Автор: vseo_admin

14 червня в приміщенні прес-центру інтернет видання «Обозреватель» відбулася прес-конференція на тему: «Використання енергії вітру в Україні: можливості та перспективи», яка була присвячена Всесвітньому Дню вітру.

 

У прес-конференції прийняли участь:

 – глава правління Української вітроенергетичної асоціації Андрій Конєченков;

– екс-керівник проекту будівництва Очаківскої ВЭС Олександр Щербатюк;

– член правління Українскої вітроенергетичної асоціації, департаменту малої вітроенергетики Миколай Савчук.

 

Щорічно 15 червня відзначається Міжнародний день вітру. У цей день по всьому світу проходять тисячі публічних заходів, кожен бажаючий може відвідати вітроелектростанцію, зустрітися з експертами, відвідати різноманітні заходи, присвячені цій технології та знайти для себе відповідь на всі питання, що цікавлять, які пов’язані з сучасною вітроенергетикою. Починаючи з 2011 року Україна стала офіційним учасником цього заходу.

 

2011 рік став знаковим для вітроенергетичного сектору України та ввійшов у його історію як рік реалізації в Україні перших приватних проектів промислових вітроелектростанцій (ВЕС). Визначним є також той факт, що вперше в Україні були встановлені сучасні вітротурбіни мегаватного класу. Головним каталізатором розвитку вітроенергетики в Україні в минулому році був та залишається й сьогодні «зелений тариф» на продаж електроенергії, виробленої за допомогою енергії вітру, який діє в країні з 2009 року.

 

Європейська вітроенергетична асоціація EWEA, Всесвітня рада з вітроенергетики GWEC спільно з національними асоціаціями координують роботу з проведення Міжнародного дня вітру по всьому світу. В Україні ініціатором і координатором Міжнародного дня вітру виступає Українська вітроенергетична асоціація.

www.obozrevatel.ua

27 квітня 2012 компанія Vestas Wind Systems A / S, світовий лідер у галузі вітроенергетики, з радістю повідомила про ще однин продаж своїх турбін, укладений  на ключовому для компанії ринку України. Новим клієнтом компанії Vestas, стала Група DTEK, яка замовила 30 турбін V112 потужністю 3,0 МВт. Ці турбіни складають першу частину Ботієвского проекту, встановлена потужність якого після його повної реалізації буде складати 195 МВт. Ботієвский проект розташовується у прибережному районі Запоріжскої області, біля села Ботієво.

Замовлення включає в себе поставку, монтаж и введення в експлуатацію 30 вітротурбін моделі V112 потужністю 3.0 МВт і систему VestasOnline ® Business SCADA. Укладення угоди про сервісне обслуговування знаходиться зараз у стадії переговорів. Завершення проекту заплановано на четвертий квартал 2012 року.

Джерело: http://www.vestas.com/en/media/news/news-display.aspx?action=3&NewsID=3079

 

Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) та Фонд чистих технологій (Clean Technology Fund) 25 квітня 2012 року підписали договори з компанією “Еко-Оптіма” щодо надання кредиту на суму 13,3 млн. євро на будівництво вітрової електростанції потужністю 12,5 МВт в Старосамбірському районі Львівської області. Про цю подію повідомив Інформаційно-аналітичний ресурс “Українська енергетика UA-Energy.org”.

Так, ЄБРР надасть “Еко-Оптіма” кредит на суму 9,5 млн. євро на термін 10 років, а Фонд чистих технологій – 3,8 млн. євро на термін 15 років.

“Це перший проект з відновлюваної енергетики, профінансований ЄБРР [в рамках Програми фінансування альтернативної енергетики в Україні (USELF) – наголосив керуючий директор ЄБРР в Туреччині, Східній Європі, Кавказі та Середній Азії Олів’є Декамп.

 

 

ВЕС, яку планують ввести в експлуатацію до кінця 2012 року, буде складатися з 5 вітрогенераторів потужністю 2,5 МВт кожний і вироблятиме на рік близько 25,5 ГВтгод електроенергії. Вважається, що даний проект підвищить якість та надійність енергопостачання у Львівській області та забезпечить електроенергією більше 10 тис. домогосподарств, при цьому викиди вуглецю скоротяться приблизно на 26 тис. тон в рік.

За інформацією UA-Energy.org

Консорціум, що складається з таких компаній як: Marubeni, the University of Tokyo, Mitsubishi, Mitsubishi Heavy Industries, IHI Marine united, Mitsiu Engineering & Shipbuilding, Nippon Steel, Hitachi, Furukawa Electric, Shimizu and Mizuho Information & Research бере участь в експериментальному проекті, який спонсорує Міністерство економіки, торгівлі і промисловості Японії, по створенню плавучої офшорної вітростанції.

Даний експериментальний проект передбачає будівництво трьох плавучих вітротурбін і однієї плавучої підстанції біля узбережжя Фукусіми. Реалізація першого етапу проекту починається в 2012 році і передбачає будівництво однієї 2 МВт ветротрубіни і першою в світі 66 кВ плавучої підстанції, а також прокладання підводного кабелю. Під час другої стадії проекту в період між 2013 і 2015 роками будуть побудовані і введені в експлуатацію ще дві вітротурбіни потужністю 7 МВт кожна.

Префектура Фукусіма пов’язує даний експериментальний проект зі своїми надіями на народження нового сектору відновлюваної енергетики і створення нових робочих місць, в рамках робіт з відновлення Фукусіми після Великого землетрусу у Східній Японії.

Завдяки реалізації даного проекту, Префектура Фукусіма сподівається на створення сектору великої вітроенергетики. Зрозуміло, що одним з найбільш важливих питань даного проекту є співіснування рибної і офшорної вітроенергетичної промисловостей. Для вирішення цієї проблеми консорціум буде докладати всіх зусиль для підтримки добрих відносин з місцевою рибною промисловістю, в першу чергу шляхом тісної взаємодії з нею, і в той же самий час, працюватиме над комерціалізацією даного проекту офшорної ВЕС.

Представники Mitsubishi Heavy Industries вважають, що створення практичної бізнес схеми вітропарку в рамках реалізації даного експериментального проекту зможе привести до поширення в майбутньому великомасштабних плавучих вітростанцій. Крім того, користуючись досвідом і знаннями, набутими в ході створення першої в світі плавучої вітростанції, дана технологія може бути поширена по всьому світу, і привести до створення нового експортного бізнесу Японії.

 

Джерело: Mitsubishi Heavy Industries, березень 2012

• На світовому ринку малих вітротурбін спостерігався динамічний ріст, загальна встановлена потужність досягла 440 МВт
• Більше 330 виробників малих вітротурбін в 40 країнах світу
• Політика, спрямована на підтримку малої вітроенергетики, могла б привести до стрімкого зростання ринку малих вітротурбін

Хузум / Бонн, 15 березня 2012 (WWEA) – З нагоди ІІІ всесвітнього самміту з малої вітроенергетики, що пройшов в рамках виставки по Новій енергії у Хузумі, Німеччина, WWEA 15 березня 2012 опублікувала перший Звіт з розвитку малої вітроенергетики в світі. Вперше дані по малій вітроенергетиці світу були зібрані і опубліковані.

Загальне число малих вітротурбін, встановлених по всьому світу на кінець 2010 року, досягло 656’000 одиниць, в 2009 році ця цифра становила 521’000 одиниць і 460’000 – в 2008 році. Малі вітрогенератори загалом представляють близько 440 МВт встановленої потужності (на кінець 2010 року); для порівняння, загальна встановлена потужність великої  вітроенергетики світу становить 240 ГВт.

Найбільше малих вітротурбін встановлено в двох країнах світу – в Китаї (450’000 одиниць/166 МВт) і в США (144’000 вітроагрегатів /179 МВт), за ними йдуть середні за розміром ринки, що налічують 2-22000 встановлених одиниць або 5 -50 МВт сумарної встановленої потужності, а саме – Сполучене Королівство, Канада, Німеччина, Іспанія, Польща, Японія та Італія.

За прогнозами WWEA в 2020 році мала вітроенергетика може досягти 3800 МВт встановленої потужності, що відповідає майже десятикратному росту в порівнянні з 2010 роком. Обсяг ринку нових введених в експлуатацію малих вітроагрегатів збільшиться приблизно до 750 МВт в 2020 році.

Сьогодні, понад 330 виробників малих вітротурбін працюють  в 40 країнах на всіх континентах, при цьому приблизно ще 300 компанії  виробляють обладнання для сектора малої вітроенергетики. Більшість з цих виробників є представниками малого та середнього бізнесу. Більше половини цих компаній розташовані у п’яти країнах світу, а саме: у Китаї, США, а також у Німеччині, Канаді та Сполученому королівстві.

Не дивлячись на те, що сектор малої вітроенергетики в багатьох країнах розвивається досить енергійно, уряди лише декількох країн пропонують політику, спеціально спрямовану на підтримку сектора малої вітроенергетики. Менше, ніж в десяти країнах світу існує тариф прийнятний для малої вітроенергетики. У той час, як в країнах, що розвиваються, де попит на малі вітроагрегати міг би бути величезним, особливо в не-електрифікованих районах, схеми підтримки розвитку сектора практично повністю відсутні. Тільки, наприклад, в Китаї, мала вітроенергетика сьогодні  «бере участь» в електрифікації сільських районів, і це завдяки відносно помірним цінам, які існують у країні на малі вітроагрегати.

Президент WWEA Хе Дексін: “Поки що частка малих вітротурбін в вітроенергетичному ринку – незначна. Однак потенціал ринку величезний. Де б не дув вітер, малі вітроагрегати можуть постачати електроенергією місцевим жителям за допустимою ціною, будь то у рамках електрифікації сільських районів, як в Китаї або інших країнах, що розвиваються, або приєднані до загальної енергомережі, як у промислово розвинених країнах. Враховуючи це, а також і нещодавнє стрімке зростання, в осяжному майбутньому у сектора малої вітроенергетики є можливість значно збільшити свою частку ранка і стати процвітаючою промисловістю, що сприяє здоров’ю людей, енергетичної безпеки і чистого навколишнього середовища.

Генеральний секретар WWEA Штефан Гзюнгер: “Уряди повинні усвідомити величезний потенціал малої вітроенергетики і ті великі економічні, соціальні та екологічні переваги, які він несе з собою, і створити привабливу законодавчу базу. У найближчому майбутньому необхідно впровадити короткі і всеосяжні дозвільні процедури, створити відповідні тарифи на електроенергію або аналогічні схеми підтримки розвитку галузі, а також комплексний стандарт і системи сертифікації малих ВЕУ. Величезне число виробників малих вітротурбін, багато з яких ще дуже маленькі, демонструє потенціал сектора малої вітроенергетики в сфері створення нових робочих місць і створення процвітаючого сектора вітроенергетики.

Повна версія звіту Small Wind World Report 2012, підготовленого WWEA, включає в себе:

• Основні статистичні дані;
• Прогноз розвитку світового ринку малої вітроенергетики до 2020 року;
• Огляд існуючих політик, рушійних факторів та перешкод;
• Докладні звіти по країнах;
• Каталог виробників малих вітротурбін з інформацією про більш ніж 330 компаній та їх продукції.

Бонн / Коямпуттур (Всесвітня вітроенергетична асоціація (WWEA), 7 лютого 2012 року. Новий рекорд світової  вітроенергетики: в 2011 році у світі було встановлено 42 ГВт нових вітроенергетичних потужностей у порівнянні з 37,6 ГВт, встановленими у 2010 році. За попередніми даними, отриманими WWEA та опублікованими з нагоди 3-ьої Всесвітньої вітроенергетичної конференції «WE20 by 2020» («20 % за рахунок вітроенергетики до 2020 року»),  яка відбулася в Коямпуттурі, Індія,  сумарна вітроенергетична потужність у всьому світі наблизилась до показника 239 ГВт, що достатньо  для забезпечення 3% споживання електроенергії в світі. 

За підсумками року Китай зберіг свою позицію лідера в рейтингу країн світу. У країні була встановлена таж кількість вітроенергетичних потужностей, що й в 2010 році. Протягом 2011 року Китай ввів у експлуатацію 18 ГВт нових потужностей, при цьому сумарна вітроенергетична потужність наблизилася до 63 ГВт, що відповідає більше чверті всієї світової вітроенергетичної потужності. Другим за величиною ринком з точки зору нових вітрових потужностей, введених в експлуатацію, знову стали США (6,8 ГВт). Далі йдуть Індія (2,7 ГВт), Німеччина (2 ГВт) і Канада (1,3 ГВт). Іспанія, Франція та Італія встановили близько 1 ГВт кожна.

Значне збільшення використання вітроенергетичних технологій особливо помітно на ринках, що розвиваються, в першу чергу, таких як, Китай, Індія, Бразилія і Мексика. Цей факт відкриває нові можливості для подальшої експансії вітроенергетики, викликану зростаючим попитом на електроенергію в цих країнах, оскільки саме за рахунок вітроенергетики можна економічно, безпечно і своєчасно забезпечити постійно зростаюче електроспоживання.

З іншого боку, на деяких європейських ринках спостерігався застій, і навіть скорочення у розвитку вітроенергетики. Ринок США став сильнішим в порівнянні з 2010 роком, однак, середньострокові перспективи виглядають не особливо барвистими у зв’язку з відсутністю ясності щодо політичних схем підтримки даного сектору економіки країни.

LBNL-NREL аналізують витрати, пов’язані з вітроенергетичними проектами, які реалізуються в США, на основі порівняння даних за трьома часовими періодами:

• проекти, реалізовані в 2002-2003 роках,
• проекти, реалізовані в 2009-2010 роках,
• а також проекти, які будуть реалізовані приблизно в 2012-2013 роках (з урахуванням поточних цін на вітротурбіни)

 

Згідно дослідженню на протязі даного періоду часу спостерігалась значна нестабільність у розвитку вітроенергетичної технології,  а нормовані витрати по вітроенергетичним проектам, що розвиваються на  територіях зі стійкими вітровими ресурсами, в даний час проявляють тенденції до найбільшого зниження за весь час розвитку вітроенергетики в США.

 

Основні висновки дослідження включають:

• При розгляді тенденцій тільки в області капітальних витрат і коефіцієнта використання потужності поточні витрати по вітроенергетичному проекту з урахуванням сучасних цін на вітротурбіни і в залежності від якості вітрового ресурсу, знизилися на 5%-26% у порівнянні з іншим достатньо низьким «ціновим» періодом в історії вітроенергетики (а саме, 2002-2003 роки). Якщо ж враховувати також і передбачувані тенденції в області витрат на експлуатацію і технічне обслуговування, фінансування та надійність турбін, зниження нормованих витрат оцінюється приблизно в 24-39% у порівнянні з 2002-2003 рр.
• Дані тенденції в основному розвивались завдяки значному підвищенню коефіцієнта використання потужності (в рамках окремих вітрових класів) за рахунок збільшення висоти ступиці та діаметра ротора, а також завдяки зниженню цін на вітротурбіни на протязі останніх 2 років; постійному покращенню експлуатації та технічного обслуговування, підвищенню надійності роботи вітротурбін. Фінансування також грає роль в цьому процесі, хоча тенденції в даній області менш постійні. Безумовно, говорячи про розвиток та поліпшення вітроенергетичної технології, в першу чергу маються на увазі технології наземної вітроенергетики.
• Нормовані витрати вітроенергетики різко зросли в період між 2002-2003 рр. та 2009-2010 рр. у зв’язку зі зростанням вартості вітротурбіни та проектних витрат, які повністю не компенсувалися за рахунок поліпшення робочих характеристик вітротурбін. С тих пір ціни на турбіни знизилися, в той час як поліпшення робочих характеристик продовжується, приносячи істотне прогнозоване зниження нормованих витрат вітроенергетики.
• Нормовані витрати вітроенергетики на майданчиках з високими вітровими ресурсами наближаються до ~3 центам за 1кВт·год (з урахуванням діючих федеральних податкових пільг). Завдяки вдосконаленню технології, зокрема для роботи в умовах низької швидкості вітру, розрив між витратами вітроенергетики на майданчиках с низькою та високою швидкістю вітру значно зменшився, відкриваючи нові території для потенційного розвитку вітроенергетики в США.
• Кількість територій у Сполучених Штатах, які можуть підтримувати коефіцієнт використання потужності вітротурбін в діапазоні «35% и вище» на рівні проекту, збільшилась на 130-270% у порівнянні з 2002-2003 рр. завдяки вдосконаленню технології вітротурбін. Кількість земель, на яких можуть розвиватися вітроенергетичні проекти, при яких витрати будуть нижче 5 центів за 1кВт·год (з урахуванням федеральних податкових пільг), зросло майже на 50% за той же період часу.
• Не дивлячись на останні досягнення, принаймні, три фактори можуть вплинути на збільшення для покупців нормованих витрат по вітроенергетичному проекту:

(1)       можливість збільшення вартості вітротурбін, якщо попит на вітротурбіни почне наздоганяти існуючу пропозицію на ринку, або у разі появи інших зовнішніх факторів, наприклад, зростання цін на сировину та/або робочу силу;

(2)       можливість розвитку тенденції, спрямованої на використання майданчиків зі зниженою швидкістю вітру, що викликана можливими обмеженнями по приєднанню та вибору майданчиків;

(3)       можливе скасування федеральних податкових пільг для вітроенергетики по закінченню 2012 року, які на даний час «знижують» вартість вітроенергетичного проекту для покупців майже на 3 цента/кВт·год.

 

З презентацією по даній роботі можна ознайомитися на сайті:: http://eetd.lbl.gov/ea/ems/reports/wind-energy-costs-2-2012.pdf.

 

 

 

За матеріалами Всесвітньої вітроенергетичної асоціації

Одним з напрямків робіт Інституту відновлюваної енергетики Національної академії наук України (ІВЕ НАНУ) є виконання робіт з визначення експлуатаційних характеристик вітрових електричних установок, вітчизняного або закордонного виробництва, при встановленні їх в Україні. Саме з цією метою в Інституті створена випробувальна лабораторія з питань випробувань вітрових електричних установок (ВЕУ) та вітрових електричних станцій (ВЕС).

25 жовтня 2011 року Національне Агентство з акредитації України видало «Атестат Акредитації», який засвідчує компетентність Випробувальної лабораторії ІВЕ НАНУ відповідно до вимог ДСТУ ISO/IEC 17025:2006 (ISO/IEC 17025:2005) в галузі: випробування вітроелектричних установок та вітрових станції за показниками:

1)    Вимірювання рівня шуму (ДСТУ 4225-2003 п.7.6, ДСТУ IEC 61400-11-2002);
2)    Вимірювання опору ізоляції (ДСТУ 4225-2003 п.7.15, ГОСТ 7217-87);
3)    Вимірювання опору заземлення;
4)    Вимірювання характеристик потужності (ДСТУ IEC 61400-12-2001, ДСТУ 4225-2003 п.7.3);
5)    Випробування типу  (ДСТУ 4225-2003):
– випробування на безпечність функціонування;
– вимірювання характеристик потужності;
– вимірювання характеристик шуму;

6)    Визначення значень показників надійності ВЕУ (ДСТУ 4037-2001 пп.6,16,19, ДСТУ 4225-2003 п. 7.4).

Більш детальну інформацію можна отримати на сайт ІВЕ НАНУ: www.ive.org.ua