cloud for logo

УКРАЇНО-ПОЛЬСЬКИЙ КРУГЛИЙ СТІЛ НА PWEA 2023

Вже шостий рік поспіль невеличке польське місто Сероцьк протягом трьох днів стає вітроенергетичним центром Польщі. Саме тут з 20 по 22 червня 2023 року проходить щорічна конференція Польської вітроенергетичної асоціації – PWEA 2023. Цей триденний захід об’єднує ключових осіб, які приймають рішення, лідерів громадської думки, представників місцевої влади, бізнесу та екологічних асоціацій, засобів масової інформації та всієї вітроенергетичної галузі в одному місці.

Розвиток відновлюваних джерел енергії, як ніколи, сьогодні стає актуальним для Польщі. За даними польських енергетичних мереж, потенціал ВДЕ вказує на можливість досягнення щорічного виробництва понад 100 ТВт·год відновлюваної енергії до 2030 року, що значно перевищує 50% електроспоживання в Польщі.

Важливою подією заходу став україно-польській круглий стіл «Відновлення України та енергетичний перехід у Польщі», який пройшов 20 червня 2023 року, Учасники заходу – представники потужних українських вітроенергетичних компаній, міжнародних і польських фінансових інституцій говорили про роль ВДЕ, в першу чергу, вітроенергетики, у відновленні України, її енергетичного сектору, о зацікавленості польських компаній в секторі вітроенергетики України.

Водночас треба розуміти, що саме приватні вітроенергетичні і фотоелектричні проєкти стануть драйвером будівництва децентралізованої, зеленої генерації в повоєнні часи. 

На подальшій підтримці України і необхідності розвитку відновлюваних джерел енергії на ринкових умовах наголосив Гжегож Зелінські, директор ЄБРР, глава Energy Europe, під час свого виступу на українсько-польському круглому столі,.

Про зацікавленість і плани IFC щодо підтримки приватних проєктів з вітроенергетики в Україні говорила і Фуфан Чоу, IFC, менеджер з питань інфраструктури та природних ресурсів, Європа та Південний Кавказ.

Україна має величезний потенціал наземної та офшорної вітроенергетики. В той самий час, до початку цього сторіччя в Україні існувала пост радянська централізована енергетична система, побудована на викопному паливі, переважно на імпортованих ядерному пальному і природному газі та власному вугіллі. Війна довела вразливість такої системи, яку російські терористи розглядають основною ціллю для руйнувань. Проте, працюючі вітрові станції показали свою стійкість, на відміну від пошкоджених ТЕС, і незважаючи на постійні обстріли, продовжували генерувати електроенергію.

Андрій Конеченков, голова Правління УВЕА: «В рамках післявоєнного енергетичного відновлення саме вітроенергетиці та іншим відновлюваним технологіям енергогенерації належатиме провідна роль у новій відбудованій енергосистемі України з  децентралізованою, розподіленою генерацією. Український бізнес зацікавлений в такому розвитку, але без західного партнерства, без залучення інвестицій це зробити практично неможливо. Участь у PWEA 2023 відкриває гарні можливості знайти таких партнерів і прискорити розвиток вітроенергетики в Україні».

ЖІНОЧЕ ЛІДЕРСТВО ДЛЯ ЗАХИСТУ ДОВКІЛЛЯ І СТАЛОГО РОЗВИТКУ

15 червня 2023 року у Києві та Дніпрі відбувся Форум «Жіноче лідерство для захисту довкілля і сталого розвитку» та вручення почесних відзнак «Green heart leader». «Мета заходу – створити мережу лідерів-жінок, які просувають стійкий розвиток на всіх рівнях, декарбонізацію та екотрансформацію в Україні, відзначити внесок найактивніших драйверок зеленого руху, масштабувати їх позитивний досвід», – зазначається на сайті Офісу сталих рішень. Номінанток обирали за результатами публічного опитування.

«Цей форум не є жодним рейтингом, він не розділяє на «значні та ще значніші досягнення», – він об’єднує, заряджає, посилює синергію і надає нової енергії для майбутніх нових проектів. Жіноче лідерство сприяє просуванню та впровадженню екологічних і соціальних практик», – наголошує президентка PAEW Людмила Циганок.

Серед 100 жінок, які отримали почесну відзнаку «Green Heart Leader» є й представниці сектору вітроенергетики: Наталія Гутаревич, старший юрист Sayenko Kharenko, і Галина Шмідт, член Правління УВЕА, віцепрезидентка WWEA.

УВЕА щиро вітає Галину і Наталію з досягненням!
Бажаємо їм ще більших успіхів у майбутньому!

ДТЕК ЗАПУСТИВ В РОБОТУ НОВУ ВЕС НА ПІВДНІ УКРАЇНИ

Компанія ДТЕК запустила в роботу нову вітроелектростанцію в Миколаївській області. Це перша в світі вітроелектростанція, яка будується під час війни.

Перша черга Тилігульської ВЕС, яка розташована лише за 100 км від окупованої росією території в Миколаївській області, вже генерує зелену електроенергію. 19 турбін ВЕС мають встановлену потужність 114 МВт та виробляють до 390 тисяч кВт.год — цього достатньо для забезпечення електрикою 200 000 домогосподарств на рік. Це – один з перших проєктів, де встановлені турбіни EnVentus потужністю 6 МВт від данського виробника Vestas.

ДТЕК вже заклав фундаменти для встановлення ще 64 турбін ІІ черги будівництва Тилігульської ВЕС. Будівництво потужності у 500 МВт зробить її найбільшою ВЕС у Східній Європі та додатково забезпечить чистою енергією будинки і підприємства на півдні України, які значною мірою потерпають від перебоїв з електропостачанням через обстріли енергетичної інфрастуктури.

Наприкінці 2021 року було закладено основи ВЕС, а першу вітрову турбіну встановили в грудні 2021 року. Після повномасштабного вторгнення росії в лютому 2022 року, ДТЕК зупинив будівництво станції, коли вже було встановлено 6 турбін, оскільки ворожі сили просунулися на Миколаїв, а іноземні партнери були змушені евакуювати персонал і обладнання.

Влітку 2022 року ДТЕК відновив роботи з будівництва з українською командою, чисельність якої сягала 650 працівників у пікові періоди. Співробітники працювали в бронежилетах і з серпня 2022 року до квітня 2023 року провели понад 300 годин у бомбосховищах під постійною загрозою ракетних ударів.

За півтора року команда побудувала 114 МВт генеруючих потужностей — це вдвічі більше, ніж зазвичай для проєкту такого масштабу. І це – визначне досягнення за винятково складних обставин.

Коментуючи офіційне відкриття І черги Тилігульської ВЕС, генеральний директор ДТЕК Максим Тімченко зазначив: «Тилігульська ВЕС є символом опору України спробам росії заморозити Україну й підкорити її. Завдяки таким проєктам, як Тилігульська ВЕС, ми можемо зробити Україну більш екологічною та чистою, стати ключовим партнером в енергетичному майбутньому Європи. Розвиваючи інфраструктуру, засновану на розподіленій централізованій генерації, ми створюємо енергопостачання, яке є більш стійким і стабільним».

Виступаючи на брифінгу, Андрій Конеченков, Голова Правління УВЕА зазначив: «Якщо до війни розвиток вітроенергетики в Україні розглядався як альтернатива імпортованому з росії природному газу, то сьогодні ця галузь має стати одним з головних інструментів побудови нової децентралізованої енергосистеми в Україні, яка наддасть можливість уникати блейкаутів, з якими наша країна зіштовхнулася цієї зими».

УВЕА вітає команду ДТЕК ВДЕ і дякує за суттєвий внесок в енергонезалежність та енергобезпеку України!

Факти про Тилігульську ВЕС

І ЕТАП:

  • Чисельність працівників, що будували: до 650 у пікові періоди
  • Тип турбіни: турбіни Vestas EnVentus V162-6,0 МВт
  • Довжина лопаті – 79 м
  • Вага лопаті – 23 тонни
  • Діаметр обертання лопаті – 162 м
  • Загальна вага турбіни – 730 тонн
  • Встановлена потужність: 114 МВт (19 турбін по 6 МВт кожна)
  • Виробництво електроенергії: 390 млн кВт.год на рік

II ЕТАП:

  • Проектна потужність: 500 МВт (83 турбіни), що робить її найбільшою вітроелектростанцією у Східній Європі
  • Ще 64 вітрові турбіни, що забезпечать потужність 384 МВт
  • Вартість: 450 млн доларів США
  • Екологічний вплив: дозволить зменшити викиди СО2 на 400 тис тонн щорічно

УКРАЇНІ НЕОБХІДНА ВІТРОВА РОЗПОДІЛЕНА ГЕНЕРАЦІЯ

Член правління УВЕА Микола Савчук, компанія «Греса Груп», прийняв участь у вебінарі, організованому Всесвітньою вітроенергетичної асоціацією WWEA, присвяченому розвитку малої вітрогенерації в різних країнах світу «Мала вітроенергетика на практиці – як забезпечує галузь свою роботу» (Small Wind in Practice – What the Industry Provides to Make It Work). Експерти з таких найбільших ринків малої вітроенергетики як США, Швеція, Сполучене Королівство, Німеччина, Україна та Іспанія, представили свої досягнення, продукти та послуги.

У своїй презентації Микола Савчук представив моделі малих вітроагрегатів виробництва України, а саме серію вітротурбін «Фламінго Аеро». На жаль, війна, розв’язана рф, зруйнувала потужності з виробництва малих вітротурбін в Харкові. Відновлення виробництва вітрагрегатів потребуватиме відповідних інвестицій. Практичний досвід використання українських вітроустановок малої потужності в різних країнах світу довів їх надійність і ефективність. Українські моделі малих вітротурбін є одними з найкращих серед сучасних світових розробок різних країн світу.

У своєму виступі пан Микола заначив важливість розподіленої генерації для України: «Практика використання малих вітрогенераторів під час війни в Україні (зони окупації, зони бойових дій та інші території з нестабільною генерацією з мережі) показала, що використання розподіленої генерації за рахунок енергії вітру дало можливість бути з наявною електроенергією для власних потреб для себе, деколи і для сусідів».

«Україні потрібні перемога, мир і відновлення», – саме такими словами закінчив Микола Савчук свій виступ.

Меморандум про взаєморозуміння між COWI та УВЕА щодо сприяння відновленню України

Визнаючи, що російська агресія завдала значної шкоди енергетичним об’єктам України і що Україна має значний потенціал для розвитку відновлюваної енергетики, особливо наземної та офшорної вітроенергетики, 10 травня 2023 року COWI та Українська вітроенергетична асоціація (УВЕА) підписали Меморандум про взаєморозуміння з метою сприяння відновленню України з акцентом на розвиток вітроенергетики в Україні.

Міжнародна консалтингова група COWI та УВЕА підписали Меморандум про взаєморозуміння з метою співробітництва, спрямованого на розвиток зеленої енергетики в Україні, зосередившись на наземній та офшорній вітроенергетиці. Меморандум передбачає співробітництво в таких проєктах, як аналіз правових прогалин, розробка дорожньої карти розвитку вітроенергетики та оцінка вітрового потенціалу.

MOU передбачає реалізацію пілотного вітроенергетичного проєкту для громад – невеликої вітрової електростанції, що відповідатиме потребам невеликої місцевої громади.

Партнерство між COWI та UWEA має на меті сприяти відновленню енергетичної інфраструктури України, яка значно постраждала від російської агресії. Згідно з MOU, Сторони обмінюватимуться відповідною інформацією та експертизою та спільно працюватимуть над визначеними пріоритетними проектами.

Андрій Конеченков, голова правління УВЕА: «Я високо ціную бажання та готовність компанії COWI зробити свій внесок у післявоєнну відбудову України. Співпраця з такою всесвітньо визнаною консалтинговою компанією допоможе якісно відновити нашу країну та вивести впровадження вітроенергетичних технологій на новий рівень».

Єспер Каруп Педерсен, керівник проекту: «Підписання цього Меморандуму про взаєморозуміння з УВЕА є справжнім задоволенням. З двох причин. Перша: вітроенергетика, без сумніву, відіграватиме важливу роль у забезпеченні енергетичної безпеки України, одночасно сприяючи поетапному скороченню викидів парникових газів. Друга: разом УВЕА та COWI утворюють міцне партнерство, здатне забезпечити першокласні рішення в галузі вітроенергетики в Україні і, таким чином, підтримати відновлення Україні».

ВІТЕР І ВОДЕНЬ ДЛЯ ПІСЛЯВОЄННОГО ВІДНОВЛЕННЯ ЕНЕРГЕТИКИ УКРАЇНИ

Настав час вже зараз починати відбудову Україну. Через війну Україна втратила значну частину своїх енергетичних потужностей. 75% вітроенергетичних потужностей вимушено було зупинені через окупацію російськими загарбниками територій, де вони знаходяться. Нам потрібна нова, децентралізована енергосистема на основі генерації за рахунок вітру та інших видів ВДЕ. Енергосистема, яка буде менш вразливою до ракетних атак та безпілотників. І вітер може і має зробити значний вклад у вирішення цього завдання. Україна має великий потенціал для швидкого розгортання вітроенергетичних потужностей, а також інших відновлюваних джерел енергії. Експорт «зеленої» електроенергії та відновлюваного водню з України корисний не лише для України, а й всієї Європи. Водночас, широкомасштабне, прискорене (бо Україна, значно відстає від країн ЄС в цьому питанні) розгортання вітроенергетичних та інших технологій відновлюваної генерації, яке потребуватиме післявоєнне, «зелене» відновлення нашої енергетики і економіки, напряму залежить від вдосконалення та сталості законодавства в галузі ВДЕ, відмови від ручного регулювання електроенергетичним ринком і впровадження дійсної його лібералізації, гнучкості енергетичної системи України для сприймання великої кількості ВДЕ, врегулювання логістичних питань. Урядовці і парламентері країни мають «виконати свою частку» завдання з встановлення дійсно привабливого інвестиційного клімату в країні для її швидкого відновлення з урахуванням найкращих світових практик і тенденцій на основі передових, сучасних, кліматично та екологічно безпечних технологій. Сучасна вітроенергетика – це не лише визнаний світом інструмент у боротьби зі зміною клімату, сьогодні вітроенергетика – наземна та офшорна – це основа енергетичної безпеки і незалежності. Саме такий шлях обрала Європа. Саме таким шляхом маємо йти и ми – українці. 

Саме по це говорили учасники української сесії, яка відбулась 27 квітня 2023 року на полях найбільшої міжнародної події вітроенергетичної галузі Європи – WindEurope 2023. Заступник голови Правління УВЕА Олександр Подпругін, Notus, член правління УВЕА Сергій Євтушенко, UDP Renewables, та Максим Артеменко, Elementum Energy, поділилися баченням своїх компаній подальшого розвитку вітроенергетичних проєктів в Україні, висвітлили сучасні перепони для впровадження вітроенергетичних технологій та шляхи їх вирішення. Модерував українську сесію Іван Бондарчук, LCF, член Правління УВЕА. В дискусії прийняла участь представниця ЄБРР Єдіта Новорита, яка підкреслила готовність і бажання банку відігравати центральну роль у відновленні країни, зокрема у фінансуванні вітроенергетичних проєктів.

Учасники сесії говорили і про водень, а саме про можливість використання енергії вітру для виробництва водню, його транспортування і використання.

Олександр Подпругін: «Україна має потужний вітропотенціал, оншорний та офшорний. І може забезпечити власні потреби та збільшити постачання зеленої енергії в Європу. Для того, щоб це стало реальністю, мають бути забезпечені: вдосконалення та сталість регуляторного поля, захист інвестицій, розвиток гнучкості енергетичної системи України, розблокування морських портів та відкритість міжнародних партнерів до фінансування вітропроєктів».

«Представники української вітроенергетичної галузі працюють над збереженням та розвитком проєктів відновлюваної енергетики. Ключові вітчизняні девелопери зберегли команди та наполегливо готують проєкти до залучення інвестицій. Асоціація та провідні юристи працюють з урядом над прийняттям законопроєктів, які необхідні для цього. Водночас, у такий час особливо важливо зберегти увагу та підтримку міжнародних партнерів, тому ми закликаємо інвесторів проявити інтерес та досліджувати можливості українських проєктів, а постачальників обладнання – зберегти Україну у своєму портфоліо. Слава Україні!» – підбив підсумки Іван Бондарчук.

Латвія 2023: WindWorks. Moving Energy

Найбільша в Латвії конференція вітроенергетичної галузі «WindWorks. Moving Energy», за три роки свого існування перетворилася на найпомітніший захід такого роду в Балтійському регіоні. Іноземні та місцеві експерти зібрались в Ризі 19 квітня цього року, щоб знайти рішення для більш успішного і швидкого використання енергії вітру в країнах Балтії.

На порядку денному конференції – обговорення законодавчих питань, розвитку нових інтерконекторів, рішень для накопичення (зберігання) електроенергії, а також бізнес-можливостей, які офшорна вітроенергетика надасть місцевим підприємцям у найближчі роки. У конференції взяли участь експерти та політики з Латвії, Естонії, Норвегії, Великобританії, Данії та інших європейських країн.

Відкрив конференцію Президент Латвії Егілс Левітс: «Війна росії проти України чітко показала, що Європа, включаючи Латвію, повинна діяти негайно, щоб розірвати всі енергетичні зв’язки з країною-агресором. Через безпрецедентні стрибки цін на енергоносії, це також питання доступності енергії. Енергетична безпека та доступність енергії мають високі пріоритети, які також допомагають нам відійти від викопного палива. …Ми повинні спланувати, як зміцнити нашу енергетичну інфраструктуру, щоб збільшити частку відновлюваних джерел у нашій економіці. Ми повинні розглядати розвиток світового вітроенергетичного сектору як ширшу економічну можливість, якою ми можемо скористатися. …Я вітаю участь Української вітроенергетичної асоціації у сьогоднішньому заході. Латвія продовжуватиме підтримувати Україну, в тому числі у відновленні її енергетичного сектору, як зараз, так і після війни».

Під час вітального слова до учасників конференції Голова Правління УВЕА Андрій Конеченков зазначив: «Спроби Росії шантажувати Європу щодо постачання газу довели, що жодна країна сьогодні не буде в безпеці, поки не стане енергетично незалежною… Шлях до енергетичної незалежності базується на відновлюваних, «домашніх» джерелах енергії. Вітер відіграє важливу роль у нашій енергетичній безпеці та боротьбі зі зміною клімату. Вітроенергетика приносить демократію, незалежність і мир».

Учасники конференції обговорили нову геополітичну реальність та міжнародне співробітництво у розбудові ефективної європейської енергетичної мережі. Окрім позитивних передумов для розвитку вітроенергетики, велике значення мають чіткі правила і норми, які мають важливе значення для розвитку вітроенергетичної галузі.

Офшорна вітроенергетика була в центрі уваги багатьох дискусій. Спікери відзначали необхідність усунення недоліків в існуючому законодавстві як Латвії, так і Естонії, що не тільки прискорить реалізацію спільного проекту двох країн, але й дасть зрозуміти приватним інвесторам, що регіон готовий і вітає розвиток потужних офшорних вітрових електростанцій.

Конференція була організована Латвійською вітроенергетичною асоціацією, Естонською вітроенергетичною асоціацією та Посольством Данії в Ризі у співпраці з Латвійським агентством інвестицій та розвитку.

СПІВПРАЦЯ УКРАЇНСЬКИХ ТА НІМЕЦЬКИХ АСОЦІАЦІЙ ВДЕ – ВАЖЛИВИЙ КРОК В РЕФОРМУВАННІ УКРАЇНСЬКОЇ ЕНЕРГЕТИКИ

Прес-конференція експертної платформи Global 100% RE Ukraine «Підписання угоди про співпрацю з німецькими асоціаціями відновлюваної енергетики як важливий крок в реформуванні української енергетики» пройшла .у п’ятницю, 7 квітня 2023 року у пресцентрі інформаційного агентства «Інтерфакс-Україна».

Учасники, серед яких були голова правління Global 100% RE Ukraine, президент ТОВ «МХП Еко Енерджи», Олександр Домбровський, голова правління ГС «Українська вітроенергетична асоціація» Андрій Конеченков; голова правління ГС «Біоенергетична асоціація України», член правління Європейської біоенергетичної асоціації Георгій Гелетуха і директор Global 100% RE Ukraine, голова правління Асоціації енергосервісних компаній України Олексій Корчміт зазначили важливість підписання 29 березня 2023 року угоди про співпрацю між українськими та німецькими асоціаціями відновлюваної енергетики, спрямовану на розвиток «зеленої» генерації і трансформацію в Україну «зелених» технологій. «В такій спосіб ми запустили співпрацю не лише між Global 100% RE Ukraine і Федерацією відновлюваної енергетики Німеччини (German Renewable Energy Federation), а й велику, серйозну, співпрацю між профільними асоціаціями двох країн»,- наголосив у вступному слові Олександр Домбровський.

У своїх виступах спікери озвучили виклики, з якими стикається галузь відновлюваної енергетики України і шляхи їх вирішення.

Олександр Домбровський:  «Останні п’ять років, «зелена» галузь енергетики України переживає непрості часи. Вони носить як об’єктивний, так і суб’єктивний характер. …Ми маємо зрозуміти, що у нас альтернативи немає. Ні в Україні немає альтернативи, крім  «зеленої» трансформації, ні в Європі немає альтернативи, крім «зеленої трансформації». Проблеми глобального потепління, проблеми екологічного навантаження, сьогодні дужі складні, і одним із самих ключових інструментів вирішення цих проблем – це є «зелена» трансформація, і це перехід на чисті «зелені» енергетичні технології».

Андрій Конеченков: «Для децентралізації енергосистеми і для виробництва «зеленого» водню нам потрібні законодавчі зміни. Нам потрібно, щоб держава відповідала за ті меморандуми, які вона підписує, в тому числі, це стосується і меморандуму, який було підписано у 2020 році, і який мав відновити подальший розвиток «зеленої» енергетики, повернути борги, розрахуватися за поставлену в мережу «зелену» електроенергію. Поки ми не закінчимо цей процес, буде дуже важко залучати інвесторів в Україну. Сьогодні ми не можемо гальмувати ці питання, ми не можемо гальмувати зміни в законодавстві.»    

«Зелена» платформа Global 100% RE Ukraine об’єднує профільні асоціації відновлюваної енергетики України, а саме: Українську вітроенергетичну асоціацію, Асоціацію сонячної енергетики України, Біоенергетичну асоціацію України, Українську водневу раду та  Українську асоціацію Енергосервісних компаній.

ЕНЕРГЕТИЧНЕ СПІВТОВАРИСТВО РОЗПОЧИНАЄ ПРОЦЕС ПОСТ-МЕДІАЦІЇ В УКРАЇНІ

Після зустрічі з учасниками медіації 2020 року у секторі відновлюваної енергетики України, що відбулася 16 березня 2023 року в Києві, Секретаріат Енергетичного Співтовариства 27 березня 2023 року розпочав процес постмедіації, спрямований на врегулювання поточних проблем, з якими стикається сектор ВДЕ України.

Пост-медіаційний процес зосереджуватиметься на невирішених питаннях, розглядатиме нові виклики, що виникли після повномасштабної агресивної війни з боку росії, та має на меті сприяти відновленню довіри між ключовими гравцями ринку. У найближчій перспективі процес буде зосереджений на врегулюванні простроченої заборгованості ДП «Гарантований покупець» перед виробниками ВДЕ, перегляді формули розрахунків за небаланси виробників з ВДЕ та реформі корпоративного управління ДП «Гарантований покупець» тощо. Таким чином, Секретаріат має намір допомогти Україні підготуватися до ренесансу відновлюваної енергетики, що є частиною переходу держави до «зеленої» економіки.

Заступник директора Дірк Бушле Секретаріату Енергетичного Співтовариства, який керував процесом медіації у 2020 році: «Виконання домовленостей важливе не лише для вирішення поточних проблем, з якими стикається сектор, а вони справді значні. Цей процес є ще більш важливим зараз, коли Україна починає готуватися до переходу до «зеленої» економіки, в якій відновлювана енергетика має зайняти центральне місце. Нам потрібно готуватися до ренесансу відновлюваної енергетики в Україні».

Наразі, за ініціативою Секретаріату Енергетичного Співтовариства створюється робоча група, яка має продовжити роботу над «залишками» процесу медіації 2020 року, та відповісти на нові виклики, які з’явились після повномасштабної агресивної війни з боку Росії та сприяти відновленню довіри між ключовими гравцями.

Нагадуємо: 10 червня 2020 року процес медіації, який проводив в Україні Центр вирішення спорів та переговорів Секретаріату Енергетичного Співтовариства , завершився підписанням Меморандуму про Взаєморозуміння щодо врегулювання проблемних питань у сфері відновлюваної енергетики України, між Урядом України та НКРЕКП, з однієї сторони, та двома провідними профільними асоціаціями – УВЕА та ЄУЕА – з іншої. За результатами укладеного Меморандуму про Взаєморозуміння, 21 липня 2020 року Верховною Радою України був прийнятий Закон України No810-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення умов підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії».

ЕНЕРГЕТИЧНИЙ ПЕРЕХІД – ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗЕЛЕНОГО МАЙБУТНЬОГО

«Енергетичний перехід – забезпечення зеленого майбутнього» – саме під таким гаслом 28 і 29 березня пройшов цьогорічний  Берлінський енергетичний діалог (Berlin Energy Transition Dialogue)  – один із найбільших міжнародних діалогових форумів зі зміни клімату.

«Розвиток відновлюваних джерел енергії та прискорення енергетичного переходу дозволять Україні посилити енергетичну безпеку країни в цілому і безпеку передачі електроенергії зокрема», – на цьому наголосив міністр енергетики України Герман Галущенко під час виступу на панельній дискусії.

«Ми бачимо майбутній енергетичний мікс України таким: 50% — це атомна генерація, яка і наразі виробляє понад половину всієї електроенергії в Україні, і решта 50% — буде вироблятися відновлюваними джерелами енергії», — зазначив міністр енергетики України Герман Галущенко.

В рамках форуму, за участю міністра енергетики України Германа Галущенка підписано два документи про співпрацю в енергетичній сфері між Україною та Німеччиною. Зокрема, підписано Cпільну декларацію щодо рамкового співробітництва між Міністерством енергетики України та Східним комітетом німецького бізнесу, а також Меморандум про порозуміння та співробітництво між асоціаціями відновлюваної енергетики України та Німеччини – Global 100 RE Ukraine та German Renewable Energy Federation (BEE – Bundesverband Erneuebare Energie e.V.), включно з УВЕА, АСЕУ, БАУ, BWE, BSW та EvBiogas.

Коментуючи підписання Меморандуму про партнерство між Міністерством енергетики України та Східним комітетом німецького бізнесу, заступник міністра енергетики України Ярослав Демченков назвав важливим те, що в ньому визначені пріоритетні напрямки, в рамках яких будуть готуватися проєкти. Німецькі компанії, за його словами, цікавляться вітроенергетикою, зокрема офшорною, сонячною, водневою, біоенергетикою, енергоефективністю. Також Їх цікавлять створення ІТ-рішень: малих розподільчих мереж, та Smart-Grids, тобто систем передач і дистрибуції.

Голова Правління УВЕА Андрій Конеченков наголошує на важливій ролі, яку профільні асоціації відіграють у процесі енергетичного переходу, адже вони об’єднують компанії, які розвивають ці технології: «На 26 Конференції сторін Рамкової конвенції ООН щодо зміни клімату, яка відбулась у Глазго у 2021 році, Україна представила Оновлений національний визначений внесок до Паризької Угоди та взяла на себе зобов’язання припинити виробництво електроенергії за рахунок спалювання вугілля до 2035 року, одночасно інвестуючи у ВДЕ; торік у Лугано пролунали заяви з боку Києва про перехід на «зелений» водень тощо. Але ми маємо підтримати ці заяви в практичному руслі та залучити обмін, кооперацію між нашими та німецькими компаніями».