та спільний пошук шляхів їх врегулювання. 

9 січня 2018 року Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (надалі – “Регулятор“), прийняла Постанову № 1, якою внесла зміни до Примірного договору про купівлю-продаж електричної енергії (надалі – “Примірний договір“) між Державним підприємством “Енергоринок” та суб’єктом господарювання, що виробляє електричну енергію з використанням альтернативних джерел енергії (надалі – “АДЕ“). Постанова набирає чинності на наступний день після її офіційного опублікування.

Зміни мають на меті збільшення інвестиційної привабливості, можливостей для залучення фінансування та страхування в галузі альтернативних джерел енергії, а також посилення захисту прав виробників та кредиторів в контексті поточної реформи ринку електроенергії. Більшість ризиків, пов’язаних зі змінами у законодавстві або обставинами, що знаходяться поза межами контролю сторін, прямо покладаються на покупця електроенергії. Виробники АДЕ зможуть вимагати відшкодування у випадку припинення Примірного договору за їхньою ініціативою, у тому числі, шляхом використання положень про зміни до законодавства.

Деякі зміни можуть викликати запитання з точки зору конкурентного права або надати привід для неоднозначного тлумачення їх змісту чи можливостей реалізації через брак чіткості та визначеності (наприклад, посилання на доходи виробника, прямі договори, порядок переговорів або “оскарження” рішень арбітражу тощо). Час покаже, чи новий підхід до розподілу ризиків та відшкодування збитків може бути практично реалізованим та чи є він сталим.

Основні зміни стосуються таких положень:

• Положення про обставини непереборної сили вдосконалене та розширене
• Кредитори можуть укладати прямі договори з покупцями, при цьому встановлюються часові обмеження стосовно прав покупця на припинення договору купівлі-продажу
• Згода покупця на відступлення виробником прав за договором купівлі-продажу кредиторам більше не вимагається
• Визначено зміни у законодавстві, які надають сторонам право вносити зміни до договору купівлі-продажу або припиняти договір, в тому числі, через зміни щодо “зеленого” тарифу
• Виробники матимуть широкі права для припинення договорів купівлі-продажу
• Покупець повинен гарантувати відшкодування виробникам збитків у випадку припинення Примірного Договору
• Внесено низку змін до положень щодо порядку вирішення спорів
• Анулювання дії ліцензії на провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії не призводитиме до автоматичного припинення дії договору купівлі-продажу
• Примірний договір про приєднання електроустановок до електричних мереж скасовано

 Інформація надана ЮФ Redcliffe Partners, членом УВЕА.

Сьогодні, 19 грудня 2017 року Верховна Рада прийняла Закон “Про внесення зміни до Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” щодо покращення інвестиційних можливостей у сфері виробництва електричної енергії з альтернативних джерел”, розроблений спільно з Державним агентством з енергоефективності та енергозбереження України

 (http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_2?id=&pf3516=6081&skl=9).

Цей закон має допомогти у вирішинні проблеми так званого “резервування” потужностей. Сьогодні чимало інвесторів отримавши технічні умови (ТУ) на приєднання до електромереж з різних причин не завершують будівництво об’єктів. “Наразі з 4,5 ГВт потужностей об’єктів відновлюваної електроенергетики, які можливо приєднати до електричних мереж, вже зарезервовано 4,2 ГВт”, – повідомив на свої сторінці у фейсбуці голова Держенергоефективності Сергій Савчук.

Законопроектом передбачається:

– обмежити строк дії ТУ на приєднання об’єктів відновлюваної енергетики до електричних мереж до 3 років;

– безстрокові ТУ, видані до набрання чинності цим Законом, діятимуть 3 роки з моменту набрання чинності цим Законом.

За законопроект проголосувало 227 народних депутатів України.

5 грудня 2017 року Парламентом Верховної Ради України прийнято розроблений Державним агентством з енергоефективності та енергозбереження України Закон України “Про приєднання України до Статуту Міжнародного агентства з відновлюваних джерел енергії” (International Renewable Energy Agency – IRENA). http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=62668).

 “Це перемога, на яку довго чекали всі гравці ринку відновлюваних джерел енергії. Україна стане членом авторитетного міжнародного агентства IRENA (http://www.irena.org). Це означає, що ми виходимо на міжнародну арену з питань відновлюваної енергетики, зможемо залучати досвід, інновації та інвестиції передових країн світу в українські “зелені” проекти і сприяти зменшенню енергозалежності України”, – зазначив на своїй сторінці в фєйсбуці Сергій Савчук, голова Держенергоефективності.

Він також підкреслив, що участь України в Агентстві IRENA дозволить:

• подавати заявки до Абудабійського фонду розвитку (АDFD, http://www.adfd.ae) щодо отримання пільгових кредитів під 1-2 % терміном до 20 років, включаючи 5-річний пільговий період, при умові співфінансування 50/50;
• налагодити плідне співробітництво між Україною та розвинутими державами у сфері відновлюваної енергетики;
• отримати доступ до всієї наявної в IRENA інформації щодо новітніх досліджень, передового досвіду, а також прогресивних механізмів фінансування розвитку відновлюваної енергетики;
• збільшити інвестиції у “зелені” проекти.

Сергій Савчук впевнений, що участь України в IRENA буде позитивним сигналом для іноземних інвесторів, які аналізують можливості впровадження проектів в країні. Він також нагадав, що для досягнення 11% “зеленої” енергії в енергобалансі країни до 2020 року потрібно близько 12 млрд євро.

5 грудня 2017 року між Державним агентством з енергоефективності та енергозбереження України і Національною енергетичною адміністрацією КНР (http://en.ndrc.gov.cn) було підписано Меморандум про співпрацю у сферах енергоефективності та відновлюваної енергетики. В рамках Меморандуму державні установи співпрацюватимуть над підготовкою та реалізацією спільних “зелених” проектів. Меморандум передбачає обмін інформацією щодо державної підтримки та механізмів стимулювання розвитку відновлюваної енергетики.

“Україна та Китай мають колосальні перспективи співпраці у секторі відновлюваній енергетиці. Зі свого боку, Україна пропонує значний ресурсний потенціал, сприятливе законодавче поле для роботи інвесторів та численні потенційні “зелені” проекти в різних регіонах”, – зазначив Сергій Савчук, голова Держенергоефективності України.

За даними міжнародної організації REN21 (www.ren21.net), Китай займає лідируючу позицію у світі за найбільшими обсягами інвестицій у розвиток відновлюваної електроенергетики (не включаючи великі ГЕС потужністю більше 50 МВт). Так, у 2016 році в Китаї залучено 78,3 млрд доларів США у “зелені” проекти.

Контекст World Energy Outlook-2017 (Прогноз світової енергетики, WEO-2017), нещодавно опублікованого звіту, підготовленого Міжнародним енергетичним агентством, визначили чотири масштабні зміни в світовій енергетичній системі:

• Швидке розгортання технологій чистої енергетики і зниження їх вартості: в 2016 році зростання встановленої потужності сонячних електростанцій випереджало усі інші види генерації; з 2010 року вартість нових сонячних електростанцій знизилася на 70%, вітрових – на 25%, а акумуляторів – на 40%.
• Зростаюча електрифікація енергетики: в 2016 році витрати світового споживача на електрику майже зрівнялися з витратами на нафтопродукти.
• Перехід до економіки, більш орієнтованої на послуги, і до більш чистої структури енергоспоживання в Китаї – найбільшому світовому споживачу енергії, якому присвячено детальне дослідження WEO-2017.
• Живучість індустрії сланцевих газу і нафти в США, які залишаються найбільшим у світі виробником нафти і природного газу, навіть при низьких цінах.

WEO-2017 надає різні шляхи розвитку світової енергетики до 2040 року. Сценарій нових стратегій досліджує, куди можуть привести енергетичну систему існуючі стратегії і заявлені наміри. Сценарій сталого розвитку – дуже важливий сценарій, вперше представлений в WEO-2017, містить комплексний підхід до досягнення енергетичних аспектів “Цілей сталого розвитку ООН”: рішучі дії для запобігання змін клімату; загальний доступ до сучасного енергопостачання до 2030 року; різке зниження забруднення повітря.

В Сценарії нових стратегій глобальні енергетичні потреби зростають повільніше, ніж в недавньому минулому, але в період між сьогоденням і 2040 роком, вони все ж виростуть на 30%, що дорівнює додаванню ще одного Китаю і Індії до сьогоднішнього світового попиту на енергію. В основі прогнозів МЕА знаходяться такі ключові фактори як: середньорічне зростання світової економіки на 3,4%; зростання населення з сьогоднішніх 7,4 млрд чоловік до понад 9 млрд в 2040 році; темпи урбанізації, при яких кожні чотири місяці утворюється місто розміром з Шанхай.

В Сценарії нових стратегій задоволення зростаючих світових потреб в енергії в корені відрізняється від останніх двадцяти п’яти років: на лідируючі позиції виходять природний газ, стрімко зростаюча відновлювана енергетика, а також енергоефективність. Без зростаючої енергоефективності зростання кінцевого споживання більш ніж подвоїлося б. На відновлювані джерела енергії (ВДЕ) припадає 40% зростання споживання первинних енергоресурсів, а їх стрімке зростання в електроенергетиці знаменує кінець періоду царювання вугілля. З 2000 року потужності вугільної генерації зросла майже на 900 ГВт, але чистий приріст від теперішнього часу до 2040 року становитиме лише 400 ГВт, включаючи станції, які вже будуються. В Індії частка вугілля в структурі електрогенерації падає з трьох чвертей в 2016 році до менш половини в 2040 році. Споживання нафти продовжує рости до 2040 року, хоча все нижчими темпами. Споживання природного газу виростає до 2040 року на 45%. Оскільки можливості зростання природного газу в електроенергетиці скорочуються, головним напрямком зростання стає промислове споживання. Прогнози для атомної енергетики погіршилися в порівнянні з торішнім WEO, проте Китай продовжує задавати тон в поступовому збільшенні вироблення, випереджаючи США до 2030 року і стаючи найбільшим виробником електроенергії на атомних станціях.

На відновлювані джерела енергії припадає дві третини світових інвестицій в генеруючі потужності, так як для багатьох країн вони стають найдешевшим джерелом енергії нового покоління. Швидке розгортання сонячних фотоелектричних станцій (СФС), особливо Китаєм і Індією, перетворює СФС в найбільше джерело низьковуглецевих генеруючих потужностей до 2040 року. До цього часу сукупна частка ВДЕ в загальному виробництві електроенергії досягне 40%. В Європейському Союзі на ВДЕ припаде 80% нових потужностей, а вітроенергетика незабаром після 2030 року стає найбільшим джерелом електроенергії за рахунок істотного зростання як наземних, так і офшорних вітростанцій. Відновлювана енергетика продовжує отримувати державну підтримку у всьому світі, все більше і більше через аукціони, які приходять на зміну “зеленим” тарифам. Трансформацію електроенергетики прискорюють інвестиції мільйонів домогосподарств, громад і компаній в приватні установки сонячної і вітрової енергетики. Зростання ВДЕ не обмежується електроенергетикою: пряме використання відновлюваних джерел для вироблення тепла, а також на транспорті в усьому світі також подвоюється з 9% до 16% до 2040 року.

Заклик президента КНР до “енергетичної революції”, “боротьбі із забрудненням” і переходу до економічної моделі, більш орієнтованої на послуги, просуває енергетичний сектор в новому напрямку. Китай вступає в нову фазу свого розвитку, рішуче фокусуючи свою енергетичну політику на електроенергії, природному газі і більш чистих, енергоефективних і цифрових технологіях.

Рішення, прийняті Китаєм, відіграють величезну роль у формуванні світових тенденцій і можуть стати каталізатором переходу до чистої енергетики. Масштаби розгортання чистої енергетики в Китаї, експорту китайських технологій і інвестицій за кордоном дають основний імпульс до низьковуглецевого шляху розвитку: в Сценарії нових стратегій третину нових світових сонячних і вітрових електростанцій буде встановлено в Китаї, на нього припадає також більше 40% світових інвестицій в електромобілі.

В Сценарії сталого розвитку низьковуглецеві джерела подвоюють свою частку в структурі енергетики і в 2040 році досягають 40%, використовуючи всі можливості для підвищення енергоефективності, потреба у вугіллі різко йде на спад, а споживання нафти досягає піку. Електрогенерація до 2040 року практично декарбонізірована за рахунок використання відновлюваних джерел (понад 60%), атомної енергії (15%), а також технологій уловлювання та зберігання вуглецю (6%). Електромобілі швидко переміщаються до провідного напряму розвитку, однак декарбонізація транспортного сектору вимагає набагато більш жорстких заходів щодо підвищення ефективності всього сектору і особливо автодорожніх вантажоперевезень.

Відновлювані джерела та енергоефективність – ключові механізми для просування переходу до низьковуглецевого шляху розвитку і скорочення викидів забруднюючих речовин. Облік взаємозв’язків між ними і гармонізація політики з ринковими підходами, особливо в житловому секторі, надзвичайно важливі для отримання економічно ефективних результатів.

Протягом трьох днів з 28 по30 листопада 2017 року, Амстердам перетворився у глобальний епіцентр енергії вітру – тисячі експертів з різних країн світу брали участь в обговоренні, обміні знаннями і дебатах, спрямованих на сприяння подальшому успіху вітроенергетичної галузі Європи. На додаток до 300 експонентів та насиченої програми конференції, яка охоплювала всі аспекти ринкових, політичних і технологічних інновацій у вітроенергетиці, учасники могли також вибирати з величезної програми паралельних заходів, таких як Hackathon, Північноморський форум та інші.

Протягом усієї конференції увага учасників була сфокусована на питаннях, пов’язаних з впливом вітроенергетики на місцеву економіку і громади і те, як цей вплив позначається на глобальному лідерстві Європи в області вітроенергетики, з якими серйозними перешкодами європейська вітроенергетика може зіткнутися в умовах після 2020 року. Крім того пройшли дискусії, присвячені законодавчим ініціативам ЄС в області ВДЕ – Пакету з чистої енергії ЄС, з питань, пов’язаних з перевагами, можливостями і зберіганням енергії, обговорювалася роль дигіталізації в інтеграції вітроенергетики і корпоративні договори з купівлі відновлюваної енергії (Corporate Renewable PPAs) .

У своєму вітальному слові учасникам конференції та виставки WindEurope 2017 Івор Катто, голова WindEurope, який також є виконавчим директором компанії RES Group, закликав держави-члени встановити до 2020 року ціль з відновлюваної енергетики на рівні 35%, що, за словами WindEurope, призведе до росту встановленої вітроенергетичної потужності до 323 ГВт.

Державам-членам також слід надати трирічне бачення розвитку ВДЕ, в якій вказати довгострокові бюджети і розміри ринку, щоб девелопери могли планувати свою діяльність заздалегідь. «З чітким баченням приходить економічний розвиток, знижується вартість для споживача», – зазначив Катто. Крім того, необхідно зберегти пріоритетну покупку енергії, вироблену за рахунок ВДЕ, особливо для існуючих проектів. І нарешті, на думку Катто, енергомережі повинні включати технології, що забезпечують балансування мережі.

В рамках конференції відбулося підписання Меморандуму про співпрацю та партнерство між Українською вітроенергетичною асоціацією і Турецькою вітроенергетичною асоціацією.

У 2016 році частка Європейської вітроенергетики в ВВП ЄС склала 36 млрд євро, 263 тисяч чоловік працюють в галузі, експорт вітроенергетичної продукції за межі Європи досяг 8 млрд євро, а податкові надходження в бюджет – 4,9 млрд євро.

Саме такі основні висновки нової доповіді “Місцевий вплив, глобальне лідерство”, який підготувала компанія Deloitte спільно з WindEurope, представленого 28 листопада 2017 року в рамках Міжнародної конференції WindEurope 2017. У доповіді також представлені дані з кількості зниження імпорту викопного палива (32 млрд євро за період з 2011 по 2016 роки) і скорочення викидів CO2 (166 млн т CO2 у 2016) завдяки використанню вітроенергетичних технологій.

Енергія вітру приносить прибуток не тільки вітроенергетичній промисловості, але і, в цілому, всій економіці. Кожні 1 тисяча євро обороту ветроіндустрії приносять 250 євро в інші сектори економіки, такі як: металургія, хімічна промисловість, електрообладнання та машинобудування, будівництво та інжиніринг. Значна частина промисловості і ланцюжка поставок розташована в економічно менш розвинених районах. Вітроенергетика забезпечує якісні робочі місця: 82% із
263 тисяч працюючих у вітроенергетичному секторі є висококваліфікованими фахівцями.

Вітростанції також дають пряму вигоду місцевим громадам тих територій, де вони розташовані, будь то через місцевих жителів, які отримують доходи через суспільне володіння вітропарками або через компанії-оператори ВЕС, які сплачують місцеві податки міській або районній владі.

“Вітер – це розумний вибір для економіки. Це історія промислового успіху Європи. Але вітроенергетика знаходиться зараз під загрозою. Чіткі і амбітні цілі і політика необхідні для підтримки робочих місць і економічного зростання, які дає наша галузь”, – зазначає Джайлс Діксон, генеральний директор WindEurope.

«Політика в галузі відновлюваних джерел енергії – це промислова політика: енергія вітру вносить великий вклад в економіку на національному та міжнародному рівнях. Основною вимогою для вітроенергетики і екологічно сталого зростання в Європі є стабільна, надійна і довгострокова політична структура після 2020 року. Коли ми бачимо значні обсяги на ринку або в регіоні, ми інвестуємо в створення виробничого ланцюжка, так як економіка виробництва залежить від масштабу,”- вважає Ханс-Дітер Кеттвіг, керуючий директор ENERCON.

“Питання, пов’язані зі зміною клімату, енергетичною безпекою та промислової стабільністю в Європі, наразі є більш актуальними, ніж будь-коли раніше. Вітроенергетика є важливою частиною рішення, що вже було переконливо доведено – на локальному та глобальному рівнях”, – підкреслює Маркус Таке, генеральний директор Siemens Gamesa Відновлювана Енергетика.

28 листопада 2017 року під час міжнародної конференції WindEurope 2017, що проходила в Амстердамі, Нідерланди, з 28 по 30 листопада, був підписаний Меморандум про співробітництво та партнерство між Українською ветроенергетичною асоціацією (УВЕА) та Турецькою ветроенергетичною асоціацією (ТВЕА).

Під час підписання Меморандуму між представниками УВЕА та ТВЕА відбулася перша робоча зустріч, під час якої представники вітроенергетичних секторів України та Туреччини обговорили можливості співпраці, спрямованої на широкомасштабне впровадження вітроенергетичних технологій, подальший успішний розвиток сектору.

Метою підписання Меморандуму є взаємовигідне партнерство вітроенергетичних асоціацій задля  сприяння переходу до низьковуглецевої економіки.

УВЕА і ТВЕА  будуть спрямовувати свої зусилля на ефективну співпрацю з обміну технічними знаннями і досвідом, накопиченими в галузі використання вітроенергетичних технологій, національного виробництва вітроенергетичного обладнання.

Усвідомлюючи необхідність спільних дій, спрямованих на подальший успішний розвиток вітроенергетичної промисловості України і Туреччини, асоціації визначили наступні пріоритетні напрямки співпраці:

• Взаємний обмін знаннями та досвідом в сфері розвитку вітрових технологій;
• Стійка робота енергосистеми з високою часткою інтегрування вітроенергетичної генерації;
• Зміцнення співпраці між українськими та турецькими компаніями і організаціями, задіяними в вітроенергетичної промисловості;
• Організація спільних семінарів, ділових зустрічей, навчальних турів.

За підсумками 2016 року, сумарна встановлена потужність вітроенергетики Туреччини становила 6106 МВт. Останні 5 років вітроенергетична промисловість демонструє високі темпи зростання – на рівні 27-29%. Тільки в 2016 році було введено в експлуатацію 1 387,75 МВт нових вітроенергетичних потужностей. Подібні результати очікуються і щодо 2017 року (точні дані будуть оприлюднені на початку 2018 року).

На думку Андрія Конеченкова, голови правління УВЕА, “високі темпи розвитку вітроенергетичного сектору в Туреччині демонструють прекрасні результати інтеграції вітроенергетичних технологій в національну енергомережу”.

“Сектор енергетики Туреччини зайнявся вирішенням питань, пов’язаних з надійною роботою національної енергосистеми з високим рівнем ВДЕ, балансуванням, проведенням аукціонів, і надбавкою до “зеленого” тарифу за використання обладнання місцевого виробництва, набагато раніше, ніж ми в Україні. Нам є чому повчитися у наших колег в Туреччині”, – підкреслив Андрій Конеченков.

23 листопада 2017 року у Києві за ініціативи Держенергоефективності України відбувся IX Міжнародний інвестиційний бізнес-форум “Відновлювана енергетика та енергоефективна модернізація промисловості”.

Більше 600 учасників заходу – представники центральної та місцевої влади, бізнесу, дипломати з ООН, Данії та Швейцарії, представники Європейської комісії, Укргазбанку, Ощадбанку, ЕБРР, IFU – обговорювали інвестиційну привабливість «зелених» проектів та подальший розвиток відновлюваної енергетики в Україні.

На відкритті Форуму Віце-прем’єр-міністр України – Міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Геннадій Зубко відзначив, що енергонезалежність країни нерозривно пов’язана з питаннями енергоефективності та “чистої” енергетики. Основна мета – зробити країну ощадливим споживачем енергоресурсів, сформувати конкурентоздатну економіку та вміло використовувати значний ресурсний потенціал. Пан Зубко підкреслив: “Україна сьогодні єдина країна в Європі, яка має найбільші “зелені” тарифи для залучення інвестицій. Я думаю, що сьогодні в Європейському Союзі ні в кого немає ані 15 ані 16 євроцентів для сонячної енергетики. Я ще раз і ще раз подивився на вітрову енергетику. Капіталовкладення сьогодні в вітрову енергетику є більш ефективними та більш окупними, ніж в сонячну енергетику і з меншим тарифом”.

Голова Держенергоефективності Сергій Савчук презентував сучасну підтримку відновлюваної енергетики: “За останні три роки близько 400 млн євро залучено у встановлення 1 670 МВт нових теплових потужностей, що використовують альтернативні джерела енергії, ще 345 млн євро –  у 353 МВт потужностей  відновлюваної електроенергетики. Разом маємо близько 800 млн євро інвестицій у “чисту” енергетику. Це лише початок”. В своїй промові пан Савчук зазначив, що: “Світова тенденція демонструє, що відновлювана енергетика залучає все більше інвестицій, ніж традиційна. Крім цього, вартість виробництва “чистої” енергії щороку дешевшає. Це дає нам впевненості у тому, що відновлювана енергетика не лише міцнітиме, а стане бумом енергетичної децентралізації країни. “Зелені” проекти відкривають можливості для економічного зростання,  посилення енергетичної безпеки країни та підвищення добробуту всього населення”.

Про плідну співпрацю України та Данії у відновлюваній енергетиці розповів Рубен Медсен, посол Королівства Данії в Україні. Він акцентував увагу на успішності роботи Українсько-Данського енергетичного центру (UDEC). Треби згадати, що в рамках Проекту з Технічної допомоги UDEC вже розпочав роботу з Міненерговугілля, УВЕА та НЕК “Укренерго” щодо розробки механізмів прогнозування генерації вітрової електроенергії в Україні.

Зі своїми презентаціями на Форумі виступили члени УВЕА Вікторія Сиромятова, керівник напряму відновлюваної енергетики  ДТЭК ВИЭ і Тарас Федак, директор з розвитку ТОВ Еко-Оптіма, які надали учасникам заходу успішні приклади реалізації вітроенергетичних і сонячних проектів в Україні.

Відеозапис з IX Міжнародного інвестиційного бізнес-форуму “Відновлювана енергетика та енергоефективна модернізація промисловості” можна подивитися за наступним посиланням:

https://www.youtube.com/watch?v=NRjN08HpYQ8&feature=youtu.be