Автор: vseo_admin

Фундаментальні зміни в енергетичній галузі відбулись першого липня 2019 року, коли, відповідно до вимог Закону України “Про ринок електричної енергії”, здійснився перехід до нової моделі ринку електричної енергії, яка докорінним чином відрізняється від попередньої моделі, де функцію єдиного оптового покупця виконувало ДП “Енергоринок” (далі – Енергоринок). Запуск нової моделі ринку електричної енергії відбувся без врегулювання проблем, які існували у централізованій моделі ринку. Зокрема, це стосувалось непогашення заборгованості у сумі 2,3 млрд гривень (станом на 01.07.2019), яку Енергоринок накопичив перед виробниками “зеленої” електроенергії через втрату чинності тих нормативно-правових актів, які раніше врегульовували його діяльність та безпрецедентно низький рівень розрахунків операторів системи розподілу та постачальників універсальної послуги за товарну продукцію червня 2019 року.

На додаток до цього, Кабінет Міністрів України вчасно не розробив, а Верховна Рада, відповідно, не змогла прийняти у строк Закон про погашення цієї заборгованості, що було передбачено пунктом 16 Розділу XVII Прикінцевих та Перехідних положень Закону України “Про ринок електричної енергії”. Така затримка у законодавчому процесі  мала негативний ефект для всієї галузі та, зокрема, загрожувала Енергориноку блокуванням його діяльності через потенційну можливість арешту рахунків та банкрутства підприємства загалом.

Додатковий тиск на Енергоринок здійснювався і окремими виробниками “зеленої” електроенергії, які прагнучі отримати кошти за поставлену ними товарну продукцію, звернулись до судових інстанцій з позовами проти державного підприємства.

З метою недопущення арешту рахунків та збереження своєї фінансової спроможності, Енергоринок неодноразово, як в межах нарад, так і ініційованих ним численних звернень інформував Офіс Президента України, Кабінет Міністрів України, Службу Безпеки України, Міненерговугілля (зараз – Міністерство енергетики), НКРЕКП про критичну ситуацію з розрахунками з виробниками з ВДЕ за червень 2019 року та про відсутність у підприємства джерел для погашення кредиторської заборгованості. Разом з тим, розуміючи свою відповідальність та прагнучи виконати свої фінансові зобов’язання, підприємство закликало невідкладно прийняти спеціальне законодавство, яке б дало можливість Енергоринку розрахуватися за поставлену в мережу “зелену” електроенергію. Робота щодо розробки та прийняття такого Закону тривалий час проводилась як в профільному комітеті Верхової Ради України, так і на майданчику Енергоринку із залученням всіх зацікавлених сторін.

До врегулювання даної ситуації також долучилась і Українська вітроенергетична асоціація (УВЕА), яка виступила на підтримку Енергориноку та звернулась до виробників “зеленої” електроенергії, які відкрили судові провадження проти підприємства, із проханням забрати з судів свої скарги та дати час державним органам і Енергоринку знайти джерела погашення заборгованості. Позиція УВЕА була чіткою і зрозумілою, адже від моменту створення та до ліквідації ДП “Енергоринок”, підприємство жодного разу не порушувало вимоги і положення діючого законодавства та забезпечувало 100% розрахунків з виробниками електричної енергії з відновлюваних джерел енергії. Керуючись таким успішним досвідом співпраці з Енергоринком, УВЕА була переконана у неминучому позитивному вирішенні даної ситуації та виконанні підприємством своїх зобов’язань. Компанії-члени УВЕА закрили судові справи, що дало “зелене” світло Енергоринку продовжувати відповідну роботу з державними органами влади щодо прийняття відповідного Закону.

Необхідний Закон “Про заходи, спрямовані на погашення заборгованості, що утворилася на оптовому ринку електричної енергії”, який визначав першочергове погашення заборгованості перед виробниками з ВДЕ відповідно до алгоритму перерахування отриманих коштів оптовим постачальником електричної енергії, був прийнятий майже через рік після запуску нової моделі ринку електричної енергії, а саме 7 червня 2020 року, в час, коли вже йшли переговори між інвесторами в ВДЕ та державними органами щодо накопичення нової заборгованості, яка, в цей раз, лягла на плечі вже ДП “Гарантований покупець”, що прийшло на заміну ДП “Енергоринок”.

13 серпня 2021 року, Енергоринок у повній відповідності до вимог законодавства здійснив 100% погашення заборгованості перед виробниками з ВДЕ.

Українська вітроенергетична асоціація вітає ДП “Енергоринок”  із повним виконанням своїх боргових зобов’язань перед ринком з ВДЕ  та висловлює подяку виробникам з ВДЕ за їх розуміння і терпіння у цій ситуації!

28 вересня 2021 року, Катерина Книш, Керівник аналітичного департаменту УВЕА, виступила на міжнародній конференції Energy Week Black Sea 2021, яка цьогоріч проходила у змішаних форматах: онлайн та офлайн в Бухаресті, Румунія.

В перший день конференції, в рамках третьої панелі “Наземна та офшорна вітроенергетики: реалізація проєктів”, кваліфіковані експерти з Туреччини, України, Грузії та Румунії розкрили досягнення національних вітроенергетичних ринків та перспективи їх майбутнього розвитку.

У своїй презентації “Перспективи розвитку офшорної вітроенергетики в Україні: здійснені та майбутні кроки”, Катерина Книш розповіла про сучасний стан розвитку вітроенергетичного сектору в Україні, ключові проблеми національного енергетичного сектору та обґрунтувала необхідність розвитку ринків офшорної вітроенергетики та “зеленого” водню в країні й переваги для національної промисловості від їх впровадження.

У своєму виступі, Катерина наголосила, що офшорна вітроенергетика – це ефективний механізм нарощування міжнародної співпраці і, як приклад, навела підписаний між УВЕА та Турецькою асоціацією з офшорної вітроенергетики Протоколу про ініціювання створення Федерації з офшорної вітроенергетики Чорного моря, запросивши відповідні асоціації Румунії, Болгарії та Грузії долучитись до цієї ініціативи.

“Ми передбачаємо, відповідно до оптимістичних розрахунків, що роком запуску перших офшорних вітроелектростанцій в Україні може бути вже 2028 рік. Ми очікуємо, що починаючи з 2028 року в експлуатацію щорічно буде вводитись щонайменше 100 МВт офшорних вітроенергетичних потужностей. Звичайно що, перші офшорні вітроенергетичні проєкти будуть реалізовані виключно для виробництва “зеленого” водню, проте в перспективі, офшорні ВЕС зможуть також виступати в якості інтерконекторів, які з’єднуватимуть Україну з енергетичною системою Європи”, – сказала Катерина Книш.

21 вересня 2021 року, відбулося чергове засідання Правління УВЕА, на якому обговорювались поточні питання розвитку сектору вітрової енергетики, зокрема рівень заборгованості виробникам з ВДЕ. В рамках засідання було обговорено останні законодавчі ініціативи УВЕА, закріплені офіційними зверненнями до відповідних державних органів влади та законопроекти, які наразі знаходяться на розгляді як профільних Комітетів ВРУ, так і парламенту України, зокрема Законопроєкти по системах накопичення енергії 5436, 5436-1, 5436-2 і 5436-д та Законопроєкт №4461д “Про території Смарагдової мережі”.

Іншим важливим питанням стало обговорення наданих, за погодженням Правління УВЕА, коментарів та пропозицій до Національного плану дій з ВДЕ до 2030 року, зокрема стосовно розвитку офшорної вітрогенерації та виробництва “зеленого” водню.

Члени Правління підтримали пропозицію проведення у 2022 році щорічної міжнародної конференції УВЕА із попередньою назвою “Вітроенергетика — для “зеленої” угоди” України” та розглянули можливість проведення PR-кампанії з метою формування позитивного іміджу сектору ВДЕ у населення.

На основі пропозицій членів Правління було також прийнято рішення створити на базі Української вітроенергетичної асоціації спільної інформаційно-технічної платформи з подальшого просування вітрових технологій в Україні.

Члени Правління прийняли одноголосне рішення про прийняття до складу Правління

Подпругіна Олександра, операційного директора Elementum Energy Ukraine, та Чулкова Михайла, виконавчого директора ТОВ “ЮроKейп Юкрейн I”.

Українська вітроенергетична асоціація щиро вітає пана Олександра та пана Михайла з обранням до Правління ГС “УВЕА”,

і бажає наснаги та успіхів в роботі!

17 вересня 2021 року в м. Анкара, Туреччина, між Українською вітроенергетичною асоціацією (УВЕА) та Турецькою асоціацією з офшорної вітроенергетики (ТОВЕА) відбулося урочисте підписання Протоколу про Співпрацю. Підписантами Протоколів стали Голова Правління УВЕА Андрій Конеченков та Голова ТОВЕА Мурат Дурак.

Зокрема, Протокол про Співпрацю між УВЕА та ТОВЕА передбачає:

• всесторонню співпрацю Асоціацій між собою та з державними органами влади для розвитку офшорної вітроенергетики в Туреччині і Україні та створенні основи для її подальшого поглиблення і розширення;
• сприяння політикам та ініціативам, спрямованим на подолання законодавчих та технічних перешкод для широкомасштабного розвитку офшорної вітроенергетики в Туреччині та Україні;
• сприяння розвитку виробництва обладнання для офшорної вітроенергетики в Туреччині та Україні тощо

Усвідомлюючи зростаючу роль та важливість регіональних ініціатив для впровадження офшорних вітроенергетичних проєктів в регіоні УВЕА та ТОВЕА також підписали Протокол про ініціювання створення Федерації з офшорної вітроенергетики Чорного моря(надалі – Федерація). Федерація буде сприяти поглибленню співробітництва в області офшорної вітроенергетики між вітроенергетичними асоціаціями Чорноморського регіону. Очікується, що вітроенергетичні асоціації Болгарії, Грузії та Румунії також приєднаються до Федерації.

Андрій Конеченков: “Я переконаний, що дані Протоколи стануть не лише дієвим інструментом із посилення українсько-турецької співпраці, але й дієвим кроком із започаткування розвитку офшорної вітроенергетики як в Україні, так і в усьому Чорноморському регіоні”.

В рамках робочої поїздки до Анкари, Голова правління УВЕА Андрій Конеченков та Керівник аналітичного департаменту Катерина Книш мали низку зустрічей у Міністерстві енергетики Туреччини, а також зустрілись з Президентом групи компаній Ataseven Мустафою Сердаром.

Під час обох розмов, представники УВЕА розповіли про сучасний стан розвитку сектору ВДЕ в Україні, останні законодавчі ініціативи та угоди, і надали прогноз розгортання вітроенергетичних проектів на наступні 3 роки, включно з планами по реалізації заходів для відкриття ринку офшорної вітроенергетики в Україні.

Турецька сторона підкреслила свою зацікавленість у реалізації вітроенергетичних проектів в Україні та налагодженні нових бізнес-зв’язків з українськими компаніями. Натомість, турецькі партнери очікують на запуск аукціонів, на можливість укладання корпоративних PPA та на врегулювання інших неточностей у галузевому законодавстві України.

16 вересня 2021 року, у прес-центрі інформаційного агентства “Інтерфакс-Україна” відбулася прес-конференція платформи Global 100% RE Ukraine на тему “Зелені” завдання для парламенту”.

Під час прес-конференції, очільники асоціацій з ВДЕ – засновників платформи Global100%RE Ukraine озвучили ті законодавчі акти, які критично необхідно прийняти для досягнення вуглецевої нейтральності та стабільного розвитку відновлюваних джерел енергії в Україні. За словами Голови платформи Global100%RE Ukraine Олександра Домбровського, “сьогодні в Парламенті знаходиться низка законопроєктів, важливих для розвитку “зеленої” енергетики та реформування сектору природокористування, які очікують свого розгляду. До того ж, деякі з них відкладені на полиці вже протягом декількох років”.

У своєму виступі, Голова Правління УВЕА Андрій Конеченков, наголосив на усіх тих законопроектах, прийняття яких очікують гравці як вітроенергетичного ринку, так і усього сектору відновлюваних джерел енергії. У своїй промові Андрій Конеченков обґрунтував важливість розроблення і прийняття законопроектів:

• про стимулювання виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії на ринкових засадах без державної підтримки (Корпоративні PPA);
• про розвиток гібридних електростанцій з ВДЕ;
• про удосконалення умов підтримки малої розосередженої генерації споживачів (запровадження моделі Net Billing);
• про розвиток вітроенергетики та водневих технологій;
• про впровадження технологій офшорної вітроенергетики в Україні, включно з внесенням змін до Закону України про Оцінку впливу на довкілля

За словами Голови Правління УВЕА, “враховуючи те, що ЄС регулярно підвищує свої цілі по скороченню викидів парникових газів та збільшення генерації з енергії вітру, Україна має демонструвати свою солідарність з енергетичною політикою провідних держав Європи. Головним “зеленим” завданням для Парламенту є не заполітизовувати питання відновлюваних джерел енергії в Україні, а підтримувати їх розвиток та виступати надійним інвестиційним партнером на міжнародній арені. Саме тому, прийняття усіх перерахованих мною законопроектів, включно з розробленням Національної стратегії щодо “зеленого” водню за рахунок енергії вітру та сонця, лише стимулюватиме інвесторів вкладати великі кошти в економіку нашої країни”.

Запис прес-конференції: https://www.youtube.com/watch?v=uQipPBYlWLs

Останнім часом все більше компаній в рамках своїх стратегій сталого розвитку закуповують для власних потреб електроенергію саме з відновлюваних джерел енергії. У той же час, такі державні системи підтримки виробників з ВДЕ як «зелені» тарифи та аукціони в Україні стають ненадійними, оскільки інвестори все частіше стикаються з ситуацією неплатежів за поставлену в мережу «зелену» електроенергію. З огляду на це, двигуном  подальшого розвитку відновлюваної генерації може стати застосування корпоративних РРА – довгострокових договорів купівлі-продажу електричної енергії, який укладається між виробником з ВДЕ та суб’єктом господарювання – корпоративним покупцем.

13 вересня 2021 року, Українська вітроенергетична асоціація спільно з Sayenko Kharenko, юридичною фірмою-членом УВЕА, та у співпраці з AHK Україна, провели міжнародний вебінар, присвячений перспективам запровадження корпоративних PPA на постачання «зеленої» електроенергії в Україні.

В рамках вебінару, провідні експерти з ЄС та України охопили широкий спектр питань, а саме, застосування корпоративних РРА в ЄС, Польщі, Німеччині, фінансування корпоративних РРА банками, законодавчі ініціативи Міністерства енергетики України, особливості визначення цін на корпоративні РРА та необхідні зміни до законодавства України для укладання корпоративних РРА.

Андрій Конеченков, Голова Правління Української вітроенергетичної асоціації, відкриваючи  захід зазначив: «Враховуючи сучасний розвиток відновлюваних джерел енергії в Україні, виникає необхідність розробки нових механізмів підтримки відновлюваних джерел енергії на конкурентному ринку. Корпоративні PPA, контракти на різницю є саме тими механізмами, які можуть збільшити виробництво електроенергії з ВДЕ і безпосередньо з вітрової енергії. Саме цей напрямок відповідає принципам “зеленого” переходу — курсу, якого дотримуються країни Європейського Союзу».

У своїй презентації Ханна Хант, Директор з питань впливу, RE-Source, Європейська платформа корпоративних PPA, наголосила на сучасній тенденції росту кількості укладених корпоративних РРА в країнах ЄС, представила передумови їх застосування та приклади укладання різних видів корпоративних РРА європейськими компаніями.

Про можливість фінансування проєктів ВДЕ за рахунок корпоративних РРА розповіла Ольга Єрьоміна, Асоційований директор, старший банкір, проекти з енергетики EMEA, Група з питань сталої інфраструктури, ЄБРР. Зокрема, пані Єрьоміна зазначила, що для отримання такого фінансування необхідно укласти довгостроковий договір, терміном не менше ніж на 15 років, та мати надійного корпоративного покупця.

Законодавчі ініціативи Міністерства енергетики України щодо розвитку відновлюваної енергетики на ринкових умовах були представлені Олександром Мартинюком, в.о. Генерального директора Директорату енергетичних ринків Міністерства енергетики України. Особливу увагу пан Мартинюк приділив питанню впровадження контрактів на різницю, які є передумовою для подальшого впровадження в Україні корпоративних РРА.

Про особливості укладення корпоративних РРА у Польщі, структуру таких договорів, а також  питання, які є предметом переговорів під час укладання РРА розповів Ден Кокер, партнер, Allen & Overy. В свою чергу, про основні драйвери для застосування корпоративних РРА в Німеччині та досвід німецьких компаній щодо укладання таких договорів розповіла Христина Касьянова, голова робочої групи «Енергетика та енергетичний перехід» AHK Ukraine.

Питанням визначення цін на електроенергію за корпоративними PPA для ВДЕ була присвячена презентація Максима Семенюка, консультанта DNV, компанії-члена УВЕА.

Доповнюючи та підсумовуючи усе сказане експертами,  Марина Гріцишина, керівник практики енергетики, радник Sayenko Kharenko та член Правління УВЕА, розповіла про основні бар’єри для укладання корпоративних РРА в Україні у формі case study на прикладі підприємства, зацікавленого у придбанні «зеленої» електроенергії.

За результатами дискусії між експертами та учасниками вебінару, стало зрозуміло, що виробники з ВДЕ зацікавленні у впровадженні корпоративних РРА в Україні та розглядають їх як одну із можливостей для отримання фінансування під нові проєкти ВДЕ, які  не матимуть державної підтримки у вигляді «зеленого» тарифу вже після 2022 року.

Запис вебінару: https://www.youtube.com/watch?v=Gzoje0WeAK0

7 – 9 вересня 2021 року, Голова Правління УВЕА Андрій Конеченков та члени Секретаріату УВЕА Катерина Книш і Сергій Качан взяли участь у IIІ науково-практичній конференції “Удосконалення роботи ринку електроенергії та інтеграції з енергооб’єднанням європейських країн ENTSO-E”, яка пройшла в м. Нова Каховка, Херсонської області.

Конференція була організована Науково-технічною спілкою енергетиків та електротехніків України  у партнерстві з Міністерством енергетики України,  ПрАТ НЕК “Укренерго”, ПрАТ “Укргідроенерго”, ГС «Українська вітроенергетична асоціація», НУ “Львівська політехніка”, Вінницького НТУ та Хмельницького НУ.

Під час цьогорічної конференції провідні експерти з галузі енергетики обговорили сучасний стан енергетичного ринку, інформаційного забезпечення та моніторингу безпеки постачання електроенергії в новому ринку електроенергії України, ознайомили учасників конференції зі станом впровадження Закону України “Про ринок електричної енергії”, надали прогноз та структуру покриття добових графіків потужності, обговорили переваги інтеграції української енергосистеми в європейську енергосистему ENTSO-E, а також ознайомились з науковими дослідженнями і їх впливом на загальні задачі розв’язання енергобезпеки держави.

Голова правління УВЕА Андрій Конеченков виступив на конференції із презентацією “Сучасний стан та перспективи розвитку вітроенергетичного сектору України” та представив актуальний стан розвитку відновлюваних джерел енергії та рівень виплат виробникам з ВДЕ. Окремі питання презентації Андрія Конеченкова були присвячені ключовим викликам, з якими стикнувся сектор ВДЕ з початку запуску нової моделі ринку електроенергії у 2019 році, подальшому розвитку сектору ВДЕ на ринкових умовах та перспективам будівництва гібридних електростанцій із використанням вітрової та гідро- енергетик.

Особливе враження в учасників конференції викликала навчально-ознайомча поїздка на Мирненську ВЕС, загальною встановленою потужністю 163 МВт, та ПС “Каїрка” 220/150/35 кВ, що на Херсонщині. Обидва енергетичні об’єкти експлуатуються українською вітроенергетичною компанією Віндкрафт Каланчак.

В рамках робочої поїздки на Херсонщину, представники Української вітроенергетичної асоціації завітали також до центрального офісу компанії Віндкрафт. Офіс компанії є прикладом функціонування будівлі за рахунок 100% відновлюваних джерел енергії. Дах офісу повністю оснащений сонячними панелями, які повною мірою забезпечують стабільне електропостачання усіх відділів компанії.

“Українська вітроенергетична асоціація тісно співпрацює з кожною компанією-членом УВЕА і рада представляти не лише вітроенергетичні проекти та досягнення компаній в електроенергетичному секторі України, але й популяризувати їх унікальні підходи до введення бізнесу!”, – зазначив Андрій Конеченков, Голова Правління УВЕА.

Українська вітроенергетична асоціація висловлює окрему подяку Олександру Величко, начальнику Мирненської ВЕС, за допомогу і професійно проведену екскурсію на енергетичні об’єкти компанії Віндкрафт Каланчак.

Energy Storage System by KNESS – перша промислова система накопичення енергії створена в Україні, наразі у режимі тестування та пусконалагодження. Упродовж цього часу, інженери перевірятимуть правильність та надійність роботи усіх її окремих пристроїв та комплексів, досліджуватимуть алгоритми роботи ПЗ, що керує системою та її функціонування в цілому. Далі – підготовка до сертифікації для отримання статусу постачальника допоміжних послуг.

Це перший промисловий накопичувач повністю розроблений, спроектований та виготовлений в Україні, потужностями групи компаній KNESS. Вся інтелектуальна система прототипу ESS є на 100% власною розробкою KNESS.

“Energy Storage System, потужністю 1 МВт і ємністю 1 Мвт год., складається з батарейних кластерів, які є результатом роботи лабораторії силової електроніки KNESS RnD Center, що тривала близько року. Усі інтелектуальні системи цих модулів є власною розробкою. Вони виконують функції балансування заряду комірок всередині модулів, моніторингу та управління всіма процесами, що відбуваються в межах кластера” – коментує Володимир Голодюк, керівник відділу силової електроніки KNESS RnD Center.

Це технологічне рішення група компаній KNESS планує використовувати на ринку допоміжних послуг об’єднаної енергетичної системи України з послугою первинного регулювання частоти, закуповуючи електроенергію на ринках на добу наперед, внутрішньодобовому та балансуючому, з метою відпрацювання регуляторної моделі.

Впровадження системи накопичення енергії – стратегічно важливе завдання для нашої країни. Це спосіб підвищення гнучкості об’єднаної електроенергетичної системи України, що в подальшому дасть можливість збільшити обсяги генерації чистої електроенергії з відновлюваних джерел енергії.

KNESS Group – міжнародна група компаній, народжена в Україні, яка розробляє технології та втілює проекти відновлюваної і традиційної енергетики. KNESS закриває весь цикл електропостачання чистою енергією: від проєктування, будівництва сонячних, вітрових станцій до виготовлення обладнання й комплектуючих до них, оперативно-технологічного обслуговування та постачання електроенергії. KNESS має власний центр інноваційних та технологічних розробок (RnD центр).

Контакти для взаємодії зі ЗМІ:

Email: press@kness.energy

Прессекретар KNESS Group, Каріна Тарасова: (0432) 50 47 96

Якщо 2019 рік прийнято вважати рекордним для українського сектору ВДЕ, 2020 рік був роком виживання й боротьби, то у 2021 році сектор відновлюваної енергетики опинився на роздоріжжі, очікуючи який вектор розвитку енекргетики обере Уряд країни: один напрямок, що передбачає кардинальну зміну енергетичної парадигми та модернізацію енергетичної системи, веде до чистого майбутнього з масовим та збалансованим використанням відновлюваних джерел енергії; другий, в свою чергу, не потребує жодних фізичних зусиль на подолання існуючі в секторі кризи, пропонуючи натомість “плисти за течією” і підтримувати розвиток традиційної генерації, закриваючи очі на її негативний вплив як на здоров’я суспільства, так і на цілість й безпеку держави.

Сектор вітрової енергетики в очікуванні вибору держави. Близько 5 000 МВт вітроенергетичних потужностей, які станом на початок 2020 року отримали дозволи на будівництво, демонструють готовність сектору розвиватися і надалі вносити свій вклад в національну економіку України. Добровільно погодившись на зменшення своїх прибутків та скорочення “зеленого” тарифу у 2020 році, інвестори в ВДЕ і надалі намагаються шукати спільну мову з Урядом України та відтерміновують позивання до міжнародних арбітражів для захисту своїх прав та ведення бізнесу за чесних “правил гри”. Деякі ж інвестори і далі продовжують інвестувати в Україну усвідомлюючи усі “ризики країни” та сподіваючись на виконання Урядом своїх зобов’язань перед ними. Так, за першу половину 2021 року у трьох областях України було введено в експлуатацію 73 нових вітротурбін загальною потужністю 278,4 МВт МВт, а саме:

• Перша черга Дністровської ВЕС загальною потужністю 40 МВт в Одеській області, та
• Перша черга Запорізької ВЕС загальною потужністю 98 МВт в Запорізькій області.
• Друга черга Сиваської ВЕС загальною потужністю 140,4 МВт в Херсонській області, урочисте відкриття якої планується в вересні 2021 року. Таким чином, на початок липня на Сиваській ВЕС вже введено в експлуатацію 241,8 МВт з запланованих 250 МВт.

Отже, станом на 1 півріччя 2021 року загальна потужність вітроенергетичного сектору на материковій частині України досягла 1592,4 МВт (включно з територіями ОРДЛО).

Не меншим є вклад вітроенергетики й у питанні поставки “зеленої” електроенергії до об’єднаної енергосистеми України. Так, за даними ДП «Гарантований покупець», за перше півріччя 2021 року, вітрові станції України сумарно поставили до енергомережі
1 723, 3 млн кВт•год “зеленої” електроенергії і забезпечили електроенергією 574 439 українських домогосподарства з середньомісячним споживанням електроенергії на рівні 500 кВт•год. За рахунок вітрової генерації викиди СО₂ в країні за шість місяців року були знижені на 1, 365 млн тон.

З урахування новозбудованих ВЕС, станом на перше півріччя 2021 року за  кількістю введених вітроенергетичних потужностей в Україні перше місце продовжує утримувати Запорізька, друге займає Херсонська, а третє — Миколаївська області.

У першому півріччі 2021 року продовжуються тенденція до поступового збільшення одиничної потужності вітрових турбін. Середня одинична потужність нових вітрових турбін, введених в експлуатацію у першій половині 2021 року, складає 3.8 МВт, в той час як середня одинична потужність ВЕУ, встановлених в Україні з 2011 року, становить 3.4 МВт. Стабільною залишається на вітроенергетичному ринку України і участь виробників вітроенергетичного обладнання. Так, на кінець червня у трійку лідерів виробників вітроенергетичного обладнання, турбіни яких встановлені в країні,  входять данська компанія Vestas, американська General Electric, та українська FWT Ukraine.

Зростання, хоча й невелике, вітроенергетичного сектору України за перше півріччя 2021 року, яке відбувається на тлі невирішеної енергетичної кризи, демонструє перспективність України як з точки зору вітроенергетичного потенціалу, так і з точки зору її бізнес клімату. Натомість, показники могли б бути набагато іншими якщо б уряд України пішов по стопах провідних країн Європейського Союзу й обрав шлях “зеленого” енергетичного переходу, що веде до чистого майбутнього сьогоднішніх та майбутніх поколінь. 2021 рік можна вважати точкою неповернення. Або Україна робить ставку на відновлювані джерела енергії та всіляко підтримує їх на усіх етапах розвитку, або ж і надалі продовжує підривати довіру міжнародних та національних інвесторів й зупиняти розвиток “зеленої” генерації за рахунок необ’єктивних та нелогічних політичних рішень й законодавчих змін. Кінець 2021 року покаже яким буде цей вибір…….

З 14 по 16 липня 2021 року у Конгресово-виставковому центрі “Парковий” в Києві відбувся 12-й Міжнародний Український Енергетичний Форум Інституту Адама Сміта. Цьогорічний форум був сфокусований на прогресі, досягнутому Урядом України у зміцненні енергетичної незалежності України через підписання восьми нових угод про розподіл продукції (PSAs), розвиток повномасштабних ринків газу, електроенергії та відновлюваних джерел енергії, а також інтеграцію України до Європейського енергетичного ринку.

Український Енергетичний Форум 2021 зібрав разом біля 80 доповідачів, представників державних органів влади, міжнародних фінансових та бізнес організацій, посольств інших держав в Україні та безпосередніх гравців енергетичного ринку. На Форум завітало близько 400 делегатів, які стали свідками практичних дискусій щодо нових ділових можливостей для бізнесу, галузі та міжнародної спільноти на енергетичному ринку України.

З привітальною промовою на Українському Енергетичному Форумі виступив Прем’єр-Міністр України Денис Шмигаль, який зауважив, що головним світовим трендом сьогодні є декарбонізація енергетики та економіки. За словами Дениса Шмигаля, Україна однією з перших ратифікувала Паризьку угоду, “але лише протягом останнього року здійснила активні заходи із формування Українського зеленого курсу”.

“Це дійсно амбітна мета, яка включає в себе перебудову економічної моделі та залучення масштабних інвестицій для модернізації нашої енергетики. Щоб зменшити викиди до 35% від рівня 1990 року, за підрахунками Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів, нам знадобиться 102 млрд євро капітальних інвестицій протягом 10 років”, – відзначив Денис Шмигаль.

Ключову промову Українського Енергетичного Форуму виголосив Міністр енергетики України Герман Галущенко, який проінформував, що наразі Міністерство енергетики концентрує свою роботу на трьох основних напрямках: енергетична безпека, європейська інтеграція енергетичних ринків та розвиток української енергетики у відповідності до цілей Європейського Зеленого Курсу.

“Синхронізація Української та Європейської енергосистем і остаточне від’єднання від енергосистем Російської Федерації і Білорусі – це своєрідна точка неповернення на шляху до європейської інтеграції, – сказав Герман Галущенко і додав, що Міністерство енергетики – планує розробити “Перелік ключових проектів розвитку української енергетики”. Можна назвати цей проект “Велика модернізація енергетичної галузі”. Ми спілкуємося з європейськими партнерами, оскільки їх експертиза дуже важлива”.

Особливістю цьогорічного Українського Енергетичного Форуму стали нові теми для обговорення, пов’язані із сучасними викликами енергетичного сектору та трансформацією сьогоднішнього енергетичного дискурсу, які, зокрема, стосувались енергетичної безпеки України в контексті ситуації навколо Північного потоку-2, сучасного стану запровадження ринку водневих технологій, освоєння енергетичних резервів Чорноморського шельфу та багато іншого.

“Фокус-день електроенергії” – саме такою назвою характеризується порядок денний третього дня Українського Енергетичного Форуму, який був присвячений реформі українському ринку електроенергії, інтеграції до Європейського ринку та подальшому розвитку відновлюваної енергетики в країні. Провідні спікери висловили свої думки щодо:

• стану ринку електроенергії після лібералізації і шляхів усунення фінансових дисбалансів;
• ситуації із виплатою історичного боргу по “зеленому” тарифу на ринку електроенергії та майбутнє фінансування проектів відновлюваної енергетики;
• наступних кроків для досягнення визначених строків реалізації заходів для синхронізації в 2023 році;
• подальшого розвитку вітроенергетичних технологій після 2022 року і стратегії офшорної вітроенергетики;
• перспектив позивання інвесторів в ВДЕ в міжнародні арбітражі та наслідки можливого введення акцизного податку на електроенергію з ВДЕ;
• проектів із зберігання та накопичення енергії тощо.

Окрема сесія Форуму була присвячена розкриттю потенціалу наземних та офшорних вітроелектростанцій в Україні, модератором якої став Андрій Конеченков, Голова Правління УВЕА та Віце-президент WWEA. Тема сесії була детально розкрита Магнусом Йохансеном, Emergy, Михайлом Чулковим, EuroCape Ukraine, Вікторією Сиромятовою, Total Eren, Максимом Ганжою, Вуглесинтезгаз Україна, Юрієм Жабським, ТОВ “WindFarm”, Олексієм Фелівом, INTEGRITES та Іваном Бондарчуком, LCF Law Group.

Під час відкриття сесії Андрій Конеченков наголосив на визначальній ролі вітрової енергетики не лише у формуванні подальшої “зеленої” енергетичної стратегії України та залученні інвестицій, необхідних для декарбонізації національної економіки, але і у запровадженні таких нових технологій як виробництво “зеленого” водню. Увагу було приділено й необхідності розвитку ще нового для України ринку офшорної вітроенергетики. “Головні питання щодо подальшого розвитку вітроенергетики в Україні полягають у тому: яким чином буде відбуватись розвиток сектору після 2022 року, коли проекти, введені в експлуатацію з 1 січня 2023 року, вже  не зможуть отримувати “зелений” тариф; які механізми підтримки розвитку ВДЕ будуть застосовані в Україні, враховуючи сучасний світовий досвід;  та наскільки вагомою буде роль вітрової енергетики для виробництва “зеленого” водню, в тому числі і роль офшорної вітроенергетики. Штучно створені виклики на ринку електроенергії негативно впливають на інвестиційний клімат України, але в той самий час, ми демонструємо світу свій “зелений” перехід в рамках вуглецево-нейтрального розвитку держави. Бажання держави співпрацювати з гравцями ринку “зеленої” енергетики могло б ефективно вирішити кризову ситуацію на ринку і надати гарний поштовх для досягнення енергонезалежності нашої країни”, – зазначив Андрій Конеченков.