Автор: Eugene Kontorshchykov

21 жовтня 2025 року відбулося онлайн-засідання Правління Української вітроенергетичної асоціації під головуванням голови Правління Андрія Конеченкова. Під час зустрічі було підбито проміжні підсумки діяльності Асоціації за рік та, окремо, за третій квартал 2025 року, визначено ключові напрями розвитку галузі, а також презентовано плани подальшої роботи УВЕА у контексті нових викликів енергетичного сектору України.

Голова Правління зазначив, що у 2025 році до УВЕА приєднались 35 нових учасників, які представляють різні ланки вітроенергетичного ланцюга. «Зростання кількості членів і залучення нових партнерів свідчить про стійкий інтерес до галузі, — підкреслив Андрій Конеченков. — Ми бачимо, що навіть у складних умовах війни ринок не лише зберігає активність, але й розширюється завдяки інтересу непрофільних інвесторів, які розглядають відновлювану енергетику як перспективний напрям сталого розвитку України».

Оновлення Статуту та посилення інституційної спроможності

Одним із ключових результатів третього кварталу стало внесення змін до Статуту УВЕА, які розширюють сферу діяльності Асоціації на сегмент установок зберігання енергії (УЗЕ). Цей крок є стратегічним, адже саме поєднання вітроенергетики та технологій зберігання енергії визначає майбутнє стійких і гнучких енергосистем.

Оновлена редакція Статуту також враховує вимоги Закону України №3606-IX «Про лобіювання», що підтверджує прагнення УВЕА до прозорої, відповідальної та етичної діяльності при представництві інтересів галузі.

Паралельно УВЕА завершує розробку оновленого Кодексу ділової поведінки та етики, який стане практичним інструментом для впровадження високих стандартів корпоративної культури, доброчесності та партнерства серед учасників Асоціації.

Кадрові оновлення у Правлінні

У межах засідання відбулося також планове переобрання Першого заступника Голови Правління УВЕА, яке проводиться кожні два роки.

На цю посаду було обрано Івана Бондарчука, члена Правління від компанії LCF, який змінив Олександра Подпругіна, члена Правління від компанії Notus Energy.

Асоціація висловлює щиру подяку Олександру Подпругіну за багаторічну активну участь у розвитку спільноти, підтримку ініціатив та конструктивну співпрацю.

Бажаємо Івану Бондарчуку плідної роботи, нових ідей і натхнення у зміцненні позицій УВЕА в Україні та на міжнародній арені!

Спільні виклики – спільні дії

Під час засідання члени Правління, що представляють провідні компанії галузі, поділилися також останніми оновленнями у своїй діяльності, а також окреслили актуальні виклики, які залишаються визначальними для реалізації нових проєктів. Попри всі труднощі, ринок демонструє життєздатність, професійність і віру у відновлення енергетичного потенціалу України.

Компанії-учасники продовжують реалізовувати проєкти, розширювати портфелі, тестувати нові бізнес-моделі та формувати інноваційні партнерства.

Українська вітроенергетична асоціація щиро дякує усім своїм членам за довіру, активність і сталість! Разом ми створюємо майбутнє, де вітер стає символом відновлення, енергії життя та стійкості України.

У рамках ініціативи Renewables4Ukraine, започаткованої Всесвітньою вітроенергетичною асоціацією разом з Українською вітроенергетичною асоціацією, 28 серпня 2025 року в дитсадку «Червона калина» (Ірпінська територіальна громада) була урочисто відкрита автономна сонячна електростанція. Це черговий крок у зміцненні енергетичної незалежності соціальної інфраструктури в умовах воєнного часу в Україні.

Проєкт включає:

• 35 кВт сонячних панелей на даху закладу;
• два гібридні інвертори по 15 кВт (загальною потужністю 30 кВт);
• акумуляторна система на 45 кВт·год

За розрахунками компанії Green System, така система влітку може виробляти близько 6 000 кВт·год електроенергії, що забезпечує заклад енергією навіть під час блекаутів. До того ж це дозволяє зекономити на електроенергії та дизельному паливі, які раніше використовувалися для генераторів. 

«Включали генератор, який працює на дизельному паливі. Зараз звичайно економія іде й електроенергії і дизельного палива, бо виручають нас сонячні панелі», – Ганна Шамало, заступниця директора дитсадка «Червона калина» по господарській частині.

«Українська та Всесвітня вітроенергетичні асоціації — це дуже давні і добрі друзі нашої Ірпінської територіальної громади… саме такі подарунки, як сонячні електростанції, дуже важливі для наших медичних та освітніх закладів», – Олександр Пащинський, депутат Ірпінської міської ради.

Андрій Конеченков, голова Правління УВЕА: 

«Ми в УВЕА переконані: забезпечення енергетичної незалежності — це питання безпеки, особливо для освітніх закладів під час війни. Сонячна станція в дитсадку «Червона калина» — це не лише екологічна модернізація, але й потужний символ стійкості. Такі проєкти демонструють, що відновлювальна енергетика працює на благо суспільства — у мирний час і під час кризи».

Стефан Гсангер, генеральний секретар Всевітньої вітроенергетичної асоціації:

«Введення в експлуатацію сонячної електростанції у дитячому садку «Червона Калина» є ще одним яскравим свідченням міжнародної солідарності між українським народом та світовою спільнотою, що займається відновлюваною енергетикою. Нехай діти ростуть, відчуваючи силу сонця та силу дружби, яка об’єднує нас понад кордонами. Дякую всім, хто брав участь у цьому проєкті!»

Через програму Renewables4Ukraine, у партнерстві з міжнародною спільнотою, УВЕА та WWEA активно впроваджують технології відновлюваної енергії у соціально важливих об’єктах — школах, лікарнях, дитсадках — щоб забезпечити їх енергетичну автономію навіть під час кризових ситуацій. Значний внесок у цю справу роблять іноземні партнери — фінська організація «EcoLabel» та німецькі громади, які спрямовують прибутки від власних вітроелектростанції на допомогу Україні.

Українська вітроенергетична асоціація щиро дякує всім партнерам, які долучилися до реалізації цього проєкту. Зокрема, ми висловлюємо вдячність компанії Green System за професійну реалізацію технічної частини, нашим міжнародним партнерам — за підтримку ініціативи Renewables4Ukraine, а також місцевій громаді та керівництву дитсадка «Червона калина» за співпрацю та відкритість до впровадження відновлюваних технологій. Саме завдяки таким спільним зусиллям ми будуємо енергетично незалежне майбутнє України.

21 серпня 2025 року Верховна Рада України зробила рішучий крок на шляху до зміцнення енергетичної незалежності та прискорення «зеленого» переходу, ухваливши в першому читанні законопроєкт №13219. Цей документ не просто вносить технічні правки, а комплексно модернізує систему підтримки ВДЕ, адаптуючи її до сучасних викликів та європейських стандартів та підвищує ефективність та прозорість конкурентної моделі підтримки ВДЕ.

Запропоновані зміни створюють довгострокові та зрозумілі умови для інвесторів, стимулюючи не лише будівництво нових потужностей, але й впровадження інноваційних технологій для стабілізації енергосистеми.

Модернізація механізмів підтримки та фінансових інструментів

Ключовим нововведенням є продовження терміну дії аукціонів до 31 грудня 2034 року, що надає інвесторам впевненість у довгостроковій перспективі розвитку галузі. Одночасно відбувається перехід від моделі «контрактів на різницю» до ринкової премії, що є більш гнучким механізмом, який краще відповідає сучасній архітектурі ринку електроенергії.

Значно спрощується й доступ до участі в аукціонах. Тепер, окрім традиційної банківської гарантії, інвестори зможуть використовувати альтернативне фінансове забезпечення на спеціальному рахунку Гарантованого покупця. Важливо, що розмір такого забезпечення суттєво знижується, що зменшує фінансовий бар’єр для входу в проєкти та стимулює конкуренцію.

Стимулювання технологій зберігання енергії та гнучкості системи

Законопроєкт робить акцент на розвитку найбільш перспективних напрямків. З одного боку, мінімальна обов’язкова частка квоти для сонячних та вітрових станцій знижується до 5%, що робить систему більш гнучкою. З іншого – вводиться стимул для будівництва СЕС з установками зберігання енергії: для них квота залишається на рівні 10% і встановлюється вища максимальна цінова пропозиція на рівні 12 євроцентів/кВт·год.

Крім того, вперше на законодавчому рівні врегульовується механізм «cable pooling», який дозволяє приєднувати установки зберігання енергії в одній точці з генеруючими об’єктами. Ці кроки сприятимуть підвищенню стабільності та керованості енергосистеми, що є критично важливим в умовах зростання частки ВДЕ.

Адаптація до умов воєнного стану та гармонізація з нормами ЄС

Розуміючи виклики сьогодення, законопроєкт пропонує більш реалістичні терміни реалізації проєктів. Зокрема, строки для приєднання до мереж для об’єктів ВДЕ (крім СЕС), договори по яких укладено під час воєнного стану, подовжуються до 42 місяців. Також удосконалюється система видачі та обігу гарантій походження, скорочуючи термін їх погашення до 12 місяців, що є ще одним кроком до інтеграції українського енергетичного ринку з європейським.

УВЕА вітає ухвалення законопроєкту №13219 за основу та висловлюємо повну підтримку його якнайшвидшому прийняттю в цілому. Запропоновані зміни є своєчасними та вкрай необхідними. Вони створюють прозорі та привабливі умови для залучення мільярдних інвестицій, сприятимуть децентралізації енергосистеми та посиленню енергетичної безпеки України.

УВЕА вітає підписання Президентом України 5 серпня 2025 року Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо використання земельних ділянок для розбудови цифрової інфраструктури» (законопроєкт №9549).

Цей Закон містить низку критично важливих положень для розвитку інфраструктурних об’єктів, зокрема у сфері відновлюваної енергетики, і сприяє подальшому залученню інвестицій, прискоренню будівництва ВЕС та підвищенню енергетичної безпеки України.

Ключові зміни, що стосуються вітроенергетики:

1. Спрощення доступу до земельних ділянок для лінійної інфраструктури (ЛЕП, кабелі, трубопроводи)

• Можливість оренди або встановлення сервітуту без конкурсу – значне скорочення часу на оформлення прав користування землею, необхідною для мережевого приєднання вітроелектростанцій.
• Мінімальний строк сервітуту – 5 років – забезпечення стабільності для інвесторів і операторів мереж.
• Використання земель лісогосподарського призначення до 0,05 га без зміни цільового призначення – дає можливість швидко прокладати ЛЕП через ліси до ВЕС без тривалої бюрократії.

 Значення для галузі: Розгортання мережевої інфраструктури – це одне з найвразливіших місць у проєктах ВЕС. Нові норми дозволять пришвидшити процеси та уникати затримок, пов’язаних із земельними процедурами.

2. Можливість примусового відчуження земель для стратегічних об’єктів у Закарпатті

• Дозволено відчуження земель в Ужгородському районі Закарпатської області для розміщення об’єктів енергетики, індустріальних парків, оборонної інфраструктури.
• Компенсація у потрійному розмірі ринкової вартості майна, а при добровільному продажі – доплата +20%.
• Захист державних проєктів – до 2027 року неможливо зупинити проєкти через судові позови.

Значення для галузі: В регіонах з високим вітровим потенціалом, зокрема Закарпатті, нові правила створюють пріоритет для розміщення ВЕС, сприяють розвитку локальної інфраструктури та забезпечують безперервність реалізації стратегічних проєктів.

3. Перенесення строків впровадження нових вимог до містобудівної документації

До 1 січня 2028 року дозволено:

• розробляти та затверджувати містобудівну документацію без нових вимог щодо її структури;
• змінювати прибережні захисні смуги в межах населених пунктів через детальні плани територій;
• визначати функціональне призначення території за ДПТ.

Значення для галузі: Багато проєктів ВЕС вже перебувають на стадії узгодження ДПТ. Нові строки дозволяють завершити ці процедури без необхідності адаптації до нових, більш складних вимог, що забезпечує правову визначеність для девелоперів і банків.

Чому це важливо для ринку?

• Швидше планування та будівництво ВЕС – менше бюрократії та швидше приєднання до мережі.
• Привабливість для інвесторів – прозорі правила, захищені права, адекватна компенсація за відчуження землі.
• Правова визначеність – існуючі проєкти можуть завершити процедури по старим правилам без ризику затримок.
• Сигнал підтримки галузі – влада демонструє стратегічну зацікавленість у розвитку чистої енергетики.

УВЕА висловлює щиру подяку Парламенту та Президенту України за прийняття та підписання Законопроєкту №9549 і підтримку розвитку вітроенергетики та сталої інфраструктури. Цей Закон – приклад державної політики, що враховує потреби ринку та відповідає на виклики часу. Ми переконані, що подальша дерегуляція та модернізація законодавства відкриють нові можливості для розвитку галузі та досягнення енергетичної незалежності України.

Ми раді повідомити про підписання Договору про співпрацю між Українською вітроенергетичною асоціацією та компанією Rystad Energy — одним зі світових лідерів у сфері аналітики та консалтингу в енергетиці. Rystad Energy працює по всьому світу та охоплює всі сегменти енергетичної галузі – від виробництва до споживання. Компанія надає надійні дані, прогнози та рекомендації, які дозволяють клієнтам передбачати зміни та ефективно планувати майбутнє.

У рамках співпраці Сторони домовилися про:

• обмін актуальною інформацією, дослідницькими матеріалами та аналітикою >щодо тенденцій у сфері ВДЕ та вітроенергетики Європи;
• спільну взаємодію в частині підвищення прозорості та якості інформаційного поля щодо сучасного і майбутнього стану вітроенергетики України.

Ця співпраця є знаком довіри до українського ринку ВДЕ та кроком до його глибшої інтеграції у європейський енергетичний простір.

Щиро дякуємо команді Rystad Energy за відкритість до партнерства, підтримку та віру в Україну!

21 липня 2025 року в Києві відбувся круглий стіл «Регулювання водневого ринку в Україні: презентація законопроєкту та подальші кроки», організований Програмою розвитку ООН в Україні. У заході взяли участь представники Верховної Ради України, центральних органів виконавчої влади, міжнародних організацій, бізнесу, наукової спільноти, громадянського суспільства та профільних асоціацій, а саме Українська воднева рада та УВЕА.

УВЕА на заході представив Голова Правління УВЕА Андрій Конеченков.

У центрі обговорення був рамковий законопроєкт «Про внесення змін до деяких законів України щодо розвитку та використання відновлюваного та низьковуглецевого водню» – перший системний документ в Україні, який створює правові та інституційні рамки для виробництва, транспортування, зберігання та використання водню, із визначенням понять «відновлюваний водень» і «низьковуглецевий водень», запровадженням гарантій походження, реєстру водню, механізмів підтримки та відповідних повноважень регуляторів. Документ гармонізований з європейськими директивами та стандартами.

У рамках заходу учасники обговорили широке коло питань:

• Технічну доступність для інтеграції водневої інфраструктури,
• Сертифікати походження для водню,
• Фінансування водневих проєктів,
• Створення водневих долин,
• Підготовку кадрів для нової енергетичної екосистеми та нового сегменту ринку,
• Роль міжнародної співпраці у розвитку експортного потенціалу водню до ЄС.

Позиція УВЕА є доволі чіткою: «зелений» водень – це відновлювана енергія в дії. Тобто джерела, з яких цей водень виробляється, мають бути на 100% відновлюваними — енергія вітру, сонця, біомаси та гідроенергетики. 

«Говорячи про водневу економіку, маємо памʼятати: її основа — це відновлювані джерела енергії. Саме вони забезпечують екологічну чистоту і кліматичну відповідальність виробництва. Враховуючи, що в Україні вже прийняті такі стратегічні документи як Національний плани з енергетики і клімату на період до 2030 року і Національний план дій з розвитку  відновлюваної енергетики до 2030 року, вважаю, що запропонований рамковий закон про водневий ринок має бути скоординованим із цими базовими документами», — зазначив у своєму виступі Андрій Конеченков.

Участь УВЕА в цьому діалозі — це нагадування: розвиток вітрової енергетики є не лише частиною енергетичного переходу, але й ключовим елементом формування водневої економіки в Україні. Тож, УВЕА висловлює подяку ПРООН в Україні та Програмі відновлення зеленої енергетики за ініціативу, професійність та сталість у просуванні чистої енергії й стратегічних рішень для енергетичної трансформації України.

За результатами заходу буде розпочато консультаційний процес із залученням експертів, органів влади, асоціацій і представників бізнесу. Планується створення робочої групи для доопрацювання законопроєкту, з подальшим його внесенням на розгляд Верховної Ради України.

Під час Конференції з відновлення України (URC2025), що пройшла 10-11 липня 2025 року  в м. Рим, Італія, було підписано лист про наміри щодо створення Механізму зниження інвестиційних ризиків у відновлювану енергетику України (URMM – Ukraine Renewable Energy Risk Mitigation Mechanism), який зможе розблокувати €1,5 млрд інвестицій у нові потужності ВДЕ на рівні 1 ГВт та нівелювати ризик гарантованого викупу електроенергії.

Що це означає?

Після масштабного руйнування енергосистеми України внаслідок російських атак країна критично потребує нових генеруючих потужностей. URMM покликаний стимулювати інвестиції у ВДЕ, надаючи проєктам стабільність доходів і зменшуючи ризики для інвесторів. Механізм гарантує мінімальну ціну на електроенергію для кожного приватного проєкту, що дає банкам впевненість у поверненні вкладених коштів.

Хто долучився до ініціативи?

▪ ЄБРР – відповідальний за структурування та спрямування коштів донорів

▪ Європейський Союз (через Ukraine Investment Framework – UIF)

▪ Уряд Нідерландів

▪ IFC, Світовий банк, Рада бізнес-радників Ukraine Donor Platform

▪ Енергетичні асоціації: УВЕА, ЄУЕА та проєкт Green Deal Ukraїna

Перші фінансові внески:

• 180 млн Євро від ЄС
• 12 млн Євро у вигляді грантів від Нідерландів

Країни як-от Німеччина, Норвегія, Швеція та Швейцарія – також розглядають можливість долучитись.

Який принцип дії?

Учасники будуть обиратись через прозорі аукціони. Впровадження механізму сприятиме прогнозованості доходів для виробників «зеленої» енергії, тим самим зменшуючи бар’єри для інвестицій у нові проєкти. Також передбачено надання цільової технічної допомоги уряду України для створення національної схеми підтримки ВДЕ без потреби у зовнішніх механізмах у майбутньому.

Чому це важливо?

Україна має великий потенціал для розвитку ВДЕ, але волатильність ринку стримувала інвесторів. URMM може змінити це – забезпечивши довіру та новий інвестиційний імпульс.

Це також частина ширшого пакету реформ для наближення України до стандартів ЄС у рамках євроінтеграції.

«Ця платформа є свідченням сили спільної адвокації», – зазначив Андрій Конеченков, голова Правління УВЕА. «Зменшуючи фінансові ризики, ми відкриваємо можливості для відновлюваної енергетики, щоб сприяти відбудові України та її довгостроковій сталості».

Дана платформа також є ще одним кроком до досягнення цілей Національного енергетичного та кліматичного плану (НПЕК) України до 2030 року, який визначає відновлювану енергетику як наріжний камінь енергетичного майбутнього країни.

Щиро дякуємо всім партнерам, які стоять за цією ініціативою, за довіру до українського ринку, стратегічне бачення та готовність діяти. Сьогоднішні рішення формують енергетичну незалежність України завтрашнього дня.

***

Інші ініціативи ЄБРР, анонсовані на URC:

• Програма фінансової інклюзії (UIF): 200 млн Євро гарантій → до 2 млрд Євро кредитів для МСП
• Програма відновлення МСП: 45 млн Євро → 135 млн Євро фінансування для бізнесів

ЄБРР вже інвестував 7,2 млрд Євро в Україну з початку повномасштабної війни та схвалив збільшення капіталу на 4 млрд Євро, щоб і надалі підтримувати країну обсягом 1,5 млрд Євро щорічно, з потенціалом збільшення фінансування на етапі повоєнної відбудови.

Україна відновлюється – через інвестиції, реформи та чисту енергію. Настав час будувати енергетичне майбутнє, вільне від загроз та залежностей.

З 10 по 11 липня 2025 року, у м. Рим, Італія, проходить урядова конференція з відновлення (Ukraine Recovery Conferencе), делегатами на яку стали також представники компаній-членів УВЕА на чолі з головою Правління Андрієм Конеченков. 09 липня в рамках конференції відбувся стратегічно важливий круглий стіл на тему «Енергетичні рішення для сталого регіонального розвитку: інвестиції, інновації та стійкість», організований ПРООН в Україні спільно з Міністерством енергетики України. Дискусія об’єднала представників влади, бізнесу та міжнародних фінансових установ навколо таких ключових тем, як: посилення інституційної та фінансової підтримки сектору відновлюваних джерел енергії, а також підвищення енергоефективності та модернізація мереж для забезпечення громад стабільною й чистою електроенергією.

Галузеву експертизу щодо вітроенергетичного ринку України надав голова Правління УВЕА Андрій Конеченков. У своєму виступі він навів факти, що демонструють реальну динаміку та інвестиційну привабливість української вітроенергетики:

Нове будівництво. Прямо зараз в Україні монтується понад 700 МВт нових вітрових потужностей. Паралельно з ними будуються понад 200 МВт установок зберігання енергії (УЗЕ), що є ключем до створення гнучкої та сучасної енергомережі.

Довіра інвесторів. За період з 2022 до першого кварталу 2025 року в Україні було введено в експлуатацію 258 МВт нових ВЕС, 50% з яких профінансували міжнародні інвестори. Це свідчить про міцний фундамент довіри, який ми зараз активно відновлюємо.

Відкритість до бізнесу. Як наголосив очільник УВЕА: «Український ринок вітроенергетики не виживає, він активний, розвивається та відкритий для бізнесу».

Стратегічна важливість. Розвиток вітрової енергетики є ключовим інструментом для децентралізації та підвищення стійкості української енергосистеми, що визначено у ключових стратегічних документах країни, зокрема у Стратегії розвитку розподіленої генерації до 2035 року та Національному плані дій з відновлюваної енергетики до 2030 року.

Працюємо разом над стійким та енергонезалежним майбутнім України!

7 липня 2025 року, в Українському кризовому медіа-центрі зібралися експерти, щоб презентувати дослідження «Зелене відновлення». Цей проєкт – результат роботи візуальної агенції Top Lead за аналітичної підтримки Української вітроенергетичної асоціації та багатьох партнерів. Дослідження показує, як відновлювані джерела енергії, зокрема вітроенергетика, можуть допомогти Україні стати енергетично незалежною, створити нові робочі місця та наблизитися до європейських стандартів сталого розвитку.

Чому це важливо? Бо зелена відбудова – це не тільки про екологію, а й про те, як зробити нашу енергосистему стійкою, залучити інвестиції та підтримати громади. А ще – це шанс для України показати світу, що ми можемо відбудовуватися краще, ніж було, за принципом «build back better».

Що сказали експерти?
Євгеній Конторщиков, аналітик УВЕА, пояснив, чому вітроенергетика – це один із головних інструментів для змін:

«Вітроенергетика є одним із ключових драйверів зеленої відбудови України. Це дослідження чітко показує, що це не лише чиста електроенергія, а й децентралізація енергосистеми, що критично важливо в умовах сьогодення. Розвиток вітрових парків – це нові робочі місця, особливо в регіонах, залучення довгострокових міжнародних інвестицій та значний внесок у розвиток місцевих громад. Україна володіє величезним вітровим потенціалом, і наше завдання, як профільної асоціації, – максимально сприяти його розкриттю».

В свою чергу, Євген Лапченко, керівник з регуляторних питань ДТЕК ВДЕ, додав, як децентралізована енергетика може захистити нашу країну:

«ДТЕК ВДЕ бачить зелене відновлення надважливим для України. Адже децентралізована генерація, зокрема вітроелектростанції, а також об’єкти зберігання енергії здатні посилювати енергобезпеку країни. За рахунок своєї розосередженості по великій території вони роблять енергосистему більш стійкішою до обстрілів. І саме такі дослідження сприяють тому, щоб продемонструвати успіхи галузі і проблеми, які треба спільно подолати, щоб забезпечити сталий розвиток української енергетики».

Що є в дослідженні?

• На 28 сторінках ви знайдете чітку інформацію з інфографікою про:
• Що таке зелене відновлення і як воно може допомогти Україні.
• Як євроінтеграція прискорює перехід до зеленої енергетики.
• Який потенціал мають відновлювані джерела енергії (ВДЕ) і які є можливості для інвесторів.
• Де брати гроші на зелені проєкти – в Україні та за кордоном.
• Реальні приклади громад і компаній, які вже впроваджують сталі рішення.

Завантажуйте дослідження прямо зараз:

• Українською: topleadprojects.com/ukrainegreenrecovery2025ukr
• English: topleadprojects.com/ukrainegreenrecovery2025

Запис прес-конференції доступний на: YouTube

Цей проєкт став реальністю завдяки співпраці багатьох команд:
Автор: Візуальна агенція Top Lead
За підтримки: ДТЕК ВДЕ
Меценати: Helios Strategia, Elementum Energy, Agrosem
Генеральний аналітичний партнер: DiXI Group, Офіс зеленого переходу, Energy Map
Аналітичний партнер: Українська вітроенергетична асоціація (УВЕА)
Комунікаційні партнери: Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України, Асоціація сонячної енергетики України, Всеукраїнська агенція інвестицій.

Провідні енергетичні асоціації України, зокрема Українська вітроенергетична асоціація, Європейсько-українське енергетичне агентство, Українська асоціація відновлюваної енергетики та Асоціація сонячної енергетики України, 01 липня 2025 року направили термінове звернення, адресоване Прем’єр-міністру України Денису Шмигалю, Міністру енергетики Герману Галущенку та Голові Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данилу Гетманцеву, в якому закликали  невідкладно вирішити питання, пов’язане з оподаткування, яке може значно вплинути на  весь  енергетичний ринок країни в умовах війни та фінансової кризи.

Суть проблеми: Загроза скасування касового методу

Центральним питанням є тимчасова норма Податкового кодексу (пункт 44 підрозділу 2 розділу ХХ), яка дозволяє підприємствам енергетики визначати податкові зобов’язання з ПДВ за касовим методом. Простими словами, компанії сплачують ПДВ не в момент постачання електроенергії, а лише після отримання за неї реальних грошей. Цей механізм є ефективним інструментом для збалансування фінансових потоків та мінімізації ризиків, особливо в умовах, коли ринок потерпає від багатомільярдних ланцюгових боргів.

Термін дії цієї норми спливає 1 січня 2026 року. Спроба продовжити її до 2028 року через правку №69 до законопроєкту №13157 наразі заблокована. Як зазначають асоціації, профільний комітет Верховної Ради не підтримав цю ініціативу через відсутність офіційної позиції з боку Кабінету Міністрів. Така невизначеність створює величезні ризики для всіх учасників ринку та негативно впливає на інвестиційний клімат в енергетиці.

Масштаби боргової кризи

Щоб підкреслити критичність ситуації, асоціації наводять актуальні дані щодо заборгованості на ринку. Станом на червень 2025 року загальна ситуація виглядає так:

Борг НЕК «Укренерго» перед ДП «Гарантований покупець» за послугу з підтримки «зеленої» генерації складає 16, 544млрд грн. Як наслідок, сам «Гарантований покупець» зміг розрахуватися з виробниками з ВДЕ за 2022 рік лише на рівні 64,2,%. Кращий стан розрахунків спостерігається  за 2023 рік – 99,2%, і за 2024-88,9%.

Борг НЕК «Укренерго» перед учасниками балансуючого ринку сягає майже 13,9 млрд грн.

Подвійний удар по виробниках

Якщо касовий метод не буде продовжено, з 1 січня 2026 року виробники будуть змушені нарахувати та сплатити ПДВ з усієї суми відпущеної, але не оплаченої електроенергії. Це означає, що їм доведеться сплатити податки з грошей, яких вони не бачили. Асоціації підрахували, що ця сума може сягнути однієї шостої від загального боргу, що призведе до масового утворення податкових боргів та загрожуватиме зупинкою господарської діяльності підприємств.

Ситуація ускладнюється тим, що аналогічна норма щодо сплати податку на прибуток за касовим методом для виробників з ВДЕ вже припинила діяти з 1 січня 2024 року. Через це компанії змушені включати у дохід суми, які їм не сплатив «Гарантований покупець», і платити з них податок на прибуток. Це призводить до прямого вимивання обігових коштів та суттєво погіршує їхній і без того важкий фінансовий стан.

Заклик до дії: Відповідальність влади та майбутнє енергосистеми

Енергетична спільнота не просто констатує проблему, а пропонує конкретний, двохетапний план дій, який вимагає негайної та скоординованої реакції з боку органів державної влади. Це не просто прохання про пільги, а вимога створити умови для виживання критично важливої галузі.

Перший, невідкладний крок – це законодавче «знеболення», яке має зупинити фінансове знекровлення підприємств. Асоціації вимагають від Кабінету Міністрів надати чітку узгоджену позицію на підтримку законодавчих змін. Ця позиція є ключем, який дозволить Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики підтримати правку №69 до законопроєкту №13157 щодо продовження касового методу з ПДВ до 2028 року. Одночасно з цим Уряд має ініціювати законопроєкт про відновлення касового методу для податку на прибуток для виробників «зеленої» електроенергії, тим самим усунувши податкову несправедливість, коли податки сплачуються з недоотриманих коштів.

Другий, стратегічний крок – це лікування першопричини хвороби, а не лише її симптомів. Асоціації чітко наголошують: «Без вирішення цього питання [боргів] продовження дії касового методу матиме обмежений ефект, оскільки не усуває першопричину фінансової нестабільності учасників ринку». Саме тому найважливішою вимогою є розробка та впровадження Урядом комплексної дорожньої карти погашення заборгованості на ринку електричної енергії. Це має бути системний, прозорий та реалістичний план, який відновить платіжну дисципліну та оздоровить фінансові потоки в усьому секторі.

Таким чином, енергетична спільнота ставить перед владою рішення, підкріплене логікою економічної доцільності та національної безпеки. Ігнорування цих закликів загрожує не просто банкрутством окремих підприємств, а дестабілізацією всієї енергосистеми країни, яка є фундаментом національної економіки та обороноздатності. Відповідальність за недопущення такого сценарію повністю лежить на органах державної влади, від яких ринок очікує невідкладних та рішучих дій.