Wind Works – назва найбільшої конференції з вітроенергетики в Балтійському регіоні, яку щорічно проводять три вітроенергетичні асоціації з країн Балтії. В центрі увазі цьогорічної заходу, який успішно відбувся 9 квітня в столиці Латвії Різі, були питання, присвячені ролі вітроенергетики в енергетичній безпеці країн.
У тісній співпраці з латвійським оператором системи передачі AST та за участю НЕК «Укренерго» були розглянуті стратегічні та практичні аспекти зміцнення енергетичної стійкості в Балтійському регіоні і досвід, який отримала Україна з початку військових дій, розв’язаних росією проти нашої країни.
Вітроенергетика може стати основою енергетичної безпеки країн Балтії, зміцнюючи незалежність від імпорту енергоносіїв та геополітичних процесів. «Місцеві» джерела енергії також допомагають знизити ціни на електроенергію для споживачів – про це говорили експерти галузі з Латвії, Естонії й Литви та інших країн Європи.
«Діалог з громадянами щодо необхідності розвитку вітроенергетики є одним із викликів для розвитку галузі в Латвії, – заявив Каспарс Мелніс, Міністр з питань клімату та енергетики Латвійської Республіки. – Нинішня європейська енергетична криза дозволяє краще пояснити необхідність виробництва енергії в Латвії за рахунок місцевих енергоджерел, що допомогло б зберегти незалежність від коливань цін на енергоносії, спричинених геополітичними подіями». Підкреслюючи важливість співпраці країн Балтії у сфері забезпечення енергетичної безпеки, зокрема щодо усунення пошкоджень інфраструктури, він наголосив: «У нас є стандарти НАТО, які однакові для всіх. Можливо, нам слід поговорити про стандарти в енергетиці?», наголосив пан міністр.
Цікавим для учасників конференції виявився досвід України у сфері забезпечення енергетичної стійкості. Голова правління Української асоціації вітроенергетики Андрій Конеченков розповів, що на енергетичну політику України тривалий час впливала спадщина СРСР. Її головним принципом була централізація – єдина система в масштабах держави. Однак анексія Криму у 2014 році та збройний конфлікт на Донбасі змусили переглянути цю стратегію, зокрема й розпочавши будівництво вітростанцій.
«З початком повномасштабного вторгнення росія систематично атакує енергетичну інфраструктуру України. Усі теплові електростанції в Україні на цей час або зазнали пошкоджень, або повністю знищені. Мільйони українців взимку були без світла та тепла, лікарні переходили на генератори, міста жили за графіками відключень. Ось так виглядає централізована система в сучасному світі»,-зазначив Андрій Конеченков.
Він підкреслив, що через розосередженість вітротурбін на території ВЕС, щоб знищити всю вітроелектростанцію, потрібна кількість ракет, яка робить такий удар безглуздим з воєнної точки зору, на відміну від теплової електростанція, яка є єдиним комплексом, й пошкодження турбіни або підстанції призводить до втрати виробничої потужності всього об’єкта.
«Крім того, кожна турбіна — автономний генератор: пошкодив одну — система продовжує працювати. Це і є розподілена стійкість. Децентралізація як принцип безпеки — і саме цей принцип ми тепер свідомо закладаємо в основу нової енергетичної стратегії України», – наголосив Андрій Конеченков.
Під час міжнародної конференції з вітроенергетики «Wind Works 2026» було також підписано меморандум про створення Стратегічного Балтійського альянсу, метою якого є прискорення розвитку зеленої енергетики в регіоні. Його підписали кілька міжнародних компаній, зокрема, з Німеччини, Фінляндії та Данії. Одним з найважливіших напрямків розвитку є проект будівництва заводу з виробництва водню в Лієпаї, який може суттєво вплинути на розвиток енергетики в регіоні Балтійського моря.
Попри всі виклики повномасштабної війни, українська вітроенергетика продовжує розвиватися та залучати міжнародні інвестиції. Проєкт ВЕС «Сколе» у Львівській області — це яскравий приклад того, як передові технології сприяють розбудові нової енергетики в Україні.
Унікальність цієї вітростанції полягає в її масштабах та інноваційності: проєкт налічує 9 вітротурбін Nordex N163 із потужністю 7 МВт кожна, що робить їх найпотужнішими в Україні на сьогоднішній день! Загальна потужність станції сягає 63 МВт, а її запуск демонструє чіткий курс на розвиток сучасної децентралізованої енергосистеми. Усе це стало можливим завдяки компанії Atlas Global Energy, яка працює на українському ринку з 2016 року та має портфель проєктів вітрових і сонячних електростанцій на понад 300 МВт.
Atlas Global Energy розглядає Україну як один із стратегічних ринків для довгострокового розвитку. Поєднання їхнього досвіду, інвестиційної спроможності, співпраці з місцевими громадами та локального партнерства формує нову модель нашої енергетики – стійку та інвестиційно привабливу.
Андрій Конеченков, Голова Правління УВЕА, поділився враженнями від візиту:
«Цей проєкт, реалізований турецькою компанією Atlas Global Energy, є по-справжньому знаковим. Завдяки йому Україна отримала вітротурбіни рекордної одиничної потужності – по 7 МВт кожна, і подібних масштабів у нас ще не було. Я хочу щиро подякувати нашим турецьким партнерам: попри війну та всі поточні виклики, ви інвестуєте у вітроенергетику. Сьогодні це найбільш стійка і критично необхідна технологія, яка допомагає долати енергетичну кризу в Україні».
Онур Копчуоглу, директор компанії Atlas Global Energy, зазначив:
«Ми надзвичайно раді вітати керівництво Української вітроенергетичної асоціації. ВЕС “Сколе” – це наша перша інвестиція у вітроенергетику України, тому вона має для нас особливе значення. Ми пишаємося успішним завершенням будівництва і тим, що можемо підтримувати українську економіку зараз. Наша компанія планує і надалі залишатися тут, щоб реалізовувати нові проєкти у сфері відновлюваної енергетики в найближчі роки».
Проєкт ВЕС «Сколе» вкотре підтверджує: Україна здатна реалізовувати великі сучасні енергетичні проєкти, інтегровані в європейський контекст розвитку чистої енергії. Рухаємось до енергонезалежності разом!
Відбудова України та розбудова децентралізованої генерації вимагають не лише нових технологій, а й потужного кадрового потенціалу. Саме тому 6 квітня делегація УВЕА завітала до Тернополя для зустрічі з керівництвом Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя.
Меморандум про партнерство та співпрацю, підписаний Головою Правління УВЕА Андрієм Конеченковим та ректором ТНТУ Миколою Митником, закріплює нашу спільну мету – розвиток людського капіталу в сфері вітроенергетики.
«Енергетична незалежність починається з людей. Найсучасніші вітротехнології потребують сильних фахівців, здатних втілювати їх у життя. Наше партнерство з ТНТУ – це міст між освітою та реальним сектором економіки. Ми інвестуємо в людський капітал та ділимося передовою експертизою, формуючи команду професіоналів, які вже сьогодні готові розбудовувати “зелене” майбутнє України», – підкреслив Голова Правління УВЕА Андрій Конеченков.
Меморандум про партнерство та співпрацю між УВЕА та ТНТУ визначає такі напрями співпраці:
Спільну розробку освітніх програм і навчальних курсів з вітроенергетики.
Проведення лекцій, семінарів і практичних занять за участю експертів у галузі вітроенергетики.
Стимулювання взаємодії з компаніями сектору ВДЕ для участі студентів у проєктах у сфері відновлюваної енергетики.
Участь в організації екскурсій на вітроелектростанції для ознайомлення студентів з їх роботою.
Популяризацію вітроенергетики серед молоді через інформаційні кампанії та публічні лекції.
Під час візиту делегація УВЕА, до складу якої також увійшли членкиня правління Галина Шмідт, керівник аналітичного відділу Євгеній Конторщиков та представники компанії «UA Renergy», компанії-учасниці асоціації, обговорила з освітянами виклики «зеленої» трансформації та євроінтеграцію українського енергосектору.
Представники УВЕА також мали нагоду зустрітися з очільниками місцевих громад, які вже сьогодні роблять вагомий внесок в енергетичну безпеку країни. Зокрема, відбулась зустріч з головами Підволочиської та Скалатської громад. Відзначаючи активну роль громад у розвитку вітроенергетики в регіоні, Голова Правління УВЕА Андрій Конеченков вручив їм офіційні подяки УВЕА. Саме завдяки відкритості, лідерству та проактивності місцевого самоврядування успішно реалізуються масштабні енергетичні проєкти, наповнюються місцеві бюджети та зміцнюється енергетична незалежність України на місцях. Громади — це надійний фундамент нашого стійкого та «зеленого» майбутнього!
УВЕА висловлює щиру подяку ТНТУ та громадам Тернопільщини за готовність до інновацій та відкритість до діалогу. Працюємо далі заради розвитку вітроенергетики та вільної України!
9 березня 2026 року УВЕА та міжнародна консалтингова компанія NIRAS підписали Меморандум про взаєморозуміння, спрямований на розвиток відновлюваної енергетики та підтримку «зеленої» відбудови України.
Партнерство передбачає спільну роботу над:
розвитком проєктів відновлюваної енергетики на рівні громад
підготовкою та реалізацією проєктів з вітроенергетики та зі зберігання енергії
залученням міжнародного фінансування та покращенням інвестиційного середовища
освітніми та просвітницькими ініціативами
Йеспер Каруп Педерсен, Регіональний директор по Україні, NIRAS:
«Я дуже радий, що ми сьогодні підписуємо цей Меморандум про взаєморозуміння. На це є дві причини. По-перше, вітроенергетика відіграє і відіграватиме важливу роль в Україні в майбутньому. По-друге, УВЕА є нашим надійним партнером і, сподіваюся, стане ще сильнішим партнером у майбутньому».
Андрій Конеченков, Голова Правління УВЕА:
«Я дуже вдячний компанії NIRAS і особисто Йесперу Педерсену за те, що ми сьогодні підписали дуже важливий Меморандум. Я розумію, що Меморандум – це лише початок нашої роботи. В той же час, співпраця з такою великою данською структурою, як NIRAS, може суттєво допомогти Україні не лише у відновленні енергетичного сектору, а й у побудові нової архітектури національної енергетичної системи. Ми прагнемо максимально використати досвід Данії для його застосування в українських реаліях».
Меморандум закладає основу для системної співпраці у сфері: розвитку розподіленої генерації; інтеграції ВДЕ та УЗЕ; підготовки інвестиційних проєктів для міжнародних фінансових інституцій.
Підписання даного Меморандуму є ще одним важливим кроком до формування нової, стійкої та інтегрованої з ЄС енергосистеми України. УВЕА висловлює щиру подяку компанії NIRAS за довіру та партнерство і розраховує на плідну та довгострокову співпрацю!
27 лютого 2026 року УВЕА провела перше у цьому році засідання Правління, ключовими питаннями якого стали затвердження плану діяльності на 2026 рік та розширення складу Правління.
Засідання відкрив Голова Правління УВЕА Андрій Конеченков, який, зокрема, підбив підсумки роботи Асоціації за 2025 рік. За його словами, УВЕА продовжує відігравати активну роль у формуванні регуляторного середовища: протягом минулого року Асоціація направила до органів державної влади 106 офіційних звернень, з яких 25 – у форматі спільних позицій із партнерськими бізнес-асоціаціями. Проактивна позиція УВЕА дозволила досягти низки практичних результатів для ринку, серед яких:
продовження дії касового методу;
скасування ввізного мита на вітроенергетичне обладнання;
продовження можливості використання ДПТ;
впровадження механізму бронювання потужності;
ухвалення бездефіцитного тарифу на передачу електроенергії.
План роботи на 2026 рік представила членкиня Правління та керівниця міжнародного департаменту Секретаріату УВЕА Галина Шмідт. Вона наголосила на стратегічній зміні підходу:
«Асоціація переходить від реактивної моделі до проактивного формування порядку денного розвитку сектору».
Серед ключових пріоритетів на 2026 рік:
вдосконалення законодавства у сфері ВДЕ;
інтеграція відновлюваної енергетики в ОЕС України;
розвиток вітроенергетики на рівні громад;
посилення людського капіталу та освітніх ініціатив;
розвиток ринку установок зберігання енергії.
Найбільш жваву дискусію серед членів Правління викликало питання розвитку людського капіталу. Зокрема, обговорювалися формати співпраці з університетами, профорієнтаційні програми та ініціатива створення спеціалізованої освітньої платформи при УВЕА – Wind Academy, яка може стати важливим елементом формування нового покоління фахівців для галузі.
Окрему увагу учасники засідання приділили підготовці галузевих заходів, зокрема Energy Storage Day 2026, а також ролі УВЕА у ключових міжнародних подіях, таких як WindEurope та WindEnergy Hamburg.
Окремим питанням порядку денного стало розширення складу Правління. До команди УВЕА приєднався Онур Копчуоглу, регіональний менеджер Eksim Energy та виконавчий директор Atlas Global Energy.
Вітаємо нового члена Правління та бажаємо плідної роботи на користь розвитку вітроенергетичного сектору України!
Дитячий садок «Червона шапочка», що у селі Михайлівка-Рубежівка Бучанського району, отримав автономну сонячну систему напередодні різдвяних свят у межах міжнародної кампанії #Renewables4Ukraine, ініційованої Всесвітньою вітроенергетичною асоціацією (WWEA) та Українською вітроенергетичною асоціацією (УВЕА). Майже тридцять сонячних фотомодулів загальною потужністю 16.6 кВт встановлено на даху будівлі дитсадка.
Фотоелектрична система, до складу якої входить і група акумуляторів потужністю 45 кВт, забезпечує стабільне електропостачання закладу у години відключень. Для дітей це означає світлі приміщення, тепло, можливість навчатися, гратися й перебувати у безпечному середовищі без перебоїв. Для громади — практичний приклад того, як децентралізована відновлювана енергетика працює в реальних умовах війни.
Людмила Петренко, директорка дитсадка «Червона шапочка»:
«У селі по графіку відключають електроенергію і вони (ред. фотоелектрична система) самі автоматично переключаються, і в закладі є світло постійно. І коли світло вмикають, вони автоматично відключаються».
Особливо цінним є те, що реалізація проєкту стала можливою завдяки прямій підтримці власників вітроелектростанції Друберг у німецькому місті Дардесхайм, які спрямували частину доходів на встановлення сонячної системи для українського дитячого садка.
Андрій Конеченков, голова Правління УВЕА:
«Саме в рамках цієї міжнародної кампанії Всесвітня вітроенергетична асоціація звертається до різних людей, громад, які збирають гроші для того, щоб допомогти Україні не просто вирішити частково питання забезпечення електроенергією, а в першу чергу, щоб показати, що енергія сонця, енергія вітру – це саме той енергетичний ресурс, який можуть використовувати усі українці, не купуючи цю електроенергію, не воюючи за ці енергетичні джерела».
Від початку повномасштабної війни в рамках кампанії #Renewables4Ukraine в Ірпінській та Бородянській громадах уже реалізовано десять подібних сонячних проєктів.
Стефан Гсангер, генеральний секретар WWEA:
«Ми сподіваємося на тривалий і справедливий мир для народу України, який все ще переживає дуже складні часи, і раді, що за підтримки наших міжнародних донорів можемо зробити невеликий внесок у полегшення повсякденного життя дітей, вчителів та батьків цього дитячого садка. Нехай діти сприймають цю сонячну енергетичну систему як знак і символ міжнародної солідарності, миру та сталого розвитку».
Саме через такі практичні рішення формується основа енергонезалежної, децентралізованої та стійкої енергосистеми України.
Встановлення системи здійснила компанія-експерт у будівництві сонячних електростанцій та систем безперебійного живлення, а також член УВЕА, Green System Group.
Ми щиро дякуємо всім партнерам, донорам, які долучаються до міжнародної кампанії #Renewables4Ukraine. Світло, яке вони допомагають зберегти, має значення далеко за межами одного закладу — воно працює на українське майбутнє.
Стефан Гсангер, генеральний секретар WWEA:
«Для багатьох з нас Різдво – це особливий час року. Воно символізує надію і мир, світло, яке розганяє темряву – так само, як цей сонячна система забезпечить світлом у скрутні часи. Нехай послання Різдва досягне не тільки дітей цього дитячого садка, а й усіх дітей України і скрізь на нашій планеті».
19 грудня 2025 року в пресцентрі Interfax-Україна відбулася щорічна пресконференція УВЕА під назвою «Вітроенергетика та УЗЕ у 2025: рік нових рішень, викликів і зростання», присвячена підсумкам роботи сектору відновлюваної енергетики у 2025 році. Цьогорічна дискусія вперше була сфокусована не лише на вітровій генерації, а й на установках зберігання енергії (УЗЕ). Саме поєднання цих двох технологій дедалі чіткіше формує архітектуру повоєнної, децентралізованої та стійкої енергосистеми України – системи, здатної працювати в умовах високої мінливості, фізичних загроз та ринкових викликів.
«Ми поступово переходимо від політики виживання до політики відновлення. Робота з розбудови сучасної, енергетично незалежної держави не припинялась навіть у найскладніші роки війни. Ключову роль у цьому процесі й надалі відіграють ВДЕ та вітроенергетика, зокрема, – галузі, які продемонстрували виняткову стійкість і здатність до адаптації», – зазначив голова Правління УВЕА Андрій Конеченков, відкриваючи дискусію.
За його словами, загальна встановлена потужність вітрової енергетики в Україні сьогодні становить близько 2,3 ГВт, з яких 1,3 ГВт залишаються на тимчасово окупованих територіях. У період з 2022 року до початку першого кварталу 2025 року на підконтрольній території України було введено в експлуатацію 248 МВт нових вітрових потужностей та ще 38 МВт вживаних вітрових турбін, втім в Асоціації стверджують, що до кінця 2025 року загальний показник введених в час війни потужностей збільшиться на 324,4 МВт.
Окремо Андрій Конеченков окреслив і середньостроковий горизонт розвитку галузі:
«Загальний портфель проєктів на різних стадіях реалізації вже перевищує 4,5 ГВт. За географією це приблизно 44% – західні регіони, 34% – центральна Україна і 22% – південь, передусім Одеська та Миколаївська області. Це чіткий сигнал про відновлення девелопменту та довіру до сектору».
Не менш динамічним у 2025 році став і сегмент зберігання енергії: «за нашими розрахунками, за останній рік в Україні було введено в експлуатацію 534 МВт УЗЕ, що фактично означає формування нового повноцінного сегмента енергетичного ринку», – поділився пан Конеченков.
Після короткого огляду статистики і ключових тенденцій 2025 року, пан Конеченков обговорив з запрошеними спікерами – представниками компаній-учасників УВЕА – ключові інвестиційні сигнали минаючого року, практичний досвід роботи з новими ринковими механізмами, а також роль технологій зберігання енергії для сучасної енергосистеми. Так, коментуючи питання залучення найбільшої за війну приватної інвестиції в енергетичний сектор України на добудову другої черги Тилігульської ВЕС, Євген Лапченко, керівник з регуляторних питань в ДТЕК ВДЕ та Член комітету УВЕА з правових питань, зазначив:
«Ми свідомо робимо ставку на розподілену генерацію. Активна фаза добудови Тилігульської ВЕС триває, а паралельно ми працюємо над девелопментом Полтавської ВЕС потужністю 650 МВт. Але реалізація таких проєктів неможлива без міжнародного капіталу, залучення якого потребує передбачуваного регуляторного поля, наявності довгострокового off-take та вирішення питання заборгованості, зокрема за 2022 рік. Держава вже робить кроки назустріч інвестору, і цей рух потрібно зберегти».
Водночас учасники ринку продовжують наголошувати, що масштабування подібних інвестиційних кейсів напряму залежить від регуляторної стабільності, доступності страхування воєнних ризиків та прогнозованого застосування ринкових механізмів підтримки.
Представляючи досвід компанії, яка однією з перших протестувала механізм ринкової премії та механізм стабілізації цін на електроенергію, Ольга Рибачук, керуюча директорка Elementum Energy та членкиня Правління УВЕА, підкреслила:
«Ми одними з перших вийшли на відкритий ринок і з вітровими, і з сонячними станціями, більше року тестували механізм ринкової премії. В умовах війни критично важливо зберігати варіативність інструментів – бізнес не може працювати в жорстко зарегульованому середовищі з високими ризиками. Водночас ринок потребує подальшої лібералізації та прогнозованості. Балансуючий ринок сьогодні має значні борги (понад 40 млрд грн), а саме він є ключовим джерелом доходів для ВДЕ. Ми рухаємося у правильному напрямку, але виконавча імплементація часто відстає від законодавчих рішень».
Про необхідність передбачуваної регуляторної рамки говорив і Іван Бондарчук, Партнер і керівник практики енергетики в LCF та заступник голови Правління УВЕА:
«2025 рік справді став роком відновлення девелопменту та будівництва. Але вітропроєкти – це довгий цикл розробки, і без чітких правил гри інвестор не зможе приймати рішення. Галузь очікує вдосконалення системи аукціонів, перегляду граничних цін, прискорення приєднання до мереж ОСП, а також імплементації RED III, зокрема в частині визначення зон прискореного розвитку ВДЕ і застосування принципу переважного суспільного інтересу. Без цього залучення фінансування буде й надалі обмеженим».
Окремо Андрій Конеченков наголосив, що ринок також з нетерпінням очікує підписання Президентом України Закону щодо звільнення від ввізного мита вітроенергетичного обладнання.
Згодом пан Бондарчук сфокусувався також і на питанні відповідності чинного українського законодавства в сфері зберігання та накопичення енергії актуальним потребам ринку та інвесторів. З огляду на стрімке зростання інтересу до цієї технології серед своїх компаній-учасників, в березні 2025 року УВЕА розширила мандат своєї діяльності створивши окремий Комітет з питань розвитку УЗЕ. Тож обговорення даної теми підхопив Сергій Кравчук, директор напряму трейдингу та постачання електроенергії в KNESS, а також заступник керівника згаданого Комітету. Спираючись на практичний досвід участі компанії в аукціонах на закупівлю резервів (зокрема РПЧ), він окреслив потенціал масштабування УЗЕ в Україні у горизонті 3-5 років:
«ОСП уже фактично закрив потреби в первинному (РПЧ) та вторинному регулюванні на найближчі п’ять років. Наступний етап – балансуючий ринок і добовий арбітраж, де потенціал обчислюється гігаватами. Ми переконані, що після завершення дії «зеленого» тарифу (2029-2030 роки) більшість виробників будуть інтегрувати УЗЕ як обов’язковий елемент своїх проєктів».
Євген Лапченко також поділився досвідом компанії ДТЕК ВДЕ по реалізації проєкту УЗЕ потужністю 200 МВт та ємністю 400 МВт·год, який був побудований і введений в експлуатацію за рекордні 12 місяців у партнерстві з Fluence Energy B.V. Він зазначив:
«Запуск аукціонів на допоміжні послуги створив реальний інвестиційний сигнал. УЗЕ мають значний потенціал – як для балансування системи, так і для перенесення електроенергії в часі. Але і тут критично важлива регуляторна передбачуваність і відсутність різких змін правил».
Ольга Рибачук доповнила виступи колег також зі свого боку:
«Наша компанія обрала інший підхід – не надання допоміжних послуг ОСП, а використання УЗЕ для перенесення енергії в часі та оптимізації власної генерації. Саме під цю задачу ми розраховували потужність системи. Обладнання вже доставлене на площадку, у 2026 році ми розпочинаємо будівництво. Також, вважаю, що розвиток УЗЕ не потрібно прив’язувати до завершення «зеленого» тарифу – вони мають бути невід’ємною частиною всіх нових проєктів. Але для цього критично важливе зрозуміле й стабільне регуляторне поле».
Підсумовуючи пресконференцію, учасники зійшлися в тому, що вітер і зберігання енергії стають фундаментом енергетичної стійкості України. Саме ці технології дозволяють зменшити залежність від імпорту, підвищити гнучкість системи та створити основу для повоєнного економічного відновлення.
«Наше завдання – зробити нашу галузь сильнішою, ніж вона була до війни. Для цього потрібен чесний діалог між бізнесом і державою та чітке бачення майбутньої енергетичної моделі країни. 2026 рік має стати роком системних рішень. Без цього ми ризикуємо втратити темп, який нарешті почали набирати», – резюмував Андрій Конеченков.
27 листопада 2025 року в Київському бізнес-центрі «Лаврський» відбулося спільне засідання Правління УВЕА та двох профільних Комітетів – Комітету з правових питань та Комітету з розвитку і впровадження УЗЕ. Метою зустрічі стало посилення стратегічної координації, узгодження векторів діяльності та визначення ключових пріоритетів на наступний рік.
Зустріч відкрив Голова Правління УВЕА Андрій Конеченков, відзначивши, що сьогодні важливо не лише формувати бачення майбутнього галузі, а й більш активніше і системніше реагувати на нагальні ринкові виклики:
«Ми зібралися сьогодні, щоб відверто проговорити як стратегічні завдання, так і наявні бар’єри, успіхи та уроки, які отримав вітроенергетичний сектор за рік. Наша мета – синхронізувати зусилля, аби 2026 рік став роком цілеспрямованих рішень і впевненого зростання ринку».
Пан Конеченков також повідомив, що за підрахунками УВЕА наразі 37 компаній-учасників асоціації активно впроваджують проєкти з будівництва ВЕС і УЗЕ, що свідчить про масштабність і диверсифікацію ролей у секторі.
Голова Комітету з правових питань Ольга Савченко презентувала результати його діяльності за 2025 рік, зокрема: опрацювання низки законодавчих ініціатив; участь у консультаціях з органами влади; формування юридичних позицій з ключових ринкових питань. Пані Савченко підкреслила стратегічний підхід Комітету:
«Ми не маємо наміру боротися з регуляторним середовищем – ми прагнемо його створювати».
Ігор Ретівов, голова Комітету з питань розвитку УЗЕ, зі свого боку, також представив результати роботи команди Комітету в частині створення привабливого ринкового середовища для діяльності зі зберігання енергії. Продовживши його виступ, аналітик Секретаріату УВЕА Євгеній Конторщиков презентував результати опитування компаній-членів згідно якого 33,3% опитаних компаній уже мають встановлені УЗЕ, а все більше і більше компаній декларують свої плани щодо інвестування в цю технологію протягом наступних років. Ці дані свідчать про стрімке становлення ринку накопичення енергії як невід’ємної частини сучасної енергетичної системи України.
Учасники засідання також детально обговорили пріоритетні законодавчі та регуляторні ініціативи сектору, а також механізми внутрішньої взаємодії для більш ефективної роботи на всіх рівнях. Окрему увагу приділили бар’єрам, які стримують розвиток проєктів.
В рамках фінальної частини зустрічі учасники обговорили пріоритети Асоціації на наступний рік, а саме:
участь у міжнародних заходах, які формують глобальну політику у сфері ВДЕ, зокрема, вітроенергетики;
посилення співпраці з європейськими партнерами;
активізація адвокаційної (лобістської) діяльності в Україні;
підготовку Другого Українського вітроенергетичного форуму, який стане ключовою подією сектору у 2026 році.
Спільне засідання підтвердило готовність членів Асоціації і надалі працювати синхронно, фахово та стратегічно. Учасники наголосили, що УВЕА є центральним майданчиком для консолідації позицій ринку, формування регуляторних рішень та розвитку національної вітроенергетики і установок зберігання енергії.
12 листопада 2025 року у Варшаві відбулася ключова подія для української зеленої енергетики — «100 GREEN WORLD: Dreams, Future, Reality».
Українська вітроенергетична асоціація та її Голова Правління Андрій Конеченков долучилися до цього потужного діалогу. Захід зібрав понад 100 учасників, серед яких — українські та польські асоціації, інвестори, представники уряду та компанії з України і країн ЄС
Ми були особливо раді бачити на майданчику представників компаній-учасників УВЕА, які разом з нами обговорювали перспективи переходу на 100% відновлюваних джерел в Україні та Європі. Ця зустріч стала не просто місцем фахових дискусій, а справжнім символом єдності заради спільної мети. Вона наочно продемонструвала, що Україна є сильним та ініціативним партнером у розбудові загальноєвропейського «зеленого» курсу.
У своєму вітальному слові Олександр Домбровський, Голова Правління Global 100RE Ukraine, наголосив:
«Україна має потенціал стати енергетичним інноваційним мостом між Європою та світом — країною, де формується нова архітектура відновлюваної енергетики, заснована на біометані, зеленому водні, розподілених енергетичних системах і сучасних технологіях накопичення енергії.»
Як зазначив Андрій Конеченков, Голова Правління УВЕА, для України цей шлях має фундаментальне значення:
«100 GREEN WORLD — це не просто гасло, це шлях до миру! Для України відновлювана енергетика, зокрема вітроенергетика — це більше, ніж просто чиста електроенергія. Це енергія свободи та незалежності. Кожна нова турбіна — це крок від енергетичного шантажу, який десятиліттями використовувався як зброя проти Європи. Український сектор ВДЕ довів свою стійкість. Ми маємо чіткий план майбутнього зростання, потужну підтримку з боку уряду та безліч конкретних, прибуткових можливостей для інвесторів. Ми будуємо майбутнє, яке буде не тільки зеленим, але й безпечним та вільним».
Дякуємо організаторам, Global 100 RE Ukraine, за створення цієї важливої платформи для діалогу! УВЕА та її члени продовжують працювати задля зміцнення енергетичної стійкості країни. Адже, як вірно підсумував Андрій Конеченков: «І все це ми можемо зробити тільки разом»!
24 жовтня 2025 року Голова Правління УВЕА Андрій Конеченков модерував стратегічний діалог «Зелена енергетика: до чого готуються лідери галузі» у рамках щорічного енергетичного форуму Forbes Ukraine «Енергія бізнесу».
На одній сцені — Ольга Рибачук, CEO Elementum Energy і членкиня Правління УВЕА, та Аліна Свідерська, CEO Scatec в Україні. Разом вони обговорили найактуальніші виклики і можливості української «зеленої» енергетики у період трансформації та відновлення.
«Навіть під час війни компанії з відновлюваної енергетики продовжують розвивати проєкти, які можуть видимо підтримати країну в час енергетичної кризи», — наголосив модератор дискусії Андрій Конеченков.
Учасники обговорили:
які саме проєкти реалізують компанії Elementum Energy та Scatec сьогодні;
що гальмує розвиток сектора та які законодавчі зміни здатні прискорити рух уперед;
чому аукціони на ВДЕ поки не стали повноцінною заміною «зеленому тарифу»,
як запровадження системи гарантій походження може відкрити для українських виробників шлях на європейський ринок;
і яким буде вигляд сектора «зеленої» енергетики у 2030 році.
Форум Forbes «Енергія бізнесу» традиційно об’єднує провідних гравців ринку, інвесторів та регуляторів — тих, хто формує майбутнє енергетики України. Раз на рік провідне бізнес-видання ставить ключове запитання: де ми є сьогодні — і куди рухаємось завтра?
Щиро дякуємо Forbes Ukraine за запрошення до участі та можливість модерувати дискусію, яка формує бачення енергетичного майбутнього країни.
