Автор: vseo_admin

23 січня 2017 року відбулась зустріч керівництва державного підприємства “НЕК “Укренерго” з учасниками ринку “зеленої” електроенергетики. Партнером в підготовці даного заходу виступила Українська вітроенергетична асоціація. 

Захід, що проходив під символічною назвою “Назустріч “зеленій” енергії”, зібрав представників всіх зацікавлених сторін: від системного оператора Об’єднаної енергосистеми України, керівників ВЕС та СЕС, органів державної влади, до громадських організацій, науковців, винахідників та профільних ЗМІ. Обговорення було присвячене наступним питанням: як максимально спростити доступ до мереж Укренерго для виробників “зеленої” електроенергії; як зробити максимально доступною інформацію про можливості мережі Укренерго і що повинно в ній міститися; а також що робити, аби покращити прогнозування виробництва “зеленої” електроенергії в Україні.

Тимчасово виконуючий обов`язки директора “НЕК “Укренерго” Всеволод Ковальчук представив пакет ініціатив Укренерго для виробників “зеленої” електроенергії, зазначивши: “Максимально публічними, пришвидченими та простими будуть нові механізми видачі технічних умов та погоджень відповідних ТЕО”.

Пан Ковальчук розповів учасникам зібрання, що в “Укренерго” вже працює у тестовому режимі “єдине вікно” для потенційного інвестора, що має намір будувати новий об’єкт відновлюваної енергетики. Мета “вікна” –  спрощення та уніфікація усіх процедур щодо підключення до мережі Укренерго. “Наша компанія стає клієнтоорієнтованою: інвесторам більше не потрібно буде витрачати час на пошук інформації або звертатись до різних посередників, що обіцяють “владнати усі питання”. Маємо надію, що принцип “єдиного вікна” пошириться і на обленерго, які є операторами розподільчих мереж”, – прокоментував ініціативу пан Ковальчук. Повноцінно “єдине вікно” запрацює вже з 1 квітня 2017 року.

Ще одна ініціатива, яку представили в Укренерго – “Зелений калькулятор”. Це онлайн-алгоритм визначення вартості підключення та орієнтовних технічних умов, мета якого – надати інвестору інформацію для прийняття рішення щодо підключення до мережі Укренерго. Незабаром на сайті Укренерго планують запустити нову інтерактивну мапу мережі Укренерго, яка дозволить потенційним інвесторам в режимі реального часу отримувати інформацію щодо наявності технічної можливості та рекомендацій щодо підключення об’єктів до усіх підстанцій компанії, а також прорахувати приблизну вартість такого підключення.

Водночас, окрему увагу керівник Укренерго приділив питанням укладання договорів з підключення та виконанню умов цих договорів. “Маємо намір посилити відповідальність за несвоєчасне виконання інвесторами взятих на себе зобов’язань щодо будівництва об’єктів  електроенергетики з ВДЕ”, – зазначив пан Ковальчук. Він звернувся до присутніх з проханням про активний зворотній зв’язок щодо ініціатив Укренерго та озвучених проблемних питань. 

В свою чергу, Голова Держенергоефективності Сергій Савчук запропонував відповідну законодавчу ініціативу для вирішення цього питання, а саме – встановити термін дії технічних умов на рівні 2 роки, з подальшим переглядом та можливістю подовження до 5 років (загальний термін від моменту отримання технічних умов). При цьому подовження ТУ можливе тільки за умови підтвердження виконання заходів та відповідних витрат, понесених за проектом. Встановлення законодавчо конкретного терміну дії технічних умов дозволить забезпечувати певну дисциплінованість та відповідальність розробника проекту.

На завершення керівник Укренерго акцентував увагу на проблемі прогнозування та балансування генерації з ВДЕ. “Вже зараз ЄС намагається навчитися ефективно балансувати систему, в якій на відновлювані джерела енергії припадає понад 20% виробництва електроенергії. У проекті нової енергетичної стратегії України до 2035 року в енергобалансі на ВДЕ відводиться близько чверті генерації. Це – нові виклики, що вимагають нових підходів до балансування та прогнозування генерації”, – підкреслив пан Ковальчук.

Під час зустрічі учасники ринку “зеленої” енергетики надали свої пропозиції щодо спрощення доступу до мереж “Укренерго”, покращення правил роботи з інвесторами та координації дій с залученням профільних асоціацій. Окрема презентація щодо прогнозування виробництва електроенергії з ВДЕ була представлена Олександром Чаруном, менеджером “Вінд Пауер” – компанії-члена УВЕА, що експлуатує найбільшу по потужності ВЕС в Україні. 

“Те, що сьогодні державні установи, такі, як “НЕК ”Укренерго”, ДП “Енергоринок”, НКРЕКП почали приділяти суттєву увагу розвитку “зеленої” генерації говорить про те, що Україна має реальну переспективу послідовного переходу до відновлюваної енергетики і виконання зобовязань, взятих перед Енергетичним  Співтовариством в рамках Національного плану дій з ВДЕ, – зазначає голова правління УВЕА Андрій Конеченков. – Тільки спільними діями і прозорими правилами гри можна досягти успіху”.

Учасники зустрічі погодились з необхідністю співпраці у вироблені нових системних рішень, що допоможуть ефективно прогнозувати та балансувати “зелену” генерацію.

18 січня 2017 року під час спільного засідання Комітету ВР з питань ПЕК, ядерної політики та ядерної безпеки та Колегії Міністерства енергетики та вугільної промисловості було презентовано Проект Енергетичної стратегії України до 2035 року.  У засіданні взяли участь народні депутати України-члени Комітету, члени Колегії Міненерговугілля, керівники та представники державних органів, науково-дослідних інститутів, громадських організацій, експерти та представники міжнародних установ.

Як зазначалося під час обговорення, на даний час офіційно діючою є Енергетична стратегія України на період до 2030 року, що була схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України влітку 2013 року. У зв’язку з критичними змінами та новими викликами у політичній, економічній та енергетичній сферах, що постали перед Україною, у 2014 та 2015 роках Радою національної безпеки і оборони України приймалося рішення щодо необхідності актуалізації даної Стратегії. Міненерговугілля спільно з Національним інститутом стратегічних досліджень та Українським центром економічних і політичних досліджень ім. О. Разумкова розробило проект Енергостратегії до 2035 року.

Олександр Домбровський, перший заступник голови парламентського Комітету з питань ПЕК, ядерної політики та ядерної безпеки, у вступному слові зазначив: «Переконаний, Енергетична стратегія України до 2035 року має стати дорожньою картою із ключовими цільовими функціями, які дають перспективу розвитку енергетики й забезпечують енергетичну безпеку. Вона має вказувати ключові індикатори та маяки, на які повинна вийти енергетична система України до 2035 року».

Віце-прем’єр-міністр Володимир Кістіон наголосив, що «мета стратегії – це енергетична незалежність нашої держави. Енергетична стратегія має бути фундаментальним документом, який враховуватиме зміни, що відбулися в Україні останнім часом, перспективи розвитку різних галузей енергетики, розвиток енергоощадних технологій, енергоефективність, а також зобов’язання, які Україна взяла на себе в рамках євроінтеграційних процесів. Проект Енергетичної стратегії України до 2035 року має бути вдосконалений з врахуванням результатів публічних обговорень та поданий на розгляд Уряду. До обговорення стратегії мають бути залучені всі: уряд, депутати, експерти, міжнародна спільнота. І лише спільними зусиллями ми зможемо зробити якісний, стратегічний документ, від якого в подальшому залежить успіх нашої держави».

За словами Міністра енергетики та вугільної промисловості Ігора Насалика, міністерство опрацює та систематизує всі пропозиції до проекту стратегії для проведення подальшої активної дискусії на майданчику Комітету з питань ПЕК, ядерної політики та ядерної безпеки.

Проект Нової енергостратегії був оприлюднений 19 грудня 2016 року на офіційному сайті Міненерговугілля і  Українська вітроенергетична асоціація (УВЕА) вже звернулась до Міністра енергетики та вугільної промисловості з пропозицією доопрацювання даного Проекту. УВЕА вважає, що Проект пропонованої стратегії суттєво змінює міжнародну концепцію щодо скорочення використання викопного палива та протиречить діючому законодавству  України щодо підтримки збільшення долі використання відновлюваних джерел енергії (ВДЕ) та впровадження енергоефективних технологій.

Зокрема, у проекті Стратегії говориться, що “Головним напрямом дій на 2015-2035 рр. щодо розширення використання ВДЕ в Україні має стати перегляд державної політики стимулювання використання ВДЕ … зміщення акцентів державної політики зі сфери виробництва електроенергії великими установками, що використовують переважно енергію сонця та вітру, додатково в бік малопотужних установок ВДЕ. Очікується, що це призведе до зростатання частки електроенергетичної галузі, яка використовує тверду біомасу та біогаз у якості джерела енергоресурсу (за наявності ресурсної бази) на локальному рівні”.

Такий підхід  є помилковим, тому що лише завдяки генерації електроенергії на промислових ВЕС та СЕС можна досягти справжню енергетичну незалежність та виконати ціли, передбачені в Національному плану дій з розвитку ВДЕ до 2020 року.

Більш того, проект Енергетичної стратегії предбачає скорочення розвитку вітрової та сонячної електроенергетики до 500 МВт до 2025 року, що також протиречить виконанню Національного плану дій щодо розвитку ВДЕ до 2020 року, прийнятому КМУ 01.10.2014 року в рамках зобов’язань, взятих Україною перед Європейським Енергетичним Співтовариством.

Розвиток нової енергетичної системи України має відбуватися паралельно з розвитком національної промисловості, що в свою чергу дозволить створення нових робочих місць. Закон України “Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення конкурентних умов виробництва електроенергії з альтернативних джерел енергії” № 514 – VIII від 04.06.2015 вніс ряд істотних змін і доповнень до законодавства в області ВДЕ. Законодавча підтримка національних виробників вітроенергетичного та сонячного обладнання шляхом введення надбавки (преміальних) в розмірі 5-10% до діючого “зеленого” тарифу за використання обладнання українського виробництва є реальним стумулом розвитку сучасної машинобудівельної промисловості на базі ліцензійних технологій від найкращих світових виробників обладнання для ВЕС та СЕС.

Сьогодні можна констатувати, що позиція УВЕА була врахована Держенергоефектівності і співпадає с зауваженнями Європейської Комісії.

29 грудня 2016 року УКРГАЗБАНК на своєму сайті опублікував інформацію щодо початку фінансування проекту будівництва Новотроїцької вітрової електростанції (ВЕС) потужністю 70 МВт, що реалізується компанією «Віндкрафт Таврія» в Херсонській області.  Завершення будівництва заплановане до кінця 2017 року. Після реалізації проекту Новотроїцька ВЕС увійде до трійки найбільших та найпотужніших вітростанцій в Україні.

Загалом група компаній «Віндкрафт» («Віндкрафт  Україна» та «Віндкрафт Таврія») планує побудувати в Херсонській області дві вітрові електростанції – Новотроїцьку та Овер’янівську загальною потужністю 140 МВт. Загальний обсяг інвестицій в проект оцінюється в 220 млн євро, які будуть спільно профінансовані УКРГАЗБАНКОМ, компаніями «Віндкрафт Україна»,  «Віндкрафт Таврія» та міжнародними фінансовими організаціями. Прогнозований річний обсяг виробництва електроенергії Новотроїцької та Овер’янівської ВЕС становить близько 470 ГВтгод.

Компанія «Віндкрафт Україна» займається розробкою та інвестуванням в проекти вітрової енергетики в Україні. З 2012 року володіє і оперує вітроенергетичними станціями загальною потужністю 31 МВт на півдні України в Херсонській області: ВЕС Новоросійська, ВЕС Ставки та ВЕС Берегова. 

Джерело: http://www.ukrgasbank.com/press_center/news/11427-ukrgazbank_nachal_finansirovanie_stroitelstva_odnoyi_iz_krupneyishih_vetrovyh_elektrostantciyi_v_ukraine

20 грудня 2016 року, напередодні дня Енергетика України, відбувся урочистий запуск в Миколаївській області України Причорноморського вітропарку Очаківської ВЕС.

Причорноморський вітропарк є першим об’єктом відновлюваної енергетики в Україні, який отримав передбачений законодавством 10% бонус до «зеленого» тарифу за використання обладнання українського виробництва. Українська компанія-виробник вітроенергетичного обладнання «Фурлендер Вінд Технолоджі» залучила як партнерів по кооперації до виробництва вітротурбін шість найбільших в Україні машинобудівних заводів, таких, як Краматорський завод важкого верстатобудування, ПАТ «Новокраматорський машинобудівний завод», ПАТ «Енергомашспецсталь» та інші.

7 листопада 2016 року Національна комісія, що здійснює регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП) на своєму засіданні, що проходило у формі відкритого слухання, прийняла рішення встановити 10% надбавку до «зеленого» тарифу за використання обладнання українського виробництва на першому пусковому комплексі Причорноморського вітряного парку шостої черги Дмитровського вітрополя Очаківської ВЕС.

«Показовим є те, що дане рішення щодо застосування до Причорноморського вітряного парку Очаківської ВЕС максимального рівня надбавки за використання українського обладнання, є не тільки першим, але поки і єдиним в країні, – підкреслив генеральний директор Керуючої компанії «Вітряні парки України» Владислав Єременко. – Це створює реальні стимули для розвитку національної вітроенергетичної промисловості і створення нових робочих місць».

Голова Миколаївської обласної державної адміністрації Олексій Савченко, який взяв участь в урочистому заході, зазначив, що запуск нової вітротурбіни є яскравим показником розвитку національної економіки: «Краматорські заводи, які розташовані в прифронтовій зоні, працюють, виробляють високоякісну продукцію… Сьогодні я хочу подякувати працівникам Краматорських заводів за те, що саме вони, в тяжкі часи, своєю працею допомагають розвивати Україну».

Слід також сказати, що одним з пріоритетів вітроенергетичного розвитку в країнах Європейського Союзу є розвиток конкурентоспроможної вітроенергетичної промисловості, тобто безпосередньо виробництва. І цьому є пояснення. У 2015 році отриманий прибуток в країнах ЄС від виробництва та експорту вітротурбін склала 35 млрд євро. «Розвиток будь-якої галузі так чи інакше пов’язане з розвитком власної промисловості. Вітроенергетика тут не є винятком, а лише доводить те, що дана технологія – економічно вигідна для країн з хорошим вітровим потенціалом і виробничою базою, а наша країна володіє і вітроресурсами і виробничими потужностями, – зазначив Андрій Конеченков, голова правління УВЕА, віце-президент Всесвітньої вітроенергетичної асоціації. – Нам є чому повчитися у країн ЄС і зробити відповідні висновки. Стратегія компанії «Вітряні парки України» є наочним прикладом розвитку національної вітроенергетичної промисловості».

Вітропарк «Причорноморський» розташований в с. Дмитрівка, Очаківського району Миколаївської області і складається на даний момент з 2 вітротурбін одиничною потужністю 2,5 МВт. У 2017 році запланована установка ще 2 ВЕУ українського виробництва одиничної потужності 3 МВт.

Станом на кінець 2016 року загальна встановлена потужність вітроенергетичного сектора України склала 438 МВт без урахування АР Крим.

12 грудня 2016 року Міністерство енергетики та вугільної промисловості України опублікувало прес-реліз стосовно реалізації Проекту “Українсько-Данський енергетичний центр”. УВЕА рада повідомити, що в рамках реалізації Проекту будуть залучені “експерти сектору відновлюваних джерел енергії Данії, Данського Технологічного Університету, Енергетичного агентства Данії до створення якісного погодинного прогнозування виробітку електроенергії з вітру в Україні. Як результат, це покращить планування обсягів відпуску електричної енергії з вітру до енергетичної системи України з необхідною точністю”. 

В рамках Проекту Українська вітроенергетична асоціація запропонувала:

• розробити методології прогнозування генерації електричної енергії з використанням ВДЕ, зокрема енергії вітру;
• розробити та впровадити програмне-технічне забезпечення для прогнозування швидкості вітру та генерації вітрових електричних станцій.

УВЕА виступила також з ініціативою створення розрахунково-аналітичного центру (наприклад, на базі Гарантованого покупця) або Україно-Датського спільного підприємства для надання учасникам ринку ВДЕ послуги з прогнозування генерації на підставі якісних розрахункових даних.

Текст прес-релізу дивиться за посиланням: 
http://mpe.kmu.gov.ua/minugol/control/uk/publish/article;jsessionid=8680A81EB4E41ED2860A7D37CB4358A6.app1?art_id=245164673&cat_id=35109

Закон України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» (в подальшому – “Закон”), прийнятий Верховною Радою України 22 жовтня 2016 року, був офіційно оприлюднений в газеті «Голос України» від 25 листопада 2016 року і набрав чинності з дня, наступного за днем його опублікування, крім частини 1 статті 11, статті 13 цього Закону, які наберуть чинності з 1 січня 2017 року.

 

Закон визначає правовий статус Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, її завдання, функції, повноваження та порядок їх здійснення.

 

Відповідно до Закону, Регулятор здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб’єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг, зокрема:

1) у сфері енергетики:

діяльності з виробництва, передачі, розподілу, постачання електричної енергії;

діяльності з транспортування, розподілу, зберігання (закачування, відбору), надання послуг установки LNG, постачання природного газу;

діяльності з транспортування нафти, нафтопродуктів та інших речовин трубопровідним транспортом;

2) у сфері комунальних послуг:

діяльності з виробництва теплової енергії на теплогенеруючих установках, включаючи установки для комбінованого виробництва теплової та електричної енергії, транспортування її магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами, постачання теплової енергії в обсягах понад рівень, що встановлюється умовами та правилами провадження господарської діяльності (ліцензійними умовами);

діяльності у сфері централізованого водопостачання та водовідведення в обсягах понад рівень, що встановлюється умовами та правилами провадження господарської діяльності (ліцензійними умовами).

 

У зазначених сферах регулюючий орган уповноважений (в межах лімітів, передбачених законодавством):

1) прийняти законодавчі акти (ліцензійні умови, правила, коди і т.д.);

2) надавати ліцензії суб’єктам господарської діяльності;

3) встановлювати тарифів;

4) затверджувати моделі та шаблони угод;

5) контролювати суб’єктів господарської діяльності і накладати санкції за порушення;

6) на інші функції, передбачені законами

 

До складу Регулятора будуть входити сім членів, у тому числі голова, які призначаються на підставі відкритого конкурсу номінаційною комісією. Номінаційна комісія складається з п’ятьох членів, двох повинен визначати президент, ще двох – Верховна Рада (по одному від комітетів ПЕК і ЖКГ) і одного – Кабмін (за поданням міністра енергетики).

 

Рішення Регулятора вважається прийнятим, якщо принаймні 4 членів проголосували за відповідне рішення.

 

Термін повноважень становить не більше 6 років (з періодичною ротацією) без права обіймати посаду більше 2 строків. Голова НКРЕКП обирається членами Регулятора шляхом таємного голосування. Він переобирається кожні два роки після дня затвердження першого складу Нацкомісії. Всі діючі на даний час члени регулюючого органу повинні залишити свої позиції протягом 18 місяців після вступу в силу Закону про регуляторі.

На конференції Сторін Рамкової конвенції ООН з питань зміни клімату (COP22), що проходила з 7 по 18 листопада 2016 року в місті Марракеш Королівства Марокко, 48 країн світу заявили, що не пізніше 2050 року готові реалізувати свої амбітні плани по переходу на 100% використання поновлюваних джерел енергії (ВДЕ). Головне питання, що розглядається на конференції, в роботі якої взяли участь понад 20 тисяч делегатів з 196 країн світу, було пов’язано з довгостроковим фінансуванням боротьби зі зміною клімату. Присутні на конференції представники країн виступили за повну відмову від використання вугілля – одного із основних джерел глобального потепління.

Напередодні конференції в Марракеші національними НУО України були вироблені чіткі вимоги до офіційної делегації з України на СОР22. Серед основних: перегляд Національно визначеного вкладу по скороченню викидів з метою підвищення його амбітності для ефективного вирішення проблеми зміни клімату; прийняття на Національному рівні політики поетапного переходу України на 100% відновлюваної енергетики; впровадження освіти населення з питань зміни клімату і врахування гендерної складової при розгляді питань зі зміни клімату.

В рамках запланованих паралельних заходів на СОР 22 Фонд Гайнріха Бьолля провів семінар: «Розширення ЄС: просування кліматичних амбіцій», на якому виступив Андрій Конеченков, віце-президент WWEA і голова правління УВЕА. Його виступ був присвячений розгляду факторів, що впливають на розвиток ВДЕ і широкомасштабне інвестування в «зелену» енергетику.

З успіхом пройшов і семінар Альянсу з відновлюваної енергетики (The REN Alliance), що об’єднує 5 міжнародних профільних асоціацій з ВДЕ. У своїх презентаціях, тематичних дослідженнях і на кращих прикладах впровадження відновлюваних технологій на місцевому та національному рівнях, в різних регіонах і громадах по всьому світу, профільні асоціації продемонстрували, що відовлювані джерела енергії, які «працюють разом», призведуть до безвуглецевої енергетиці, заснованої на 100 % за рахунок ВДЕ, ще до кінця 21 століття, що, в свою чергу, дозволить вирішити основні екологічні виклики нашого часу.

«Відновлювана енергетика — вже не екологічне питання, а економічне» – 
інтерв’ю голови правління УВЕА А. Конеченкова Громадському радіо України:
https://hromadskeradio.org/news/2016/11/16/vidnovlyuvana-energetyka-vzhe-ne-ekologichne-pytannya-a-ekonomichne-konechenkov

7 листопада 2016 року Національна комісія, що здійснює регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП) на своєму засіданні, що проходило у формі відкритого слухання, прийняла рішення встановити 10% надбавку до «зеленого» тарифу за використання обладнання українського виробництва на першому пусковому комплексі Причорноморського вітряного парку Дмитрівського вітрополя Очаківської ВЕС. Очаківська ВЕС розташована в Миколаївській області і входить до групи «Вітряні парки України».

Показовим є те, що дане рішення НКРЕКП є не тільки першим, але поки єдиним з максимальним рівнем надбавки до «зеленого» тарифу при використанні українського обладнання.

Слід зазначити, що група «Вітряні парки України», інвестувала великі кошти в створення виробництва ліцензійних вітротурбін в Україні, ставши прикладом розвитку національної машинобудівної промисловості. З 2012 року ТОВ «ФВТ Україна», що входить до групи «Вітряні парки України», є першим і, на даний момент, єдиним підприємством не тільки в Україні, але і в цілому по СНД з виробництва сучасних вітроенергетичних установок мегаватного класу. До 2013 р вітроустановки FL2500 випускалися за технологією німецької компанії Fuhrländer AG. У 2013 році ТОВ «ФВТ Україна» придбала ліцензію у німецькій проектно-дизайнерської компанії W2E (Wind to Energy) на виробництво турбін потужністю 2,05, 2,5 і 3 МВт. В даний час в процесі виробництва вітротурбін задіяні шість найбільших в Україні машинобудівних заводів – таких як Краматорський завод важкого верстатобудування, ПАТ «Новокраматорський машинобудівний завод», ПАТ «Енергомашспецсталь» та інші.

Прийнятий Верховною Радою в минулому році Закон України № 514-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення конкурентних умов виробництва електроенергії з альтернативних джерел енергії» скасував правило «місцевої складової», що викликало критику з боку учасників ринку та іноземних виробників обладнання. Замість нього був введений стимулюючий коефіцієнт – надбавка до «зеленого» тарифу при використанні вітчизняного обладнання, в розмірі 5% (локалізація 30%), або 10% (локалізація 50%) на об’єктах електроенергетики, в тому числі на чергах будівництва електричних станцій (пускових комплексах), введених в експлуатацію з 1 липня 2015 го по 31 грудня 2024 року.

«Позитивним є той факт, що Постанова НКРЕКП від 10.12.2015г. за № 2932, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 22.01.2016 за № 119/28249 «Про затвердження Порядку визначення рівня використання обладнання українського виробництва на об’єктах електроенергетики, в тому числі на введених в експлуатацію чергах будівництва електричних станцій (пускових комплексів), які виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії …. » є дієздатним і створює реальні стимули для розвитку національної вітроенергетичної промисловості, а значить, для розвитку економіки України та створення нових робочих місць», – зазначив Андрій Конеченков, голова правління УВЕА.

«Зосередження зусиль для розвитку вітроенергетики в Японії і в світі» – під таким гаслом у столиці Японії Токіо пройшла 15-й міжнародна вітроенергетична конференція WWEC 2016 Tokyo. Близько 500 учасників з 33 країн світу взяли участь у 3-х денний роботі конференції, яка відбулася з 31 жовтня по 2 листопада 2016 року. Організаторами WWEC 2016 Tokyo виступили Всесвітня вітроенергетична асоціація і Вітроенергетична асоціація Японії.

На конференції обговорювалися всі аспекти світового вітроенергетичного сектора – від існуючих в різних країнах політик і науково-технічних розробок, до виробництва і експлуатації вітротурбін. Крім того учасники конференції розглядали питання, пов’язані з соціальним сприйняттям вітроенергетичної технології та набираюча широку популярність в світі рухом за колективне використання вітроенергетичної технології місцевими громадами.

Основним посланням, яке прозвучало в більшості виступів представників японського уряду, учасників з Японії та інших країн, було нагадування про прийняте мирову угоду, досягнуту на Конференції зі зміни клімату ООН в Парижі. Саме Паризька хартія відкриває шлях до майбутнього 100% використання відновлюваних джерел енергії для всіх країн світу.

У роботі конференції активну участь взяли представники Української вітроенергетичної асоціації, ставши модераторами двох секцій, одна з яких була присвячена новим проектам ВЕС, реалізованим на ринках, що розвиваються, друга – дослідженням, проведеним в області офшорних вітротурбін.

Наступна конференція WWEC 2017 пройде з 12 по 15 червня 2017 року місті Мальмо, Швеція – в країні, яка заявила про відмову від подальшої експлуатації діючих сьогодні в країні АЕС і планах повного переходу на відновлювані джерела енергії з пріоритетним розвитком вітроенергетичного сектора, відмовившись від нафти і газу.

19 жовтня 2016 року у Запорізькій області на Ботієвській ВЕС, що належить компанії “Вінд Пауер” (ДТЕК), відбулося Засідання робочої групи з впровадження сучасних технологій з оцінки та збереженню природних комплексів. Цей захід був організований Навчальне-науковим центром “Біорізноманіття” Мелітопольського педагогічного університету ім. Богдана Хмельницького (ННЦ “Біорізноманіття” МДПУ), Українською вітроенергетичною асоціацією і компанією “Вінд Пауер”.

Метою заходу стало обговорення стану сучасних моніторингових досліджень природних комплексів, на прикладі Ботієвської ВЕС, і використання досвіду проведення моніторингу природних комплексів та його впровадження на інших площадках ВЕС в Україні. 

У своєму виступі Валерій Сіохін, директор ННЦ «Біорізноманіття» МДПУ презентував стратегічний підхід до проведення моніторингу сезонних орнітокомплексів та трансконтинентальних міграцій птахів, природних комплексів у межах площадки Ботієвської ВЕС на період усіх технологічних етапів – від  проектування до будівництва та експлуатації. “Саме на етапі проектування ВЕС, -підкреслив  пан Сіохін,- готуються попередній експертний висновок, який визначає можливість будівництва ВЕС на цій території, Науковий звіт і експертний висновок на період формування ОВНС (планування будівництва), а також Науковий звіт з моніторингу природних комплексів і оцінка впливу ВЕС в період будівництва і експлуатації.

Експерти ННЦ «Біорізноманіття» МДПУ – Петро Горлов, керівник лабораторії моніторингу біорізноманіття техногенних територій та науковий співробітник Олександр Анненков представили свої авторські розробки з оцінки впливу ВЕС на сезонні комплекси птахів та їх міграції та математичні моделі з програмним забезпеченням і комп’ютерним моделюванням міграцій птахів на площадках ВЕС (на базі Ботієвської ВЕС) та у регіональному аспекті.

Наступного дня учасники Засідання робочої групи відвідали моніторинговий полігон на острові Бірючий, Азово-Сиваського національного природного парку, де були представлені результати проведення досліджень природних комплексів з використанням сучасних авторських методик.

“Будівництво нових ВЕС, це шлях до енергонезалежності з використанням “зелених” енерготехнологій, економічний розвиток регіонів та створення нових робочих місць, – зазначив в своєї презентації Андрій Конеченков, голова правління УВЕА, віце-президент Всесвітньої вітроенергетичної асоціації,- але процес проектування та будівництва будь-яких енергооб’єктів має відбуватися з чітким дотриманням екологічного законодавства, як національного, так і міжнародного. Подібні заходи є вкрай важливими не лише для експертів, але й для громадськості, яка хоче більше знати про сучасну вітроенергетику і її можливий вплив на довкілля”. 

На жаль, сьогодні в Україні ще трапляються випадки, коли місцевий бізнес гальмує процес впровадження відновлюваної енергетики, не зважаючи на висновки експертів щодо дотримання екологічного законодавства при розробці нових проектів, залучаючи при цьому місцеву громадськість, лякаючи її техногенними наслідками. “Сучасна вітроенергетика вже довела свою екологічність в усьому світі, і той, хто сьогодні виступає проти відновлюваної енергетики,  і вітроенергетики зокрема, він створює бар’єри на шляху посилення енергетичної безпеки і незалежності країни,”,- зауважив пан Конеченков. 

Завантажити презентацію