Автор: vseo_admin

20 червня 2017 року Інститут відновлюваної енергетики Національної академії наук України та Українська вітроенергетична асоціація підписали Меморандум про партнерство та співробітництво. Організації планують налагодити ефективну співпрацю з розвитку збалансованого енергетичного сектора України і, зокрема, сприяти поширенню практик і досвіду використання відновлюваних джерел енергії (ВДЕ) в електроенергетиці і розвитку національного виробництва обладнання.

Сторони визначили основні завдання співпраці і шляхи взаємодії в процесі їх реалізації, в тому числі:

• обмін інформацією з питань впровадження вітроенергетичних, сонячних та інших технологій з використанням ВДЕ;
• використання зарубіжного досвіду з регулювання відносин і стимулювання суб’єктів господарювання в вітроенергетичному, сонячному і водневому секторах України;
• обмін інформацією, досвідом та матеріалами з питань залучення інвестицій, створення сприятливого інвестиційного клімату;
• виявлення актуальних проблем, бар’єрів щодо впровадження енергозберігаючих технологій в Україні, технологій виробництва електроенергії за рахунок енергії з відновлюваних джерел, а також спільний пошук шляхів їх врегулювання;
• розвиток партнерства в сфері відновлюваної енергетики між представниками електроенергетичного сектору України і електроенергетичного сектора країн світу, включаючи країни Європейського Союзу.

Сторони будуть сприяти проведенню заходів із залученням іноземних і українських компаній, зацікавлених у виробництві спільних проектів на території України.

Понад 300 делегатів з 39 країн прийняли участь у роботі міжнародної конференції Всесвітньої вітроенергетичної асоціації WWEC 2017, що пройшла з 12 по 14 червня 2017 року місті Мальме, Швеція. Господарями WWEC 2017 виступила Шведська вітроенергетична асоціація.

Питання, пов’язані з використанням енергії вітру, включаючи науково-технічні і політичні аспекти, з виробництвом вітроенергетичного обладнання, експлуатацією та обслуговуванням вітроелектростанцій (ВЕС), а також з іншими економіко-соціальними аспектами вітроенергетики активно обговорювалися учасниками конференції.

Особливу увагу було приділено кооперативному руху (об’єднання місцевих жителів у вітроенергетичні кооперативи з метою будівництва та експлуатації ВЕС), яке отримує сьогодні велику міжнародну популярність.

Перед учасниками конференції виступили Оулавюр Рагнар Грімссон, 5-й Президент Ісландії, голова міжнародної організації Arctic Circle, член консультативної ради Глобальної ініціативи SE4All (Стійка енергетика для всіх), Ібрагім Байлан, Міністр енергетики Швеції, У Ганг, голова правління компанії Goldwind, представники Шведського енергетичного агентства, міністерства енергетики США, Глобальної платформи 100% за рахунок ВДЕ, Глобальної мережі REN21, Міжнародної асоціації гідроенергетики, Міжнародного товариства сонячної енергетики, Всесвітньої біоенергетичної асоціації та інших міжнародних і національних організацій.

Теза про те, що «зелений» тариф та інші державні схеми підтримки відновлюваної енергетики – це інвестиції в майбутнє, а не субсидії в «зелену» енергетику пролунав практично у всіх виступах ключових спікерів конференції.

Заява міністра енергетики Швеції про те, що перехід до 100% за рахунок ВДЕ «необхідний, можливий і вигідний для суспільства, і що Швеція може досягти цієї мети до 2040 року», стало одним із знакових подій WWEC 2017. Конференція закликала уряд Швеції завчасно вжити необхідні кроки для досягнення цієї мети, а також звернулася із закликом до урядів інших країн світу наслідувати цьому прикладу. Учасники конференції одноголосно підтвердили важливе значення для всього світу Паризької угоди із зміни клімату, що відкриває шлях для майбутнього переходу до 100% енергозабезпечення за рахунок ВДЕ.

В одноголосно прийнятій Резолюції конференції відображені основні цілі і завдання, що стоять перед світовим співтовариством, включаючи, зокрема, поступову ліквідацію всіх енергетичних субсидій та введення інтерналізації всіх зовнішніх чинників, тобто змусити виробників негативних ефектів оплачувати зовнішні витрати, що виникають з їхньої вини, і тим самим відшкодовувати третім особам нанесеної їм шкоди. Це також означає оплату зовнішніх вигод, тобто виплату компенсацій виробникам позитивних ефектів за рахунок їх одержувачів.

Українська вітроенергетична асоціація взяла активну участь в підготовці і роботі WWEC 2017. “Україна, як і більшість країн світу, які підписали Паризьку угоду по клімату, повинна внести свій посильний вклад в розвиток економіки без викидів забруднюючих атмосферу парникових газів. Використання вітроенергетичних технологій для виробництва енергії є ключовим інструментом у вирішенні даного питання”, – зазначила у своєму виступі на конференції, Галина Шмідт, член правління УВЕА.

Наступна Всесвітня вітроенергетична конференція відбудеться в Карачі, Пакистан, в квітні 2018 року.

Повний текст Резолюції конференції WWEC 2017 представлений на сайті:

http://www.wwindea.org/wwec2017-conference-resolution/

Українська вітроенергетична асоціація вітає всіх з Всесвітнім днем Вітру. Завдяки понад 500 ГВт вітроенергетичних потужностей, встановлених у всьому світі, енергія вітру стала провідним джерелом нової енергії в Європі і в багатьох країнах світу. Тільки в 2016 році в вітроенергетику було інвестовано 112,5 млрд. дол. США; в промисловості в даний час працює 1,2 млн чоловік. Це промисловий сектор глобальної енергетики, який  найбільш швидко розвивається. Енергія вітру стала основним рушійним фактором для створення «стійкої» енергетики майбутнього.

Енергія вітру сьогодні є найменш витратною для нових енергетичних потужностей на швидко зростаючих ринках. Виступаючи на конференції в Парижі напередодні прийняття Паризької угоди по клімату, Європейський комісар з питань Енергетичного союзу Марош Шефчович порадив: «Коли наступного разу Вам хтось скаже, що вітроенергетика – це дорого, просто дайте відповідь йому, що наземна вітроенергетика – це найдешевша енерготехнологія, конкуруюча навіть з вугіллям».

Джайлс Діксон, виконавчий директор WindEurope: «Досягнення встановленої світової вітроенергетичної потужності в 500 ГВт є знаменною віхою в історії промисловості. Сьогодні вітер – основна складова систем електропостачання в країнах з розвиненою економікою. Для забезпечення економічних вигод, які принесе подальші поширення вітроенергетичних технологій та наступні 500 ГВт вітроенергетичних потужностей, необхідно вирішити проблему, пов’язану з надлишковими потужностями забруднюючих і неефективних електростанцій на викопному паливі. Нам також необхідно прискорити рух до електрифікації та безвуглецевого теплозабезпечення і транспорту».

Андрій Конеченков, голова правління УВЕА, віце-президент WWEA: «Розвиток «зеленої» енергетики – це інвестиції в майбутнє, а не субсидії в «зелену» енергетику, як часто заявляють наші опоненти. Нам потрібно розвивати економіку нашої країни, нам потрібно вже сьогодні інвестувати у відновлювану енергетику, щоб йти в ногу з усім світом, а не залишатися в «викопному» столітті».

Секретаріат УВЕА

7 червня 2017 року опублікований новий звіт «Відновлювані джерела енергії 2017», підготовлений Всесвітньою мережею з енергетичної політики 21-го століття – REN21. Звіт REN21 є найповнішим щорічним оглядом глобального сектору відновлюваної енергетики.

За 2016 рік загальна встановлена потужність світового сектору відновлюваної енергетики зросла на рекордні 161 ГВт, досягнувши майже 2 017 ГВт.
Частка сонячної енергетики в нових потужностях, встановлених в 2016 році склала близько 47%, вітроенергетики – 34%, а гідроенергетики – 15,5%.

На думку авторів звіту необхідність у «базовій» генерації для широкомасштабного використання ВДЕ є міфом. Інтеграція великих потужностей змінної відновлюваної генерації в енергомережу може бути виконана без використання «базової» ядерної генерації і генерації на викопному паливі при достатній гнучкості енергосистеми, яку можна досягти шляхом використання розподіленої генерації, комбінованого використання теплової та електричної енергії і таких технологій як інформаційно-комунікаційних технологій, систем акумулювання і теплових насосів. Така гнучкість не тільки врівноважує змінну генерацію, а й оптимізує систему, знижує витрати на виробництво електроенергії в цілому. Не дивно, що число країн, що успішно керують піками, які наближаються або перевищують 100% виробництво електроенергії з ВДЕ, зростає. Наприклад, у 2016 році Данія і Німеччина успішно впоралися з піками “зеленої” генерації, які  досягали 140% і 86,3% відповідно.

Третій рік поспіль УВЕА входить до складу експертної групи зі складання звіту REN21.

7 червня 2017 року Асоціація операторів розподільчих електричних мереж і Українська вітроенергетична асоціація підписали Меморандум про партнерство та співробітництво. Асоціації мають намір направити зусилля на ефективну співпрацю з розвитку збалансованого енергетичного сектора України з урахуванням широкомасштабного розвитку «зеленої» електроенергетики.

В рамках Меморандуму планується проведення спільних інформаційних заходів, реалізація спільних проектів з використання вітрового і сонячного потенціалу для виробництва «зеленої» електроенергії, а також впровадження сучасних технологій з акумуляції електроенергії та розвитку інтелектуальних (Smart grid) мереж.

“Відновлювана енергетика – необхідна Україні”, – такий результат інтерактивного голосування більше 300 делегатів, які брали участь II Енергетичному Конгресі, що відбувся 30 травня в Києві, організатором якого виступила компанія Nobles Fortune, генеральним інформаційним партнером – Українська Вітроенергетична Асоціація.

Представники світового і українського енергетичного співтовариства, провідні експерти ринку, інвестори, представники Єврокомісії і профільних міністерств говорили про реформування ринку електроенергії, можливості збільшення частки відновлюваної енергетики, а також про перспективи подальшого використання нафти і газу.

Проект нової Енергетичної стратегії України до 2035 року “Безпека, енергоефективність, конкурентоспроможність” був в центрі уваги учасників Конгресу. “Затверджено фінальний драфт Нової енергетичної стратегії України до 2035 року, втілення якої відкриває для України своєрідний енергетичний безвіз”, – зазначила Наталія Бойко, заступник міністра енергетики та вугільної промисловості з питань європейської інтеграції, виступ якої відкрило дискусію, присвячену Новій енергостратегії України (НЕС).

Питання, пов’язані з розвитком національного сектора відновлюваної енергетики, обговорювалися в ході сесії «Можливості відновлюваної енергетики. “Зелена генерація”, модератором якої виступив Андрій Конеченков, голова правління УВЕА, віце-президент WWEA.

Автори НЕС України передбачають три етапи її реалізації. На першому етапі (до 2020 року) очікується збільшення частки ВДЕ в кінцевому енергоспоживанні до 11% за рахунок проведення стабільної та прогнозованої політики в області стимулювання розвитку ВДЕ і в сфері залучення інвестицій. На другому етапі планується розвиток розподіленої генерації, зокрема розробка та початок реалізації плану впровадження «розумних» енергетичних мереж (Smart Grids) і створення розгалуженої інфраструктури для розвитку електротранспорту (до 2025 року). Третій етап спрямований на інноваційний розвиток енергетичного сектора і будівництво нової генерації, включаючи введення нових енергооб’єктів для заміщення потужностей, які повинні бути виведені з експлуатації.

Слід зазначити, що багато чого залежить і від політичної волі. У своєму виступі Олексій Рябчин, Голова підкомітету з питань енергозбереження та енергоефективності Комітету ПЕК, ядерної політики та ядерної безпеки ВРУ, проаналізував передвиборчі обіцянки провідних європейських політичних партій. Наприклад, канцлер ФРН, лідер партії ХДС Ангела Меркель заявляє про підтримку будівництва та державне субсидування мереж для вітрових електростанцій на узбережжі Північного і Балтійського морів, а Лейбористська партія Великобританії – про створення одного мільйона робочих місць в секторі “зеленої” енергетики до 2025 року. Подібні програми дають позитивний сигнал інвесторам про те, яким чином буде розвиватися енергетика в найближчі 5 – 10 років.

На думку Володимира Омельченко, директора енергетичних програм Центру Разумкова, одного з авторів проекту Нової енергетичної стратегії (НЕС), існують дві великі проблеми, від вирішення яких залежить успішне широкомасштабне впровадження відновлюваних технологій: створення недорогих систем акумулювання електроенергії для вирішення проблеми маневрування “зеленої” генерацією і поки ще відносно висока собівартість деяких відновлюваних технологій. “Якщо ці дві проблеми будуть вирішені, то можна констатувати, що ері викопного палива настає кінець”, – зробив висновок Володимир Омельченко.

Багато делегатів Конгресу підтримали думку, висловлену Муратом Дураком, генеральним директором, власником компанії ENERMET, почесним Президентом Турецької вітроенергетичної асоціації: «Не можна просто копіювати європейський шлях розвитку ВДЕ, потрібно кращий європейський досвід “перевести на українську мову”, іншими словами потрібно розробити свій підхід на основі європейського”.

Відповідаючи на питання чому вітроенергетика отримала настільки широкий розвиток в Німеччині, Йоахим Фурлендер, генеральний директор FLAIR Holding GmbH, Fuhrlaender GmbH & Co KG підкреслив: «Все дуже просто. Це дешево”.

“Україна має всі можливості, щоб змінити енергетичний вектор розвитку своєї економіки в бік екологічно чистої, безпечної і дешевої енергії”, – переконаний Андрій Конеченков, Голова Правління УВЕА, віце-президент WWEА.

II енергетичний конгрес є найбільш актуальним і впливовим заходом з питань українського ринку традиційної, відновлюваної енергетики та енергоефективності.