Автор: vseo_admin

5 червня 2020 року, Українська вітроенергетична асоціація разом з Українською асоціацією з відновлюваної енергетики надіслали Голові Верховної Ради України Дмитру Разумкову та Голові Комітету ВР з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України Сергію Кальченку відкрите звернення щодо належного розгляду Парламентом поширених ЗМІ фотографій та відеоматеріалів нецензурного листування Голови Комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Андрія Геруса з народним депутатом Андрієм Жупаниним на тему “зеленої” енергетики.

Оприлюднене листування народних депутатів яскраво демонструє наявний конфлікт інтересів у електроенергетичній галузі, повну відсутність професійного розуміння  значущості національної відновлюваної генерації для енергонезалежності країни, відсутність будь-якої толерантності, поваги та особисту неприязнь до інвесторів з ВДЕ.

Профільні асоціації звернулися до високопосадовців з проханням надати належну оцінку нецензурним висловам Андрія Геруса на адресу “зеленої” енергетики та здійснити необхідні заходи по відкликанню цих народних депутатів зі складу профільного Комітету ВР з питань енергетики та ЖКП.

 

Звернення Асоціацій

5 червня 2020 року, в інформаційному агентстві “Інтерфакс-Україна” відбулася спільна прес-конференція трьох провідних асоціацій відновлюваної енергетики України: Української вітроенергетичної асоціації, Української асоціації відновлюваної енергетики, та Європейсько-українського енергетичного агентства: “Державне рейдерство або нова інвестиційна політика для “зеленої” енергетики?”.

Енергетика України переживає небачену раніше кризу, яка стала прямим наслідком запуску непродуманої моделі ринку електроенергії, популістських дій влади і лобіювання інтересів фінансово-промислових груп в законодавчих та виконавчих органах влади. Ряд рішень і дій, які спочатку здавалися проявами некомпетентності, халатності і корупції, тепер склалися в єдину систему – державний механізм рейдерства, спрямований проти інвесторів у відновлювану енергетику.

На прес-конференції виступили:

• Ігор Тинний, співзасновник Української асоціації відновлюваної енергетики
• Андрій Конеченков, Голова правління УВЕА та Віцепрезидент WWEA
• Карл Стурен, засновник та Генеральний директор “Vindkraft Ukraina”, компанія-член УВЕА
• Олександра Гуменюк, Директор Європейсько-Українського енергетичного агентства

Андрій Конеченков зазначив, що після довготривалих майже 9 місяців перемов, у гравців ринку з’явилося відчуття близькості до фінального етапу – узгодження компромісного Меморандуму між інвесторами та державою: “Однак зараз, в ситуації, коли Андрій Герус говорить про знищення “зеленої” енергетики, не враховуючи наслідки для України, як з боку інвесторів, так і з боку міжнародної спільноти, хотілося б зрозуміти: хто визначає політику України щодо інвесторів та інвестицій? Як в Україні захищають інвестиції? Хто відповідає перед Президентом України за втілення в життя його закликів і позицій, щодо інвестиційної привабливості держави?”.

Андрій Конеченков також підкреслив, що для стабілізації ситуації в енергетиці та збереження курсу України на декарбонізацію економіки, інвестори готові поступитися 80 млрд грн, які будуть недоотримані внаслідок перегляду “зелених” тарифів. На даний момент подальший розвиток ситуації залежить від Президента України. Тому, УВЕА висловлює надію, що Президент України Володимир Зеленський прийме однозначне і негайне рішення, підтримавши Меморандум між Україною і інвесторами.

Карл Стурен представив на заході позицію іноземних інвесторів: “Усі 9 місяців ми, іноземні інвестори, намагаємося знайти компроміс з державою, проте нас не чують і навіть залякують, щоб змусити відмовитися від своїх проєктів. Через відсутність розрахунків за “зелену” електроенергію ми не можемо розраховуватися по кредитах. Через це, ми і ряд інших гравців ринку, на наступному тижні плануємо подати позови проти Гарантованого покупця”, – заявив Карл Стурен.

Під кінець прес-конференції, спікери також зауважили те, що гальмування процесу вирішення енергетичної кризи та досягнення консенсусу між інвесторами та Урядом негативно впливають також і на надання кредиту України Міжнародним Валютним Фондом.

Відеозапис прес-конференції: https://www.youtube.com/watch?v=v17-7JHeuos&fbclid=IwAR0HC8iRMihnl2KZtVgFfZc4rRw-FUysaaNAUKlDvbPbQIVMZr94-bIp8lo

27 травня 2020 року, Європейська Комісія презентувала довгоочікувану “Стратегію Відновлення ЄС”, дві складові якої – новий бюджет ЄС на 2021-2027 роки і новий Фонд Відновлення, становлять 1,85 трильйона Євро від загального об’єму інвестицій.

Стратегією чітко закріплюється необхідність “зеленого” переходу як головного рушія економічного підйому, майбутнього зростання і процвітання Європи, а енергія вітру визначається як ключовий інструмент політики відновлення.

Європейська Стратегія Відновлення передбачає створення Фонду Відновлення “Наступне покоління ЄС”, загальний фінансовий баланс якого складатиме 750 млрд Євро. Гроші, зібрані для фонду будуть інвестовані у три основні напрямки:

     1. Підтримка країн-членів ЄС у питанні інвестицій та реформ

З цією метою буде створений новий Фонд Відновлення і підвищення Стійкості (Recovery & Resilience Facility) балансом у 560 млрд Євро з метою надання фінансової підтримки реформам в рамках переходу до “зелених” і цифрових технологій та забезпечення стійкості національних економік, як одного із пріоритетів ЄС. Країни-члени ЄС повинні будуть розробити свої стратегії відновлення з урахуванням положень передбачених Національними планами з питань енергетики та клімату до 2030 року. Так, Фонд буде надавати:

• гранти розміром до 310 млрд Євро; та
•  кредити на суму до 250 млрд Євро.

Крім того додаткових 190 млрд Євро буде виділено з бюджету ЄС на фінансову підтримку Фонду “Зеленого” переходу (Just Transition Fund) загальною сумою до 40 млрд Євро для прискорення переходу країн-членів ЄС до вуглецево нейтральної економіки і надання допомоги регіонам у подоланні соціально-економічних наслідків при переході до вуглецево-нейтральної економіки.

     2. Відновлення ЄС шляхом стимулювання приватних інвестицій

Заплановано поновлення європейської програми InvestEU, до рівня 15,3 млрд Євро для мобілізації приватних інвестицій в проєкти по всьому ЄС. Також передбачається створення нового Стратегічного Інвестиційного Фонду (Strategic Investment Facility) на базі програми InvestEU, метою якого буде генерування інвестицій у розмірі до 150 млрд Євро, направлених на підвищення збалансованості стратегічних секторів, особливо тих, які пов’язані з переходом до екологічно чистих і цифрових технологій, та підтримку виробничо-збутових ланцюжків на внутрішньому ринку.

     3. Врахування уроків сучасної кризи

Інвестування 94,4 млрд Євро в програму Horizon Europe, які будуть направлені на фінансування життєво важливих досліджень в галузі охорони здоров’я, стійкості, “зелених” та цифрових технологій.

Фонд “Наступне покоління ЄС” буде фінансуватися за рахунок запозичень Європейської комісії на фінансових ринках і гарантуватися обов’язком держав-членів ЄС по сплаті внесків до бюджету ЄС. Програма діяльності стратегічного фонду “Наступне покоління ЄС” була презентована одночасно з пропозиціями до бюджету ЄС на наступні 2021-2027 роки, який становитиме 1,100 млрд Євро, що, в номінальному вираженні, є на 10% більше ніж бюджет на 2013-2020 роки.

Європейська вітроасоціація WindEurope висловила свою підтримку пропонованій Єврокомісією ініціативі та підкреслила свою готовність працювати у тісній співпраці з Європейським інвестиційним банком та Європейською Комісією для подальшого прийняття нового бюджету ЄС та Стратегії Відновлення ЄС: “Чудова пропозиція була надана Єврокомісією у вигляді Стратегії Відновлення ЄС. Економіка ЄС потребує стимулювання і нових інвестицій. Очевидно, що все це може бути досягнуто завдяки підйому “зелених” технологій і “зеленому” переходу. Стратегія Відновлення ЄС виділяє енергію вітру як одного з основоположних принципів політики відновлення. ЄС прагне, щоб до 2050 року, половина електроенергії генерувалася саме завдяки енергії вітру. Це означає залучення великих інвестицій, створення нових робочих місць та економічне зростання і вітрова енергетика дійсно здатна забезпечити усім цим. Ми з нетерпінням чекаємо на детальні пропозиції по залученню нових інвестицій” – прокоментував нову Стратегію Відновлення ЄС Генеральний директор WindEurope Джайлз Діксон.

Більше інформації про Стратегію Відновлення ЄС на сайті Європейської комісії: https://ec.europa.eu/commission/presscorner/detail/en/ip_20_940

1 червня 2020 року, в м. Гірсівка, Запорізька область, Україна, компанії GE Renewable Energy та EuroCape Ukraine LLC розпочали монтажні роботи на Запорізькій вітроелектростанції, розташованій на південному сході України. Перший етап будівництва вітроелектростанції сукупною потужністю 98 МВт передбачає встановлення 27 наземних вітрогенераторів GE потужністю 3,6 МВт з висотою вежі 110 м й діаметром ротора 137 м, що є найпродуктивнішими у своєму класі. В рамках будівництва першої черги передбачається також будівництво власної підстанції та прокладання високовольтних лінії електропередачі, загальною напругою 330 кВ.

Очікується, що вітроелектростанція буде введена в експлуатацію в 4 кварталі поточного року й генеруватиме понад 330 000 МВт^.год екологічно чистої енергії щороку, чого буде достатньо для забезпечення електроенергією приблизно 170 000 домогосподарств.

Після завершення будівництва й доведення сукупної потужності до 500 МВт цей проєкт вітроелектростанції стане найпотужнішим в Україні, зможе забезпечувати електроенергією приблизно 780 000 будинків й увійде в першу п’ятірку найбільших діючих наземних вітроелектростанцій у Європі.

Кредитування будівництва першої черги ВЕС, загальною потужністю 98 МВт здійснюється Корпорацією приватних закордонних інвестицій (“ОРІС”).

Більше інформації про проєкт у Прес-релізі компанії Ge Renewable Energy.

 

Прес-реліз

29 травня 2020 роки три провідні профільні асоціації України в галузі ВДЕ, а саме: Українська вітроенергетична асоціація, Українська асоціація відновлюваної енергетики та Європейсько-Українське енергетичне агентство, звернулися з листом до Президента України Володимира Зеленського з проханням про зустріч.

Новий ринок електроенергії, який запрацював в Україні в липні 2019 року, суттєво сприяв здоровій конкуренції між виробниками електроенергії, що, з осені 2019 року, знизило ціни на електроенергію на ринку “на добу наперед” . “З іншого боку, він виявив деякі недосконалості, які загрожують стійкості енергетичного сектору, зокрема, відновлюваній енергетиці. Відсутність фактичних та ефективних дій Уряду неминуче призведе сектор до дефолту”, – йдеться у листі.

Виробники “зеленої” електроенергії висловили свою вдячність Уряду України в особі Прем’єр-Міністра України Дениса Шмигаля та т.в.о. Міністра енергетики та захисту довкілля України Ольги Буславець за проведену професійну роботу з пошуку шляхів врегулювання цієї ситуації та ті ухвалені ними рішення, що вже дали значний результат у виході з енергетичної кризи.

У той же час, профільні асоціації звернулися до Президента України з проханням зустрітись з ключовими гравцями та інвесторами сектору відновлюваної енергетики: “Однак, попри наше прагнення врегулювати ситуацію, ми досі знаходимось за півкроку до досягнення довгоочікуваного компромісу, тому що зробити цей останній крок можете лише Ви”.

Автори листа підкреслили важливу роль ВДЕ у економічному розвитку країни: “Близько 25 000 громадян України інвестували у розвиток сектору ВДЕ власні кошти та заощадження, завдяки чому сектор зміг створити близько 30 000 нових робочих місць. Більше того, діяльність найбільших інвесторів в ВДЕ є багатопрофільною. Зокрема, вони також займаються виробництвом товарів і послуг масового вжитку будучи роботодавцями ще для сотень тисяч громадян України і найважливіше найбільшими платниками податків в країні”.

Обґрунтовуючи необхідність зустрічі, асоціації звернули увагу, що якщо компроміс між урядом та бізнесом не буде досягнутий — це створить значні ризики  для державних банків, міжнародних відносин та  інвестицій в країну.

“Інвестори вже неодноразово доводили своє прагнення та спроможність домовлятися. Так, протягом 12 років функціонування в Україні моделі підтримки відновлюваної енергетики у вигляді “зеленого” тарифу, була скасована пільга на податок на прибуток, знижено “зелений” тариф для СЕС в чотири рази, запроваджена аукціонна модель розвитку галузі, скорочено термін дії технічних умов на приєднання до електричних мереж, добровільно зупинено девелопмент багатьох проєктів, а також списано сотні мільйонів гривень у якості збитків.

Незважаючи на це, сьогодні інвестори вкотре готові домовитись та погодитись на скорочення діючої підтримки галузі ВДЕ. Основні пропозиції полягають у добровільній реструктуризації розміру “зеленого тарифу”, а також у добровільній відмові    від   введення   в   дію нових об’єктів відновлюваної генерації, що дозволить знизити фінансове навантаження на ДП “Гарантований покупець” на суму більше ніж 80 млрд грн протягом наступних років”, -наголошують виробники “зеленої” електроенергії.

Виробники електроенергії за рахунок ВДЕ висловили готовність надати усі необхідні дані, цифри та факти, що свідчать про минулорічний успішний стан розвитку галузі, її позитивний вплив на ринок електричної енергії, наповнення державного бюджету і розвитку економіки України загалом. 

“Ми впевнені, що Ваша безпосередня участь у вирішенні кризової ситуації у галузі стане каталізатором прийняття виваженого та компромісного рішення і гарантує виконання досягнутих домовленостей всіма сторонами переговорів у найкоротші терміни”, підсумовують автори листа.

 

Лист Звернення

25 травня 2020 року, вісім провідних галузевих компаній, на чолі з SolarPower Europe і WindEurope виступили зі спільним офіційним зверненням “Обирай “Зелений” Водень”, в якому підкреслили визначну роль відновлюваних джерел енергії в забезпеченні стійкого економічного відновлення, передбаченого Європейською “Зеленою Угодою”. 

Підписанти листа призвали Європейську Комісію зробити вибір на користь майбутньої інтеграції Європейської енергетичної системи і стратегії розвитку водневих технологій в Європі при використанні повного потенціалу відновлюваної електроенергії для цілковитої декарбонізації Європи.

Ініціатива наполегливо закликає до того, щоб в період кризи охорони здоров’я, спричиненої пандемією COVID-19 та її економічних наслідків, Європа, в першу чергу, обрала найбільш ефективні, стійкі та рентабельні шляхи декарбонізації своєї економіки. Ключовим механізмом декарбонізації теплової енергетики та транспортної промисловості є повна електрифікація цих секторів економіки, проте, з іншої сторони, існують також ті сектори промисловості, де боротьба з викидами є більш складним завданням і де прямої електрифікації буде недостатньо. Мова йде про деякі галузі важкої промисловості, магістральні автомобільні перевезення на далеку відстань, а також авіація та судноплавство. В даних випадках, саме використання “зеленого” водню відіграватиме ключову роль, як найбільш економічно вигідне і стійке рішення для досягнення вуглецевої нейтральності Європи. 

Водень, вироблений в Європі за допомогою електролізерів, що працюють на 100% відновлюваної електроенергії, такої як сонячна та вітрова, є повністю вуглецево-нейтральним та не спричиняє жодних інших забруднень довкілля й атмосфери, підвищує енергетичну безпеку ЄС, і, за умови вироблення за допомогою ВДЕ, приєднаних до мережі, являє собою оптимальну форму взаємодії секторів.

Аурелі Бове, т.в.о. Генерального директора SolarPower Europe, зазначив: “Технології ВДЕ готові бути основою Європейської “Зеленої Угоди”. Вони є конкурентноздатними з точки зору витрат, носять високо масштабний характер та можуть забезпечити стійке рішення, у вигляді водню, для здійснення останніх кроків до повної декарбонізації Європи. Майбутні “Стратегія інтеграції енергетичних систем” і “Стратегія по впровадженню “зеленого” водню” матимуть вирішальне значення для закріплення правильного шляху до декарбонізації Європи: вони сприяють великому потенціалу ВДЕ, що веде до закріплення секторальних зв’язків, створенню нових робочих місць і забезпеченню стійкого використання “зеленого” водню, необхідного для модернізації і декарбонізації європейської промисловості”.

Джайлз Діксон, Генеральний директор WindEurope, прокоментував: “Сьогодні майже половина електроенергії генерується відновлюваними джерелами енергії. Проте електроенергія – це лише чверть з нашого загального споживання енергії. Інша ж частина енергії, яку ми споживаємо,  генерується переважно за допомогою викопних джерел енергії, і є менш ефективною ніж електрика. Тому нам потрібно електрифікувати як можна більше секторів економіки. І вітрова енергетика буде основою для цього. Експерти МЕА і Комісія ЄС підтвердили, що до 2050 року половина електроенергії Європи постачатиметься саме завдяки вітроенергетичним технологіям. Проте ми не можемо електрифікувати усі сектори. Деякі промислові процеси і вантажний транспорт працюватимуть на газі. І “зелений” водень буде для цього як ніколи доречним, так як він цілковито чистий. Він також буде цілком доступним, оскільки ВДЕ зараз дешевшають. І це буде той вид енергії, який вироблятиметься в Європі, створюватиме нові робочі місця і економічне зростання Європи. Водень як частина пакету з економічного відновлення? Так, проте лише “зелений” водень ”

На даний час до ініціативи “Обирай “зелений” водень” (www.choose-renewable-hydrogen.eu) приєдналися 10 компаній та 2 асоціації: Akuo Energy, BayWa r.e., EDP, Enel, Iberdrola, MHI Vestas, SolarPower Europe, Ørsted, Vestas та WindEurope.

Лист звернення англійською додається. 

21 травня 2020 року, група міжнародних інвесторів у відновлювані джерела енергії, сумарний портфель яких становить більше 2 ГВт потужностей, надіслали лист від імені інвестиційної спільноти Прем’єр-міністру України Денису Шмигалю та т.в.о.  Міністра енергетики і захисту довкілля України Ольги Буславець, щодо необхідності якнайшвидшого підписання Меморандуму про взаєморозуміння з інвесторами в ВДЕ (Меморандум).

У письмовому зверненні інвестори надали свої пропозиції, що включають консолідовану позицію виробників ВДЕ на зниження рівня “зеленого” тарифу та направлені на забезпечення результативного діалогу з урядом, знаходження компромісу та їх закріплення у Меморандумі.

Українська вітроенергетична асоціація, що об’єднує 100% виробників вітрової енергії, всебічно підтримує позицію, викладену у зверненні міжнародної інвестиційної спільноти.

Дане звернення є серйозним та виваженим рішенням міжнародних інвесторів для забезпечення сталого функціонування об’єктів відновлюваної енергетики. УВЕА вважає, що надані інвесторами пропозиції стануть основою для досягнення стратегічних амбіцій України по збільшенню частки “зеленої” генерації в об’єднаній енергетичній системі, дозволять збалансувати енергетичну систему України та стимулюватимуть “зелений” енергетичний перехід нашої держави. Окрім того, державницька позиція Уряду, підкріплена бажанням знайти компроміс з інвесторами, дозволить уникнути негативного досвіду міжнародних арбітражів деяких країн-членів ЄС та зберегти позитивний й привабливий імідж країни для міжнародних партнерів.

УВЕА готова і надалі всебічно підтримувати дії Уряду, направлені на досягнення компромісного рішення щодо захисту інтересів інвесторів та інвестицій в України та вирішення енергетичної кризи.

 

Завантажити PDF

18 травня 2020 року Українська вітроенергетична асоціація у співпраці з Freshfields Bruckhaus Deringer, провідною міжнародною юридичною фірмою, та Asters, одной з найбільших юридичних фірм України, провела вебінар “Інвестори ВДЕ в Україні: який захист може запропонувати їм інвестиційний арбітраж?”.

Спікерами вебінару були одні з найдосвідченіших експертів у сферах відновлюваної енергетики та міжнародного арбітражу:

• Noah Rubins QC, партнер Freshfields Bruckhaus Deringer, керівник практики міжнародного арбітражу в Парижі, керівник глобальної практики з вирішення спорів в СНД та Росії;
• Маркіян Ключковський, партнер Asters, керівник практики міжнародного арбітражу та транскордонних судових процесів;
• Ярослав Петров, партнер Asters, співкерівник практики енергетики, природних ресурсів та будівництва, член практики міжнародного арбітражу та транскордонних судових процесів;
• Марія Пучина, юрист Freshfields Bruckhaus Deringer, практика міжнародного арбітражу.

У вебінарі взяли участь понад 80 учасників, для яких були висвітлені останні події енергетичного сектору України, розкрито поняття “інвестиційного арбітражу”, його особливостей та результативності для інвесторів ВДЕ в Україні, представлено процедурні аспекти інвестиційних арбітражів на прикладі арбітражного досвіду країн ЄС,а також надано поради щодо процесу переговорів з урядом.

Відеозапис вебінару англійською мовою за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=hEDidVIML7w&feature=youtu.be

14 травня 2020 року, з нагоди 20-ї річниці прийняття Німеччиною Закону щодо розвитку відновлюваних джерел енергії (англ. German Renewable Energy Sources Act; нім. EEG 2000), німецький аналітичний центр “Energy Watch Group” (далі EWG), що об’єднує німецьких експертів та парламентарів, презентував Закон щодо стимулювання системної інтеграції відновлюваних джерел енергії в енергетичну систему країни.

Основна мета регуляторних пропозицій полягає у наданні можливості відновлюваним джерелам енергії нести відповідальність за безпеку системи енергопостачання, тобто за задоволення потреб в енергії протягом кожної години року. Це можливо втілити за допомогою тарифу для так званих комбінованих електростанцій – інструменту покликаного стимулювати залучення інвестицій для повного покриття попиту 100% відновлюваних джерел енергії. На підставі власних техніко-економічних розрахунків та аналізу нормативно-правових положень, EWG запропонував встановлення фіксованого “зеленого” тарифу (англ. fixed-feed-in-tariff) розміром 8 євроцентів за кВт*год, підкріпленого гнучкими ринковими надбавками.

У той час як відновлювані джерела енергії продовжують встановлювати в країнах рекордні показники з точки зору їх частки в національному виробництві електроенергії і, незважаючи на те, що Німеччина нещодавно досягла позначки в 50% ВДЕ в загальному енергобалансі країни, цілковитий перехід німецької енергетичної системи на 100% ВДЕ все ще розглядається як суперечлива реальність. Однією із причин цього є недовіра переважної більшості німців в можливість покриття всього попиту на електроенергію лише відновлюваними джерелами енергії. Низка наукових досліджень вже показала, що повний перехід на відновлювані джерела енергії має вирішальне значення не тільки з міркувань охорони довкілля, але і з точки зору технологічної доступності ресурсу в будь-який час року (в поєднанні з технологіями накопичення та зберігання й цифровими технологіями контролю й управління) за рентабельними цінами. Проте, в національній правовій системі все ще відсутня регуляторна норма, яка б надала можливість виходу на ринок надійних і адекватних енергетичних систем з 100% відновлюваних джерел енергії.

“Запропонований нами новий Закон щодо секторального об’єднання і інновацій в галузі ВДЕ (англ. Sector Coupling and Innovation Act for Renewable Energy) покликаний стати важливим стимулом для боротьби з пандемією COVID-19 та кліматичною кризою. Саме зараз, важливіше ніж будь-коли знайти рішення, які б стимулювали економіку і дбали про наш клімат” – прокоментував Ханс-Йозеф Фелл, який, на правах Президента Energy Watch Group та автора проєкту Закону EEG 2000,  відповідав за розробку нової законодавчої ініціативи.

Стефан Гзангер, Генеральний секретар Всесвітньої вітроенергетичної асоціації (WWEA),  підкреслив: “У кінцевому підсумку, відновлювані джерела енергії візьмуть на себе відповідальність за безпеку енергетичної системи. Вже зараз вітрова та сонячна енергії стали найдешевшими видами генерації електроенергії. У якості наступного кроку, варто значно збільшити інвестиції у забезпечення оптимальної інтеграції всіх ВДЕ в систему. Нова ініціатива EWG з питання регуляторної політики є дорожньою картою по досягненню цієї мети найефективнішим способом та безумовно заслуговує на увагу”.

Цей Закон створить ринок, привабливий для великого числа нових і вже існуючих компаній, які знаходяться на стартових позиціях з їх інноваційними системними розробками в сфері зберігання енергії, цифрового контролю й управління мережею, екологічно чистого виробництва енергії і секторальних зв’язків, але які досі не мають життєздатного ринкового середовища для залучення масштабних приватних інвестицій в ці проєкти.

“Переваги від низьких і децентралізованих витрат на виробництво енергії можна пов’язати з охороною довкілля і клімату та забезпеченням безпеки поставок, особливо з урахуванням того, що інтеграція ВДЕ здійснюється також і на регіональному рівні. Подальше зростання інновацій та розвиток ринків сонячної і вітрової енергії, безсумнівно, залежить від використання таких допоміжних технологій, як акумуляторні батареї, водень, теплові насоси та накопичувачі тепла, які динамічно розвиватимуться в напрямку децентралізованої системи відповідальності” – заявив Туре Трабер, головний науковий співробітник EWG і співавтор нової законодавчої ініціативи.

Правовий аналіз продемонстрував відповідність цього закону до законодавства ЄС. Законом передбачено застосування для малих підприємств фіксованого “зеленого” тарифу за 1 кВт*год , , а також гнучкої ринкової надбавки для великих підприємств, які конкурують на ринку електроенергії. Застосування аналогічних інструментів очікується і на міжнародному рівні. Прийнятті цієї норми національними парламентами сприятиме ефективній охороні довкілля та боротьбі зі зміною клімату, а після закінчення пандемії коронавірусу, і економічному відновленню разом з поступовою відмовою від викопних джерел енергії та атомної енергетики на користь ВДЕ.

Повний звіт за посиланням: http://energywatchgroup.org/wp-content/uploads/EWG_Key-points-of-a-legislative-initiative-for-reliable-adequate-renewable-energy-supply.pdf

Міжнародне енергетичне агентство (далі – “МЕА”) опублікувало “Глобальний Енергетичний Огляд 2020 року. Вплив пандемії COVID-19 на глобальне енергетичне споживання та викиди CO₂” (англ. Global Energy Review 2020. The impact of COVID-19 crisis on global energy demand and CO₂ emissions).

Пандемія Covid-19 стала найбільшим шоком для глобальної енергетичної системи за більш ніж сім десятиліть, а падіння попиту у 2020 році затьмарить наслідки фінансової кризи 2008 року та приведе до рекордного щорічного скорочення викидів вуглецю майже на 8%.

Прогнози, надані в Глобальному енергетичному огляді, щодо рівня попиту на енергію та пов’язаних з ним викидів СО₂ засновані на припущені, що у наступні пів-року країни будуть поступово послаблювати соціальні обмеження, спричинені пандемією, та працювати на відновлення економік.

Прогноз експертів МЕА передбачає, що:

• попит на енергію в 2020 році скоротиться на 6%, що в сім разів перевищує скорочення попиту під час глобальної фінансової кризи 2008 року. В абсолютному вираженні таке скорочення попиту є безпрецедентним і еквівалентно загальному обсягу енергоспоживання в такій країні як Індія, третій в світі економіці за розміром споживання енергії;  
• в країнах з розвиненою економікою відбудеться найбільше зниження попиту. В цілому, попит впаде на 9% в Сполучених Штатах і на 11% в Європейському союзі. Загалом, подальші рівні попиту на енергоносії залежатимуть від жорсткості соціальних обмежень в країнах. До прикладу, експерти МЕА виявили, що кожен новий місяць соціальної ізоляції знижує щорічний глобальний попит на енергію приблизно на 1,5%;
• зміни у використанні електроенергії під час карантину привели до значного зниження загального попиту на електроенергію, але структура споживання електроенергії у вихідні дні виглядає так само, як і в докризовий період. Повна соціальна ізоляція привела до зниження попиту на електроенергію на 20%. Загалом, у 2020 році попит на електроенергію скоротиться на 5%, що є найбільшим показником з часів Великої депресії 1930-х років;
• в той же час, карантинні заходи зумовили серйозний перехід до низьковуглецевих енергетичних технологій включаючи вітроенергетику, фотоелектрику, гідроенергетику та атомну енергетику. У 2020 році рекордно розвиватимуться саме низьковуглецеві джерела енергії, які мають досягнути 40% генерації електроенергії в глобальній енергетичній системі. У 2020 році продовжуватиметься збільшення виробництва електроенергії за рахунок вітру та сонця, спричинене новими проектами, які були завершені у 2019 та на початку 2020 року.
• низький загальний попит на електроенергію та збільшення обсягу виробництва за рахунок ВДЕ все більше впливатиме на попит на електроенергію, вироблену за рахунок спалювання вугілля та природного газу. Як результат, сукупна частка природного газу та вугілля у світовому енергетичному балансі знизиться на 3% у 2020 році, тобто до найнижчого показника з 2001 року;
• незважаючи на значний розвиток ВДЕ у 2020 році, зростання “зелених” потужностей буде нижчим, ніж в попередні роки. Проте, ВДЕ залишається єдиним джерелом енергії, що найменше постраждало від пандемії і що найшвидше відновиться після закінчення кризи;
• попит на ядерну енергетику також впаде на З% у 2020 році, порівняно з рекордним 2019 роком; 
• глобальний попит на біопаливо в 2020 році також істотно скоротиться, через зменшення попиту на автотранспортне паливо, в тому числі на змішані види палива;
• в результаті цих тенденцій – головним чином скорочення споживання вугілля і нафти – глобальні викиди вуглекислого газу, пов’язані з енергетикою, в 2020 році скоротяться майже на 8%, досягнувши свого найнижчого рівня з 2010 року.

“Ця криза вкотре підкреслила залежність сучасного суспільства від надійного та гнучкого електропостачання”, – сказав Виконавчий директор МЕА Фатіх Біроль – “Але ми не повинні сприймати це як норму. Від урядів все ще потребується значне залучення інвестицій та розумна адміністративна політика”.

Більше за посиланням:  https://www.iea.org/reports/global-energy-review-2020#