Автор: Eugene Kontorshchykov

21 липня 2025 року в Києві відбувся круглий стіл «Регулювання водневого ринку в Україні: презентація законопроєкту та подальші кроки», організований Програмою розвитку ООН в Україні. У заході взяли участь представники Верховної Ради України, центральних органів виконавчої влади, міжнародних організацій, бізнесу, наукової спільноти, громадянського суспільства та профільних асоціацій, а саме Українська воднева рада та УВЕА.

УВЕА на заході представив Голова Правління УВЕА Андрій Конеченков.

У центрі обговорення був рамковий законопроєкт «Про внесення змін до деяких законів України щодо розвитку та використання відновлюваного та низьковуглецевого водню» – перший системний документ в Україні, який створює правові та інституційні рамки для виробництва, транспортування, зберігання та використання водню, із визначенням понять «відновлюваний водень» і «низьковуглецевий водень», запровадженням гарантій походження, реєстру водню, механізмів підтримки та відповідних повноважень регуляторів. Документ гармонізований з європейськими директивами та стандартами.

У рамках заходу учасники обговорили широке коло питань:

• Технічну доступність для інтеграції водневої інфраструктури,
• Сертифікати походження для водню,
• Фінансування водневих проєктів,
• Створення водневих долин,
• Підготовку кадрів для нової енергетичної екосистеми та нового сегменту ринку,
• Роль міжнародної співпраці у розвитку експортного потенціалу водню до ЄС.

Позиція УВЕА є доволі чіткою: «зелений» водень – це відновлювана енергія в дії. Тобто джерела, з яких цей водень виробляється, мають бути на 100% відновлюваними — енергія вітру, сонця, біомаси та гідроенергетики. 

«Говорячи про водневу економіку, маємо памʼятати: її основа — це відновлювані джерела енергії. Саме вони забезпечують екологічну чистоту і кліматичну відповідальність виробництва. Враховуючи, що в Україні вже прийняті такі стратегічні документи як Національний плани з енергетики і клімату на період до 2030 року і Національний план дій з розвитку  відновлюваної енергетики до 2030 року, вважаю, що запропонований рамковий закон про водневий ринок має бути скоординованим із цими базовими документами», — зазначив у своєму виступі Андрій Конеченков.

Участь УВЕА в цьому діалозі — це нагадування: розвиток вітрової енергетики є не лише частиною енергетичного переходу, але й ключовим елементом формування водневої економіки в Україні. Тож, УВЕА висловлює подяку ПРООН в Україні та Програмі відновлення зеленої енергетики за ініціативу, професійність та сталість у просуванні чистої енергії й стратегічних рішень для енергетичної трансформації України.

За результатами заходу буде розпочато консультаційний процес із залученням експертів, органів влади, асоціацій і представників бізнесу. Планується створення робочої групи для доопрацювання законопроєкту, з подальшим його внесенням на розгляд Верховної Ради України.

Під час Конференції з відновлення України (URC2025), що пройшла 10-11 липня 2025 року  в м. Рим, Італія, було підписано лист про наміри щодо створення Механізму зниження інвестиційних ризиків у відновлювану енергетику України (URMM – Ukraine Renewable Energy Risk Mitigation Mechanism), який зможе розблокувати €1,5 млрд інвестицій у нові потужності ВДЕ на рівні 1 ГВт та нівелювати ризик гарантованого викупу електроенергії.

Що це означає?

Після масштабного руйнування енергосистеми України внаслідок російських атак країна критично потребує нових генеруючих потужностей. URMM покликаний стимулювати інвестиції у ВДЕ, надаючи проєктам стабільність доходів і зменшуючи ризики для інвесторів. Механізм гарантує мінімальну ціну на електроенергію для кожного приватного проєкту, що дає банкам впевненість у поверненні вкладених коштів.

Хто долучився до ініціативи?

▪ ЄБРР – відповідальний за структурування та спрямування коштів донорів

▪ Європейський Союз (через Ukraine Investment Framework – UIF)

▪ Уряд Нідерландів

▪ IFC, Світовий банк, Рада бізнес-радників Ukraine Donor Platform

▪ Енергетичні асоціації: УВЕА, ЄУЕА та проєкт Green Deal Ukraїna

Перші фінансові внески:

• 180 млн Євро від ЄС
• 12 млн Євро у вигляді грантів від Нідерландів

Країни як-от Німеччина, Норвегія, Швеція та Швейцарія – також розглядають можливість долучитись.

Який принцип дії?

Учасники будуть обиратись через прозорі аукціони. Впровадження механізму сприятиме прогнозованості доходів для виробників «зеленої» енергії, тим самим зменшуючи бар’єри для інвестицій у нові проєкти. Також передбачено надання цільової технічної допомоги уряду України для створення національної схеми підтримки ВДЕ без потреби у зовнішніх механізмах у майбутньому.

Чому це важливо?

Україна має великий потенціал для розвитку ВДЕ, але волатильність ринку стримувала інвесторів. URMM може змінити це – забезпечивши довіру та новий інвестиційний імпульс.

Це також частина ширшого пакету реформ для наближення України до стандартів ЄС у рамках євроінтеграції.

«Ця платформа є свідченням сили спільної адвокації», – зазначив Андрій Конеченков, голова Правління УВЕА. «Зменшуючи фінансові ризики, ми відкриваємо можливості для відновлюваної енергетики, щоб сприяти відбудові України та її довгостроковій сталості».

Дана платформа також є ще одним кроком до досягнення цілей Національного енергетичного та кліматичного плану (НПЕК) України до 2030 року, який визначає відновлювану енергетику як наріжний камінь енергетичного майбутнього країни.

Щиро дякуємо всім партнерам, які стоять за цією ініціативою, за довіру до українського ринку, стратегічне бачення та готовність діяти. Сьогоднішні рішення формують енергетичну незалежність України завтрашнього дня.

***

Інші ініціативи ЄБРР, анонсовані на URC:

• Програма фінансової інклюзії (UIF): 200 млн Євро гарантій → до 2 млрд Євро кредитів для МСП
• Програма відновлення МСП: 45 млн Євро → 135 млн Євро фінансування для бізнесів

ЄБРР вже інвестував 7,2 млрд Євро в Україну з початку повномасштабної війни та схвалив збільшення капіталу на 4 млрд Євро, щоб і надалі підтримувати країну обсягом 1,5 млрд Євро щорічно, з потенціалом збільшення фінансування на етапі повоєнної відбудови.

Україна відновлюється – через інвестиції, реформи та чисту енергію. Настав час будувати енергетичне майбутнє, вільне від загроз та залежностей.

З 10 по 11 липня 2025 року, у м. Рим, Італія, проходить урядова конференція з відновлення (Ukraine Recovery Conferencе), делегатами на яку стали також представники компаній-членів УВЕА на чолі з головою Правління Андрієм Конеченков. 09 липня в рамках конференції відбувся стратегічно важливий круглий стіл на тему «Енергетичні рішення для сталого регіонального розвитку: інвестиції, інновації та стійкість», організований ПРООН в Україні спільно з Міністерством енергетики України. Дискусія об’єднала представників влади, бізнесу та міжнародних фінансових установ навколо таких ключових тем, як: посилення інституційної та фінансової підтримки сектору відновлюваних джерел енергії, а також підвищення енергоефективності та модернізація мереж для забезпечення громад стабільною й чистою електроенергією.

Галузеву експертизу щодо вітроенергетичного ринку України надав голова Правління УВЕА Андрій Конеченков. У своєму виступі він навів факти, що демонструють реальну динаміку та інвестиційну привабливість української вітроенергетики:

Нове будівництво. Прямо зараз в Україні монтується понад 700 МВт нових вітрових потужностей. Паралельно з ними будуються понад 200 МВт установок зберігання енергії (УЗЕ), що є ключем до створення гнучкої та сучасної енергомережі.

Довіра інвесторів. За період з 2022 до першого кварталу 2025 року в Україні було введено в експлуатацію 258 МВт нових ВЕС, 50% з яких профінансували міжнародні інвестори. Це свідчить про міцний фундамент довіри, який ми зараз активно відновлюємо.

Відкритість до бізнесу. Як наголосив очільник УВЕА: «Український ринок вітроенергетики не виживає, він активний, розвивається та відкритий для бізнесу».

Стратегічна важливість. Розвиток вітрової енергетики є ключовим інструментом для децентралізації та підвищення стійкості української енергосистеми, що визначено у ключових стратегічних документах країни, зокрема у Стратегії розвитку розподіленої генерації до 2035 року та Національному плані дій з відновлюваної енергетики до 2030 року.

Працюємо разом над стійким та енергонезалежним майбутнім України!

7 липня 2025 року, в Українському кризовому медіа-центрі зібралися експерти, щоб презентувати дослідження «Зелене відновлення». Цей проєкт – результат роботи візуальної агенції Top Lead за аналітичної підтримки Української вітроенергетичної асоціації та багатьох партнерів. Дослідження показує, як відновлювані джерела енергії, зокрема вітроенергетика, можуть допомогти Україні стати енергетично незалежною, створити нові робочі місця та наблизитися до європейських стандартів сталого розвитку.

Чому це важливо? Бо зелена відбудова – це не тільки про екологію, а й про те, як зробити нашу енергосистему стійкою, залучити інвестиції та підтримати громади. А ще – це шанс для України показати світу, що ми можемо відбудовуватися краще, ніж було, за принципом «build back better».

Що сказали експерти?
Євгеній Конторщиков, аналітик УВЕА, пояснив, чому вітроенергетика – це один із головних інструментів для змін:

«Вітроенергетика є одним із ключових драйверів зеленої відбудови України. Це дослідження чітко показує, що це не лише чиста електроенергія, а й децентралізація енергосистеми, що критично важливо в умовах сьогодення. Розвиток вітрових парків – це нові робочі місця, особливо в регіонах, залучення довгострокових міжнародних інвестицій та значний внесок у розвиток місцевих громад. Україна володіє величезним вітровим потенціалом, і наше завдання, як профільної асоціації, – максимально сприяти його розкриттю».

В свою чергу, Євген Лапченко, керівник з регуляторних питань ДТЕК ВДЕ, додав, як децентралізована енергетика може захистити нашу країну:

«ДТЕК ВДЕ бачить зелене відновлення надважливим для України. Адже децентралізована генерація, зокрема вітроелектростанції, а також об’єкти зберігання енергії здатні посилювати енергобезпеку країни. За рахунок своєї розосередженості по великій території вони роблять енергосистему більш стійкішою до обстрілів. І саме такі дослідження сприяють тому, щоб продемонструвати успіхи галузі і проблеми, які треба спільно подолати, щоб забезпечити сталий розвиток української енергетики».

Що є в дослідженні?

• На 28 сторінках ви знайдете чітку інформацію з інфографікою про:
• Що таке зелене відновлення і як воно може допомогти Україні.
• Як євроінтеграція прискорює перехід до зеленої енергетики.
• Який потенціал мають відновлювані джерела енергії (ВДЕ) і які є можливості для інвесторів.
• Де брати гроші на зелені проєкти – в Україні та за кордоном.
• Реальні приклади громад і компаній, які вже впроваджують сталі рішення.

Завантажуйте дослідження прямо зараз:

• Українською: topleadprojects.com/ukrainegreenrecovery2025ukr
• English: topleadprojects.com/ukrainegreenrecovery2025

Запис прес-конференції доступний на: YouTube

Цей проєкт став реальністю завдяки співпраці багатьох команд:
Автор: Візуальна агенція Top Lead
За підтримки: ДТЕК ВДЕ
Меценати: Helios Strategia, Elementum Energy, Agrosem
Генеральний аналітичний партнер: DiXI Group, Офіс зеленого переходу, Energy Map
Аналітичний партнер: Українська вітроенергетична асоціація (УВЕА)
Комунікаційні партнери: Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України, Асоціація сонячної енергетики України, Всеукраїнська агенція інвестицій.

Провідні енергетичні асоціації України, зокрема Українська вітроенергетична асоціація, Європейсько-українське енергетичне агентство, Українська асоціація відновлюваної енергетики та Асоціація сонячної енергетики України, 01 липня 2025 року направили термінове звернення, адресоване Прем’єр-міністру України Денису Шмигалю, Міністру енергетики Герману Галущенку та Голові Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данилу Гетманцеву, в якому закликали  невідкладно вирішити питання, пов’язане з оподаткування, яке може значно вплинути на  весь  енергетичний ринок країни в умовах війни та фінансової кризи.

Суть проблеми: Загроза скасування касового методу

Центральним питанням є тимчасова норма Податкового кодексу (пункт 44 підрозділу 2 розділу ХХ), яка дозволяє підприємствам енергетики визначати податкові зобов’язання з ПДВ за касовим методом. Простими словами, компанії сплачують ПДВ не в момент постачання електроенергії, а лише після отримання за неї реальних грошей. Цей механізм є ефективним інструментом для збалансування фінансових потоків та мінімізації ризиків, особливо в умовах, коли ринок потерпає від багатомільярдних ланцюгових боргів.

Термін дії цієї норми спливає 1 січня 2026 року. Спроба продовжити її до 2028 року через правку №69 до законопроєкту №13157 наразі заблокована. Як зазначають асоціації, профільний комітет Верховної Ради не підтримав цю ініціативу через відсутність офіційної позиції з боку Кабінету Міністрів. Така невизначеність створює величезні ризики для всіх учасників ринку та негативно впливає на інвестиційний клімат в енергетиці.

Масштаби боргової кризи

Щоб підкреслити критичність ситуації, асоціації наводять актуальні дані щодо заборгованості на ринку. Станом на червень 2025 року загальна ситуація виглядає так:

Борг НЕК «Укренерго» перед ДП «Гарантований покупець» за послугу з підтримки «зеленої» генерації складає 16, 544млрд грн. Як наслідок, сам «Гарантований покупець» зміг розрахуватися з виробниками з ВДЕ за 2022 рік лише на рівні 64,2,%. Кращий стан розрахунків спостерігається  за 2023 рік – 99,2%, і за 2024-88,9%.

Борг НЕК «Укренерго» перед учасниками балансуючого ринку сягає майже 13,9 млрд грн.

Подвійний удар по виробниках

Якщо касовий метод не буде продовжено, з 1 січня 2026 року виробники будуть змушені нарахувати та сплатити ПДВ з усієї суми відпущеної, але не оплаченої електроенергії. Це означає, що їм доведеться сплатити податки з грошей, яких вони не бачили. Асоціації підрахували, що ця сума може сягнути однієї шостої від загального боргу, що призведе до масового утворення податкових боргів та загрожуватиме зупинкою господарської діяльності підприємств.

Ситуація ускладнюється тим, що аналогічна норма щодо сплати податку на прибуток за касовим методом для виробників з ВДЕ вже припинила діяти з 1 січня 2024 року. Через це компанії змушені включати у дохід суми, які їм не сплатив «Гарантований покупець», і платити з них податок на прибуток. Це призводить до прямого вимивання обігових коштів та суттєво погіршує їхній і без того важкий фінансовий стан.

Заклик до дії: Відповідальність влади та майбутнє енергосистеми

Енергетична спільнота не просто констатує проблему, а пропонує конкретний, двохетапний план дій, який вимагає негайної та скоординованої реакції з боку органів державної влади. Це не просто прохання про пільги, а вимога створити умови для виживання критично важливої галузі.

Перший, невідкладний крок – це законодавче «знеболення», яке має зупинити фінансове знекровлення підприємств. Асоціації вимагають від Кабінету Міністрів надати чітку узгоджену позицію на підтримку законодавчих змін. Ця позиція є ключем, який дозволить Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики підтримати правку №69 до законопроєкту №13157 щодо продовження касового методу з ПДВ до 2028 року. Одночасно з цим Уряд має ініціювати законопроєкт про відновлення касового методу для податку на прибуток для виробників «зеленої» електроенергії, тим самим усунувши податкову несправедливість, коли податки сплачуються з недоотриманих коштів.

Другий, стратегічний крок – це лікування першопричини хвороби, а не лише її симптомів. Асоціації чітко наголошують: «Без вирішення цього питання [боргів] продовження дії касового методу матиме обмежений ефект, оскільки не усуває першопричину фінансової нестабільності учасників ринку». Саме тому найважливішою вимогою є розробка та впровадження Урядом комплексної дорожньої карти погашення заборгованості на ринку електричної енергії. Це має бути системний, прозорий та реалістичний план, який відновить платіжну дисципліну та оздоровить фінансові потоки в усьому секторі.

Таким чином, енергетична спільнота ставить перед владою рішення, підкріплене логікою економічної доцільності та національної безпеки. Ігнорування цих закликів загрожує не просто банкрутством окремих підприємств, а дестабілізацією всієї енергосистеми країни, яка є фундаментом національної економіки та обороноздатності. Відповідальність за недопущення такого сценарію повністю лежить на органах державної влади, від яких ринок очікує невідкладних та рішучих дій.

20 червня 2025 року, в Червоноградському професійному гірничо-будівельному ліцеї відбувся захід з нагоди Міжнародного дня вітру. Захід відбувся в рамках підписаного в березні 2025 року Меморандуму про співпрацю між Червоноградським професійним гірничо-будівельним ліцеєм  і УВЕА, метою якого є популяризація відновлюваної енергетики, зокрема вітроенергетики, а також сприяння підготовці фахівців у цій сфері.

Учасники заходу обговорили перспективи ринку праці в умовах децентралізації та декарбонізації енергетичного сектору України і наголосили на зростаючому попиті на нові професії, необхідні для забезпечення сталої енергетичної трансформації. Окрема увага була приділена адаптації навчальних програм до потреб бізнесу та сучасних технологічних викликів.

УВЕА на заході  представляли Юрій Федак, заступник директора з розвитку ТОВ «Еко-Оптіма» і Тарас Березюк, директор Intertechservice Group – обидві компанії є членами УВЕА.

Серед учасників також були присутні представники Секретаріату Кабінету Міністрів України, Міністерства розвитку громад та територій України, Львівської та Волинської ОВА, Ладижинської громади (Вінниччина), Шептицької міської ради, Федерального міністерства економіки та енергетики Німеччини, GIZ, Асоціації вугільних громад України та Інституту енергетики і систем керування Національного університету «Львівська політехніка».

Навчально-практичний центр відновлюваної енергетики, відкритий на базі ліцею, був облаштований за підтримки Німецького товариства міжнародного співробітництва GIZ Ukraine в рамках проєкту трансформації вугільних регіонів. Приємно відзначити щире зацікавлення учнів ліцею у здобутті професій у сфері відновлюваної енергетики, особливо вітроенергетики. Багато з них розглядають цей напрям як перспективу свого професійного майбутнього.

Андрій Конеченков, Голова Правління УВЕА: 

«Перехід від централізованої енергосистеми до децентралізованої, від викопного палива до відновлюваних джерел енергії, вимагає переосмислення підходів і цільових орієнтирів до професійної освіти. Україні критично необхідні кваліфіковані фахівці у сфері вітроенергетики та інших технологій ВДЕ. Я впевнений, що партнерство між УВЕА та закладами професійної освіти стане важливим чинником прискореного розвитку вітроенергетики – одного з ключових напрямів зеленої та стійкої відбудови України».

УВЕА рада повідомити про укладення нового контракту між двома компаніями-членами асоціації – Elementum Energy і CEMARK – спрямованого на стабілізацію цін на електричну енергію. З 1 червня 2025 року набув чинності річний корпоративний договір на покупку електроенергії (cPPA) між Дністровською ВЕС (управляється Elementum Energy) та одним із цементних заводів групи CEMARK.

Укладений договір базується на механізмі CfD (Контракт на різницю), в рамках якого  сторони домовилися про «коридор цін» — діапазон, у межах якого ринкові коливання не спричиняють додаткових розрахунків між виробником і споживачем. Якщо відбувається перевищення верхньої межі, то виробник компенсує споживачу різницю, а якщо ціна падає нижче коридору — споживач компенсує різницю виробнику. 

Розрахунки базуються на визначеному в договорі індикативному показнику ціни й узгодженому обсязі електроенергії. Водночас фізична поставка електроенергії не відбувається, а всі операції здійснюються на відкритому ринку.

«Інструменти для стабілізації цін на електроенергію в Україні ще не користуються великою популярність, проте їх впровадження є критично важливим для довгострокового планування бізнесу. Контракти CfD, вони ж фінансові корпоративні РРА, мають гарний потенціал, оскільки забезпечують захист від цінових коливань і створюють передбачувані умови для виробників і споживачів. Крім цього, такі пілотні проєкти дозволяють напряму працювати кінцевим споживачам і виробникам ВДЕ в світлі євроінтеграційних змін та з турботою про довкілля», — коментує комерційний директор Elementum Energy Роман Волошенюк.

«Враховуючи великі обсяги споживання та ринкові ціни, витрати на електроенергію є одними з ключових компонентів у собівартості цементу і вимагають постійної уваги та впровадження нових інструментів впливу на формування ціни.  «На вчора» це був перманентний бенчмаркінг пропозицій на ринку постачання електроенергії з метою підтримки комерційних цін на кращих ринкових умовах та відпрацювання і впровадженні нетипових комерційних продуктів, як, наприклад, пакет з фіксованою ціною. 

«Сьогодні» цей інструментарій доповнюється механізмом CfD та PPA, які, окрім задач хеджування цінових ризиків, є важливими складовими розвитку відновлювальної енергетики в Україні. «Завтра» маємо план впровадження інструментів власної генерації електроенергії: як «зеленої» так і балансуючої», — коментує менеджер із закупівлі енергетичних ресурсів CEMARK Марина Бояринцева.

Це вже другий такий контракт для Elementum Energy, і він є ще одним важливим кроком у розвитку фінансових інструментів, що сприяють довгостроковій стабільності та прозорості в секторі ВДЕ. CfD-механізми, які вже широко застосовуються в ЄС, лише починають інтегруватися в український ринок і мають суттєвий потенціал для підтримки як виробників, так і великих споживачів «зеленої» енергії.

УВЕА щиро вітає обидві компанії з підписанням цього важливого договору. Це приклад практичної взаємодії між виробниками відновлюваної енергії та відповідальним промисловим споживачем, яка відповідає сучасним викликам та європейським підходам до сталого розвитку. УВЕА і надалі підтримуватиме інструменти, які сприяють розвитку конкурентного та прозорого енергетичного ринку в Україні.

Довідково

Elementum Energy — найбільший виробник у сфері відновлюваної енергетики України. Компанія керує портфелем вітрової та сонячних електростанцій загальною потужністю 636 МВт і продовжує розробку нових проєктів у сфері вітрової енергетики та систем накопичення енергії. Дністровська ВЕС (встановлена потужність 100 МВт) знаходиться в Одеській області. Введена в експлуатацію чергами в 2021 і 2023 роках, зі збудованими 21 вітровими турбінами. Розрахункова економія викидів вуглекислого газу (CO2) в атмосферу становить 259,583 тонни щороку. 

CEMARK — група компаній, що об’єднує ПрАТ Миколаївцемент у Львівській області, АТ Подільський цемент у Кам’янець-Подільському та ТОВ Цемент у Одеській області, а також входить до групи CRH — провідного виробника будівельних матеріалів у світі.

03 червня 2025 року голова Правління УВЕА Андрій Конеченков узяв участь у відкритті автономної сонячної електростанції, встановленої на території закладу дошкільної освіти «Івасик-Телесик» у селі Козинці Ірпінської територіальної громади.

Потужність встановленої фотоелектричної системи становить 16,5 кВт. Відтепер заклад забезпечено безперебійним живленням електроенергією, що дозволить підтримувати освітній процес навіть за умов аварійних або планових відключень. Крім того, впровадження СЕС сприятиме зменшенню витрат на комунальні послуги з бюджету громади.

Проєкт реалізовано в межах міжнародної ініціативи #Renewables4Ukraine, започаткованої Всесвітньою вітроенергетичною асоціацією (WWEA) та глобальною платформою Global100RE у партнерстві з Українською вітроенергетичною асоціацією, за фінансової підтримки акціонерів вітростанції «Windpark Druiberg», розташованої в німецькому містечку Дардесхайм.

Генеральний секретар WWEA Штефан Зенгер підкреслив:

«Ми раді знову підтримати українських дітей, встановивши автономну систему відновлюваної енергетики на даху дитячого садочка, цього разу в Козинцях. Вітроелектростанція німецької громади в Дардесхаймі демонструє високий рівень практичної солідарності з українськими дітьми, які постраждали від російських атак. Дякуємо всім нашим партнерам, які зробили це можливим: донорам, а також нашим українським партнерам!»

Це вже восьмий об’єкт соціальної інфраструктури Ірпінської громади, де встановлено автономну сонячну електростанцію в межах ініціативи. Раніше аналогічні системи було впроваджено в дитячих садочках «Джерельце», «Піноккіо» і «Казка», Ірпінського ліцею інноваційних технологій, а також трьох амбулаторій сімейної медицини.

«Сьогодні питання енергетичної безпеки на місцевому рівні набуває особливої актуальності. Впровадження автономних систем на базі об’єктів соціальної інфраструктури — це не лише про безперебійне живлення, а й про сталість, економічну ефективність і демонстрацію потенціалу відновлюваної енергетики для післявоєнного відновлення», — зазначив Андрій Конеченков, голова Правління УВЕА.

УВЕА висловлює вдячність усім партнерам та донорам за послідовну підтримку розвитку сталої енергетики в Україні та сприяння підвищенню енергетичної незалежності громад у час війни.

УВЕА ініціювала проведення комплексного дослідження ринку Гарантій походження електроенергії з ВДЕ («ГП») в Україні. ДП «Укрпромзовнішекспертиза» проаналізувало тенденції існуючі на ринку ГП в Європі і надало оцінку перспектив розвитку цього  ринку в Україні в своєму Звіті «Гарантії походження електричної енергії, виробленої з відновлюваних джерел енергії, як новий інструмент досягнення кліматичної нейтральності України. Тенденції та перспективи розвитку товарного ринку ГП в Україні, вплив на національну економіку в середньостроковій перспективі».  

Наведемо ключові положення Звіту.

Попри наявний прогрес у розбудові ринку ГП, в Україні існує низка бар’єрів для його повноцінного функціонування, серед яких:

1. Невідповідність стандартам ЄС: механізм обігу гарантій походження в Україні не повністю відповідає стандартам ЄС, що ускладнює потенційний експорт «зеленої» електроенергії до країн ЄС. Зокрема, експорт ГП з України наразі можливий лише за зовнішньо-торговельними договорами.

2. Низька зацікавленість потенційних покупців ГП та обмежений внутрішній ринок. В Україні бракує стимулів для збільшення зацікавленості покупців у придбанні GO. Відсутність пільг (наприклад, податкових) стримує розвиток ринку GO.

3. Відсутність механізмів стимулювання попиту на ГП з урахуванням екологічної цінності. На сьогодні ГП не можуть замінити платежі по екоподатку, а отже не вистачає економічного обґрунтування їх існування.

4.Відсутність права промислових підприємств використовувати українські ГП (згенеровані або придбані) для підтвердження походження електроенергії, що використовується при виробництві товарів для експорту (немає інструментарію для зменшення рівня вбудованих викидів для СВАМ).

5. Недостатня обізнаність споживачів про ГП, як новий інструмент їх реального впливу (допомоги) на процес «зеленого переходу» економіки України та захист екології в Україні.

Водночас, ГП можуть стати додатковим джерелом доходів для виробників ВДЕ, а також інших учасників ринку електроенергії, які мають право реалізовувати ГП (Гарантований покупець, ПУПи). Зростання обсягу торгів на ринку ГП позитивно вплине на зменшення строків окупності проєктів ВДЕ, що, в свою чергу, сприятиме подальшій розбудові сектору відновлювальної енергетики. Надання стимулів для зростання попиту на ГП, окрім іншого, дозволить зменшити навантаження по покладеним спеціальним обов’язкам для підтримки виробників з ВДЕ.

Автори Звіту вбачають за необхідність впровадження механізмів стимулювання попиту на ГП, зокрема:

1) впровадження стимулюючих заходів державної політики (наприклад, запровадження торгівлі викидами як це зроблено в ЄС, та/або надання окремих податкових пільг, що врахують екологічну цінність гарантій походження, введення обов’язкового розкриття інформації про частку спожитої ВДЕ енергії при виробництві продукції тощо);

2) узгодження і дозвіл на експорт та визнання українських ГП на ринках ЄС;

3) безпосередня робота з бізнесом з точки зору корпоративної соціальної та

екологічної відповідальності.

ГП можуть стати додатковим джерелом доходів для виробників ВДЕ, а також інших учасників ринку електроенергії, які мають право реалізовувати ГП (зокрема, Гарантований покупець, ПУПи). Зростання обсягу торгів на ринку ГП позитивно вплине на зменшення строків окупності проєктів ВДЕ, що, в свою чергу, сприятиме подальшій розбудові сектору відновлювальної енергетики.

За умови відсутності стимулів, попит на ГП залишиться низьким, і не перевищить 20-30 млн од. ГП/рік. Розв’язання проблем ринку ГП сприятиме розвитку ВДЕ потужностей в Україні. Відповідно зміниться структура виробництва електроенергії, і автоматично знизяться викиди СО₂. Тобто, вуглецевий слід в українській продукції в перспективі зменшиться.

Відповідно до авторів звіту зростання інвестицій і будівництво нових ВДЕ потужностей завдяки повноцінному функціонуванню ринку ГП в Україні, матиме позитивний вплив на основні макроекономічні показники:

• Зростання ВВП та валового випуску: За розрахунками моделі авторів,  ВВП України зросте на 0,26% (20,9 млрд грн у цінах 2024 року), а валовий випуск – на 0,3% (51,6 млрд грн). Найбільший приріст спостерігатиметься в секторах виробництва електричного устаткування та будівництва.
• Створення робочих місць: Очікується створення 17,6 тис. нових робочих місць, зокрема 5,8 тис. у промисловості. В першу чергу новими робочими місцями будуть забезпечені працівники зруйнованих на сьогодні теплових електростанцій.
• Податкові надходження: Зростання економічної активності забезпечить додаткові 5,5 млрд грн податкових надходжень, зокрема за рахунок ПДВ (+1,9 млрд грн) та ПДФО (+1,5 млрд грн). Експорт надлишкової «зеленої» енергії додасть ще 32 млрд грн до бюджету, що сумарно складе 37,5 млрд грн.
• Локалізація виробництва: Ринок ГП сприятиме локалізації виробництва обладнання для ВДЕ в Україні, залучаючи європейських інвесторів. 

Розвиток ринку ГП в Україні є критично важливим для відновлення енергетичної системи, зруйнованої війною, та забезпечення «зеленого» переходу відповідно до глобальних кліматичних цілей. Ефективно працюючий ринок ГП дозволить стимулювати попит на «зелену» енергію, залучити значні інвестиції та досягти зростання і декарбонізації національної економіки.