Автор: vseo_admin

14 липня 2021 року, Європейська Комісія (ЄК) представила пакет законодавчих ініціатив “Fit for 55”, в області енергетичної та екологічної політики для досягнення проміжних цілей Європейського Зеленого Курсу (European Green Deal), який передбачає досягнення вуглецевої нейтральності до 2050 року. Це вимагає від ЄС корінної зміни способу життя, зокрема в області виробництва енергії, видобутку сировини, транспорту, енергоефективності та землекористування.

Для того, щоб досягнути цієї надзвичайно амбітної цілі протягом наступних 30 років, ЄС збільшив цілі зі скорочення викидів СО2 до 2030 року з 40% до 55%, у порівнянні з рівнем 1990 року. Раніше з метою пришвидшення енергетичного переходу, Європейська Комісія також представила низку стратегій, зокрема: Стратегію розвитку офшорної відновлюваної енергетики (Листопад 2019), Промислову Стратегію ЄС (Березень 2020, оновлена в Червні 2021) та Стратегію інтеграції енергетичної системи та Стратегію розвитку водневих технологій (Червень 2020).

Політика ЄК з декарбонізації економіки передбачає значний розвиток вітроенергетики, оскільки прогнозується збільшення її частки в генерації електроенергії в Європі з поточних 16% до 50% до 2050 року. Для досягнення цієї цілі необхідно 1000 ГВт наземних (наразі 165 ГВт) та 300 ГВт офшорних (наразі 15 ГВт) вітрових потужностей до 2050 року в державах-членах ЄС. До 2025 року в ЄС заплановано щорічне будівництво 15 ГВт вітрової потужності, але, за розрахунками WindEurope, для досягнення цілі зі  скорочення викидів СО2 на 55% до 2030 року, показник з введення нових вітроенергетичних потужностей необхідно подвоїти до 30 ГВт в рік.

Пакет законопроектів “Fit for 55” містить необхідні заходи для держав-члени ЄС з досягнення нової цілі зі скорочення викидів та реалізації ЄЗК на національному рівні. Для цього встановлюються більш амбітні цілі до 2030 року, зокрема частка ВДЕ в енергобалансі ЕС має становити 40% (було 32%), покращення рівня енергоефективності на  39% (було 32,5%) та досягнення частки ВДЕ в кінцевому споживанні енергії на рівні  36%.

Європейська Комісія також презентувала структуру механізму CBAM для імпортерів товарів до ЄС, яка є невід’ємною частиною політики ЄС у досягненні цілей Європейського Зеленого Курсу.

CBAM буде фактичним доповненням до європейської системи торгівлі викидами (СТВ), але замість квот на викиди будуть введені спеціальні CBAM-сертифікати, які будуть щорічно надавати імпортери товарів з високим рівнем викидів СО₂. Вартість сертифікатів буде розраховуватися на основі середньої аукціонної ціни квот в рамках EU ETS за попередній тиждень, що дозволить вирівняти плату за викиди імпортованих та європейських товарів. Один CBAM-сертифікат буде еквівалентний 1 тонні викидів СО₂. Презентований механізм також містить формулу, за якою буде розраховуватись обсяг викидів СО2:  обсяг прямих викидів СО₂ (безпосередньо при виробництві продукції) та непрямих викидів (викиди від виробництва спожитої електроенергії).

Відповідно до плану дій, з 2023 по 2025 рік буде тривати перехідний період, протягом якого компанії будуть лише повідомляти зафіксовані викиди СО₂ при виробництві відповідної продукції.

ЄК передбачає продаж СВАМ-сертифікатів починаючи з 2026 року, коли механізм запрацює повноцінно, що має допомогти компаніям поступово адаптуватись до системи сертифікатів.

Механізм СВАМ початково буде застосовуватись до імпорту наступних товарів:  сталь, цемент, добрива, алюміній та електроенергія.

Механізм СВАМ застосовується до всіх імпортованих товарів з держав, які не є членами ЄС, окрім тих, які беруть участь у європейській СТВ або мають зв’язану з ЄС національну СТВ, тобто учасники Європейської Економічної Зони та Швейцарія.

По завершенню перехідного періоду ЄК оцінить його ефективність та прийме рішення щодо можливого розширення списку товарів та послуг до імпорту яких буде застосовуватись цей механізм і врахування непрямих викидів.

СВАМ буде застосовуватись до імпортованої електроенергії з країн, які бажають інтегрувати свої ринки електроенергії з ринком ЄС до моменту повної інтеграції ринків. Передбачається, що такі країни можуть бути звільнені від застосування механізму СВАМ до цього моменту за жорстких умов виконання покладених на них спеціальних зобов’язань. В такому випадку, ЄС перегляне в 2030 надані звільнення окремим державам, які до цього часу повинні запровадити відповідні заходи з декарбонізації та еквівалентну європейській системі торгівлі викидами.

Читати повністю: EU economy and society to meet climate ambitions (europa.eu)

6 липня 2021 року, розпочалась 10-та конференція та виставка Центральної та Східної Європи у галузі сонячної енергетики “CISOLAR 2021”, яка організована, зокрема, за спонсорства та підтримки таких компаній-членів УВЕА, як EDS та KNESS. ГС “Українська вітроенергетична асоціація” стала інформаційним партнером заходу.

CISOLAR, головна бізнес-платформа у галузі сонячної енергетики, вже десятий рік поспіль збирає представників державних органів влади, профільних асоціацій, PV компанії різних напрямків, інших гравців ринку відновлюваної енергетики та зацікавлених представників громадськості для обговорення сучасного стану та майбутнього розвитку сектору сонячної енергетики в Україні.

Перший день конференції був присвячений обговоренню “зеленого” переходу як невідворотного процесу для країни, основних трендів, які визначають вектор розвитку енергетики на наступні роки, шляхів декарбонізації традиційної енергетики, технологічних енергетичних драйверів та галузевих інфраструктурних проєктів.

Значну зацікавленість в учасників викликала сесія “Основні тренди, які визначатимуть вектор розвитку енергетики у 2021 – 2022 роках”, спікерами якої стали: Ольга Буславець,  екс-очільниця Міністерства енергетики України, Олександр Домбровський, Президент MHP Eco Energy та голова правління Global 100 RE Ukraine,  Андрій Конеченков, Голова Правління УВЕА та Віце-Президент WWEA, Сергій Савчук, Виконавчий директор, Clear Energy, Надія Петрученко, Директор з розвитку SPP Development Ukraine, Олександр Запишний, засновник EDS Group, Олексій Бадіка, засновник компанії “Атмосфера”. Модерувала дискусію Юлія Березовська, Співзасновниця IB Centre та New Age Lab.

Андрій Конеченков зосередився на тих проблемах, які сьогодні вже призупинили розвиток галузі і значно впливатимуть на подальшу реалізацію проєктів з ВДЕ у разі їх невирішення. До таких викликів, зокрема, належать: розгляд заяви Ліги Антитраст Антимонопольним комітетом України щодо “зеленого” тарифу як державної допомоги та відкрита справа у Конституційному Суді України щодо неконституційності “зелених” тарифів; прагнення Уряду України ввести акцизний податок на реалізацію електроенергії з ВДЕ, закріплене у Законопроєкті №5600, який був прийнятий за основу Верховною Радою України 1 липня 2021 року; збереження тенденції до накопичення боргів за поставлену в мережу електроенергію у 2021 році та неповна виплата боргів 2020 року; затягування процесу запуску “зелених” аукціонів.

“Будучи, в першу чергу, представником вітроенергетичного сектору і беручи участь у конференції присвяченій сонячній енергетиці, я хочу підкреслити, що сьогоднішня ситуація на українському ринку ВДЕ і усі ті проблеми, з якими гравці ринку борються сьогодні, доводять відсутність будь-яких розмежувань на ринку. Сьогодні усі джерела енергії: і вітер, і сонце, і біомаса, і мала гідроенергетика рівно страждають від цих викликів та прямо залежать як від Антимонопольного комітету, так і від Конституційного Суду України. За такої ситуації важливе об’єднання наших зусиль. Важливо виступати єдиним фронтом та разом відстоювати інтереси ринку. Важливо щоб усі джерела енергії звучали збалансованим єдиним оркестром”, – відзначив Андрій Конеченков.

2 липня 2021 року відбулась зустріч представників УВЕА з Костянтином Петриковцем, Директором ДП “Гарантований покупець”. Учасники зустрічі обговорили ключові проблеми, що існують в секторі відновлюваної енергетики, зокрема, питання заборгованості та можливі шляхи її погашення, можливе введення акцизного податку на електроенергію з ВДЕ та питання небалансів.

З метою покращення прозорості роботи ДП “Гарантований покупець” та недопущення маніпуляцій щодо його роботи, учасники зустрічі досягли домовленості що ДП “Гарантований покупець” буде надавати більш детальну інформацію стосовно своєї торгівельної діяльності на всіх сегментах ринку електричної енергії.

Основна увага учасників зустрічі була прикута до питання заборгованості перед виробниками з ВДЕ. За даними ДП “Гарантований покупець”, поточний рівень заборгованості за 2020 рік становить 16,3 млрд гривень. “Основною причиною неповних виплат за 2021 рік є непідписання компанією НЕК “Укренерго” відповідних актів для розрахунку з виробниками за останні 5 місяців. Можливим варіантом вирішення проблеми було б покриття 20% заборгованості за платежах по “зеленому” тарифу за бюджетні кошти, як передбачено законодавством. Виходячи з державних інтересів, ми пропонуємо звернутись до Міністерства фінансів України з пропозицією ініціювати випуск державних облігацій (ОВДП) з тривалим періодом погашення, що мінімізує навантаження на бюджет і допоможе вирішити проблему заборгованості до кінця року. Але для цього нам необхідна підтримка профільних асоціацій ВДЕ,”- сказав Костянтин Петриковець.

Не оминули увагою і питання потенційного введення акцизного податку на електроенергію з ВДЕ. “Положення даного законопроекту стосовно акцизу на “зелену” електроенергію потребує значного доопрацювання. Він передбачає включення акцизного збору у вартість “зеленої” електроенергії, що є прямим порушенням умов Меморандуму про взаєморозуміння, адже фактично є незаконним зниженням “зеленого” тарифу,”- сказав Костянтин Петриковець.

Щодо питань небалансів ДП “Гарантований покупець” готове обговорювати зі всіма виробниками з ВДЕ питання розрахунків та оплати небалансів. В той же час, Костянтин Петриковець наголосив, що на небаланси та результати роботи балансуючої групи гарантованого покупця впливає фактичний попит та пропозиції на ринку електричну енергії. Проте, незважаючи на всі складності ДП “Гарантований покупець” продає електроенергії із ВДЕ за цінами навіть вищими ніж продає атомна генерація, наприклад, по 1400 грн. за МВт•год на РДН, в той час як атомна генерація на тому ж ринку продає по 1200 грн. за МВт•год.

24 червня 2021 року, серед тисячі книг, представлених на щорічному Міжнародному фестивалі «Книжковий Арсенал» у Києві, було презентовано першу в Україні дитячу книжку про вітроенергетику “Секрети вітру”, видану видавництвом “Рідна мова” за підтримки Фонду Гайнріха Бьолля в Україні та Української вітроенергетичної асоціації.

Книга була презентована двома авторками: Галиною Шмідт, членом правління Української вітроенергетичної асоціації, та Галиною Манів, дитячою письменницею видавництва “Рідна мова”. Еколекторки з громадської організації “Зелена хвиля” Оксана Кравченко та Ірина Санковська розповіли дітям про зміни клімату та провели цікаву вікторину. 

Презентація книжки відбулася в особливому інтерактивному форматі, де під відкритим небом авторки особисто мали змогу поспілкуватися з дітьми про турботу про навколишнє середовище, їх екологічні звички, відновлювані джерела енергії та, звичайно ж, про вітрову енергетику. Зокрема, Галина Шмідт, співавторка книжки “Секрети вітру”, розкрила роль відновлюваних джерел енергії в повсякденному житті, їх різновиди та історію використання енергії вітру людством.

“Тож який секрет вітру? Головний секрет у тому, що… немає ніякого секрету. Просто необхідно використовувати це чудове невичерпне джерело енергії, яке нам дарує природа. Тільки від нас залежить майбутнє нашої планети. І ми зобов’язані її зберегти. І вітер – наш перший помічник у цьому. Ось і весь секрет”, – процитувала частину розповіді Галина Шмідт.

По завершенню презентації усі діти, учасники жвавої дискусії, отримали у подарунок книжку “Секрети вітру” та мали змогу підписати свій екземпляр у авторок.

Символічно, у Всесвітній день вітру, 15 червня 2021 року, дві провідні асоціації: Українська вітроенергетична асоціація та Турецька асоціація з офшорної вітроенергетики, приурочили спільний вебінар перспективному для обох країн Чорноморського регіону ринку – офшорній вітроенергетиці.

Україна та Туреччина мають значний, досі невикористаний технічний потенціал з розвитку офшорної вітроенергетики. За результатами Світового Банку, технічний потенціал офшорної вітроенергетики в країнах Чорного моря сягає 435 ГВт, 70 ГВт з яких можуть бути побудовані у морських водах Туреччини. Україна ж, в свою чергу, є країною, на яку не лише припадає половина з цього технічного потенціалу (251 ГВт), а й яка володіє додатково ще й значним потенціалом на мілководді і розглядає офшорну вітроенергетику для виробництва “зеленого” водню.

В рамках двох частин вебінару, провідні експерти з обох країн охопили широкий спектр тематичних питань: від окреслення сучасного стану офшорної вітроенергетики в світі, розкриття національного офшорного вітроенергетичного потенціалу до розгортання національного виробництва вітрових турбін, обговорення перспектив плавучих вітроелектростанцій та придатності національного законодавства для відкриття нового ринку з ВДЕ.

Мурат Дурак, Голова турецької асоціації з офшорної вітроенергетики: “Офшорні вітрові турбіни, фундамент, флот та відповідні інфраструктурні потужність мають бути максимально локалізованими. І значна кількість країн світу сьогодні мають чітке бачення розвитку офшорної вітроенергетики, Україна та Туреччина, як країни Чорноморського регіону, мають слідувати за провідними країнами та встановлювати свої національні цілі з офшорної вітроенергетики”.

Андрій Конеченков, Голова Правління Української вітроенергетичної асоціації: “Україна та Туреччина є тими країнами, які мають значний природний та технічний потенціали з розвитку офшорної вітроенергетики. Проте основна різниця між нашими країнами сьогодні полягає у тому, що Туреччина вже здійснює конкретні практичні кроки по розгортання ринку офшорної вітроенергетики, в той час як в Україні лише розпочинаються внутрішні дискусії, ініційовані нашою асоціацією. Я переконаний, що сьогоднішній вебінар, який відбувається символічно у Всесвітній день вітру, стане поштовхом для подальшої роботи наших асоціацій на національних рівнях в рамках цього питання”.

Під час другої частини вебінару, присвяченої технічному потенціалу з розвитку офшорної вітроенергетики в Україні, Катерина Книш, Керівник аналітичного департаменту УВЕА, яка і модерувала сесію по Україні, окреслила сучасний стан енергетичного сектору України та презентувала вже наявні напрацювання УВЕА для розгортання ринку офшорної вітроенергетики в Україні, а саме тематичну Білу Книгу за авторства УВЕА, юридичної фірми Asters, Української водневої ради та Інституту відновлюваної енергетики НАН України. “Офшорна вітроенергетика вже сьогодні демонструє усі свої технічні та соціальні переваги: від скорочення викидів парникових газів, створення нових робочих місць до заміщення станцій на викопному паливі та підвищення незалежності країн від імпортованого палива. Саме офшорна вітроенергетика у комбінації із “зеленим” воднем є сьогодні найбільш привабливим рішенням з екологізації, модернізації та збалансування сучасної енергетичної системи України”, – підсумувала Катерина Книш.

Марта Галабала, Старший юрист юридичної фірми Asters-члена УВЕА, описала усі зміни, які мають відбутись у законодавчому та адміністративному полі України.

Цікавим був виступ Максима Ганжи, Керівника проекту морського вітропарку компанії Вуглесинтезгаз, дочірньої компанії Нафтогаз Україна, який представив наявні в Україні технічні та інфраструктурні потужності для будівництва та підключення офшорних вітрових електростанцій, підкресливши, що в Україні є можливість розвитку національного виробництва комплектуючих офшорних ВЕС, наприклад виробництво морських фундаментів.

У своїй презентації присвяченій важливості водневих технологій для України Анастасія Кудря, представниця Української водневої ради, зосередилась на можливості виробництва “зеленого” водню в країні, розкрила увесь спектр переваг такого виробництва для України та ролі офшорної вітроенергетики у цьому процесі.

За результатами дискусії між експертами та учасниками вебінару, стало зрозуміло, що Україна дійсно володіє значним потенціалом для розвитку офшорної вітроенергетики і що відкриття цього ринку однозначно принесе значні економічні та соціальні переваги. Натомість, запуск ринку офшорної вітроенергетики є неможливим допоки не будуть врегульовані усі законодавчі (зокрема визначення системи підтримки) та інфраструктурні нюанси (зокрема врегулювання проблеми з відсутністю флоту).

Запис вебінару: https://www.youtube.com/watch?v=Fww4Kcgcm3A&t=1033s

У Всесвітній день вітру, 15 червня 2021 року, інвестори в ВДЕ за круглим столом обговорили з Міністром енергетики України, народними депутатами – членами МФО “Чиста енергія – здорове довкілля” та Головою Правління НЕК “Укренерго” ключові проблеми сектору відновлюваної енергетики України. У зустрічі взяли участь також очільники та представники Посольств Данії, Іспанії, Сполученого Королівства, Норвегії, Литви.

Серед інвесторів в ВДЕ – членів УВЕА на зустрічі були присутні Антон Мішин, DTEK Renewables, Михайло Чулков, EuroCape Ukraine I, Олександр Подпругін, Elementum Energy, Олександр Босак, Acciona, Сергій Євтушенко, UDPRenewables та Сергій Кравчук KNESS.

Під час круглого столу були обговорені проблеми пов’язані з невиконанням Урядом України своїх зобов’язань в рамках підписаного 10 червня 2020 року Меморандуму про Взаєморозуміння, а саме: 

• погашення заборгованості на ринку електричної енергії
• забезпечення стабільних виплат за поставлену в мережу електроенергію
• збитковість тарифу на передачу НЕК “Укренерго”
• недопущення введення акцизного податку на реалізацію електроенергії з відновлюваних джерел енергії
• відсутність рішення Конституційного Суду України по поданню 47 народних депутатів України про визнання неконституційним “зеленого” тарифу та рішення Антимонопольного Комітету України щодо незаконності державної підтримки відновлюваних джерел енергії.

Співголова МФО Олексій Гончаренко наголосив на необхідності виплати боргів перед виробниками ВДЕ та недопущення введення акцизу на відновлювальну енергетику: “Україна зробила свій європейський вибір – це Green Deal, європейський “зелений курс”. І ми маємо розвивати цей напрямок. Ми знаємо, що історія з ВДЕ, яка спочатку розвивалася як історія успіху, зараз є проблемним кейсом для України“, – йдеться в прес-релізі МФО “Чиста енергія – здорове довкілля”.

Зокрема, інвестори в ВДЕ, звернули увагу Міністра енергетики України та народних депутатів України, що у випадку невирішення кризи на ринку ВДЕ, держава остаточно втратить свою інвестиційну привабливість та економічну ліквідність. Міжнародним та національним інвесторам стане невигідно вкладати кошти у країну з підвищеними ризиками (country risks).

Андрій Конеченков, Голова Правління Української вітроенергетичної асоціації, зазначив: “Ми розраховуємо на допомогу Міністерства енергетики щодо скорішого врегулювання ситуації по накопиченим боргам перед виробниками електроенергії з ВДЕ і відкриті до співпраці для пошуку відповідних рішень”.

Міністр енергетики України Герман Галущенко озвучив свою готовність зустрітись з інвесторами в ВДЕ для детальнішого обговорення шляхів врегулювання кризи на ринку та подальшого розвитку галузі.

15 червня 2021 року, у Всесвітній День вітру, аналітичний центр REN21 опублікував свій щорічний огляд  переходу світової економіки на відновлювані джерела енергії.

2020 рік мав стати вирішальним. Пандемія COVID-19, що мала надзвичайно негативний вплив на економіки країн світу, призвела до 4% падіння попиту на енергоресурси, найбільше з часів Другої світової війни. Це, в свою чергу,  призвело до скорочення річного обсягу глобальних викидів вуглекислого газу (CO2) від енергетичного сектору на 5,8%. Незважаючи на цей факт, лише деякі країни Великої двадцятки (G20), які є найбільшими забруднювачами повітря, змогли виконати свої цілі з розвитку ВДЕ, хоча переваги розвитку ВДЕ в контексті охорони здоров’я, захисту довкілля і створення нових робочих місць беззаперечні. Опублікований звіт REN21 демонструє, що світ ще не наблизився до необхідної зміни парадигми світового енергетичного сектору  для забезпечення чистого, здорового та рівноправного енергетичного майбутнього.

На сьогоднішній день  енергетичний сектор досягнув значного прогресу, адже майже всі нові генеруючі потужності – відновлювані. За 2020 рік було встановлено 256 ГВт  нових потужностей з ВДЕ, з яких на вітрову генерацію припадають рекордні 93 ГВт: з яких  86,9 ГВт – наземні ВЕС і 6,1 ГВт – офшорні ВЕС. Таким чином зберігається тенденція  2012 року, коли річний показник встановлення нових генеруючих потужностей з ВДЕ перевищує аналогічний показник  атомної та інших видів викопної генерації разом узятих. Все  частіше будівництво нових сонячних і вітрових електростанцій є економічно вигіднішим, ніж подальша експлуатація існуючих вугільних електростанцій, зокрема це стосується  деяких регіонів Китаю, ЄС, Індії та США. Причому цю позитивну тенденцію можна і необхідно поширювати і на інші сектори економіки.

Хоча в 2020 році ВДЕ досягли рекордної частки в світовому електроенергетичному балансі –  близько 29 %, частка викопного палива в світовому енергетичному балансі все ще залишається фактично незмінною останні 10 років- 80,3% і 80,2% відповідно.

Національні плани заходів підтримки економіки в умовах пандемії COVID-19 передбачають залучення значних інвестиції для подальшого стимулювання виробництва і споживання відновлюваної генерації. 31 держава світу анонсувала свої плани щодо відновлення своїх економік. Загальна сума запланованих інвестицій  складає 732,5 млрд доларів США , з яких близько 7% віднесені саме на розвиток ВДЕ. Проте, нажаль, ці заходи підтримки економіки передбачають й значні інвестиції в “брудну” енергетику, причому, майже в 6 разів перевищуючи інвестиції у ВДЕ.

Перехід на ВДЕ не лише можливий та необхідний, але і економічно вигідний. Нові світові інвестиції у відновлювану енергетику в 2020 році (без врахування ГЕС потужністю більше 50 МВт) становили 303,5 млрд доларів США, що на 2% більше від рівня 2019 року. Кошти інвестувалися переважно в проекти сонячних та вітрових електростанцій. Світові інвестиції у сонячні проекти в 2020 році зросли на 12% і становлять 148,6 млрд доларів США, що складає майже половину від світових інвестицій у ВДЕ. Натомість, інвестиції у вітрові проекти, як і у інші види відновлюваної генерації, в 2020 році знизились на 6% і становлять 142,7 млрд доларів США, що дорівнює 47% світових інвестицій у ВДЕ.

Необхідно зазначити, що з середини 2019 року по середину 2020 року, нормована вартість електроенергії (LCOE) з наземних ВЕС знизилась на 17% і становить 41 долар США/МВт·год, а з офшорних ВЕС на 1% – до 79 долар США/МВт·год. Як результат, світові капіталовкладення в офшорну вітроенергетику в 2020 році вперше перевищили капіталовкладення в офшорний видобуток нафти та газу.

Звіт REN21 чітко демонструє, що уряди повинні значно активніше стимулювати розвиток ВДЕ у всіх секторах економіки. Без значного збільшення зусиль у даному напрямку, що є, беззаперечно, складним завданням, людство може втратити це вікно можливостей.

Рана Адіб, Виконавчий директор REN21: “Уряди повинні не лише  більше підтримувати розвиток ВДЕ, але і одночасно скорочувати використання викопного палива. Рівень  використання відновлюваної енергетики має стати ключовим показником ефективності економічної діяльності кожного уряду, складеного бюджету чи проведених державних закупівель. Таким чином, всі міністерства мають розробити коротко- та довгострокові стратегії переходу на ВДЕ разом з чіткими кінцевими термінами виведення з експлуатації станцій на  викопному паливі”.

Українська вітроенергетична асоціація (УВЕА) вже протягом багатьох років надає REN21 необхідну для підготовки щорічного огляду інформацію стосовно розвитку ВДЕ в України.

Повний звіт: Renewables Global Status Report – REN21

Вітер завжди був символом людського розвитку: чи то вітер, який наповнював вітрила дослідників в період Великих географічних відкриттів, чи то вітер, завдяки енергії якого людство сьогодні отримує екологічно чисту електроенергію. Нам важливо осягнути всю корисність та важливість енергії вітру й вміти підкорювати її найбезпечнішим та найефективнішим шляхом.

Переваги вітроенергетичних технологій неможливо переоцінити, адже вони вже змінюють енергетичні системи, забезпечують декарбонізацію та одночасний розвиток економік світу, сприяють створенню нових робочих місць та підвищують енергетичну незалежність й безпеку держав. Вітрова енергетика є ключем до безпечного і чистого сьогодення і майбутнього!

Секретаріат УВЕА щиро вітає Вас із Всесвітнім Днем Вітру та бажає всім учасникам вітроенергетичного ринку України міцного здоров’я, наснаги та натхнення при реалізації Ваших бізнес-ідей та проєктів. Бажаємо процвітання і успіхів Вашим компаніям і лише попутного вітру всякчас!

Вже через три місяці після запуску нової моделі оптового ринку електроенергії у липні 2019 року, розпочалися перші переговори між Міністерством енергетики України та виробниками з відновлюваних джерел енергії (ВДЕ) щодо врегулювання кризи, що виникла на ринку ВДЕ. 9 грудня 2019 року Європейсько-українське енергетичне агентство (ЄУЕА) та Українська вітроенергетична асоціація (УВЕА) звернулись до Центру вирішення спорів та переговорів Енергетичного Співтовариства ЄС, який розпочав процедуру медіації між двома вищезазначеними галузевими асоціаціями з однієї сторони та Міністерством енергетики України з іншої. Згодом, до медіації також приєдналась Українська асоціація відновлюваної енергетики (УАВЕ).

Після 8 місяців переговорів та пошуку оптимального рішення врегулювання кризи на ринку електроенергії, 10 червня 2020 року був укладений Меморандум про взаєморозуміння щодо врегулювання проблемних питань у сфері відновлюваної енергетики (Меморандум про взаєморозуміння), підписантами якого стали Кабінет Міністрів України, Міністерство енергетики України, НКРЕКП, Центр вирішення спорів та переговорів Секретаріату Енергетичного Співтовариства, УВЕА та ЄУЕА. В рамках досягнутих домовленостей, державні органи України взяли на себе зобов’язання, зокрема, забезпечити погашення наявної заборгованості перед виробниками з ВДЕ та вчасні і повні виплати за поставлену в мережу “зелену” електроенергію, в обмін на що, інвестори з ВДЕ добровільно погодились скоротити “зелений” тариф для нових та існуючих об’єктів з ВДЕ задля полегшення фінансових зобов’язань держави перед ними. Згодом досягнуті домовленості сторін медіації були узаконені Верховною Радою України в рамках прийнятого 21 липня 2020 року Закону України №810-IX “Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення умов підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії”.

9 червня 2021 року, через рік після підписання Меморандуму про Взаєморозуміння, провідні Асоціації та інвестори в ВДЕ разом з народними депутатами України членами МФО “Чиста енергія – здорове довкілля” зібрались в  інформаційному агентстві “Інтерфакс-Україна”, щоб підбити підсумки виконання державними органами України та інвесторами в ВДЕ взятих на себе зобов’язань. Окрім двох підписантів Меморандуму про Взаєморозуміння – Андрія Конеченкова, Голови Правління УВЕА та Олександри Гуменюк, Директора ЄУЕА – у прес-конференції також взяли участь Олександр Козакевич, Голова УАВЕ, Артем Семенишин, Виконавчий директор Асоціації сонячної енергетики України, народні депутати України Людмила Буймістер, Олексій Кучеренко та Олексій Гончаренко (онлайн), Генеральний директор “Віндкрафт Україна” Карл Стурен.

Андрій Конеченков, який модерував дискусію, представив порівнювальну інфографіку щодо узгоджених положень та їх виконання станом на 9 червня 2021 року: “Ми проаналізували стан виконання державними органами України взятих на себе зобов’язань в рамках підписаного Меморандуму про взаєморозуміння. Через рік після підписання Меморандуму, з 14 зобов’язань, відповідні органи влади виконали лише 4: прийняли Закон України №810-IX, розробили та прийняли нормативні акти щодо компенсації системних обмежень “зеленої” генерації, переглянули цінові обмеження Гарантованого покупця на ринку “на добу наперед” та вивели Гарантованого покупця на ринок двосторонніх договорів. В той же, зобов’язання щодо гарантування застосування законодавства, актуального на дату набрання чинності Закону №810-IX взагалі було грубо порушено в той час, коли Кабінет Міністрів виніс до Верховної Ради законопроєкт №5600 про акцизний податок на електроенергію з ВДЕ”

інфографіка УВЕА: https://drive.google.com/file/d/1FOnkZTHRLv-DaetU2RIAR-Wt1QZ1H4ui/view?usp=sharing

Людмила Буймістер: “Останнім часом, сектор відновлюваної енергетики в Україні обріс такою кількістю міфів і став настільки заполітизованим, що суспільству складно докопатись до істини. Сьогодні як в Європі, так і в усьому світі екологізація є не просто побажанням, а вимогою часу. Якщо держава Україна прагне до інтеграції з європейською енергосистемою, то і для нашої країни вона неминуча. Допоки в Україні іде тиск на сектор “зеленої” енергетики виграють лише наші північно-східні сусіди. Сьогодні Уряд власними руками руйнує довіру національних та міжнародних інвесторів в ВДЕ і не виконує ті зобов’язання, які прописані в Законі №810-IX, який, нагадую, був підписаний Президентом України.”

Карл Стурен: “Порівняно з країнами ЄС, в Україні переплата за перехід до відновлюваних джерел енергії в межах ринку становить лише 5%, коли в Євросоюзі цей показник досягає 20-30%. Одним із найбільших стратегічних та екологічних викликів для України є вугільні ТЕС, середній вік експлуатації яких становить 65 років. Викиди вуглецю на 1 кВт•год виробленої електроенергії в Україні в десятки разів перевищують дозволену норму в Євросоюзі. В той же час, податок на викиди СО₂ в Україні складає приблизно 1% від середнього розміру податку  в ЄС. Тобто в Україні абсолютно відсутнє стратегічне мислення та здатність проявляти справжню політичну волю. Натомість, окремі чиновники зайняті тим, щоб фактично “вбити” ті досягнення “зеленої” енергетики, від яких суспільство вже виграло. Однозначно, що спроба маніпулювати думкою суспільства щодо “зелених” тарифів та “зеленої” енергетики загалом є провальною…”

Результатом прес-конференції стало підписання Головами УВЕА, ЄУЕА та УАВЕ спільного листа до Голови Верховної Ради України Дмитра Разумкова (з копіями до Міністра фінансів України, Міністра енергетики України та Голів Комітетів ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики, з питань енергетики та житлово-комунальних послуг, з питань бюджету та з питань економічного розвитку), в якому Асоціації описали всі ризики від прийняття Законопроекту №5600 щодо введення акцизного податку на продаж електроенергії з ВДЕ, поданого до Верховної Ради України Кабінетом Міністрів України 2 червня 2021 року.

Лист асоціацій: https://drive.google.com/file/d/19K6QFmrlGD4BnpiYFOIZNLqqVRf4ApUU/view?usp=sharing

2 червня 2021 року, в Запорізької області неподалік від села Надеждине відбулося урочисте відкриття першої черги Запорізької вітроелектростанції компанії Eurocape Ukraine I, яка є членом УВЕА. Спонсорами першої черги Запорізької ВЕС виступили LongWing Energy SCA, VLC Renewables Fund 1 і GE Energy Financial Services.

Після повного введення в експлуатацію усіх черг станції, 500 МВт Запорізька ВЕС стане однією із найбільших наземних вітроелектростанцій України, яка забезпечуватиме електроенергією приблизно 780 000 домогосподарств та щорічно скорочуватиме викидів СО₂ в атмосферу на 4 860 000 тон.

Олександр Старух, Голова Запорізької обласної державної адміністрації: “Вітаю проєкт і всіх задіяних в нього учасників з першою перемогою! Переконаний що у проєкта є велике майбутнє і що наша громада буде тепер відомою не лише хорошими людьми, а й таким сучасним, гарним об’єктом.  З 2025 року будь-який вироблений товар для експорту має містити щонайменше 5% “зеленої” енергії. Наразі у нашої промисловості немає таких показників, але нам є до чого прагнути завдяки таким проєктам як Запорізька ВЕС!”

Михайло Чулков, Виконавчий директор Eurocape Ukraine I: “Наш проект спрямований на 3 ключові напрямки: ведення фіскального, соціального та екологічно відповідального бізнесу. Щодо першого напрямку, наша компанія є неухильним та прозорим платником податків, створює робочі місця та наповнює місцевий бюджет. Щодо другого напрямку-за 20 років компанія реалізувала більше 20 соціальних проектів різного направлення загальною вартістю більше 1 млн доларів США. Щодо третього напрямку – компанія співпрацює з провідними екологічними організаціями і при плануванні розташування і вітрових турбін, і ліній електропередач враховувала рекомендації цих організацій”.

Андрій Конеченков, Голова Правління УВЕА: “Ми сьогодні знаходимось на відкритті вітроенергетичного проєкту, реалізація якого розпочалася сім років тому. Хочу підкреслити , що не зважаючи на часи пандемії COVID-19, які прийшлися саме на період проведення будівельних робіт, компанія успішно завершила заплановане будівництво. Запорізька ВЕС є проєктом, що відповідає усім європейським нормам та стандартам. Компанія успішно пройшла усі стадії реалізації проєкту: від вимірювання вітрового ресурсу та оцінки впливу на довкілля до монтажу останньої вітрової турбіни. Від імені Української вітроенергетичної асоціації вітаю компанію Eurocape Ukraine I з запуском першої черги Запорізької ВЕС та бажаю успішно реалізувати ще не один проєкт, який можна буде гордо назвати одним із найбільших в Україні”.

Перша черга Запорізької ВЕС потужністю 98 МВт складається з 27 вітрових турбін одиничною потужністю 3,6 МВт, діаметром ротора 137 метрів та висотою башти 110 метрів, виробництва GE Renewable Energy. Перша черга ВЕС генеруватиме достатньо  “зеленої” електроенергії для живлення понад 170 000 домогосподарств.