9 червня аналітичний центр DiXi Group презентував літній огляд електроенергетики та газового сектору. Захід був присвячений оцінці стану енергосистеми напередодні літнього періоду, який є критичним вікном для ремонтів та підготовки інфраструктури до наступного осінньо-зимового періоду, а також обговоренню того, чи є децентралізована генерація дійсно системним елементом нової енергетичної моделі України.
Голова правління УВЕА Андрій Конеченков долучився до обговорення та поділився оцінками щодо розвитку вітроенергетики і систем накопичення енергії:
Темпи будівництва: незважаючи на війну, вітроенергетика продовжує будуватися. За час повномасштабного вторгнення вже було побудовано 703 МВт вітроенергетичних проєктів, і очікується, що ще близько 500 МВт буде побудовано у 2026 році.
Системи накопичення енергії: минулого року за даними опитування учасників УВЕА було встановлено 512 МВт УЗЕ. З минулого року асоціація створила відповідний комітет і почала розвивати цей напрямок, а виділення квоти у 100 МВт на аукціонах для гібридних проєктів «сонце + УЗЕ» є дуже позитивним сигналом.
Також у дискусії взяла участь Ольга Савченко, Голова Комітету УВЕА з юридичних питань та партнерка юридичної компанії Altelaw&Sempra, яка проаналізувала вплив нового законодавства на сектор:
Оновлені аукціони та нові моделі: прийнятий Закон України № 4777-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення конкурентних умов виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії» запроваджує важливі нововведення. Зокрема, строк проведення «зелених» аукціонів продовжено до 2035 року, знижено поріг входу для учасників, а також передбачено перехід на сучасну європейську модель чистої ринкової премії.
Питання заборгованості: наявні обсяги боргів ДП «Гарантований покупець» за попередні роки залишаються суттєвою перешкодою. Це значно знижує інституційну довіру з боку європейських фінансових установ та стримує залучення іноземного капіталу.
«Зміни відбуваються не так швидко, як хотілося б, але, я думаю, що саме відновлювані джерела енергії сьогодні найбільш швидко можуть допомогти енергетичному сектору», — підкреслив Андрій Конеченков.
Літній сезон є своєрідним тестом на здатність енергосистеми підготуватися до майбутньої зими та переосмислити свою архітектуру. Відновлювана енергетика та системи накопичення вже доводять свою спроможність зміцнювати енергонезалежність, однак для масштабного та сталого розвитку критично важливі передбачувана регуляторна база, подолання історичних боргів та прозорі інструменти співпраці між державою й інвесторами.
Раді анонсувати, що УВЕА у партнерстві з Altelaw&Sempra розпочинає розробку практичного посібника для розвитку систем накопичення енергії в Україні під назвою Посібник з впровадження проєктів УЗЕ для відновлення та модернізації електроенергетики України (BESS Project Implementation Guide for Ukraine’s Power Sector Recovery and Modernization).
Сьогодні Україна потребує не лише відновлення енергетичної інфраструктури, а й її глибокої трансформації відповідно до принципів енергетичної безпеки, стійкості та декарбонізації. Визнаючи важливість цього енергетичного переходу, дуже важливо ефективно втілити стратегічне бачення УЗЕ у швидке виконання проєктів. Сьогодні УЗЕ є критично важливою складовою сучасної енергосистеми та необхідною передумовою для масштабної інтеграції відновлюваних джерел енергії, зокрема вітрової генерації. Без достатніх потужностей для накопичення енергії нестабільність генерації з ВДЕ обмежує можливості розвитку нової енергетики та створює додаткові виклики для стабільності енергосистеми. Саме тому український ринок терміново потребує спеціалізованої технічної та комерційної експертизи для усунення неоднозначності та створення безперебійного інвестиційного середовища та зниження бар’єрів для виходу приватного капіталу на ринок.
Основна мета цього проєкту – створити комплексний та практичний посібник, який безпосередньо усуває розрив між теоретичним та практичним впровадженням установок зберігання енергії. Проєкт виходить за рамки обговорення політики та зосереджується на наданні практичних знань інвестиційного рівня для впровадження.
Керівництво з реалізації проєктів УЗЕ в Україні стане market-ready гайдом для українських та міжнародних інвесторів і охоплюватиме такі тематики:
регуляторні та інституційні аспекти;
механізми входу на ринок;
бізнес-можливості та потенційні партнерства;
аналіз реалізованих BESS-проєктів;
фінансові показники та моделі роботи накопичувачів на ринку електроенергії.
Проєкт розрахований на чотири місяці, а презентацію посібника заплановано на вересень 2026 року. Посібник буде підготовлений українською та англійською мовами у друкованому й електронному форматах.
💬 «Установкизберіганняенергії (УЗЕ) – ценепростододатковийелементдляенергетичногопереходу — цейогообов’язковапередумова. Для реалізації проєктів на місцях потрібні спеціалізовані технічні та комерційні знання, яких сьогодні, на жаль, бракує. Наша мета у цьому проєкті – закрити існуючий розрив і надати необхідну інформацію щодо імплементації проєктів УЗЕ», – зазначила Галина Шмідт, директорка з міжнародних питань УВЕА.
💬 Ігор Ретівов, партнер Altelaw&Sempra та голова Комітету УВЕА з питань розвитку та впровадження УЗЕ додав: «Ми в УВЕА розуміючи важливість та перспективність УЗЕ для енергосистеми України прагнемо створити додаткові можливості для використання технологій зберігання енергії, зробити процес девелопменту, фінансування, будівництва та експлуатації однозначним, та надати рекомендації щодо комерційної діяльності та планування дохідності власникам таких активів. На нашу думку, такий проєкт може зняти значну кількість питань з боку інвесторів та зробити очікування результатів – реалістичними, без “енергетичного” романтизму».
Ми щиро вдячні Посольству Королівства Нідерландів та Агентству Нідерландського Бізнесу (RVO) за підтримку цієї ініціативи, розуміння викликів, з якими сьогодні стикається українська енергосистема, та усвідомлення важливості посилення енергетичної стійкості України в умовах безпрецедентних викликів і нестабільності.
В ефірі телеканалу «Прямий» Андрій Конеченков, голова правління УВЕА, розповів про головні реалії, виклики та перспективи розвитку відновлюваної енергетики в Україні. Зокрема, обговорили:
будівництво нових ВЕС та залучення інвесторів в умовах війни;
зміни до правил ринку, збільшення квот на «зелених» аукціонах та розвиток систем накопичення енергії;
проблему заборгованості на енергоринку, тарифи на передачу та необхідність стабільної регуляторної політики;
розподілену генерацію та те, як вітер і сонце допомагають балансувати енергосистему;
Обговорили також, чому саме місцеві джерела енергії стануть фундаментом для стійкої відбудови та залучення інвестицій в економіку українських громад.
02 червня 2026 року, Голова Правління УВЕА Андрій Конеченков взяв участь у робочій зустрічі учасників енергетичного ринку України, в рамках якої заступниця Міністра економіки, довкілля і сільського господарства України Дарія Марчак презентувала проєкт Стратегії «Економіка майбутнього». Цей рамковий документ, розроблений Міністерством спільно зі Світовим банком, визначає шляхи довгострокового відновлення України.
Згідно з презентацією, енергетика є базовою складовою економічної стійкості, а відновлювана енергетика офіційно визначена як один із дев’яти пріоритетних секторів з найвищим потенціалом для залучення прямих іноземних інвестицій.
Для того, щоб реалізувати цей потенціал, автори Стратегії визначають низку обов’язкових ринкових та регуляторних кроків:
Лібералізація та ринкові умови. У документі наголошується на необхідності лібералізації оптового ринку, поступовому скасуванні спеціальних зобов’язань та переході до ринкових тарифів на електроенергію. Також серед пріоритетів – відновлення «зелених» аукціонів, врегулювання накопиченої заборгованості та повна інтеграція з енергоринком ЄС.
Зниження інвестиційних ризиків. Для залучення приватного капіталу уряд розширюватиме інструменти дерискінгу, серед яких окремо виділено програму RAMP UP спеціально для інвестицій у відновлювані джерела енергії.
Децентралізація. Прямі інвестиції у децентралізовану генерацію визначені як головний інструмент забезпечення стабільного та стійкого енергопостачання.
Пріоритетні проєкти. В орієнтовному переліку ключових урядових проєктів вітроенергетика займає провідні позиції. Окремий важливий акцент зроблено на балансуванні мережі – проєкти систем накопичення енергії виділені як стратегічний пріоритет із загальним бюджетом в 1 млрд дол.
Андрій Конеченков, Голова Правління УВЕА, прокоментував стратегію:
«Побудова «Економіки майбутнього» неможлива без стійкого, децентралізованого енергетичного фундаменту. Стратегія має врахувати: відновлювані джерела енергії – це не просто екологічний тренд, а питання нашої національної безпеки та індустрія для мільярдних інвестицій. Але для реалізації цих масштабних проєктів ми маємо вирішити низку питань: остаточно врегулювати боргову кризу на ринку ВДЕ, створити прозорі умови для інвесторів та завершити лібералізацію енергоринку».
19 травня 2026 року відбувся міжнародний онлайн-вебінар «Energy Industry in Ukraine», організований Посольством Італії в Україні, Італійською торговою агенцією та Загальною конфедерацією італійської промисловості (Confindustria) у співпраці з італійською асоціацією ANIE. Українську вітроенергетичну асоціацію на заході представив голова Аналітичного департаменту Євгеній Конторщиков із доповіддю «Вітроенергетика як ключовий компонент української енергосистеми».
Попри безпрецедентні виклики спричинені російським вторгненням, вітроенергетичний сектор України продовжує зростати: з початку 2022 року введено в експлуатацію 573 МВт нових потужностей, а загальна встановлена потужність сягнула 2.2 ГВт. Враховуючи стратегічну ціль держави досягти 6.2 ГВт вітрогенерації до 2030 року, український ринок відкриває широкі перспективи для італійських партнерів, яким доступні різні шляхи співпраці: від девелопменту greenfield-проєктів і створення спільних підприємств до придбання готових активів. Крім того, масштабна розбудова сектору створює високий попит на послуги у всьому ланцюгу постачання — від інжинірингу та будівництва до спеціалізованої логістики й технічного обслуговування.
«Війна не зупинила інвестиції, і рекордні 324.4 МВт нових потужностей у 2025 році є найкращим доказом довіри девелоперів до нашого ринку. Україна потребуватиме масштабної реконструкції енергосистеми, де вітроенергетика розглядається як одна з ключових технологій. Ми запрошуємо італійський бізнес вже зараз долучатися до партнерства, щоб спільно будувати стійку європейську енергетику», – зазначив під час виступу Євгеній Конторщиков.
Дякуємо італійським партнерам за надійну підтримку та інтерес до відновлення енергетичної інфраструктури України!
27 квітня в рамках Energy Storage Day 2026 відбулося офіційне підписання Меморандуму про партнерство та співпрацю між Українською вітроенергетичною асоціацією і Національним технічним університетом «Дніпровською політехніка». Відновлювана енергетика в Україні розвивається навіть в умовах війни. Проєкти реалізуються, потужності зростають, а разом із ними і потреба у фахівцях. Університети тут відіграють ключову роль, і нам важливо, щоб між освітою та реальним сектором не було розриву.
«Галузь зростає, і разом із нею зростає потреба у фахівцях, які знають вітроенергетику зсередини». Ми хочемо, щоб українські університети були частиною цього процесу – не десь осторонь, а в самому центрі. Партнерство з Дніпровською політехнікою – саме про це», – підкреслив Голова Правління УВЕА Андрій Конеченков.
Меморандум окреслює основні напрями взаємодії: спільний розвиток освітніх програм із вітроенергетики, проведення лекцій та практичних занять за участю галузевих експертів, а також сприяння залученню студентів до проєктів у сфері ВДЕ. Серед іншого – популяризація вітроенергетики серед молоді та організація ознайомчих візитів на діючі об’єкти галузі.
«Сучасна енергосистема України розвивається надзвичайно динамічно, і роль університетів у підготовці відповідних фахівців стає дедалі більш визначальною. Вирішувати реальні технічні та бізнесові задачі галузі можна лише у тісній співпраці університетської спільноти з провідними роботодавцями. Саме тому партнерство з Українською вітроенергетичною асоціацією – це важливий крок у напрямку нових підходів до підготовки компетентних кадрів для електроенергетики», – зазначив ректор «Дніпровської політехніки» Олександр Азюковський.
Дякуємо університету за співпрацю та готовність рухатись назустріч галузі. Попереду – багато спільної роботи.
27 квітня 2026 року в Києві відбувся Energy Storage Day 2026 — перша в Україні галузева конференція, присвячена ринку систем накопичення енергії. Захід, який пройшов під гаслом «Нова архітектура Української енергосистеми», організувала УВЕА за підтримки Міністерства енергетики України, НЕК «Укренерго» та АТ «Оператор ринку» .
Цифри, що пролунали на відкритті конференції, варто осмислити. У 2023 році в Україні не було жодного мегавата підключених до мережі установок зберігання енергії. У 2024-му – лише 2 МВт. Сьогодні – вже 600 МВт. Це не поступовий розвиток, це злет, який не повинен зупинитися. Отже, представники влади, бізнесу і міжнародні партнери зібралися в одній залі, щоб обговорити подальші кроки, сучасні виклики і перспективи.
Урочисте відкриття
Відкриваючи Energy Storage Day 2026 відкрив Голова правління УВЕА Андрій Конеченков, наголосив:
«Ми зібралися в момент, коли слово «зберігання енергії» перестало бути технічним терміном у вузькоспеціалізованих звітах – воно стало стратегічним поняттям на рівні урядів, парламентів і фінансових інституцій. Один із найважливіших структурних зрушень, що відбувається прямо зараз – це перехід від централізованої до децентралізованої моделі енергосистеми. З радянських часів ми будували енергетику за принципом “великі станції – довгі лінії – пасивний споживач”. Цей принцип вичерпав себе. Для України – країни, яка пережила масштабне руйнування централізованої генерації та передачі – децентралізація є не лише кон’юнктурним вибором. Це питання енергетичної стійкості та безпеки.»
У своєму вітальному зверненні до учасників заходу Артем Некрасов, Перший заступник Міністра енергетики України окреслив три практичних виміри, для яких накопичея енергії є критичним: збалансувати систему після дефіциту, інтегрувати більше відновлюваних джерел і забезпечити швидку реакцію на кризи. «Шановні колеги, ми не обирали цю ситуацію», — зазначив він, пояснивши, що саме умови війни прискорили трансформацію, яка в іншому випадку тривала б десятиліттями. Україна сьогодні є частиною європейської енергосистеми і залишається найбільш динамічним ринком Європи. Держава розуміє запит бізнесу: потрібні чіткі правила гри, банкабільність проєктів і зниження ризиків. «Ми шукаємо партнерів, які розуміють, що вони входять у новий ринок і готові будувати нову енергетику Європи. Ми готові до діалогу – розглядати ваші пропозиції і допомагати їх втілювати», – підкреслив він. Окремо пан Некрасов звернувся до представників громад: для них УЗЕ — це автономія та стійкість соціальної інфраструктури, реальна можливість пережити кризу без відключень.
У свою чергу, ВіталійЗайченко, висвітив масштаб змін, що відбуваються в енергосистемі глобально, зазначивши, що УЗЕ є невіддільною частиною цього процесу. «На жаль, сталася війна, і країна перейшла до швидкого переходу — наша енергосистема була досить концентрованою», — підкреслив пан Зайченко. він. Конкурси «Укренерго» на 1,4 ГВт запустили ринок. «Це технологія, яка буде розвиватись і в кінці стане економічно прийнятною», – підсумував голова правління НЕК «Укренерго», натякаючи, що зростання у 300 разів за два роки – це, схоже, лише початок.
Андрій Герус, Голова Комітету Верховної Ради з питань енергетики та житлово-комунальних послуг, підкреслив, що українська індустрія накопичення енергії — явище, яке буквально зароджується просто зараз. Ще на початку 2025 року встановлена потужність систем зберігання енергії в країні становила 7 000–8 000 МВт·год — і вже тоді ринок рухався не завдяки законодавчим стимулам, а попри їхню відсутність. Головним драйвером пан Герус назвав стрімке падіння цін на технологію: саме здешевшення технології зробило бізнес-модель реальною, і саме навколо неї почала формуватися повноцінна економіка проєктів. Завдання парламенту в цих умовах — не наздоганяти ринок, а створювати для нього зрозуміле і передбачуване середовище на роки вперед. У цьому контексті він згадав закон про market coupling, який вводить нові норми щодо транспортування електроенергії, та висловив сподівання, що зростання конкуренції на ринку зрештою виллється у розбудову повноцінної балансуючої системи.
Олександр Гавва, в.о. Генерального директора АТ «Оператор ринку», звернув увагу на відзнаку ринку УЗЕ, яку рідко озвучують у публічних дискусіях: «Якщо говорити про енергетику – це дорого. УЗЕ відрізняється низьким порогом входу – з достатньо малих сум – і ми вважаємо це великим позитивом». Саме ця особливість, на його думку, пояснює, чому в галузь приходить дедалі більше гравців з інших секторів економіки – разом із новими компетенціями та свіжим капіталом.
П’ять сесій, одна картина
Програма конференції була побудована як послідовне занурення – від загальних принципів до конкретики, від сьогоднішніх реалій до завтрашніх горизонтів.
Перша сесія задала системну рамку: як насправді співіснують УЗЕ, вітрова генерація та балансування в умовах ринку, що швидко змінюється. Представники НЕК «Укренерго», АТ «Оператора ринку», KNESS Energy та Elementum Energy разом розбирали це питання, яке хвилює весь ринок – і яке досі не має єдиної відповіді.
Друга сесія логічно продовжила цю розмову, але вже на рівні практики: який шлях вже реалізовані проєкти пройшли від угоди до працюючого активу, з якими труднощами зіткнулися і що варто врахувати тим, хто лише заходить у цю індустрію. Своїм досвідом ділилися KNESS Group, ДТЕК ВДЕ, Eco-Optima, Акумен і Huawei – компанії, які вже мають практичний досвід роботи на ринку.
Третя і четверта сесії виявилися двома сторонами одного питання: як рости далі і за який рахунок. З одного боку – виклики масштабування: ринок уже має 600 МВт і рухається до 1 000 МВт до кінця року, але перехід до гігаватних обсягів потребує системних рішень, які учасники з VOLTAGE, IKNET, Ukraine Facility Platform та Elementum Energy обговорювали відверто. З іншого – фінансування, без якого жоден масштаб неможливий. І тут картина вже набагато оптимістичніша: банківське фінансування для УЗЕ перестало бути екзотикою – і державні, і приватні банки сьогодні готові заходити як у гібридні проєкти ВДЕ+УЗЕ, так і в автономні накопичувачі. Про це говорили представники «Укрексімбанку», ЄБРР, Horizon Capital, Negen та CMS Ukraine.
Завершила день п’ята сесія, у фокусі якої був «зелений» водень як довгострокове накопичення і його місце в новій архітектурі енергосистеми. Тема, яку ще недавно сприймали як далекий горизонт, сьогодні обговорюється цілком предметно: яка роль водню у балансуванні системи, як він вписується в європейський енергетичний ринок і що потрібно, щоб Україна стала частиною цього ланцюжка – не як спостерігач, а як повноцінний гравець.
Меморандум між УВЕА та «Дніпровською політехнікою»
Окремою та символічно важливою подією дня стало урочисте підписання меморандуму про партнерство та співпрацю між Громадською спілкою «Українська вітроенергетична асоціація» та Національним технічним університетом «Дніпровська політехніка».
Документ закладає основу для системної роботи міжгалузевою асоціацією та одним із провідних технічних університетів країни – насамперед у сфері підготовки фахівців для ринку відновлюваної енергетики та УЗЕ.
Контекст підписання говорить сам за себе: ринок, що зріс у 300 разів за два роки, не може дозволити собі дефіцит компетентних кадрів. Бізнес масштабується швидше, ніж університети встигають готувати інженерів, юристів та фінансистів із розумінням специфіки галузі. Якщо Україна справді прагне стати центром виробництва і накопичення чистої енергії для Європи – регуляторна база і технологічна школа мають розвиватися паралельно.
Energy Storage Day 2026 відбувся завдяки підтримці компаній і організацій, які поділяють переконання: розвиток ринку накопичення – це не просто бізнес-можливість, а питання енергетичного суверенітету країни.
УВЕА висловлює щиру подяку стратегічному партнеру – компанії KNESS, фінансовому партнеру – Укрексімбанку, організаційним партнерам – Altelaw&Sempra та H2-diplo, а також усім партнерам заходу: UDP Renewables, VOLTAGE, LCF, Huawei, Elementum Energy, ATLAS Energy, CMS Ukraine та IKNET. Окрема подяка медіапартнерам: Інтерфакс-Україна, Енергореформа, ExPro та mind.ua, Ліга енергетичного розвитку України, які допомогли донести важливість події до широкої аудиторії.
Energy Storage Day 2026 зафіксував момент, коли ринок накопичення в Україні остаточно подорослішав. Галузь пройшла шлях від питання «чи взагалі це можливо в Україні?» до зовсім інших запитань – про масштаб, фінансування, кадри і довгострокову інтеграцію до європейського ринку. Це принципово різний рівень розмови. І те, що ці розмови вже відбуваються відкрито, за участі міністерств, системного оператора, міжнародних банків і університетів – найкраща ознака того, що галузь рухається в правильному напрямі.
Попереду – масштабування, нові проєкти і нові виклики. УВЕА продовжуватиме бути платформою, де галузь зустрічається, домовляється і рухається вперед.
21 квітня 2026 року в рамках конференції WindEurope Annual Event 2026 у Мадриді УВЕА організувала панельну дискусію «Людський капітал – ключ до розвитку ВДЕ в Україні», присвячена ролі людського капіталу у розвитку сектору відновлюваної енергетики.
Модератором виступив Іван Бондарчук, Перший заступник Голови правління Ukrainian Wind Energy Association та партнер LCF Law Group. У дискусії взяли участь представники девелоперських компаній, міжнародних виробників обладнання та експерти з розвитку персоналу – члени УВЕА.
За словами Аліни Шишкіної, заступниці виконавчого директора ETG.UA, для малих та середніх проєктів потужністю до 100 МВт в Україні наразі зберігається достатній базовий кадровий ресурс у сфері будівництва. Водночас ринок вже відчуває помітний дефіцит спеціалістів у більш складних сегментах – зокрема в інжинірингу, електротехнічних роботах, пусконалагодженні та операційному управлінні ВЕС. У результаті доступність кваліфікованого персоналу дедалі частіше враховується девелоперами та інвесторами як окремий ризик при ухваленні інвестиційних рішень та виході на стадію FID.
Олена Уманець директорка Navitas Renewables Ukraine наголосила, що український ринок відновлюваної енергетики потребує масштабування локальних команд для забезпечення зростаючих обсягів нових проєктів, зокрема портфоліо, що планується до будівництва з 2027 року. Водночас ключовим викликом залишається рівень кваліфікації та практичного досвіду персоналу, що безпосередньо впливає на якість та строки реалізації проєктів. У цьому контексті пріоритетом для ринку має стати розвиток локальних програм навчання та підготовки спеціалістів в Україні.
Анжела Прадун, директорка Vestas Ukraine, підкреслила, що питання сертифікації підрядників та розширення гарантійних чи сервісних зобов’язань безпосередньо пов’язані з управлінням ризиками та забезпеченням якості. Для інтеграції локальних компаній у сервісну та інсталяційну екосистему компанії необхідним є дотримання чітко визначених технічних і безпекових стандартів, проходження сертифікованих навчальних програм, підтверджений досвід реалізації проєктів, наявність ефективних HSE-процесів, а також регулярний аудит і контроль якості. За виконання цих умов Vestas відкрита до сертифікації локальних підрядників та поглиблення співпраці з ними.
У свою чергу Сара Петрисер-Хансен, очільниця данської організації Mentor to Impact, наголосила, що розвиток відновлюваних джерел енергії нерозривно залежить від якісної підготовки фахівців для сектору з акцентом на навчання студентів і перекваліфікацію фахівців, що переходять у сектор відновлюваної енергетики. За її словами, ключ до вирішення кадрового питання лежить саме в консолідації зусиль усіх учасників ринку — від державних інституцій та приватних компаній до громадського сектору.
Підсумовуючи дискусію, Іван Бондарчук зазначив, що розвиток відновлюваної енергетики в Україні дедалі більше залежить не лише від фінансування чи регуляторного середовища, а й від наявності якісного людського капіталу. За його словами, ринок уже стикається з обмеженнями у доступності кваліфікованих кадрів, що починає впливати на терміни реалізації та економіку проєктів, а отже – має враховуватися як повноцінний фактор ризику. Водночас ефективна відповідь на цей виклик можлива лише через скоординовану співпрацю всіх учасників ринку – із фокусом на системний розвиток, навчання та перекваліфікацію персоналу в Україні.
Минулого тижня, 17 квітня, у Києві відбулася подія, яка вже встигла стати знаковою для українського ринку відновлюваної енергетики — урочиста церемонія 100 gREen AWARD-2025. Вперше в Україні було засновано національну відзнаку, яка визнає найкращі реалізовані проєкти зеленої трансформації – у вітроенергетиці, сонячній генерації, накопиченні енергії, біоенергетиці, енергоефективності
Цьогоріч лауреатами стали 18 проєктів з різних куточків України — від промислових підприємств до університетських кампусів, від міських водоканалів до вітроелектростанцій у Карпатах. Усіх їх об’єднує одне: це не плани та концепції, а реальні реалізовані рішення, що вже сьогодні змінюють енергетичну карту країни.
УВЕА є однією із засновниць Global 100 RE Ukraine – платформи, що об’єднує провідні галузеві асоціації задля переходу України до 100% відновлюваної енергетики. Тому нам вдвічі приємно оголошувати, що серед 18 лауреатів — одразу п’ять компаній-учасниць УВЕАотримали нагороди.
Вітропарки України — ВЕС «Нижні Ворота» «Лідер вітроенергетичної трансформації регіону»
Ця нагорода – за сміливість і наполегливість. ВЕС «Нижні Ворота» стала першою в історії Закарпаття вітроелектростанцією – регіону, де вітроенергетика раніше була присутня хіба що на мапах потенціалу. Реалізувати такий проєкт в умовах повномасштабної війни – це вже саме по собі свідчення стійкості команди та віри в майбутнє української енергетики.
VOLTAGE Group – Промислова УЗЕ мегаватного класу «Лідер накопичення енергії в промисловості» Якщо вітрова та сонячна генерація – це серце відновлюваної енергетики, то накопичення енергії – це її нервова система. VOLTAGE Group реалізувала промислову установку зберігання енергії мегаватного класу для власних потреб виробничої компанії, поєднавши відновлювану генерацію зі стабільністю виробничого процесу. Саме такі проєкти показують, що зелена енергетика – це вже не лише про екологію, а й про надійність і економіку бізнесу.
Atlas Global Energy — вітроелектростанція, 63 МВт, Львівська область «Кращий інвестиційний проєкт у вітроенергетиці» 63 МВт встановленої потужності на Львівщині – і це в умовах активних бойових дій в країні. Проєкт Atlas Global Energy став переконливим сигналом для міжнародної спільноти: Україна залишається ринком для масштабних інвестицій у відновлювану енергетику. Такі проєкти – це не лише мегавати, а й довіра, репутація та майбутні можливості для всієї галузі.
GREEN SYSTEM — Мережа сонячних станцій для 10 дитячих садочків«Кращий проєкт чистої енергії для дошкільної освіти» Енергонезалежність закладів освіти – це не лише про відновлювану енергетику, а насамперед про безпеку дітей і стабільну роботу соціальної інфраструктури навіть під час відключень. 10 дитсадків Бучанської і Миргородської громад отримають електроенергію за рахунок енергії сонця. Для більш надійного енергозабезпечення сонячні системи встановлені разом із системами накопичення енергії GREEN SYSTEM. Це приклад того, як технології вже сьогодні служать громадам – там, де це найважливіше.
KNESS – Портфель УЗЕ загальною ємністю понад 140 МВт·год «Лідер накопичення енергії» / підвищення гнучкості енергосистеми»
Завершує нашу п’ятірку переможців компанія KNESS – з одним із найбільших портфелів систем зберігання енергії в Україні. 7 об’єктів УЗЕ вже введено в експлуатацію, і з жовтня 2025 року вони надають допоміжні послуги енергосистемі. Це не пілот і не тест – це повноцінна нова інфраструктура, яка підвищує гнучкість мережі та відкриває простір для подальшого масштабування відновлюваної генерації.
Пять різних проєктів, різні напрями — але одна спільна логіка: будувати українську енергетику майбутнього вже сьогодні, попри все.
Щиро вітаємо команди Вітропарки України, VOLTAGE Group, Atlas Global Energy, Green System та KNESS із заслуженим визнанням! Пишаємося, що такі компанії є частиною УВЕА, і впевнені – це лише початок великого шляху.
У рамках меморандуму про взаєморозуміння та співпрацю, підписаного між Українською вітроенергетичною асоціацією та Тернопільським національним технічним університетом імені Івана Пулюя 6 квітня 2026 року, зробленo вже перший практичний крок – проведено навчальний семінар для викладачів кафедри електричної інженерії, кафедри комп’ютерно-інтегрованих технологій та кафедри автотранспорту та логістики.
Його провів світовий лідер у виробництві вітрових турбін — компанія Vestas. Протягом шести годин викладачі університету мали змогу поглибити свої знання з вітроенергетичних технологій – від еволюції вітроенергетичних установок та технічних специфікацій різних платформ, до головних компонентів турбіни, систем безпеки, гідравліки, керування та SCADA-комунікацій.
Семінар провів інструктор академії компанії Vestas MED Service & Construction Альфредо Хосе Мартінес — фахівець із багаторічним досвідом у сфері обслуговування та будівництва вітропарків.
Андрій Конеченков, Голова Правління УВЕА:
«Розвиток вітроенергетики в Україні неможливий без якісної підготовки фахівців. Підписання меморандуму з ТНТУ – це наш спільний внесок у людський капітал галузі. Коли провідні світові виробники, як Vestas, передають знання безпосередньо в університетські аудиторії, ми закладаємо фундамент для цілого покоління українських фахівців в сфері вітроенергетики».
«Розвиток українського людського капіталу є одним зі стратегічних пріоритетів Vestas. У партнерстві з Українською вітроенергетичною асоціацією Vestas зробила важливий перший практичний крок для досягнення цієї мети.
Компанію надихнули значний інтерес, продемонстрований університетською спільнотою, та високий рівень залученості під час семінару, що відобразилися у ґрунтовних та змістовних запитаннях від учасників.
Vestas залишається відкритою до подальшої співпраці у поширенні знань та навчанні у сфері вітроенергетики, а також до спільних зусиль із підвищення кваліфікації та перекваліфікації українців на техніків з вітроенергетики, підтримуючи відбудову України та її перехід до сталого, стійкого та енергонезалежного майбутнього».
Вадим Коваль, завідувач кафедри електроінженерії ТНТУ імені Івана Пулюя:
«Для нашого університету співпраця зі світовим лідером вітроенергетики — це унікальна можливість наблизити освітній процес до реальних вимог галузі. Семінар Vestas продемонстрував, як швидко розвиваються технології, і наскільки важливо готувати фахівців, які одразу зможуть працювати з сучасним обладнанням. Ми прагнемо, щоб наші випускники не лише мали теоретичну базу, а й розуміли практичні аспекти експлуатації вітрових турбін — від безпеки до цифрових систем управління. Це партнерство відкриває нові перспективи оновлення лабораторної бази, впровадження спеціалізованих курсів, модернізації наших навчальних програм і створення в Україні справжнього осередку підготовки вітроенергетичних кадрів»
Розбудова міцного зв’язку між навчальними інституціями та реальним сектором економіки – це один із головних пріоритетів для сталого розвитку галузі. Меморандум між УВЕА та ТНТУ передбачає подальшу системну співпрацю у сферах навчання та розвитку людського капіталу в сфері ВДЕ в Україні. Це дозволить українським університетам інтегрувати практичні кейси у навчальні програми, йти в ногу з найсучаснішими технологіями відновлюваної енергетики та готувати фахівців, які відповідатимуть сучасним вимогам ринку.
Окрему подяку УВЕА висловлює компанії Vestas за її проактивну позицію та підтримку. Саме компанія Vestas виступила з ініціативою долучитися до процесу та поділитися своєю експертизою. Така підтримка від світового лідера вітроенергетики є чудовим прикладом того, як відповідальний бізнес допомагає формувати нове покоління енергетиків, які відбудовуватимуть нашу енергосистему!
