Автор: vseo_admin

8 жовтня 2020 року, в прес-центрі інформаційного агентства “Інтерфакс-Україна” відбулася прес-конференція “Невиконання Урядом зобов’язань: майбутнє “зеленої” генерації під загрозою”, організаторами якого виступили Українська вітроенергетична асоціація, Європейсько-Українське енергетичне агентство та Українська асоціація відновлюваної енергетики. У прес-конференції також виступили генеральний директор ДТЕК ВДЕ, Маріс Куніцкіс, та співголова енергетичного комітету Європейської бізнес асоціації, Карл Стурен. Модерував дискусію Андрій Конеченков, Голова Правління УВЕА. Прес-конференція стала логічним продовженням листа надісланого асоціаціями Прем’єр-міністру України щодо ситуації з виплатами за “зелену” електроенергію. 

Відкриваючи прес-конференцію, Голова Правління УВЕА, Андрій Конеченков зазначив: “На даний час можна констатувати, що Уряд не виконує в повному обсязі всіх взятих на себе зобов’язань, у той час, як виробники “зеленої” генерації стовідсотково виконали свої зобов’язання щодо зменшення “зеленого” тарифу і не розпочали свої позови до міжнародних арбітражів проти України.  Завдяки останнім законодавчим змінам, пов’язаним із зменшенням “зеленого” тарифу, держава буде заощаджувати біля 8 млрд. грн. щорічно. Невиконаними залишаються і зобов’язання щодо розробки та прийняття відповідних рішень для передбачення у Державному бюджеті фінансової підтримки Гарантованого покупця, а також забезпечення виплати заборгованості перед виробниками ВДЕ, у тому числі, через використання різних фінансових інструментів, зокрема випуску ОВДП”.

Натомість, Голова Української асоціації відновлюваної енергетики, Олександр Козакевич повідомив, що деякі учасники ринку вже подали позови до українських судів проти Гарантованого покупця з вимогою оплатити борги за передану електроенергію на суму близько 600 млн грн.

У свою чергу засновник компанії Vindkraft Ukraine та співголова енергетичного комітету Європейської Бізнес Асоціації, Карл Стурен звернув увагу, що інвестори в ВДЕ на сьогодні мають кредитну заборгованість перед державними банками на суму близько 1,5 млрд євро: “Є дуже велика заборгованість і перед ЄБРР, і перед українськими держбанками, тому це не тільки криза в енергетиці, це може стати і кризою  банківського сектору”, – підкреслив він, додавши, що на ринку зараз головна проблема полягає у маніпуляціях зі сторони окремих державних органів: “5 місяців підряд сума виплат “зеленій” генерації дорівнювала нулю. Ми розуміємо проблеми пов’язані з пандемією COVID-19, проте чому один вид генерації отримує 70%, а “зелена” генерація – нічого? Це абсолютно політичне рішення і маніпуляція”, – зазначив Карл Стурен.

Генеральний директор ДТЕК ВДЕ Маріс Куніцкіс зауважив, що штучне затягування процесу автоматично затягує процес реструктуризації кредитів інвесторів банками. “Тому з нашого боку ми б хотіли ще раз звернути увагу найвищого керівництва країни на цю проблему і вже починати вирішувати її по суті, приймаючи реальні рішення”, – сказав  Маріс Куніцкіс.

Директор Європейсько-українського енергетичного агентства Олександра Гуменюк, підсумувала, що  “по-перше, наразі необхідно виправити платіжну дисципліну “Гарантованого покупця”. А по-друге, забезпечити надійні джерела щомісячних виплат виробникам “зеленої” електроенергії. Невиконання цих важливих умов призведе до того, що відновиться підготовка до арбітражних позовів за двосторонніми інвестиційними угодами та Енергетичною хартією”.

Трансляція прес-конференції доступна на https://www.youtube.com/watch?v=PvCmkgf7deE&feature=youtu.be

16 вересня 2020 року, відбулася прес-конференція  “Зелена енергетика України під загрозою! Хто хоче скасувати зелені тарифи у Конституційному Суді?”, організаторами якої виступили провідні галузеві асоціації – Українська вітроенергетична асоціація (УВЕА), Європейсько-українське енергетичне агентство (ЄУЕА), Українська асоціація відновлюваної енергетики (УАВЕ) та Асоціація сонячної енергетики України (АСЕУ). В прес-конференції також взяла участь юридична компанія Arzinger яка представляє інтереси ринку ВДЕ.

У серпні 47 народних депутатів звернулися до Конституційного суду з вимогою скасувати “зелений” тариф. На початку вересня 2020 року, УВЕА, ЄУЕА та УАВЕ подали Клопотання в Конституційний Суд України про залучення асоціацій до розгляду справи за конституційним поданням 47 народних депутатів України щодо визнання неконституційними положень Закону України № 555-IV “Про альтернативні джерела енергії” від 20 лютого 2003 року та Закону України № 2019-VIII “Про ринок електричної енергії” від 13 квітня 2017 року.

Під час прес-конференції, представники ринку “зеленої” енергетики проаналізували можливі наслідки для бізнесу та інвестиційної привабливості України від прийняття КСУ рішення на користь противників “зеленої” енергетики.

У своєму виступі, Андрій Конеченков, Голова Правління УВЕА, зазначив, що на сьогодні сектор ВДЕ в Україні розвивається активніше за будь-яку іншу галузь економіки. Так, за його словами: “На сьогодні, загальна встановлена потужність проєктів ВДЕ в Україні сягає 7,2 ГВт, а сектор “зеленої” енергетики є найбільшим реципієнтом іноземних інвестицій в країні та платником податків в державний бюджет України. Зокрема, за останні 10 років, в галузь було інвестовано понад 10 млрд євро інвестицій і лише за 2019 рік сплачено понад 20 млрд грн податків”.

Андрій Конеченков розцінив дане подання як спробу продемонструвати позицію проти європейського розвитку і мислення, назвавши його виключно політичним тиском на галузь: “Значна кількість компаній, які керуються окремими олігархами, продовжують використовувати так звану дешеву електроенергію для свого бізнесу, закриваючи очі на розвиток чистої енергетики та всіх умов з поліпшення екології в нашій країні. Виходить так, що світ рухається в одному напрямку, а Україна зовсім в іншому,” – заявив Андрій Конеченков.

Керуючий партнер Arzinger. Тимур Бондарєв висловив надію, що Конституційний суд стане на сторону України і її розвитку, а не на захист олігархів. Ярослав Чекер, юрист Arzinger, зазначив, що асоціації ВДЕ, які об’єдналися з метою представити свою позицію в КСУ, представляють 99% ринку «зеленої» електроенергії в Україні, тому юристи сподіваються, що суд задовольнить клопотання і вислухає аргументи учасників ринку.

“Відкриття справи в КСУ є безпрецедентним тиском на галузь”, – УВЕА.

9 вересня 2020 року, Громадська спілка “Українська вітроенергетична асоціація” надіслала Клопотання в Конституційний Суд України про залучення асоціації до розгляду справи за конституційним поданням 47 народних депутатів України щодо визнання неконституційними положень деяких Законів України.

Після прийняття Закону №810-ІХ, 17 липня 2020 року 47 народних депутатів України звернулись до Конституційного Суду про визнання неконституційними законодавчі положення Закону України № 555-IV “Про альтернативні джерела енергії” від 20 лютого 2003 року та Закону України № 2019-VIII “Про ринок електричної енергії” від 13 квітня 2017 року, що, зокрема, стосується визнання неконституційним механізму “зелених” тарифів.

З огляду на те, що всі члени УВЕА здійснюють свою діяльність в сфері альтернативної енергетики відповідно до положень вищезазначених Законів та мають право на отримання “зеленого” тарифу, неконституційність яких прагнуть довести 47 народних депутатів, УВЕА вважає, що об’єктивний розгляд цієї справи є неможливим без урахування позиції цілої індустрії, яка, до того ж, є одним із найбільших вкладників в державний бюджет України (протягом 2020 року виробники ВДЕ сплатили до державного бюджету близько 20 млрд грн податків).

Андрій Конеченков, Голова Правління УВЕА, переконаний, що визнання деяких законодавчих положень неконституційними негативно вплине як на членів Асоціації, оскільки значно звузить можливості виробників вітрової електроенергії, так і на інвестиційну привабливість України, адже сектор ВДЕ є найбільшим реципієнтом іноземних інвестицій.

“Історично, “зелений” тариф є одним із основних видів стимулювання виробництва “зеленої” електроенергії з прийняттям якого, власне, і розпочався розвиток галузі ВДЕ в Україні. Визнання “зеленого” тарифу неконституційним є безпрецедентним, резонансним випадком тиску на галузь. Саме тому УВЕА, об’єднуючи професійних учасників ринку, прагне відстояти права й інтереси ринку ВДЕ та іноземних інвесторів через надання Суду усієї необхідної інформації з практики застосування тарифу на європейському та українському ринках” – зауважив Андрій Конеченков.

В УВЕА зауважують, що визнання винесених на розгляд законодавчих положень неконституційними може призвести до: порушення гарантій держави наданих інвесторам; економічної нежиттєздатності проєктів та банкрутства інвесторів в ВДЕ і як результат, зменшення податкових надходжень до державного бюджету; втрати інвестиційної привабливості і довіри міжнародної бізнес-спільноти до України, а також втрати Україною курсу на, визнаний усією Європою, “зелений” енергетичний перехід.

Сучасний сектор відновлюваної енергетики України стикнувся з енергетичною кризою, наслідки якої відчуває на собі навіть після підписання Меморандуму про Взаєморозуміння між інвесторами в ВДЕ та Урядом та після подальшого прийняття Закону України №810-ІX. Виробники електроенергії з ВДЕ досі не отримують в повному обсязі оплату за поставлену електроенергію, що негативно відображається як на бюджеті компаній, так і на їх спроможності платити по кредитам.

З метою забезпечення подальшого збалансованого, конкурентоспроможного й стабільного розвитку ВДЕ в Україні, 4 серпня 2020 року, в Торгово-промисловій палаті України за підтримки Міністерства енергетики України відбулася експертна нарада “Антикризові заходи з підтримки відновлюваної енергетики”, співорганізаторами якої виступили: ТПП України, ГС “Українська вітроенергетична асоціація”  та юридична фірма “Sayenko Kharenko” .

Окрім представників організаторів, у якості спікерів також взяли участь: радник Віце-прем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Олексій Рябчин, радник Міністра закордонних справ України, Президент енергетичної асоціації “Українська Воднева Рада” Олександр Рєпкін, Артем Семенишин, виконавчий директор ГС “Асоціація сонячної енергетики України” та Директор ТОВ “Вінд Фарм” Юрій Жабський. Модерував дискусію Голова Правління Української вітроенергетичної асоціації Андрій Конеченков.

Експертна нарада була відкрита Президентом Торгово-промислової палати України (ТППУ) Геннадієм Чижиковим, який наголосив на важливості даної дискусії для налагодження довірчих відносин з міжнародними інвесторами та представниками бізнесу з ВДЕ, а також висловив сподівання на ефективне виконання Україною своїх зобов’язань перед міжнародною спільнотою. Зокрема, в рамках євроінтеграції, це стосується приєднання України до Європейського “Зеленого” Курсу, щодо чого наразі, за словами Олексія Рябчина, тривають переговори з Європейською Комісією: “Для цього необхідно модернізувати нашу енергетичну систему, тому що наразі, за розрахунками Міністерства, Україна може досягти вуглецевої нейтральності аж до 2070 року, коли Європа поставила собі аналогічну ціль до 2050 року”.

На думку ж Андрія Конеченкова, деякі країни світу активізували дискусії щодо боротьби з кліматичними змінами та скорочення вуглецевих викидів не за допомогою ВДЕ, а за допомогою сучасної атомної енергетики, яка “у порівнянні з вітровою енергетикою є не просто невигідною з точки зору економічної спроможності та термінів окупності, але ще й небезпечною, якщо говорити про захоронення ядерного палива та згадати про найбільші аварії на світових АЕС. На що ж реально потрібно звертати увагу світовим урядам, так це на широмасштабний розвиток “зеленої” енергетики, вітроенергетики та виробництво “зеленого” водню.”

За словами Олександра Рєпкіна: “Зелений” водень є не просто екологічним енергоносієм, а технологією, яка здатна вирішити ключову проблему сучасної енергетики – балансування ВДЕ в енергетичній системі та акумулювання вітрової енергії. Це технологія, яка може пов’язати між собою усі транспортні коридори, усі газові трубопроводи, живити транспортний, авіа- та житлово-комунальний сектори та перезавантажити економіко-енергетичну систему країн. Враховуючи значний потенціал України з розвитку ВДЕ, між ЄС та Україною було досягнуто угоди про забезпечення Україною 10 ГВт “зелених” потужностей необхідних Європі для виробництва цього новітнього енергоносія.”

Значна частина часу була приділена спікерами локальній складовій в Україні, адже як зазначив Артем Семенишин, Виконавчий директор Асоціації сонячної енергетики України: “виробництво обладнання з ВДЕ в Україні, на українських заводах, матиме кумулятивний ефект і призведе, відповідно, до розвитку науки, інженерії та інновацій в нашій державі. Це є критично важливо для економіки аграрного спрямування в Україні, адже призведе також до створення нових робочих місць, значних фінансових надходжень до бюджету та зміцнення національної експортної політики.” 

Важливість локалізації також відмітив Юрій Жабський при представленні 800 МВт вітроенергетичного проєкту, що наразі реалізується компанією “Вінд Фарм” в Донецькій області: “Україна багата на необхідні для виробництва обладнання потужності. Тому поряд з аукціонами і іншими системами державної підтримки рекомендується передбачити ще один механізм державної підтримки для вітроенергетичних проєктів із інвестиціями в пріоритетні галузі економіки, зокрема в машинобудування. Це дозволить не лише стимулювати виробництво вітрових турбін в Україні, а й привабити ще більше інвестицій у стратегічно важливі для України галузі”.

Власне питання діючих та альтернативних державних систем підтримки були розкриті у виступах Владислава Максакова, Державного експерта експертної групи з розвитку відновлюваної електроенергетики Директорату електроенергетичного комплексу та розвитку електричної енергії Міністерства енергетики України, та Марини Гріцишиної, радниці юридичної фірми “Sayenko Kharenko”. “Наразі в Україні скорочені “зелені” тарифи на зміну яким вводяться аукціони, проте при реалізації навіть цих систем підтримки варто пам’ятати про такий світовий тренд як декарбонізація. Саме через декарбонізацію усі країни світу зацікавлені купувати “зелену” електроенергію. Тому, з метою залучення приватних інвестицій саме в об’єкти ВДЕ та подальшого зменшення фінансового навантаження на споживачів, доцільно буде законодавчо впровадити механізм довгострокових двосторонніх контрактів на різницю цін, так звані корпоративні PPA”, – зазначила Марина Гріцишина.

Після обговорення усіх виступів та пропозицій, експерти підготували відкритий лист, в якому надали пропозиції Кабінету Міністрів України щодо подальшого розвитку ринку ВДЕ в Україні.

 

Відкритий лист

 

31 липня 2020 року, Президент України Володимир Зеленський підписав Закон України № 810-ІХ “Про внесення змін до деяких Законів України щодо удосконалення умов підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії”, який був прийнятий Верховною Радою України 21 липня 2020 року.

Закон України базується на положеннях Меморандуму про Взаєморозуміння, укладеного між інвесторами в ВДЕ та Урядом 10 червня 2020 року, та передбачає зниження “зеленого” тарифу, закріплення умов реструктуризації боргу ДП “Гарантований покупець” перед виробниками електроенергії, встановлення відповідальності виробників за небаланси, а також впровадження “зелених” аукціонів.

Законом передбачені наступні умови з реструктуризації “зелених” тарифів:

1. Скорочення “зеленого” тарифу для вітрових електростанцій (ВЕС) та сонячних електростанцій (СЕС), що введені в експлуатацію з 1 липня 2015 року по 31 грудня 2019 року:

• Для СЕС встановленою потужністю більше 1 МВт – на 15%;
• Для СЕС встановленою потужністю до 1 МВт – на 7,5%;
• Для ВЕС, що складається з вітрових турбін одиничною потужністю 2 000 кВт і більше – на 7,5%.

2. Для суб’єктів господарювання, що виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії на об’єктах електроенергетики або чергах їх будівництва, що введені в експлуатацію до 30 червня 2015 року, “зелений” тариф встановлюється на рівні граничного (максимального) “зеленого” тарифу, встановленого для СЕС загальною потужністю понад 10 МВт, що введені в експлуатацію до 31 березня 2013 року включено, скороченому на 5% (приблизно 24,6 євроцентів за 1 кВт*год).

3.  Для суб’єктів господарювання, що виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії на об’єктах електроенергетики або чергах їх будівництва, що введені в експлуатацію з 1 січня 2020 року, “зелений” тариф скорочено:

• На 2,5% – для СЕС, встановленою потужністю до 1 МВт без обмеження їх строків введення в експлуатацію, встановленою потужністю від 1 МВт до 75 МВт, введених в експлуатацію до 31 березня 2021 року та для СЕС встановленою потужністю більше 75 МВт, введених в експлуатацію до 31 жовтня 2020 року.
• На 60% – для СЕС, встановленою потужністю 1 МВт та більше, що введені в експлуатацію після вищезазначених термінів.
• На 2,5% – для ВЕС.

4. Держава гарантує, що на період з 1 липня 2020 року до 31 грудня
2029 року для суб’єктів господарювання встановлений “зелений” тариф не буде змінений чи скасований.

5. Частка відшкодування гарантованому покупцю суб’єктами господарювання, які входять до складу балансуючої групи гарантованого покупця та здійснюють продаж електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії на об’єктах електроенергетики, встановлена потужність яких перевищує 1 МВт, за “зеленим” тарифом або аукціонною ціною, вартості врегулювання небалансу гарантованого покупця становить:

• з 1 січня 2021 року – 50 %;
• з 1 січня 2022 року – 100 %.

6. До 31 грудня 2029 року відшкодування суб’єктом господарювання, який виробляє електричну енергію на об’єктах електроенергетики з альтернативних джерел енергії, та входить до складу балансуючої групи гарантованого покупця, відшкодування вартості свого небалансу гарантованому покупцю здійснюється у разі відхилення фактичних погодинних обсягів відпуску електричної енергії такого суб’єкта господарювання від його погодинного графіка відпуску електричної енергії:

• для СЕС – на 5%
• для ВЕС – на 10%

7. Виробники з ВДЕ можуть розраховувати на 5% надбавку до “зеленого” тарифу, якщо локальна складова проєкту складатиме 30%, 10% – якщо локальна складова дорівнюватиме 50% і 20% – якщо локальна складова проєкту досягатиме 70% і більше. У випадку ж акційної ціни, то після 6 років експлуатації електричної станції з ВДЕ надбавка не перевищуватиме 10%.

8. 70% коштів отриманих НЕК “Укренерго” від розподілу пропускної спроможності міждержавного перетину станом на 1 липня 2020 року, використовуватимуться для погашення заборгованості перед Гарантованим покупцем за надані послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з відновлюваних джерел енергії.

9. Як і раніше, дати проведення аукціонів будуть визначатися Кабінетом Міністрів України. Проте Закон замінює раніше чітко встановлені “двічі на рік, не пізніше 1 квітня та 1 жовтня відповідного року” на більш невизначене формулювання: “згідно з графіком проведення аукціонів на відповідний рік”.

Цінова пропозиція учасника аукціону, що бере участь в аукціоні з розподілу квоти підтримки  для об’єктів електроенергетики або черг (пускових комплексів) об’єктів електроенергетики, що виробляють електричну енергію з енергії вітру та з енергії сонячного випромінювання не може бути вищою за 9 євроцентів за 1 кВт*год – для аукціонів, що проводяться до 31 грудня 2024 року, та не може бути вищою за 8 євроцентів за 1 кВт*год — для аукціонів, що проводяться з 1 січня 2025 року.

10. Тариф на передачу електроенергії, який не враховує витрати НЕК “Укренерго” на виконання спеціальних зобов’язань щодо забезпечення збільшення частки виробництва електроенергії з альтернативних джерел, встановлюється для тих підприємств, що виробляють сталь з нормами прямих викидів сталеплавильного виробництва CO2 на рівні не більше 250 кг на тону сталевої продукції та виключно електродуговим методом виробництва. Підприємство повинне підтвердити, що його обсяг виробництва сталевої продукції електродуговим методом становить не менш 50 тисяч тон за минулий календарний рік.

11. Окрім того, у Законі скасована норма про незмінність оподаткування галузі “зеленої” енергетики.

У 2008 році Україна взяла на себе зобов’язання розвивати відновлювану енергетику. У 2017 році ці зобов’язання були закріплені в Енергетичній стратегії України до 2035 року, згідно з якою до 2025 року в енергетичному балансі країни частка “зеленої” енергії повинна скласти 25%.

За десять років існування галузі з 2009 року відновлювана енергетика в Україні:

– залучила 10 мільярдів євро інвестицій;
– модернізувала електромережі на суму майже 0,5 млрд євро;
– створила 30 000 робочих місць безпосередньо в секторі “зеленої” енергетики та суміжних галузях;
– створила високотехнологічні підприємства, що виробляють обладнання;
– сплатила 94 млрд грн податків, 20 млрд грн з яких – лише за 2019 рік.

Проте протягом вже більше 10 місяців галузь відновлюваної енергетики (ВДЕ) перебуває в стані глибокої кризи через наміри влади ретроспективно знизити “зелений” тариф, що, як наслідок,  призвело до призупинення розвитку сектору. Крім того, з боку держави вчинявся тиск на виробників “зеленої” енергії, зокрема через невиплати за вироблену електроенергію. Від квітня 2020 року рівень розрахунків за поставлену в мережу електроенергію не перевищував 5%. Показово, що такого низького рівня розрахунків немає перед жодним іншим видом генерації електроенергії. Сотні компаній “зеленої” енергетики доведені майже до банкрутства, не маючи ресурсів на сплату кредитів, податків та заробітної плати.

Тому 21 липня 2020 року, представники галузі ВДЕ, провідні профільні асоціації, компанії-девелопери “зелених” проєктів, інженери, менеджери, юристи, інвестори та усі небайдужі до розвитку “зеленої” енергетики вийшли на мирну акцію, аби звернутися до Президента та народних депутатів України з проханням підтримати “зелену” енергетику та прийняти законопроєкт №3658, який дозволить вивести галузь з довготривалої кризи.

Як результат, на позачерговому засіданні Верховної Ради України в другому читанні і в цілому був прийнятий довгоочікуваний законопроєкт №3658 “Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення умов підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії”. Законопроєкт підтримали 289 народних депутатів України. Законопроєкт базується на положеннях Меморандуму про Взаєморозуміння, укладеного між інвесторами в ВДЕ та Урядом 10 червня 2020 року, та передбачає зниження “зеленого” тарифу, закріплення умов реструктуризації боргу ДП “Гарантований покупець” перед виробниками електроенергії, встановлення відповідальності виробників за небаланси, а також впровадження “зелених” аукціонів. 

Андрій Конеченков, Голова Правління УВЕА, зазначив: “Прийняття довгоочікуваного Законопроєкту №3658 дозволить розблокувати ситуацію, що склалася в галузі “зеленої” енергетики відносно її фінансування й розвитку згідно чинного законодавства. Україна має рухатися європейським шляхом розвитку та інвестувати саме в “зелену” енергетику, яка дозволяє використовувати місцеві, екологічно-чисті енергоресурси та створювати нові висококваліфіковані робочі місця”. 

17 липня 2020 року, УВЕА звернулась до Голови Верховної Ради України Дмитра Разумкова з проханням особисто посприяти якнайшвидшому прийняттю Законопроєкту №3658 та висловила своє обурення щодо запропонованих депутатами 1299 правок до тексту документу.

“Якщо Верховною Радою України будуть враховані правки, що суперечать положенням Меморандуму про Взаєморозуміння і початковій редакції Законопроєкту №3658, прийнятій у першому читанні, і що завідомо погіршують умови для інвесторів й виробників електричної енергії з відновлюваних джерел енергії, це призведе до порушення державою даних інвесторам гарантій. Хочемо наголосити, що такий розвиток подій неодмінно позначиться на довірі міжнародних інвесторів та партнерів як до державної влади України, так і до створеного нею бізнес-клімату, та спричинить ті негативні наслідки, унеможливлення яких стало причиною підписання Меморандуму про Взаєморозуміння. Мова йде, окрім іншого, про ймовірні дефолти за існуючими кредитними угодами, численні судові позови до національних судів та міжнародних арбітражів та припинення міжнародного фінансування нових проєктів не лише у секторі відновлюваної енергетики, а й у інших секторах економіки України.” – йдеться у листі УВЕА.

УВЕА завжди виступала за компромісні рішення, які спрямовані на дотримання як інтересів держави, так й інтересів інвесторів.  Одним із таких компромісних рішень є Законопроєкт №3658, прийняття якого, за розрахунками експертів УВЕА, забезпечить економію державних коштів на суму більше 70 млрд грн без покладання додаткового фінансового навантаження на споживачів.

Лист УВЕА

8 липня 2020 року, Європейська Комісія прийняла Стратегію інтеграції енергетичних систем та Стратегію впровадження “зеленого” водню. Щоб стати кліматично-нейтральною до 2050 року, Європі необхідно трансформувати свою енергетичну систему, яка наразі продукує 75% викидів парникових газів. Прийняті Стратегії продовжать шлях Європи до створення більш ефективного та інтегрованого енергетичного сектору задля досягнення подвійної цілі: чистішої планети та міцнішої економіки. Дві Європейські Стратегії презентують новий інвестиційний порядок денний у розвиток “чистої” енергетики, відповідно до європейської програми відновлення “Наступне покоління ЄС” (Next Generation EU recovery package) та Європейської “Зеленої” Угоди. Заплановані Стратегіями інвестиції зможуть стимулювати економічне відновлення країн ЕС після кризи коронавірусу. Окрім того, реалізація прийнятих Стратегій вплине на створення нових робочих місць для Європейців, а також зміцнить лідерство й конкурентоспроможність ЄС у визначальних для Європи стратегічних секторах.

• Стратегія інтеграції енергетичних систем

Європейська Стратегія ЄС з інтеграції енергетичних систем забезпечить основу для “зеленого” енергетичного переходу країн Європи. Сучасна модель, за якої споживання енергії транспортним, промисловим, газовим та комунальним секторами відбувається ізольовано – кожен сектор має свої виробничо-збутові ланцюги, правила, інфраструктуру, планування і обслуговування – не може забезпечити досягнення кліматичної нейтральності до 2050 року ефективним шляхом. Зміна вартості інноваційних рішень має бути інтегрована у процес управління енергетичною системою. Саме тому необхідно створити нові зв’язки між секторами і користуватися технологічним прогресом.

Інтеграція енергосистем означає планування та управління системою, як цілісністю, об’єднуючи різні енергетичні носії, інфраструктуру та сектори споживання. Така взаємопов’язана та гнучка система буде більш ефективною та дозволить скоротити витрати населення.

“Це означає систему, в якій електроенергія, що живить європейські автомобілі, генерується сонячними панелями на дахах наших будинків, а наші будинки опалюються теплом з найближчої станції, яка працює на “зеленому” водні, виробленому офшорною вітроелектростанцією,” – йдеться у повідомленні Єврокомісії.

Дана стратегія передбачає здійснення 38 заходів, необхідних для створення більш ефективної та інтегрованої енергетичної системи, які стосуються перегляду чинного законодавства, стимулювання фінансової підтримки, наукових досліджень та запровадження нових технологій і цифрових інструментів, рекомендованих країнам-членам ЄС, задля здійснення фіскальної діяльності, поступового скорочення субсидій на викопне паливо, реформування ринкових механізмів та покращення рівня інформування споживачів.

• Воднева Стратегія

В інтегрованій енергетичній системі водень може забезпечити декарбонізацію таких енергоємних секторів, як транспорт, промисловість, енергетика тощо. У Європейській Водневій Стратегії розглядається питання яким чином втілити цей потенціал в реальність за рахунок інвестицій, законодавчих й ринкових механізмів та світових інновацій.

Водень може не лише забезпечити енергією ті сектори, які складно електрифікувати, але й виступити технологією по зберіганню електроенергії з ВДЕ з метою збалансування перемінних потоків відновлюваної енергії. Стратегією запропонований поетапний підхід, який передбачає, що в 2020-2024 роках, в ЄС має бути встановлено як мінімум 6 ГВт водневих електролізерів, які вироблятимуть до 1 млн тонн водню з ВДЕ. У 2025-2030 роках пропонується вийти на рівень 40 ГВт електролізерів, завдяки яким виробництво досягне 10 млн тонн чистого водню. До 2050 року ці технології мають широко використовуватися у всіх сферах діяльності.

Для досягнення цієї мети буде створено Європейський альянс чистого водню (European Clean Hydrogen Alliance) в рамках якого будуть співпрацювати представники промисловості, влади, громадськості та Європейського інвестиційного банку для розвитку інвестиційних водневих проєктів.

16 червня 2020 року, Всесвітня мережа з енергетичної політики в галузі відновлюваної енергетики 21 сторіччя (REN 21), що займається аналізом політики у сфері відновлюваних джерел енергії, опублікувала щорічний Звіт щодо стану відновлюваних джерел енергії в світі у 2020 році (далі Звіт). Провідним експертом від України, при підготовці даного Звіту, виступив Андрій Конеченков, Голова Правління УВЕА.

У Звіті міститься всеосяжний огляд глобального розвитку ринків відновлюваних джерел енергії, їх інвестиційної та регуляторної політик у 2019 році. Цьогорічний Звіт також містить тематичний розділ, що присвячений аналізу підтримки громадськістю відновлюваних джерел енергії у відповідних країнах. 2019 рік підкреслив важливу роль громад у просуванні відновлюваних джерел енергії, які, будучи прихильниками ВДЕ, закликають до “зеленого” переходу як на місцевому, так і на глобальному рівнях.

Ключові висновки Звіту 2020 року:

1. Загалом, глобальне споживання енергії продовжує зростати, відображаючи прогрес досягнутий відновлюваними джерелами енергії. На сьогодні, цей прогрес, значною мірою, є результатом політичних та регуляторних ініціатив минулих років, які здебільшого були сфокусовані на енергетичному секторі. Проте, протягом останніх 10 років, все ще зберігаються перепони для повномасштабного розвитку ВДЕ у таких секторах як теплопостачання, охолодження та транспорт.

2. Незначно збільшилась загальна частка відновлюваних джерел енергії в загальному кінцевому обсязі споживання енергії. Станом на 2018 рік, на відновлювані джерела енергії приходиться близько 11% у загальному кінцевому обсязі споживання енергії, що лиш незначно відрізняється від показника 2013 року у 9,6%.

3. У 2019 році, приватний сектор уклав прямих договорів купівлі – продажу електроенергії на рекордні 43% нових потужностей ВДЕ, у порівнянні з 2018 роком. Більшість з договорів 2019 року було укладено у Сполучених Штатах Америки, а компанія Google стала найбільшим у світі корпоративним покупцем відновлюваної енергії, підписавши лише за минулий рік договорів на 2,7 ГВт “зелених” потужностей.

4.  32 країни світу досягли щонайменше 10 ГВт встановлених потужностей відновлюваних джерел енергії у 2019 році, в той час як 10 років тому таких країн було лише 19

5. У 2019 році, хоч і повільними темпами, проте все ж зріс об’єм інвестицій у відновлювані джерела енергії. Здебільшого глобальні інвестиції вкладались у розвиток “зелених” технологій, ніж в інші електрогенеруючі технології такі як: вугілля, природний газ і атомні електростанції. Загалом, глобальні інвестиції у ВДЕ та викопні джерела зросли на 2%, порівняно з 2018 роком, досягнувши 301,7 млрд доларів США. Майже всі ці інвестиції були спрямований на розвиток вітрової та сонячної енергій, проте, вперше з 2009 року, кількість інвестицій, залучених у вітрову енергетику, перевищила інвестиції у сонячну енергетику.

6. У 2019 році стали більш поширеними на ринках ВДЕ аукціони та тендери. Так, 11 нових країн світу або законодавчо ухвалили аукціонну модель, або вперше застосували її на практиці.

7. Політика з боротьби з кліматичними змінами у 2019 році значно збільшила географію прихильників, поширившись на нові регіони, та перейшла на нові рівні амбіційності.

8. Все ширший загал виступає на підтримку відновлюваних джерел енергії, а в країнах прослідковується підвищення обізнаності значної кількості людей про переваги відновлюваних джерел енергії та скорочення викидів вуглецю (СО₂). До кінця 2019 року, 1480 юрисдикцій з 28 країн світу і 820 мільйонів громадян, опублікували свої заяви про необхідність застосування якнайшвидших заходів щодо боротьби зі зміною клімату у зв’язку з надзвичайною ситуацією, що склалася у світі завдяки кліматичним змінам.

9. Децентралізовані системи електрогенерації за рахунок відновлюваних джерел енергії, як і раніше, забезпечують віддалені домогосподарства доступом до електрики. Кількість населення, що не має доступу до електрики, продовжує скорочуватися, хоча, станом на 2018 рік, 860 мільйонів чоловік (11% населення світу) і досі не має доступу до електрики, з яких 70% проживає в африканських країнах на південь від Сахари.

 

Повний звіт:

https://y3i6c3u4.rocketcdn.me/wp-content/uploads/2019/05/gsr_2020_full_report_en.pdf

Кожного року, 15 червня, ми відкриваємо для себе вітроенергетику, її переваги і можливості. Відкриваємо нові шляхи для перебудови нашої енергетичної системи, декарбонізації нашої економіки, а також створення нових робочих місць. Сучасна вітроенергетична галузь – найбільш швидко зростаючий у світі промисловий сектор, який працює сьогодні у 140 країнах світу та представляє собою перевірену, надійну і загальнодоступну “зелену” технологію. Вже сьогодні, відповідно до новітніх досліджень Міжнародного енергетичного агентства та Міжнародного агентства з відновлюваних джерел енергії, дешевизна та ліквідність “зелених” технологій перевершує вартість видобутку, транспортування та використання викопного палива.  

Минулий рік засвідчив швидкий розвиток вітрової енергетики як в Україні, так і у всьому світі. Загальна потужність глобального вітроенергетичного сектору перевищує 651 ГВт, з яких 205 ГВт припадає на вітрову енергетику Європи.

В Україні на початок 2020 року сумарна встановлена потужність національного сектору вітроенергетики досягла 1,2 ГВт, з яких 637,1 МВт було введено в експлуатацію лише за  минулий рік. 

Пандемія COVID-19, що спіткала увесь світ у 2020 році, підтвердила залежність сучасного суспільства від електроенергії, а обвал цін на ринках викопних палив закріпив ідею про неминучий перехід до генерування електроенергії з ВДЕ.

Незважаючи на те, що у 2020 році перед світовим сектором відновлюваної енергетики загалом, та вітрової енергетики зокрема, постала значна кількість викликів та випробувань, Всесвітній День Вітру – це можливість ще раз продемонструвати, що вітрова енергетика є не лише зрілою та провідною серед сучасних енергогенеруючих технологій галуззю, а й ключовим інструментом залучення інвестицій в державу, створення нових робочих місць, скорочення викидів вуглецю та об’єднання найпрофесійніших і найініціативніших прихильників “зеленого” переходу.

Вітроенергетика – це шлях до енергонезалежності нашої країни, до миру на нашій території та до чистого і здорового майбутнього наступних поколінь.

Секретаріат УВЕА щиро вітає Вас з Всесвітнім Днем Вітру та бажає всім учасникам вітроенергетичного ринку України міцного здоров’я, терпіння та натхнення для досягнення нових висот. Бажаємо процвітання і успіхів Вашій компанії і лише попутного вітру всякчас!