Автор: vseo_admin

26 квітня 2017 року був підписаний Меморандум про партнерство та співпрацю між Українською вітроенергетичною асоціацією та ПАТ Акціонерним банком “УКРГАЗБАНК”. Співпраця та коордінація дій, спрямованих на розвиток енергоефективності, “зеленої” генерації електроенергії в Україні, є головним завданням взаємодії між сторонами.

В рамках Меморандуму планується проведення спільних інформаційних заходів, реалізація спільних проектів з енергоефективності і “зеленої” енергетики.

У травні 2016 року Міжнародна фінансова корпорація (IFC) та Укргазбанк підписали Угоду про співпрацю, яка має на меті спрощення доступу до фінансових ресурсів компаній, які бажають запровадити відновлювані та енергозберігаючі технології. З початку спільного проекту з IFС, Укргазбанк вже реалізував близько 20 проектів із “зеленої” енергетики загальною встановленою потужністю 115 МВт.

Укргазбанк першим серед банків України почав фінансування вітроенергетичних проектів. Зокрема в грудні 2016 року банк оголосив про початок фінансування проекту будівництва Новотроїцької ВЕС потужністю 70 МВт, що реалізується компанією «Віндкрафт Таврія» в Херсонській області. 

25 квітня 2017 у Харкові відбулася Перша Міжнародна енергетична конференція “Енергомашинобудування України. Сучасний стан та перспективи розвитку”, організована Громадською спілкою “Всеукраїнська Енергетична Асамблея” за підтримки ПАО “Турбоатом”, ХЦКБ “Енергопрогрес”, ТОВ “Котлотурбопром”,  Siеmens Україна. 

Участь в конференції взяли понад 150 делегатів з провідних вітчизняних компаній енергетичного та машинобудівного комплексів, представники органів влади, експерти з енергетики та машинобудування,  науковці. На конференції обговорювались найбільш актуальні питання розвитку українського ринку машинобудування та прогнозу розвитку електрогенеруючих потужностей енергетичного комплексу України.

Відкриваючи конференцію Іван Плачков, голова Всеукраїнської Енергетичної Асамблеї,  наголосив: “Актуальність проведення цього заходу полягає в тому, що наразі напрацьовуються важливі зміни до Нової Енергетичної стратегії України до 2035 року. Реалізація нової стратегії передбачає введення нових сучасних генеруючих потужностей та модернізацію існуючих з вирішенням питань  екології та ефективності роботи потужностей. Тому потрібно виходити з того, що промисловий потенціал України в галузі машинобудування є величезний, який забезпечував галузь енергетики багато років. Сьогодні потрібно осмислити наявний потенціал та вибрати шлях продовження правильної взаємодії між галузями”.

Віктор Суботін, генеральний директор ПАТ “Турбоатом”, зазначив, що “це хороша ідея зібрати з усієї України людей, небайдужих до розвитку енергетики. Очевидно, що ми потрібні один одному – вітчизняні виробники та енергетики. Конкурентні пропозиції іноземних постачальників розглядати можна, але в кінцевому підсумку споживачами вашої енергії будуть українські заводи, а щоб вони працювали, їх потрібно завантажувати”.

В рамках конференції було представлено доповідь голови правління УВЕА Андрія Конеченкова “Вітроенергетичний сектор. Перспективи розвитку”, в якій він зазначив про необхідність створення сприятливих умов для розвитку національного виробництва обладнання для вітрових електростанцій на базі сучасних ліцензійних технологій.

Діяльність Управляючої компанії “Вітряні парки України”, представлений на конференції Віталієм Сєвостьяновим, технічним  директором, є успішним прикладом співробітництва вітроенергетичної і машинобудівної промисловості.

Більш детальну інформацію про захід можна подивитися на: http://uaea.com.ua/meta

20 квітня 2017 року в приміщенні Запорізької ОДА відбувся круглий стіл, присвячений питанням майбутнього будівництва та експлуатації двох вітроелектростанцій – Приморської ВЕС та Приморської ВЕС 2 загальною встановленою потужністю 200 МВт. Будівництво нових об’єктів зеленої енергетики заплановано на території  Запорізької області в період до 2020 року. Інвестором будівництва вітроелектростанцій виступає ДТЕК ВДЕ,  операційна компанія, що координує діяльність ДТЕК в сфері відновлювальної енергетики.

Круглий стіл проводився в рамках Оцінки впливу будівництва і експлуатації вітроелектростанцій на екологічно-соціальне середовище регіону. З метою виявлення аспектів будівництва та експлуатації вітроелектростанцій, які більш за все цікавлять громадськість, ТОВ «Приморська Вітроелектростанція», що входить до складу компанії ДТЕК ВДЕ, розробила і впроваджує План взаємодії із зацікавленими сторонами. Мета Плану –  співпраця з місцевими громадами та  надання можливості різним сторонам висловити свою думку щодо проекту. 

Відкриваючи Круглий стіл Олександр Бабанін, заступник голови Запорізької обласної державної адміністрації, наголосив: “Україна, а особисто південь Запорізької області має величезний потенціал відновлюваної енергетики і тому, як зазначив голова Запорізької ОДА  Костянтин Бриль, цей сектор енергетики має стати пріоритетним напрямком розвитку в області”. 

Андрій Антонов, директор Департаменту промисловості та розвитку інфраструктури Запорізької ОДА зазначив, що  сьогодні українські АЕС мають обмежений термін експлуатації, а вітровий та сонячний потенціал не має обмежень і його треба використовувати.

Юрій Жабський, заступник директора з виробництва ТОВ “Вінд Пауер”, яка входить до складу ДТЕК ВДЕ,  розповів про досвід, отриманий протягом реалізації першого вітроенергетичного проекту компанії на території Запорізької області –
Ботієвської ВЕС,  та планах будівництва Приморської ВЕС та Приморської ВЕС 2: “Наша компанія почала працювати в Запорізькій області у 2009 році. Ми вивчаємо вітровий потенціал на всій території вздовж Азовського узбережжя, залучивши до цього найкращих європейських експертів. Початок будівництва Приморської ВЕС розпочався ще в 2013 році, але проект було призупинено у зв’язку зі складним політичним та економічним станом в країні. Сьогодні ми плануємо відновити цей проект, сподіваємося на співпрацю з місцевими громадами та зацікавленими сторонами. Суспільна думка важлива для нас”.
 
Враховуючи той факт, що вітроенергетичний сектор розвивається достатньо швидко, компанія планує використати для нових ВЕС сучасні вітрові турбіни виробництва General Electric одиничною потужністю 3,8 МВт.

На Круглому столі були також представлені презентації Андрія Конеченкова, голови правління УВЕА щодо перспектив розвитку вітроенергетичного сектору в світі та Україні і НПП “Екозахист”, розробника ОВНСС Приморської і Приморської 2 вітроелектростанції,  щодо питань забезпечення відкритості проектних рішень і дотримання балансу екологічних і економічних інтересів протягом всього життєвого циклу Проекту. 

За результатами проведеної комплексної оцінки впливу на навколишнє природне і соціальне середовище ТОВ “Приморська вітроелектростанція” розробить заходи, спрямовані на запобігання та зменшення негативних і посилення позитивних впливів від будівництва та експлуатації пропонованих ВЕС. 

Початок будівництва Приморської ВЕС та Приморської ВЕС 2 заплановано на 2018-20 рр. Загальний обсяг інвестицій складатиме біля 300 млн євро.

13 квітня 2017 року, в приміщенні підстанції 750 кВ «Київська» (Київська область) ДП «НЕК «Укренерго» за участю представників Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, НКРЕКП, генеруючих компаній, провідних експертів галузі та ЗМІ провели громадські обговорення проекту Плану розвитку (План розвитку) Об’єднаної енергетичної системи України (ОЕС України) на 2017-2026 роки.

Учасники слухань були ознайомлені з основними аспектами Плану розвитку на найближчі 3-5 років, включаючи: реалізацію технічних заходів з підготовки до інтеграції з ENTSO-E, розвиток телекомунікаційної мережі та впровадження систем автоматичного регулювання частоти і потужності, комплексну реконструкцію підстанцій 220 кВ і вище з повною заміною фізично і морально зношеного основного і допоміжного обладнання.

На сьогоднішній день ОЕС України працює в складі об’єднання IPS/UPS, що включає країни СНД і Балтії. Перехід до складу ENTSO-E означає розрив зв’язків з системою IPS/UPS і встановлення паралельної роботи з країнами ENTSO-E, Польщею, Словаччиною, Румунією, Угорщиною.

Згідно з розрахунками ДП «НЕК «Укренерго» загальна потреба в інвестиціях на період 2017-2026 рр. складає близько 535 млрд гривень, з яких 80% необхідні на будівництво нових об’єктів традиційної генерації і порядку 130 млрд гривень – на розвиток магістральних електричних мереж. Потреба в інвестиціях на впровадження заходів щодо інтеграції ОЕС України в енергосистему європейських держав (до 2026 року) оцінюється в 2,8 млрд гривень.

На жаль, розвиток сектора «зеленої» енергетики, передбачений в Плані розвитку, не відображає реальної ситуації, що склалася в секторі ВДЕ. Представлений план не включає ряд проектів в області вітрової і сонячної енергетики, що реалізуються сьогодні в Херсонській, Миколаївській та Львівській областях. Зокрема, деякі з проектів, завершення будівництва яких очікується до кінця 2018 року, в План розвитку не включені.

Слід також зазначити, що питання заміни застарілих ТЕС і ТЕЦ, а також АЕС, термін експлуатації яких закінчується до 2025 року, новою генерацією викликає великі дискусії серед експертів галузі. «Зелена» енергетика розглядається як один із пріоритетних напрямків розвитку енергосектору, але при цьому прихильники традиційної енергетики говорять про всіляких, пов’язаних з ВДЕ, технічних проблемах, які можуть виникнути при роботі енергосистеми. «Зелену» генерацію потрібно розглядати не з точки зору можливих проблем, а з точки зору її максимального використання», – зазначив у своєму виступі Андрій Конеченков, голова правління УВЕА.

Загальна встановлена потужність електростанцій ОЕС України на кінець 2016 року (без енергогенеруючих об’єктів вільної економічної зони «Крим») становить 55,3 ГВт, з яких: 62% припадає на теплові електростанції; 25% – на атомні електростанції; 11,2% – на гідроелектростанції та гідроакумулюючі електростанції; 1.7% – на електростанції, що працюють на відновлюваних джерелах енергії – ВЕС, СЕС, БіоЕС.

13 квітня 2017 року Верховна Рада України прийняла в повторному другому читанні законопроект «Про ринок електричної енергії» № 4493. Документ впроваджує в Україні норми Третього енергетичного пакету ЄС. Законом також передбачається дворічний перехідний період з моменту його вступу в силу для впровадження нових для української енергетики сегментів ринку, в тому числі ринку двосторонніх договорів, ринку «на добу вперед», внутрішньодобового ринку, балансуючого ринку і ринку допоміжних послуг.

Для виробників електроенергії з відновлюваних джерел енергії вводиться фінансова відповідальність за небаланс електроенергії на ринку на добу вперед. Зокрема відшкодування вартості врегулювання небалансу гарантованого покупця виробником, який виробляє електричну енергію на об’єктах електроенергетики, що використовують енергію вітру і входить до складу балансуючої групи виробників по «зеленому» тарифу, здійснюється в разі відхилення фактичних погодинних обсягів відпуску електричної енергії такого виробника від його графіка відпустки електричної енергії на ринку «на добу вперед» більш ніж на 20%, на об’єктах електроенергетики, що використовують сонячне випромінювання – понад 10% і на мікро-, міні- і малих гідроелектростанціях – понад 5%. Відсоток відшкодування вартості врегулювання небалансу виробниками електроенергії, отриманої за рахунок використання ВДЕ, збільшується щорічно на 10%, починаючи з 2021 року. Повне (100%) відшкодування вартості небалансу настає з 1 січня 2030 року.

Виробники, які генерують електричну енергію на об’єктах електроенергетики з використанням ВДЕ, введених в експлуатацію до набрання чинності Законом «Про ринок електричної енергії», звільняються від відповідальності за небаланс до 2030 року. Закон вступить в силу після підписання його Президентом України.

3 квітня 2107 року вийшов у світ звіт, підготовлений REN21 – всесвітньою мережею по енергетичній політиці в галузі відновлюваної енергетики. У представленому документі розглядаються можливості досягнення 100% енергозабезпечення за рахунок відновлюваних джерел енергії (ВДЕ) та проблеми, що заважають реалізації даного завдання.

Основні висновки звіту:
• Більш ніж 70% опитаних експертів розглядають перехід світової економіки до 100% за рахунок ВДЕ здійсненним і реалістичним, причому найбільш рішуче підтримують цю точку зору європейські та австралійські експерти.
• Існує абсолютний консенсус серед експертів відносно домінування відновлюваної енергетики в майбутньому, при цьому багато хто відзначає, що вже сьогодні великі міжнародні корпорації все частіше віддають перевагу енергії, виробленої за рахунок ВДЕ, або шляхом покупки “зеленої” енергії, або шляхом прямих інвестицій у власні генеруючі потужності відновлюваної енергетики.
• Велике число компаній, регіонів, острів і міст встановили цілі з досягнення 100% енергозабезпечення за рахунок ВДЕ.
• Майже 70% опитаних експертів очікують подальше зниження вартості відновлюваних технологій, які протягом найближчих 10 років випередять викопне паливо. У більшості країн-членів ОЕСР вітрові та сонячні фотоелектричні станції вже конкурують з новими енергостанціями традиційної енергетики.
• Такі різні країни, як Китай і Данія, демонструють, що зростання ВВП можна відокремити від збільшення енергоспоживання.

У доповіді також представлені і проблеми, що існують сьогодні в галузі. Зокрема, в деяких регіонах, особливо в Африці, США та Японії, експерти скептично розглядають можливість досягнення 100% енергогенерації за рахунок ВДЕ до 2050 року, в основному через існуюче сильне лобі з боку традиційної енергетики. У той же час, більше 90% опитаних експертів згодні з тим, що технології використання ВДЕ допомагають громадам отримати доступ до енергопослуг. В даний час, близько 100 мільйонів осіб, отримують електроенергію через розподілені системи ВДЕ, і ринки для таких систем швидко ростуть.

Основним бар’єром для широкомасштабного розвитку технологій відновлюваної енергетики та енергозбереження в більшості країн світу, як і раніше, залишається відсутність довгострокової політичної визначеності і стабільного інвестиційного клімату.

“Коли REN21 була заснована в 2004 році, майбутнє відновлюваних джерел енергії виглядало зовсім інакше, ніж сьогодні. Тоді ніхто не міг уявити, що в 2016 році Китай стане світовим центром відновлюваної енергетики, і що більше половини глобальних інвестицій в ВДЕ будуть здійснюватися в країнах, що розвиваються. У той час заклики до 100% енергозабезпечення за рахунок ВДЕ не сприймали всерйоз, сьогодні ж провідні світові експерти з енергетики ведуть дискусії щодо здійсненності даної мети і про те в які терміни це відбудеться, “- зазначає Артурос Зервос, голова REN21.

Дослідження в рамках звіту проводилися під керівництвом Технологічного університету Сіднея.

Довідка: REN21 є всесвітньою мережею з енергетичної політики в галузі відновлюваної енергетики, яка об’єднує широке коло ключових гравців в цій області. Метою REN21 є сприяння обміну знаннями, розробці політики і спільних дій в напрямку прискорення глобального переходу на відновлювані джерела енергії. REN21 об’єднує уряди, неурядові організації, науково-дослідні та академічні установи, міжнародні організації та галузі економіки для обміну досвідом, досягнення успіхів, які сприяють розвитку відновлюваної енергетики.

Джерело: Прес реліз REN21, 3 квітня 2017 

У другій половині 2017 року рамках реалізації проекту Новотроїцької ВЕС датська компанія Vestas повинна поставити і ввести в експлуатацію 12 вітротурбін V126-3,45 МВт сумарною потужністю 41 МВт, включаючи і систему VestasOnline® Business SCADA. Новотроїцька ВЕС розташована в Новотроїцькому районі Херсонської області.
Як повідомлялося раніше, група компаній «Віндкрафт» до кінця 2018 року планує побудувати в Херсонській області дві вітроелектростанції – Новотроїцьку та Овер’янівську – загальною встановленою потужністю 140 МВт (http://uwea.com.ua/ru/news/entry/ukrgazbank-nachal-finansirovanie-stroitelstva-novotroickoj-ves-na-hersonsch/).
«Ми раді продовжити наше партнерство з компанією Vestas. Ми високо цінуємо технологію, досвід Vestas та відмінні експлуатаційні якості її турбін. Сподіваємося на успішне завершення будівництва Новотроїцької вітроелектростанції », – зазначає Карл Стурен, президент групи компаній «Віндкрафт».
«Реалізація вітроенергетичних проектів в Україні дозволяє вирішити головний виклик, що стоїть сьогодні перед енергетичним сектором України, а саме: забезпечення надійного, безпечного і економічно вигідного енергопостачання. Сучасна вітроенергетика – головний інструмент виконання Україною своїх зобов’язань, взятих перед Енергетичним Співтовариством та в рамках Паризької угоди», – зазначив Андрій Конеченков, Голова правління УВЕА, віце-президент Всесвітньої вітроенергетичної асоціації.

Компанія «Віндкрафт Україна» займається розробкою і інвестуванням в проекти вітрової енергетики в Україні. З 2012 року володіє і оперує вітроенергетичними станціями загальною потужністю 31 МВт на півдні України в Херсонській області: ВЕС Новоросійська, ВЕС Ставки і ВЕС Берегова.

Стандарти Міжнародної електротехнічної комісії (IEC) дозволяють використання лідарів у вітроенергетиці.

Вимірювання вітрового потенціалу і продуктивності вітротурбіни, зроблені за допомогою лідарів, включені до стандартів IEC. 
Зокрема стандарт IEC 61400-12-1: 2017 забезпечує технічну основу для прийняття вимірів лідару для тестування роботи вітрової турбіни і оцінки вітрових ресурсів. Таким чином, МЕК офіційно дозволила використання лідарів в якості додаткової або альтернативної до традиційної вимірювальної технології з використанням чашкових анемометрів, встановлених на вітровимірювальній щоглі.
IEC – міжнародна некомерційна організація з стандартизації в області електричних, електронних і суміжних технологій.

За матеріалами RENEWS

23 лютого 2017 року в Києві відбувся  Круглий стіл “Технічні та юридичні аспекти впровадження вітроенергетичних проектів в Україні. Перспективи розвитку”. Організаторами заходу виступили Українська вітроенергетична асоціація (УВЕА) та МЮФ Dentons, генеральним спонсором – Deutsche WindGuard.

Ключові питання, що обговорювалися на заході включали: технічний менеджмент вітроенергетичної електростанції (далі – ВЕС), можливості для фінансування вітроенергетичних проектів, юридичні та практичні аспекти їх реалізації, сучасний стан галузі, основні пріоритети розвитку у 2017 році.

В роботі Круглого столу прийняли участь члени УВЕА – вітроенергетичні компанії України, представники міжнародних і українських фінансових установ та державних профільних структур. Захід проходив в інтерактивному форматі із обговоренням проблемних питань усіма учасниками Круглого столу.

Лайф Рефельдт, менеджер з розвитку бізнесу Deutsche WindGuard, у своїй детальній презентації, присвяченій питанням технічного менеджменту ВЕС, зазначив: “Активно працюючи на ринку вітроенергетики України протягом багатьох років, Deutsche WindGuard вбачає значний потенціал впровадження незалежного і професійного технічного менеджменту для проектів вітроелектростанцій в України”. Він ознайомив присутніх з основними аспектами технічного менеджменту, навівши приклади проведення технічного менеджменту ВЕС в Німеччині та Китаї, підкресливши той факт, що технічний менеджмент ВЕС є запорукою її успішної роботи. 

У своєму виступі,  присвяченому юридичним аспектам розвитку вітроенергетичних проектів в Україні, Максим Сисоєв, юрист міжнародної юридичної фірми Dentons, зазначив: “Зміни у законодавстві про «зелений» тариф у середині 2015 створили підґрунтя для розвитку проектів у сфері відновлюваної енергетики, зокрема вітроенергетичних проектів в Україні, а також викликали велику зацікавленість до них з боку міжнародних та українських інвесторів.” У той же час Максим Сисоєв зауважив, що не всі регуляторні перепони були усунені для вітроенергетичних проектів у 2015 і 2016 роках, до того ж, виникли нові виклики для галузі, які вимагають додаткової уваги та зусиль учасників ринку для їх подолання. 

Олександр Михайловський, заступник начальника відділу Альтернативної та відновлюваної електроенергетики Управління генеруючих підприємств НКРЕКП підкреслив дієвість “зеленого” тарифу в Україні, звернувши увагу присутніх на таку законодавчу ініціативу як надання бонусу до “зеленого” тарифу при використанні обладнання Українського виробництва.

“Сьогодні вирішується, яким буде енергетичний сектор України в найближчому майбутньому. Впровадження “зелених” енерготехнологій, включаючи будівництво нових ВЕС, – шлях до енергонезалежності, економічний розвиток регіонів та створення нових робочих місць, – вбачає Андрій Конеченков, голова правління УВЕА, віце-президент Всесвітньої вітроенергетичної асоціації. – Але процес проектування та будівництва будь-яких енергооб’єктів має відбуватися з чітким дотриманням міжнародних правил. Європейський досвід підтверджує, що правильне використання вітроенергетичних технологій може кардинально змінити енергетичну систему в бік використання відновлюваної енергетики”.

Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності” № 1817-VIII від 17 січня 2017 (надалі – “Закон”) був підписаний Президентом України 8 лютого 2017 року і офіційно опублікований у газеті “Голос України” № 26 від 10 лютого 2017 року.

Згідно Закону термін «категорія складності» замінений терміном «клас наслідків» (відповідальності). Усі об’єкти будівництва поділяються за такими класами наслідків (відповідальності):
незначні наслідки – СС1;
середні наслідки – СС2;
значні наслідки – СС3.

Згідно з Прикінцевими та перехідними положеннями Закону:

• Цей Закон набирає чинності через чотири місяці з дня його опублікування.
• Зареєстровані до набрання чинності цим Законом декларації про початок виконання підготовчих та/або будівельних робіт є чинними до завершення будівництва об’єктів, крім випадків їх скасування відповідно до пункту 3 цього розділу.
• З дня набрання чинності цим Законом об’єкти будівництва:
  I та II категорій складності належать відповідно до об’єктів з незначними (СС1) наслідками;
  III та IV категорій складності належать відповідно до об’єктів з середніми (СС2) наслідками;
  V категорії складності належать відповідно до об’єктів із значними (СС3) наслідками.

Закон  вдосконалює порядок оформлення дозвільної документації. Так, будівництво об’єктів середнього та значного класу наслідків буде здійснюватися виключно за наявності повного пакету дозвільної документації.

Також зазначений Закон посилює відповідальність державних органів влади, зокрема, посадових осіб органів Держархбудконтролю, за прийняті ними рішення.