Автор: vseo_admin

16 травня 209 року, в мальовничому  містечку Zeuthen, що під Берліном, відбувся дуже цікавий семінар під назвою «GO East: Wind energy in Ukraine» (Йти на схід: Вітроенергетика України). Організаторами заходу виступили німецька компанія Spreewind GmbH (www.spreewind.de), консалтингова компанія GEO-Net GmbH, відома в Україні своїми дослідженнями вітрового ресурсу на майданчиках проектів в Україні, та Українська вітроенергетична асоціація.

Метою даного заходу було представлення українського вітроенергетичного ринку німецьким  компаніям, зацікавленим в інвестуванні і будівництві ВЕС в нашій країні.

Перед учасниками заходу зі своїми презентаціями виступили Андрій Конеченков, голова Правління УВЕА, Ярослав Петров, ЮФ “Астерс”, Марина Гріцишина, ЮФ “Саєнко-Харенко”, Ігор Нус,  Vestas Northern & Central Europe, Роберт Дунаєвський, Engineering Company Professor Dr.-Ing. Katzenbach GmbH та Дмитро Гончаренко, радник по ВДЕ. Дуже приємно відзначити, що всі спікери української делегації є членами УВЕА.

Даний захід став ще одним доказом того, що Україна, з її потужним потенціалом відновлюваних джерел енергії, становить великий інтерес для Європи.

ДП НЕК “Укренерго” готується до запуску ринку електроенергії із 1 липня 2019 року. Про це на прес-конференції, яка відбулась 14 травня 2019 року в Укрінформі, сказав керівник ДП НЕК “Укренерго” Всеволод Ковальчук. При цьому, він висловив побоювання, що “старт нового ринку електроенергії з 1 липня може призвести до неконтрольованого збільшення ціни на електроенергію”. 

Серед ключових ризиків керівник “Укренерго” назвав:

• низький рівень конкуренції через високу концентрацію виробників електроенергії, що і може призвести до зростання цін;
• відсутність налагодженої системи подання достовірних даних комерційного обліку від операторів систем розподілу.

За словами пана Ковальчука, в Україні відсутній імпорт електроенергії, який може створити конкуренцію національним виробникам, а нова модель ринку поки що не передбачає ніяких прямих ефективних запобіжників, що могли би впливати на виробників зі значною часткою на ринку.

“Досі відсутній повний перелік нормативних актів для запуску ринку допоміжних послуг. Також вже півроку залишається невирішеною проблема з блокуванням платежів для розробників програмного забезпечення для балансуючого ринку та ринку допоміжних послуг”, – додав він.

Пан Ковальчук не виключив короткострокового перенесення запровадження ринку – на 2-3 місяці або перенесення на 2020 рік. “Водночас, – підкреслив керівник ДП НЕК “Укренерго”, – відстрочення запуску ринку може призвести до повного скасування реформи та не гарантує прийняття відповідних рішень у більш пізній період”.

Крім того, на даний момент не створений оператор ринку в формі акціонерного товариства і окреме підприємство – гарантований покупець. Також не затверджені процедури сертифікації і моніторингу одиниць генерації, а також неможливе фінансування закупівлі програмного забезпечення системи балансування ринку проміжних послуг та адміністратора розрахунків.

Довідка: 13 квітня 2017 року Верховна Рада ухвалила Закон України “Про ринок електричної енергії”, який зафіксував повномасштабний запуск нової моделі оптового ринку з 1 липня 2019. Із 1 січня 2019 року в Україні почав діяти роздрібний ринок електричної енергії. 23 квітня цього року представники ЄС, ЄБРР, Європейського енергетичного співтовариства, Європейського інвестиційного банку та USAID в Україні заявили, що стурбовані гальмуванням запуску нового ринку електроенергії. Державні підприємства “НЕК “Укренерго” та “Енергоринок” уже розпочали тестові купівлю і продаж у межах підготовки до реалізації закону. 13 травня прем’єр-міністр Володимир Гройсман підтвердив, що запуск ринку планують із 1 липня 2019 року.

5 квітня 2019 року у Комітеті з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки ВР України за участю профільних міністерств, відомств, асоціацій, міжнародних організацій та експертів відбулося перше засідання Міжвідомчої робочої групи з питань запровадження електро-акумулюючих систем, розробка механізму стимулювання їх будівництва та інтеграції у ОЕС.

В своїй презентації “Безпека. Надійність. Гнучкість енергосистеми. Конкуренція. Справедливі ціни” Сергій Тітенко, колишній Голова Комісії НКРЕ, представив своє бачення щодо забезпечення балансової надійності енергосистеми шляхом використання акумуляторних систем, розроблених компанією Ілона Маска.

Як зауважив Сергій Савчук, Голова Держенергоефективності України, “Перше засідання робочої групи стало логічним продовженням візиту української делегації на найбільшу в Європі виставку водневих та енергетичних технологій “Hydrogen + Fuel Cells Europe”, на якій провідні міжнародні компанії демонстрували ефективність водневих інновацій для акумуляції енергії”.

За результатами наради в.о. Голови Комітету  з питань ПЕК, ядерної політики та ядерної безпеки Олександр Домбровський запропонував cтворити 2 робочі підгрупи, які сконцентрують свою увагу на наступних питаннях:

• законодавча база та стимули для залучення інвестицій у даний сектор;
• технічні рішення з встановлення електро-акумулюючих систем.

Понад 8000 представників вітроенергетичної промисловості і 300 експонентів з 50 країн світу зібралися на найважливішу вітроенергетичну подію Європи – конференцію і виставку WindEurope 2019, які пройшли в 2-4 квітня 2019 року в іспанському місті Більбао.

Програма конференції включала 30 сесій, в роботі яких взяли участь 155 доповідачів, включаючи 5 міністрів урядів Іспанії, Португалії, Хорватії, Польщі та Норвегії, провідних керівників компаній і експертів в області технологій, політики і фінансів.

Його Величність король Іспанії Філіп VI відвідав з офіційним візитом WindEurope 2019 і виступив під час офіційної інавгурації конференції.

У своєму виступі Його Величність король Іспанії Філіп VI назвав проблему зміни клімату “дуже тривожною”, а вітроенергетику – однієї з ключових складових вирішення даної проблеми: “Всі ви, присутні тут сьогодні, являєте собою складову найкращої відповіді на ці екзистенційні виклики”. Король охарактеризував енергетичний перехід як “найважливіший вектор змін, який не тільки відкриває доступ до енергії за справедливими цінами, а й відкриває безліч можливостей в сфері бізнесу, технологій і зайнятості населення”.

Його Величність король Іспанії Філіп VI підкреслив промисловий вплив вітроенергетики і важливість її науково-дослідного сектора: “Вітер, безсумнівно, є одним з ключових джерел енергії, і очевидно, що вітроенергетика вже змінює Іспанію і Європу. Те, що Іспанія експортує вітрові технології, є добре відомим фактом; (Вітроенергетика) – це сектор з глобальним ланцюжком створення вартості; науково-дослідна робота вивела нас на третє місце серед європейських країн за кількістю вітрових патентів”.

Однією з основних тем конференції та виставки WindEurope 2019 була інтеграція ВДЕ в енергосистему, яку багато учасників конференції назвали “наступним кордоном” вітроенергетики, “невід’ємною частиною енергетичного переходу”. Погоджений членами ЄС цільовий показник з частки ВДЕ в енергобалансі на рівні 32% до 2030 року ставить перед Європою серйозні завдання з точки зору інтеграції ВДЕ в енергосистему. Забезпечення чистої економіки для всіх європейців означає не тільки амбітні плани, але і ефективну їх реалізацію.

Можливі рішення можуть бути знайдені в нових технологіях, законодавчій базі та поліпшенні співпраці. Такі технології, як динамічна лінійна оцінка і діджіталізація, можуть допомогти більш ефективно використовувати існуючу інфраструктуру. Обмін великою кількістю оперативних даних вимагає модернізації мережевої інфраструктури. Це вимагає стандартизації протоколів зв’язку. Іспанія і Ірландія були приведені в якості успішних прикладів створення диспетчерських пунктів, спеціально призначених для використання відновлюваних джерел енергії.

Необхідно вдосконалювати нормативно-правову базу, розширювати співробітництво між операторами розподільних і передавальних систем. Спільне планування генерації і розширення мереж матиме важливе значення для усунення технічних проблем, пов’язаних з приєднанням об’єктів ВДЕ до енергомережі.

У центрі дискусій також було питання про допоміжні послуги. Впровадження ринкових механізмів для закупівлі таких послуг має важливе значення, якщо ми хочемо, щоб вітрові електростанції вносили подальший внесок в стабільність енергосистеми. У більшості випадків технічні можливості вже є. Однак з ще більшою часткою ВДЕ в енергосистемі, необхідно розробити нове покоління послуг, щоб впоратися з новими потребами системи, такими як швидка частотна характеристика, синтетична інерція.

Країна Басків є яскравим прикладом економічної потужності і потенціалу вітроенергетики – економічного сектора Європи, що нараховує 330 тисяч робочих місць. Країна Басків доводить, що навіть регіон, який, сам по собі, не є найкращим з точки зору вітрового ресурсу, отримує величезні вигоди з росту вітроенергетичного сектора, виробляючи і експортуючи відповідне обладнання і технології в усі частини Іспанії і Європи.

Голова Іспанської вітроенергетичної асоціації (AEE) Хуан Дієго Діас сказав: “Після декількох років застою іспанська вітроенергетика в даний час знаходиться в стані підйому, і 2019 рік стане ключовим роком для установки нових мегават – очікується більше 3500 МВт нових потужностей. Іспанія, таким чином, є країною Південної Європи, яка демонструє велику прихильність і робить ставку на вітроенергетичну промисловість”.

Міністр економічного розвитку і інфраструктури баскського уряду, президент виставкового центру Більбао і Баскської енергетичної ради Арантца Тапіа, зазначила: “Світові показники бізнесу баскських (вітроенергетичних) компаній наочно демонструють конкурентоспроможність і високий рівень розвитку, досягнутий як у промисловому, так і в технологічному плані. (В країні) – 105 вітроенергетичних компаній, які налічують понад 15 тисяч робочих місць (976 з них в науково-дослідному секторі) і мають світовий обіг в 7,32 млрд євро”.

“Іспанія, в якій розвиток відновлюваної електроенергетики можна охарактеризувати “синусоїдальною послідовністю”, є яскравим прикладом для України. Після скасування в ряді регіонів “зеленого” тарифу на сонячну електроенергію, сьогодні ми знову спостерігаємо підйом галузі в країні, і в першу чергу, вітроенергетичних технологій, зростання яких поєднується з реалізацією заходів, що забезпечують стабільну роботу енергосистеми”, – зазначив Андрій Конеченков, голова Правління УВЕА, віце-президент WWEA.

За традицією, церемонія нагородження переможців постерних доповідей відбулася в останній день конференції. Всього на конференції в 8 номінаціях були представлені 300 постерів із різних країн світу. За рішенням Наукового комітету конференції WindEurope 2019 постер “Будівництво наземних вітростанцій в Україні в період заміни “зеленого” тарифу системою аукціонів”, підготовлений Мариною Грицишиної, членом правління УВЕА, радником юридичної фірми “Саєнко Харенко”, спільно з головою правління УВЕА Андрієм Конеченковим і Галиною Шмідт, членом правління УВЕА, був визнаний кращим в номінації “Фінанси”. Марині Грицишиної вручений почесний приз “Краща постерна доповідь конференції WindEurope 2019”.

28 березня 2019 року у Києві відбувся професійний захід “Hardtalk: Renewables in Details” на якому топові експерти відповідали на питання, пов’язанні зі станом запровадження нового ринку електричної енергії та готовністю НКРЕКП та операторів ринку до нового режиму державної підтримки проектів відновлюваної енергетики.

Першочерговим питанням до обговорення став довгоочікуваний Закон України “Про ринок електричної енергії”, повноцінне впровадження якого очікується вже 1 липня 2019 року. Так, за словами Антона Гудаченко, директора департаменту із регулювання відносин у сфері енергетики НКРЕКП, на сьогоднішній день Регулятор повністю готов до введення нового ринку, всі необхідні нормативно-правові документи – підготовлені. Проте, у разі появи законодавчих змін щодо відновлюваних джерел енергії, положення типового договору PPA також можуть бути змінені. “Це єдина причина, через яку даний пакет поки що не затверджено”, – повідомив пан Гудаченко.

Представник НКРЕКП також прокоментував питання щодо pre-PPA договорів та строків їхнього переукладення. “Коли ми говоримо про pre-PPA, то тут абсолютно ніякої проблеми немає, адже кінцевий строк для підписання pre-PPA – це буде кінець року….. Можливо, буде проблема із повторним підписанням договорів для вже існуючих станцій (в рамках переходу від ДП “Енергоринок” до Гарантованого покупця). В той же час таке переукладення договорів є зоною відповідальністі Гарантованого покупця”.

Іншим питанням, якому Антон Гудаченко приділив значну увагу – відповідальність за небаланс зі сторони виробників “зеленої” енергії. “Небаланс – це різниця між прогнозованим виробництвом та фактичним, адже вся електрична енергія, що була вироблена, має бути обов’язково викуплена Гарантованим покупцем. Виробник, відповідно, мусить мати прогноз та виконувати свої заявки та контракти, згідно яких він цю електроенергію продає. Відповідно, всі компанії генерації, що входять до балансуючої групи, мають нести за це відповідальність. Так, з невеликою поправкою, що вказана в Законі (прим. – проект Закону №8449-д), всі компанії, які ввели в експлуатацію свої станції до прийняття Закону, не будуть нести відповідальність за небаланс. Всі, хто ввів свої станції в експлуатацію з моменту прийняття Закону і до дати впровадження нового ринку електричної енергії, нестимуть відповідальність за небаланс по певній шкалі, що визначена Законом”, – зазначив Антон Гудаченко.

Коментуючи це питання Ілля Полулях, помічник народного депутата Верховної ради України, зазначив, що відповідальність за небаланси дійсно потрібно вводити, проте, лише з того моменту, коли “станції зможуть відповідати за небаланси”. Така ситуація можлива лише за умови функціонування ліквідного внутрішньодобового ринку, адже тоді електростанції матимуть змогу буквально за годину “переконтрактуватись”, і відповідно на годину поставки вийти з мінімальним небалансом.

Щодо строків створенням ліквідного внутрішньодобового  ринку, на думку Родіона Морозова, директора департаменту екологічного реінжинірингу та впровадження проектів ресурсозбереження АБ “Укргазбанк” – це буде поступовий процес, який тільки розпочнеться у липні 2019 року. Через рік-півтора, станції зможуть вже відслідковувати ціну і робити певні висновки. “Тобто ми припускаємо, що на кінець 2021 року інвестори будуть розуміти вартість небалансу. Далі, на реалізацію проекту по сонцю потрібно до 2-х років, по вітру – до 3-х років. Власне тому і дата повної відповідальності за небаланс була поставлена на 2024-ий рік.”

Питання щодо розвитку різних джерел відновлюваної енергії в Україні прокоментував Андрій Конеченков, голова правління Української вітроенергетичної асоціації. За його словами, “надавати перевагу сонячній, вітровій енергетиці, або виробництву енергії за рахунок біомаси немає сенсу: ринок відновлюваної енергії в Україні має розвиватися гармонійно та одночасно”.

Що стосується введення в дію довгоочікуваних аукціонів, Андрій Конеченков зазначив, що значного зниження ціни “зелену” електроенергію не варто очікувати, адже, в будь-якому разі, “компанії будуть пропонувати на аукціоні економічно доцільну для себе ціну”.

За словами Євгена Дідіченка, директора НЕСС РнД Центру, співзасновника групи компаній KNESS, однією з проблем, яка сьогодні турбує гравців ринку, є затвердження квоти, а саме її розмір та розподіл.

Організаторами “Hardtalk: Renewables in Details” виступили A7 CONFERENCES спільно з юридичною фірмою GOLAW. Інформаційним партнером виступила ГС “Українська вітроенергетична асоціація”.

Більш детальна інформація на: https://www.golaw.ua/uk/article/%C2%ABhardtalk-renewables-in-details%C2%BB–u-kijevi-rozpovili-pro-perspektivi-ta-problematiku-rinku-%C2%ABzelenoi%C2%BB-energetiki

28 березня 2018 року Українсько-Данський Енергетичний центр презентував сценарії реалізації Енергетичної стратегії України до 2035 року. Cемінар  пройшов в рамках проекту “Довгострокове енергетичне моделювання та прогнозування в Україні: сценарії до Плану заходів з реалізації Енергетичної стратегії України до 2035 року”.  Даний проект є складовою ініціативи “Стійка енергетика сприятлива до навколишнього середовища”, що реалізується в рамках Програми енергетичного партнерства між Україною та Данією.

У своїй вітальній промові Ольга Буславець, Генеральний директор Директорату енергетичних ринків Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, Голова Українсько-Данського енергетичного центру зазначила, що метою даного проекту “є підтримка в реалізації нової Енергетичної стратегії України до 2035 року (ЕСУ2035) шляхом надання цьому процесу аналітичного супроводження з використанням сучасного модельного інструментарію”.

Команда проекту, до складу якої увійшли представники Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, Данського енергетичного агентства, Українсько-Данського енергетичного центру, ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” та Данського технічного університету, оновила базу даних та удосконалила структуру моделі TIMES-Україна, опрацювала перелік заходів та розробила сценарії досягнення цілей Енергетичної стратегії України до 2035 року.

“Сподіваюсь, що результати даного проекту будуть використані при розробці Плану заходів з  реалізації другого і третього етапів Енергетичної стратегії Україні. Крім того, результати моделювання у рамках проекту можуть бути використані при розробці нових планів з розвитку енергоефективності і відновлюваних джерел енергії після 2020 року”, – підкреслила Ольга Буславець.

В результаті проведеного моделювання визначено Базовий та ряд альтернативних сценаріїв, що охоплюють найбільш ймовірні варіанти розвитку енергетичного сектору. Зокрема, Базовий сценарій побудований для визначення оптимальної траєкторії розвитку галузі з метою досягнення ключових цільових показників ЕСУ2035, зокрема:

• Енергоефективності ВВП;
• Частки відновлюваної енергетики у ЗППЕ;
• Мінімальної частки електроенергії, виробленої з відновлюваних джерел;
• Уведення додатково 1 ГВт потужностей атомних електростанцій в 2025 році.

Альтернативні сценарії досягнення цілей ЕСУ2035 або сценарії “чутливості” відрізняються від Базового сценарію ефективністю реалізації окремих політик та набором технологічних рішень. Зокрема:

• Сценарій “Низьких темпів зростання відновлюваної енергетики” відповідно до припущень фахівців ДП “НЕК “Укренерго” щодо перспектив нарощення обсягів виробництва електроенергії гідро-, вітровими та сонячними електростанціями.
• Сценарій “Без нових ядерних реакторів у 2025 році”, в якому проаналізовано наслідки затримки, принаймні, до 2030 року, введення в дію нових потужностей АЕС.
• Сценарій “Нові технології балансування” що враховує нові технологічні рішення для забезпечення балансової надійності енергосистеми в умовах зростання частки відновлюваної енергетики.
• Сценарій “Зелено-вугільний парадокс”, в якому увага зосереджена на модернізації та подовженні терміну експлуатації існуючих вугільних енергоблоків теплових електростанцій, що будуть забезпечувати необхідний обсяг вторинного і третинного резервів.
• Сценарій “Оптимізація балансування”, що враховує ефект від запровадження системи точного прогнозування виробітку сонячними і вітровими електростанціями. В тому числі, впливу на необхідний обсяг балансуючих резервів.

Додаткові сценарії ставлять цілі ЕСУ2035 у більш широкий контекст (як національний, так і міжнародний). Так, у сценарії Національні стратегії цілі ЕСУ2035 доповнено національними цілями і запланованими заходами інших стратегічних документів (Національної транспортної стратегії України на період до 2030 року, Національної стратегії управління відходами в Україні до 2030 року, Концепція реалізації державної політики у сфері теплопостачання та Стратегії низьковуглецевого розвитку України до 2050 року). У сценарії Низьковуглецеве суспільство умови попереднього сценарію доповнені метою скорочення викидів ПГ у 2050 році на 80% від рівня 1990 року. Такі сценарні припущення можна вважати максимально наближеними до умов та цілей прийнятої в ЄС політики попередження зміни клімату. Нарешті, сценарій Бездієвий є гіпотетичним та враховує лише ті політики, заходи та цілі, які були прийняті до 2015 року (тобто політики, заходи та цілі з ЕСУ2035 та інших стратегічних документів не бралися до уваги); цей сценарій був розроблений з метою створення бази для порівняння результатів розрахунків за іншими сценаріями.

Представляючи отримані в рамках проекту результати, Олександр Дячук, провідний науковий співробітник сектору прогнозування розвитку паливно-енергетичного комплексу відділу секторальних прогнозів та кон’юнктури ринків ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України», зазначив: “Застосування економіко-математичних методів та моделей в стратегічному плануванні та управлінні енергетикою дозволяє отримувати не лише кількісні, але й якісні оцінки прийнятих або запланованих рішень. Не використання економічно-доцільного потенціалу ВДЕ після 2035 року змушуватиме використовувати більш дорогу теплову генерацію, що суттєво позначиться на загальній вартості та споживанні електроенергії в системі. Сьогоднішній “зелено-вугільний парадокс” економічно вигідно долається застосуванням сучасних балансуючих технологій та засобами керування попитом, при цьому відбуватиметься більш інтенсивне та надійне зростання відновлюваної енергетики”.

UDEC_FinalWorkshop_28-03-2019-v06.pdf

З 18 по 20 березня 2019 року в рамках двосторонньої міжурядової співпраці відповідно до Угоди між Міністерством енергетики та вугільної промисловості України та Міністерством закордонних справ Королівства Данії про співробітництво у сфері розвитку та діяльності Українсько-Данського Енергетичного Центру, в Данії було проведено ряд семінарів та зустрічей, присвячених успішному досвіду Данії в балансуванні енергетичної системи, безпеки постачання та управління попитом.

Українська делегація, очолювана Ольгою Буславець, Головою Українсько-Данського енергетичного центру, Генеральним директором Директорату енергетичних ринків Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, відвідала головний офіс данського системного оператора Energinet.DK. За словами працівників компанії, одним з головних завдань Energinet є інтегрування ВДЕ в енергосистему Данії та забезпечення безпеки електропостачання. Українська делегація, до складу якої увійшли представники Міненерговугілля, ДП “НЕК “Укренерго” та Української вітроенергетичної асоціації, ознайомилась з роботою диспетчерського центру, функціонуванням ринків електроенергії, в першу чергу, ринків на добу наперед, внутрішньодобового та балансуючого. Особлива увага приділялася питанням прогнозування та балансування виробництва вітрової і сонячної електроенергії, а також використанню відповідних методів та технологій для забезпечення безпечного функціонування енергосистеми Данії. Українські експерти також відвідали 400 кВ підстанцію в місті Фраунгде, де встановлений синхронний компенсатор.

Цікавою була зустріч з представниками компанії Vestas, в ході якої обговорювались питання прогнозування виробітку електроенергії за рахунок енергії вітру та сонця як для внутрішньодобового та на добу наперед ринків, так й довгострокові прогнози. На зустрічі був присутній Посол України в Данії Михайло Видойник. Учасники семінару мали можливість ознайомитися з методикою прогнозування вітрової та сонячної генерації данськими компаніями ENFOR та CONWX, які активно працюють в секторі прогнозування на ринках багатьох країн. Представники компаній Vestas, ENFOR та CONWX презентували свій досвід роботи, в першу чергу, в Центральній та Східній Європі, та результати прогнозування виробітку “зеленої” електроенергії на станціях в Україні.

Коментуючи необхідність впровадження аукціонів з ВДЕ в Україні, Ольга Буславець, підкреслила, що Міненерговугілля, як центральний орган виконавчої влади, що формує та реалізує політику розвитку електроенергетичного комплексу України, розуміє необхідність забезпечення, з одного боку, адекватної ціни на електроенергію для споживачів, з іншого – створення сприятливих умов для залучення інвестицій в галузь відновлювальної енергетики: “Безумовно, в наших планах зафіксовані подальші кроки з синхронізації нашої енергосистеми з загальноєвропейською енергосистемою ENTSO-E, і подальша інтеграція ринку до європейського. Це наша середньострокова перспектива і для того, щоб виконати всі умови майбутньої синхронізації, щоб бути прийнятими в Європейську енергосистему, ми повинні будемо довести свою балансову достатність. Це завдання ускладнюється тим, що активне зростання ВДЕ при відсутності відповідальності за небаланси не дає правильних посилів для інвесторів будувати балансуючі потужності, вчитися прогнозувати виробіток електроенергії. Тому дуже важливою позицією, на якій наполягає Міністерство, а я підкреслю, що Міністерство відповідає за безпеку постачання електроенергії споживачам, за надійну роботу енергосистеми, є необхідність введення повної відповідальності виробників електроенергії з ВДЕ за свої небаланси. Також, Міністерством зараз розроблений і допрацьовується порядок проведення конкурсів на будівництво генеруючих потужностей і реалізацію заходів з управління попитом на електроенергію. Цей документ прописує правила і гарантії для інвесторів, які прийдуть на конкурс з метою будівництва необхідної для енергосистеми України генеруючої потужності, зокрема – високоманеврової, що в свою чергу дозволить інтегрувати в енергосистему більшу кількість ВДЕ. Я б не хотіла, щоб інвестори сприймали посилення відповідальності за небаланс як додаткові витрати. Навпаки, інвестиції в розвиток високоманевреної генерації, або в будівництво накопичувачів енергії – це перспективний бізнес в нашій країні, з огляду на брак регулюючих потужностей”.

Треба зазначити, що розвитку відновлюваної електроенергетики в Данії сприяла не тільки політична воля її уряду і бажання данців перейти від викопного палива до “зеленої” енергетики, але й існуючі технічні можливості. В той час, коли українська делегація перебувала у Данії, 19 березня за рахунок енергії вітру було вироблено 115% електроенергії. Залишок електроенергії був переданий іншім європейським країнам через мережу інтерконекторів.

На думку Голови правління УВЕА, Віце-президента Всесвітньої вітроенергетичної асоціації “інтеграція ОЕС України до загальноєвропейської енергосистеми ENTSO-E, яка передбачена Угодою про Асоціацію між Україною та ЄС, зможе також вирішувати проблему перевиробництва “зеленої” електроенергії в Україні. Завдяки великим обсягам атомної генерації Україна не зможе сьогодні обійтися без впровадження високоманеврених потужностей, підвищення точності прогнозування виробітку СЕС і ВЕС. І це питання має вирішуватися терміново”.

Українська вітроенергетична асоціація висловлює свою вдячність Українсько-Данському Енергетичному Центру та безпосередньо його голові, Ользі Буславець, за надану можливість взяти участь в заході.

З 12 по 15 березня 2019 р. в  с.м.т. Славське Львівської області відбулася науково-практична конференція “Впровадження Закону України “Про ринок електричної енергії”. Метою конференції стало обговорення сучасного стану енергетики та енергоринку, інформаційного забезпечення та моніторингу безпеки постачання електроенергії в умовах функціонування нового ринку електроенергії України, договірне забезпечення ринку, прогноз та структура покриття добових графіків потужності тощо. Дискусії учасників заходу були присвячені питанням своєчасного переходу на нову модель електричного ринку України і усунення бар’єрів, що затримують цей процес.

В роботі конференції прийняли участь експерти, які відповідають за впровадження нової моделі ринку електроенергії, а саме: представники ДП НЕК “Укренерго”, ДП “Енергоринок”, компаній операторів системи розподілу електроенергії та компаній постачальників електроенергії, ДП НАЕК “Енергоатом”, ДТЕК-Енерго, ПАО “Центренерго”, ПрАТ “Укргідроенерго”, АТ “Укрзалізниці”, співробітники різних ТЕЦ. Вперше в даному заході приймала участь Українська вітроенергетична асоціація.

Враховуючи аналіз Закону України “Про ринок електричної енергії”, зробленого представниками НЕК “Укренерго”, учасники конференції зазначили необхідність негайного нормативно-правовго врегулювання питань з моніторингу безпеки постачання електроенергії і запровадження ринку допоміжних послуг та балансуючого ринку.

Одним з актуальних питань сучасного ринку електроенергетики України, на думку експертів, є розробка методів та засобів прогнозування погодинного генерування електроенергії за рахунок вітру та сонця на добу наперед. Процес розробки та погодження цих методів та засобів повинен відбутися ще до введення в дію Закону, для чого потребується додатковий час та фінансування. Методи та засоби прогнозування, які будуть застосовані на ринку, мають забезпечувати, в кінцевому рахунку, точність прогнозування в межах 5% похибки. Для забезпечення такої точності необхідно мати якісні ретроспективні дані щодо роботи СЕС та ВЕС і якісний метеорологічний прогноз на добу наперед.

“На даний час розвиток ВДЕ не узгоджений з можливостями забезпечити їх балансування, – зазначив у своїй презентації Анатолій Лапко, керівник групи оцінки адекватності генерації Відділу розрахунків енергетичних режимів Департаменту оперативно-диспетчерської роботи ДП “НЕК “Укренерго”.- Для вирішення цієї проблеми є декілька рішень, наприклад, впровадження електростанцій зі швидким стартом або високоманевреної газової генерації”.

Учасниками конференції була створена Робоча група для підготовки пропозицій щодо внесення зауважень та пропозицій до відповідних профільних Міністерств та установ стосовно найскорішого введення в дію Закону “Про ринок електричної енергії”, без впровадження яких виникатиме багато проблем щодо функціонування даного Закону.

До складу Робочої групи був обраний Андрій Конеченков, голова Правління УВЕА, віце-президент WWEA.

З рішенням конференції можна буде ознайомитися на сайті: https://www.ntseu.net.ua/news/472-slavske-2019-2

Організаторами конференції виступили Науково-технічна спілка енергетиків України (НТСЕУ), Міненерговугілля України, НЕК “Укренерго”, НКРЕКП, Національний університет “Львівська політехніка”, Вінницький Науково-технічний університет.

13 березня 2019 року пройшов методологічний семінар щодо розробки другого національно-визначеного внеску (НВВ) України до Паризької угоди, організований Департаментом з питань зміни клімату та захисту озонового шару Міністерства екології та природних ресурсів України в рамках Проекту ЄБРР “Підтримка Уряду України щодо оновлення національно-визначеного внеску” за фінансової підтримки Міжнародного агентства розвитку Швеції (SIDA). Проект виконується ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України”.

Учасники семінару обговорили цілі, методологічні аспекти та засоби моделювання  для сценарної оцінки динаміки викидів парникових газів в Україні за секторами. Зокрема, було приділено увагу підходам до моделювання для цілей другого НВВ для таких секторів як: енергетика та промислові процеси, землекористування, сільське та лісове господарства і сектор відходів.

У своєму виступі Тарас Бебешко, експерт проекту ЄБРР “Підтримка Уряду України щодо оновлення національно-визначеного внеску” зазначив, що НВВ має на увазі і утримання підвищення температури в рамках 1,50, і боротьбу з бідністю, і право нації на розвиток. “НВВ – це той внесок, котрий держава, країна, з розгляду на власне визначення “сталого розвитку” для національних цілей, може зробити в глобальну боротьбу зі зміною клімату. Ми не маємо право нехтувати ані власним майбутнім, ані власним розвитком задля будь-яких умов. Основа НВВ України має бути людяність і сталий розвиток”, – підкреслив Тарас Бебешко.

Для розробки другого НВВ була створена робоча група, до складу якої увійшли представники центральних органів виконавчої влади, професійних та громадських неурядових організацій, бізнесу, регіональних та муніципальних об’єднань та асоціацій, науковці, експерти та представники міжнародних донорських та фінансових організацій. Українська вітроенергетична асоціація – є членом Робочої групи з розробки нового національно-визначеного внеску України до Паризької угоди.

Громадська  організація “Науково-технічна спілка енергетиків та електротехніків України” та Громадська Спілка “Українська вітроенергетична асоціація”  підписали Меморандум про партнерство та співпрацю під час проведення X Українського енергетичного форуму (28 лютого 2019 року, м.Київ).

Меморандум передбачає:

• обмін інформацією з питань впровадження вітроенергетичних, сонячних та інших технологій з використанням відновлюваних джерел енергії;
• обмін інформацією, досвідом та матеріалами з питань залучення інвестицій, створення сприятливого інвестиційного клімату;
• виявлення актуальних проблем, бар’єрів щодо впровадження енергозберігаючих технологій в Україні, виробництва електроенергії за рахунок енергії з відновлюваних джерел та спільний пошук шляхів їх врегулювання;
• спільна організація і участь у форумах, семінарах, ділових зустрічах з питань інвестиційної діяльності в енергетичному секторі України.

Відзначається, що Меморандум є відкритою угодою між двома організаціями.