Автор: vseo_admin

З 9 по 11 жовтня 2017 року в конгресно-виставковому центрі «Парковий» (Київ) відбувся 9-й Міжнародний форум і виставка зі сталої енергетики SEF- 2017 KYIV.

«Україна сьогодні має величезний потенціал до залучення інвестицій в сонячну, вітрову енергетику, перехід на альтернативні види палива. Є можливість переходу на децентралізоване енергопостачання в містах: питання заміщення газових котелень на альтернативне паливо. Тому сьогодні завдання держави – створити умови для зменшення споживання енергоресурсів і модернізації систем енергопостачання, вже маючи відповідні умови і фінансування», – зазначив міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Геннадій Зубко під час Міжнародного форуму сталої енергетики SEF-2017 KYIV.

В рамках Форуму відбулася секція «Ренесанс українського вітроенергетичного ринку, нові особливості реалізації проектів», на якій обговорювалися питання, пов’язані з основними тенденціями розвитку вітроенергетики в Східній Європі і Україні, можливості роботи іноземних компаній на українському ринку вітроенергетики, а також фінансування вітроенергетичних проектів і пов’язані з цим ризики. Модератором секції виступив Андрій Конеченков, голова правління УВЕА, віце-президент WWEA.

6 жовтня 2017 року Державна інноваційна фінансово-кредитна установа і Громадська Спілка “Українська вітроенергетична асоціація” підписали Меморандум про партнерство та співробітництво. Сторони визначили основні завдання співпраці і мають наміри спрямувати зусилля на ефективне співробітництво щодо розвитку збалансованого енергетичного сектора України та, зокрема, сприяння поширенню практик та досвіду використання відновлюваних джерел енергії (ВДЕ) в електроенергетиці та розвитку національного виробництва відповідного обладнання.

Державна інноваційна фінансово-кредитна установа (ДІФКУ) створена відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2000 року. Засновником ДІФКУ є держава в особі Кабінету Міністрів України. Установа відноситься до сфери управління Міністерства економічного розвитку і торгівлі  України та має декілька регіональних представництв. Метою ДІФКУ є здійснення фінансової підтримки суб’єктів господарювання різних форм власності в рамках державної інноваційної політики. 

Меморандум

29 вересня 2017 року відбулося урочисте відкриття першої черги (41.4 МВт) Новотроїцької ВЕС в Херсонській області, загальна потужність якої складатиме 70 МВт. До кінця року мають запрацювати перші 12 вітротурбін Vestas V-126 одиничною потужністю 3,45 МВт.

Дана подія співпала з X Міжнародним інвестиційним форумом Херсонщини “Таврійські горизонти: співпраця, інвестиції, економічний розвиток”, який проходив у Новій Каховці.  Понад 750 учасників, серед яких були представники потужних вітчизняних та іноземних інвестиційній компаній, урядовці, представники дипломатичного корпусу, міжнародних фінансових та донорських організацій, експерти в сфері економічного розвитку та інвестування, громадські організації та науковці приняли участь у дискусіях з економічного й інвестиційного розвитку Херсонщини.

Концепція цьогорічного заходу була присвячена перспективам розвитку “зеленої економіки” в Україні, а також можливостям, які відкриваються на Херсонщині для втілення “зелених проектів”.

Під чаc Фoруму відбулася секція “Перспективи розвитку виробництва електроенергії в Україні за рахунок відновлюваних джерел”, ініціаторами якої виступили Херсонська обласна державна адміністрація, група компаній Віндкрафт та Українська вітроенергетична асоціація. Після обговорення щодо перспектив розвитку та інвестування проектів з використанням відновлюваних джерел енергії, Карл Стурен, генеральний директор “Віндкрафт Україна”, запросив учасників форуму на урочисте відкриття Новотроїцької ВЕС.

В церемонії відкриття ВЕС приймала участь досить поважна делегація іноземних та українських гостей, до складу якої входили і представники фінансових установ,    від яких сьогодні залежить подальше фінансування вітроенергетичних проектів в Україні, зокрема голова правління ПАТ АБ “Укргазбанк” Кирило Шевченко, старший банкір Департаменту електроенергетики ЄБРР Ольга Єрьоміна. З привітальнім словом до учасників заходу звернулись Наталя Бойко, заступник Міністра Міненерговугілля з питань європейської інтеграції, Голова “НЕК “Укренерго” Всеволод Ковальчук, Голова Держенергоефективності Сергій Савчук, народний депутат України Олексій Рябчин. Єва Сведлінг, Державний Секретарь Міністра з міжнародного розвитку, співробітництва та клімату Швеції, наголосила на важливість вітроенергетичних технологій в боротьбі зі зміною клімату і привітала присутніх з такою важливою подією як відкриття нової вітроелектростанції.

“Півтора роки тому вперше була нагода відвідати ділянку, на якій планувалося будівництво Новотроїцької та Овер’янівської ВЕС загальною потужністю 140 МВт. Тоді, для мене особисто, це вважалося наполеонівськими планами Віндкрафту, так як ділянка знаходиться в 35 км від анексованого Криму. За час, що минув, компанією “Віндкрафт Таврія” було проведено багато роботи і не тільки безпосередньо з  проектування, а й з Оцінки впливу майбутнього проекту на навколишнє середовище. Реалізовуючи свою стратегію тісної співпраці з місцевими громадами, компанією проводилися консультації, відкриті громадські слухання з населенням. І ось, завдяки зваженим та активним діям “Віндкрафт Таврія”, 29 вересня 2017 року відбулося урочисте відкриття першої черги Новотроїцької ВЕС. Це визначна подія для України, ще один крок назустріч енергетичної незалежності країни, досягнення сталого майбутнього”, – зазначив Андрій Конеченков, голова правління УВЕА, віце-президент WWEA.

26 вересня пройшов Другий семінар присвячений питанням короткострокового прогнозування генерації електроенергії, виробленої за рахунок вітру, організований в рамках Проекту з Технічної допомоги “Українсько-Данський енергетичний центр” (UDEC). В роботі семінару прийняли участь представники  UDEC, Данського Енергетичного агентства, Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, ДП НЕК “Укренерго”. Українська вітроенергетична асоціація була представлена компаніями, які вже мають в своєму активі діючі вітроелектростанції.

У своїй презентації д-р Грегор Гібел з Данського Техніологічного університету (DTU) продемонстрував сучасні технології і існуючі механізми прогнозування генерації вітрової електроенергії, зокрема програму Prediktor, розроблену вченими DTU, яка була встановлена на ноутбуках учасників семінару.

“Закон України “Про ринок електричної енергії”, прийнятий у квітні цього року, зобов”язує виробників електроенергії за рахунок ВДЕ нести фінансову відповідальність за небаланс поставленої до мережі електроенергії. На даний час в Україні відсутня система прогнозування генерації електроенергії на об’єктах ВДЕ, тому проведення подібних семінарів є вкрайважливим для забезпечення подальшого розвитку сектору відновлюваної енергетики в країні”, – вважає Андрій Конеченков, голова правління УВЕА, віце-президент WWEA.

Проведення семінарів разом з UDEC, присвячених питанням прогнозування виробництва електроенергії за рахунок вітру,  ініційовано УВЕА. Перший семінар з питань прогнозування виробітку електроенергії на ВЕС в рамках Проекту з Технічної допомоги “Українсько-Данський енергетичний центр” пройшов в Києві 5 липня 2017 року. 

Перспективи розвитку вітроенергетичного сектору України для промислових ВЕС і ВЕУ малої потужності для домашніх господарств були представлені 22 вересня 2017 року ГС “Українська вітроенергетична асоціація” керівництву ВАТ Акціонерний банк “Укргазбанк”, на Виробничій нараді банку за участю представників його регіональних офісів, в ході якої були обговорені тенденції розвитку сектора відновлюваної енергетики в Україні та світі.

Ставши першим еко-банком України, “Укргазбанк” з 2015 року надає фінансування проектам в галузі відновлюваної енергетики. У грудні 2016 року банк оголосив про початок фінансування проекту будівництва Новотроїцької ВЕС потужністю 70 МВт, що реалізується компанією “Віндкрафт Таврія” в Херсонській області. Другим вітроенергетичним проектом, який отримав фінансування від “Укргазбанк”, стала Причорноморська ВЕС в Миколаївській області, що належить УК “Вітряні парки України”.

26 квітня 2017 був підписаний Меморандум про партнерство та співробітництво між Української вітроенергетичної асоціацією і ВАТ Акціонерним банком “Укргазбанк”. Головним завданням взаємодії між сторонами є співпраця і координація дій, спрямованих на розвиток енергоефективності і “зеленої” електрогенерації в Україні.

У своєму виступі на Виробничій нараді банку генеральний директор групи компаній “Віндкрафт Україна” Карл Стурен поділився успішним досвідом роботи компанії на ринку вітроенергетики і розповів про будівництво Новотроїцької ВЕС, офіційне відкриття першої черги якої відбудеться 29 вересня 2017 року. Після введення експлуатацію останньої черги Новотроїцька ВЕС увійде в трійку найбільших об’єктів, що генерують електроенергію за рахунок відновлюваних джерел енергії в Україні.

Виступаючи на нараді голова Держенергоефективності Сергій Савчук зазначив, що “Фінансування “зелених” проектів українськими банками – подвійна інвестиція як в енергонезалежність, так і в економіку країни».

“Успішний розвиток вітроенергетики безпосередньо залежить від існуючого в країні інвестиційного клімату. “Укргазбанк” по праву можна назвати “Першим екологічним банком в Україні”. Необхідно відзначити, що на сьогоднішній день ВАТ АБ “Укргазбанк” – єдиний з українських банків, що надає фінансування промисловим вітростанція. УВЕА розраховує на подальшу плідну співпрацю з банком щодо надання фінансової підтримки новим вітроенергетичним проектам в Україні”, – підкреслив Андрій Конеченков, голова правління УВЕА.

Презентація

18 серпня 2017 року на своєму засіданні Кабінет міністрів України схвалив проект Енергетичної стратегії України на період до 2035 року “Безпека, енергоефективність, конкурентоспроможність”, таким чином визначивши стратегічні орієнтири розвитку паливно-енергетичного комплексу України на період до 2035 року. В рамках реалізації Енергостатегіі України до 2035 року (НЕС) планується знизити енергоємність економіки в два рази до 2030 року і збільшити виробництво як традиційних, так і відновлюваних джерел енергії.

Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман назвав затвердження енергетичної стратегії України до 2035 року історичним днем. “Згідно з новою стратегією, нова структура потреб в енергетиці виглядає так: атомна енергія до 2035 року буде давати 50% електроенергії країни, відновлювані джерела – 25%, гідроенергетика – 13%, а решта буде покриватися за рахунок теплових електростанцій”, – зазначив прем’єр.

Передбачено три етапи імплементації стратегії.

ЕТАП 1-й. Реформування енергетичного сектору (до 2020 року)

У зазначений термін передбачається завершення імплементації Третього енергетичного пакета, та інституційної інтеграції України до ENTSO-G, а також виконання більшої частини заходів з інтеграції ОЕС України до енергосистеми ENTSO-E. Реформування енергетичних компаній відповідно до зобов’язань України у межах Договору про заснування Енергетичного Співтовариства, збільшення видобутку газу, зниження енергоємності ВВП та подальший розвиток ВДЕ – ось ключові завдання реалізації НЕС на цьому етапі.

На першому етапі очікується досягнути радикального прогресу у сфері ВДЕ через збільшення їх частки у кінцевому споживанні до 11% (8% від ЗППЕ) за рахунок проведення стабільної та прогнозованої політики у сфері стимулювання розвитку ВДЕ та у сфері залучення інвестицій.

ЕТАП 2-й. Оптимізація та інноваційний розвиток енергетичної інфраструктури (до 2025 року)

Другий етап впровадження енергетичної стратегії буде орієнтований на роботу в умовах нового ринкового середовища та фактичної інтеграції Об’єднаної енергетичної системи (ОЕС) України з енергосистемою Європи, що суттєво вплине на обґрунтування вибору об’єктів для реконструкції або нового будівництва в енергетичній сфері та на підвищення енергоефективності.

На другому етапі передбачається збільшення використання ВДЕ до 25% від обсягів ЗППЕ України (ЗППЕ – загальне первинне постачання енергії, що розраховується як сума виробництва (видобутку), імпорту, експорту, міжнародного бункерування суден та зміни запасів енергоресурсів у країні)

ЕТАП 3-й. Забезпечення сталого розвитку (до 2035 року)

Третій етап НЕС спрямований на інноваційний розвиток енергетичного сектору й будівництво нової генерації. Інвестиції у нові потужності генерації для заміщення потужностей, що мають бути виведені з експлуатації. Вибір типу генерації залежатиме від прогнозної цінової кон’юнктури на паливо й інтенсивності розвитку кожного типу генерацій, що сприятиме підвищенню рівня конкуренції між ними; від впровадження смарт-технологій для вирівнювання піків споживання.

Структура ЗППЕ України, млн т н.е.

Найменування джерел первинного постачання енергії	2015 (факт)	2020 (прогноз)	2025 (прогноз)	2030 (прогноз)	2035 (прогноз)
Сонячна та вітрова енергія	0,1	1	2	5	10

Структура ЗППЕ України, %

Найменування джерел первинного постачання енергії	2015  (факт)	2020 (прогноз)	2025 (прогноз)	2030 (прогноз)	2035 (прогноз)
Сонячна та вітрова енергія	0,1	1,2	2,4	5,5	10,4

Ключові показники ефективності НЕС у часі

Опис ключового показника ефективності	Тип	2015	2020	2025	2030	2035
Частка ВДЕ, включно з гідрогенеруючими потужностями та термальною енергією) у ЗППЕ, %	мета	4%	8%	12%	17%	25%
Частка ВДЕ, включно з гідрогенеруючими потужностями та термальною енергією) у генерації електроенергії, %	мета	5%	7%	10%	>13%	>25%

1-3 серпня 2017 року в Запорізькій області пройшли громадські слухання в рамках Оцінки впливу на навколишнє природне та соціальне середовище (ОВНСС) проектів Приморської ВЕС та Приморської ВЕС-2, які сьогодні реалізує компанія ДТЕК ВДЕ. Місцеві громади підтримали проекти будівництва та експлуатації вітроелектростанцій.

1 і 2 серпня пройшли зустрічі з громадами Борисівської сільської та Приморської міської рад, на території яких планується побудувати Приморську ВЕС встановленою потужністю 100 МВт. Приморська ВЕС-2, проектною потужністю також 100 МВт, розташована в межах Ботієвської об’єднаної громади, де слухання пройшли 3 серпня. Всього в рамках проекту передбачається встановлення 52 ВЕУ одиничною потужністю 3,8 МВт виробництва компанії General Electric.

Компанія ДТЕК ВДЕ має намір ввести в експлуатацію обидві вітроелектростанції до 2020 року. Згідно з проектом вітротурбіни будуть розміщені в захисних лісосмугах і не перешкоджають проведенню сільськогосподарської діяльності. Результати ОВНСС показали, що будівництво ВЕС не матиме негативного впливу на навколишнє природне і соціальне середовище. Завдяки роботі вітроелектростанцій, викиди СО₂ в атмосферу будуть зменшені на 600-700 тисяч тонн щорічно. Будівництво ВЕС буде проводитися строго відповідно до законодавчих норм України.

Створення нових ВЕС в Запорізькій області – це великий інвестиційний проект, який дозволить збільшити податкові відрахування і створити нові робочі місця в регіоні. Сумарна вартість проектів – близько 300 млн євро.

 «Проект Приморської ВЕС повинен був стартувати ще в 2014 році, але у зв’язку з гострою економічною і політичною кризою, який призвів до відтоку інвестицій з країни, проект було відкладено. Відновлення будівництва говорить про відновлення довіри міжнародних банків і поліпшення інвестиційного клімату, – прокоментував директор Приморської вітроелектростанції Юрій Жабський. – Це позитивний результат скоординованих дій регіональних органів влади, інвесторів, бізнесу і територіальних громад».

Голова Української вітроенергетичної асоціації, віце-президент Всесвітньої вітроенергетичної асоціації Андрій Конеченков, який брав участь в громадських слуханнях, зазначив: «Використання місцевих відновлюваних енергоресурсів дозволить не тільки виконати зобов’язання, взяті Україною перед міжнародною спільнотою щодо скорочення викидів парникових газів в атмосферу і збільшення частки ВДЕ в енергобалансі країни, але й залучить інвестиції в цей регіон, що, в свою чергу, покращить  економічний стан місцевих громад”.

27 липня 2017 року відбулося перше засідання робочої групи “Нові підходи до стимулювання виробництва енергії з відновлюваних джерел” у Комітеті Верховної Ради України з питань ПЕК, ядерної політики та ядерної безпеки.

У засіданні взяли участь народні депутати України, представники ЄБРР, Секретаріату Енергетичного Співтовариства, проекту USAID, Міністерства енергетики та вугільної промисловості, НКРЕКП, Держенергоефективності, ДП “Енергоринок”, профільних енергетичних асоціацій – УВЕА та БАУ, експерти та науковці.

В своєму виступі Олександр Домбровський, Перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки зазначив: “Ми повинні створювати кращі умови для розвитку «зеленої» енергетики. Одразу хочу зауважити, що ніхто не буде змінювати існуючі правила для інвесторів “заднім” числом. Проте сьогодні світ змінюється: розвиваються нові технології, зменшується собівартість виробництва енергії, з’являються нові завдання. Тому й ми повинні шукати ефективні підходи до розвитку відновлюваної енергетики в Україні. Ми повинні знайти нові моделі, підходи та механізми до стимулювання розвитку відновлюваної енергетики, які дозволять нам не лише подолати відставання від світових тенденцій, але й почати переганяти інші країни світу”.

В результаті роботи Робочої групи планується  розробити законопроект, який буде впроваджувати найкращі моделі, підходи та механізми стимулювання розвитку відновлюваної енергетики в Україні.

Одним з стратегічних питань в галузі “зеленої” енергетики в Європейському Союзі є перехід від системи “зелених” тарифів до аукціонів. Виробники електричної енергії за рахунок відновлюваних джерел енергії тепер мають конкурувати з енергетикою на викопному паливі. “Але треба врахувати, що програми підтримки ВДЕ в багатьох країнах ЄС почали діяти набагато раніше, ніж в Україні, – зазначив Андрій Конеченков, голова правління УВЕА, віце-президент WWEA. – Більш того, прийняті нещодавно закони “Про ринок електричної енергегії” та “Про оцінку впливу на довкілля” ще не запрацювали і потребують прийняття багатьох підзаконних актів та інших законодавчих документів. Передчасний перехід на аукціони  може негативно вплинути на інвестиційний клімат в нашій країні, де сектор “зеленої” енергетики знаходится, на відміну країн ЄС, в початковому стані розвитку”.

Позитивним у створенні робочої групи є те, що процесс прийняття рішень проходитиме відкрито, з залученням профільних державних установ і громадських асоціацій, які представлюять учасників ринку “зеленої” енергетики.

 

Аудіо виступ Олександра Домбровського, Першого заступника голови Комітету ВРУ з питань ПЕК, ядерної політики та ядерної безпеки можна послухати за посиланням:

https://www.facebook.com/DombrovskijOleksandr/?hc_ref=ARSIH7DyAX3iSkh69Frkmo6c7rwoO0W3ACik6-2P4FmV6L0o25Kagf4SOCWgdT1_00o

 

21 липня 2017 року на засіданні Громадської ради при Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, відбулися громадські слухання щодо впровадження “зеленого” тарифу та єдиної системи обліку для гібридних/комбінованих енергосистем з використанням відновлюваних джерел енергії для приватних домогосподарств. Ініціатором громадських слухань виступила Громадська спілка “Українська вітроенергетична асоціація” (УВЕА).

 

В своїх презентаціях Андрій Конеченков , член Громадської Ради при НКРЕКП, голова правління УВЕА, Микола Савчук, член правління УВЕА та Ярослав Петров, радник Юридичної компанії “Астерс”, член УВЕА, представили технічне та юридичне бачення впровадження єдиного “зеленого тарифу для комбінованих енергосистем вітер-сонце, а саме:

• Отримання загальної (однієї) величини «зеленого» тарифу для домогосподарств, в яких встановлена сонячна та вітрова система загальною потужністю до 30 кВт включно.
• Введення одного сектору обліку для домогосподарств, в яких встановлена сонячна та вітрова система загальною потужністю до 30 кВт включно при передачі електроенергії в мережу.
• Спрощення процедури оформлення дозволу на приєднання до енергомережі для домогосподарств, в яких встановлена сонячна та вітрова система загальною потужністю до 30 кВт включно при передачі електроенергії в мережу.

 

Присутні члени ГР при НКРЕКП одноголосно підтримали пропозицію ГО “Українська вітроенергетична асоціація” щодо запровадження єдиного “зеленого” тарифу для комбінованих систем сонце-вітер та вирішили звернутися до Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України щодо підготовки відповідних законодавчих документів про внесення змін до  Закону України «Про альтернативні джерела енергії»:

• До Статті 1 додати визначення “Комбінована система приватних господарств – комбінована електрична система, призначена для виробництва електричної енергії шляхом перетворення кінетичної енергії вітру та сонячного випромінювання в електричну енергію“.
• До Статті 9¹ додати абзац: «Зелений» тариф для приватних домогосподарств, які виробляють електричну енергію за допомогою комбінованих систем, встановлюється на рівні роздрібного тарифу для споживачів другого класу напруги на січень 2009 року, помноженого на коефіцієнт “зеленого” тарифу для електричної енергії, виробленої з комбінованих систем, для приватних домогосподарств.
• Опрацювати питання щодо величини єдиного коефіцієнту «зеленого» тарифу для комбінованих систем сонце-вітер з урахуванням пропозицій учасників ринку.

Презентация

 

Закон України «Про оцінку впливу на довкілля», доопрацьований Верховною Радою з урахуванням пропозицій глави держави, був підписаний Президентом України 14 червня 2017 року.

Закон встановлює правові та організаційні засади здійснення оцінки впливу на навколишнє середовище і забезпечує виконання Україною міжнародних зобов’язань у рамках Конвенції про оцінку впливу на навколишнє середовище в транскордонному контексті та Конвенції про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються навколишнього середовища.

Документом чітко визначена сфера застосування оцінки впливу на навколишнє середовище. Зокрема згідно зі ст. 3 проведення оцінки впливу на навколишнє середовище є обов’язковим для таких об’єктів як «вітрові парки, вітрові електростанції, які мають дві і більше турбіни або висота яких становить 50 метрів і більше; лінії електропередачі (повітряні і кабельні) напругою 110 кВ і більше та підстанції напругою 330 кВ і більше».

Без проведення оцінки впливу на навколишнє середовище і отримання рішення про проведення запланованої діяльності починати плановану діяльність забороняється.

В цілому процедура оцінки впливу на довкілля відповідно до Закону виглядає наступним чином:

1. На початковому етапі реалізації проекту девелопер / інвестор подає Повідомлення про плановану діяльності в уповноважений центральний орган з метою отримання його висновку щодо оцінки впливу на навколишнє середовище.

Повідомлення про плановану діяльність вноситься уповноваженим територіальним органом / уповноваженим центральним органом до Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля протягом трьох робочих днів з дня надходження.

2. Суб’єкт господарювання подає Звіт з оцінки впливу на довкілля і оголошення про початок громадського обговорення звіту з ОВНС в письмовій формі на паперових носіях та в електронному вигляді, а також визначену суб’єктом господарювання іншу додаткову інформацію, необхідну для розгляду звіту, за місцем провадження планованої діяльності уповноваженому територіальному органу / уповноваженому центральному органу. Протягом трьох робочих днів з дня отримання уповноважений територіальний орган / уповноважений центральний орган вносить звіт з оцінки впливу на довкілля до Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля.

3. Громадське обговорення планованої діяльності після подання звіту з ОВНС починається з дня офіційної публікації Оголошення про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля та забезпечення доступу до звіту з оцінки впливу на довкілля для ознайомлення територіальною громадою і триває не менше 25 робочих днів і не більше 35 робочих днів.

Уповноважений територіальний орган / уповноважений центральний орган забезпечує підготовку Звіту про громадське обговорення.

4. Уповноважений територіальний орган / уповноважений центральний орган надає Висновок з оцінки впливу на довкілля. Такий висновок по ОВНС враховується при ухваленні рішення про проведення запланованої діяльності і може бути підставою для відмови у видачі рішення про проведення запланованої діяльності. Висновок з оцінки впливу на довкілля надається суб’єкту господарювання безкоштовно протягом 25 робочих днів з дня завершення громадського обговорення. До висновку з оцінки впливу на довкілля додається звіт про громадське обговорення.

Висновок з оцінки впливу на довкілля втрачає силу через п’ять років у разі, якщо не було прийнято рішення про проведення запланованої діяльності. Якщо до отримання рішення про проведення запланованої діяльності внесені зміни до проектної документації або зміни в законодавство, які вимагають зміни екологічних умов, визначених у висновку з оцінки впливу на довкілля, оцінка впливу на довкілля здійснюється повторно.

Законом передбачена можливість створення експертних комісій по оцінці впливу на довкілля уповноваженим центральним органом та уповноваженим територіальним органом. Члени таких експертних комісій призначаються строком на три роки.

5. Звіт з оцінки впливу на довкілля, звіт про громадське обговорення та висновок з оцінки впливу на довкілля подаються суб’єктом господарювання для отримання рішення органу державної влади або органу місцевого самоврядування про провадження планованої діяльності, яке є підставою для початку провадження цієї діяльності, встановлює (затверджує) параметри та умови провадження планованої діяльності.

6. Підприємство здійснює післяпроектний моніторинг якщо це передбачено Висновком з оцінки впливу на довкілля.

Законом передбачена відповідальність за порушення законодавства з оцінки впливу на довкілля, а також тимчасову заборону (зупинення) та припинення діяльності підприємств у разі порушення ними законодавства.

Закон вступає в силу з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію після закінчення шести місяців з дня набрання ним чинності. Дія Закону не поширюється на суб’єктів господарювання, які отримали рішення про проведення запланованої діяльності до його вступу в силу.

УВЕА звернулася з проханням прокоментувати Закон України «Про оцінку впливу на довкілля» Андрія Скрипника, заступника директора Науково-виробничого підприємства «Екозахист», провідної в Україні консалтингової та інжинірингової компанії, що надає професійні послуги вітчизняним та іноземним інвесторам при реалізації проектів в галузі відновлюваної енергетики з питань, що стосуються проведення оцінки впливу на навколишнє і соціальне середовище, техніки безпеки і санітарно-гігієнічних аспектів діяльності.

Що змінює закон з Оцінки впливу на довкілля (ОВД)? Які основні відмінності нового Закону від чинного сьогодні законодавства, включаючи Державні будівельні норми (ДБН)?

Чи зіткнеться сьогодні девелопер з певними бар’єрами в зв’язку з прийняттям нового Закону?

А.Скрипник: З моєї точки зору прийнятий Закон загальмує всі інвестиційні процеси, і якщо говорити про девелоперів будь-яких об’єктів (в законі наведено перелік об’єктів на більш ніж 2-х сторінках) – від бензозаправок до АЕС, то вони зіткнуться з бюрократичною процедурою оформлення дозволу на будівництво об’єктів складнішою, ніж це було раніше. Під цей закон сьогодні немає жодного нормативного акту. Закон підписаний президентом України, але не розроблений жоден нормативний документ вторинного законодавства – немає ні Постанов Кабінету Міністрів України, ні жодного наказу Міністерства екології та природних ресурсів України (Мінприроди), що регламентує форму документів, процедурні аспекти. Новий Закон передбачає процедуру проведення ОВД, так само як раніше ДБН передбачав процедуру проведення ОВНС, але, як я вже сказав, сьогодні немає жодного підзаконного документу.

Наприклад, в Законі написано, що суб’єкт господарської діяльності інформує уповноважений орган про намір здійснювати плановану діяльність шляхом подачі повідомлення про плановану діяльність в уповноважений орган. Уповноважений орган – це орган Мінприроди та департаменти з екології Облдержадміністрацій. У Мінприроди сьогодні немає своїх територіальних відділень, і тому Мінприроди не регулює діяльність чиновників департаментів обласних адміністрацій. Це означає, що кожен департамент з екології при кожній Облдержадміністрації матиме право самостійно визначати форму заяви, терміни подання та розгляду, публікації на сайті тощо.

У нас є всього півроку до вступу процедури проведення ОВД в силу. Чи встигнуть уповноважені органи розробити необхідні законодавчі документи, щоб Закон запрацював?

А.Скрипник: Ні. Сьогодні поки немає розуміння, хто взагалі буде розробляти ці документи: Мінприроди, Держпродспоживслужба (Державна служба з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів), Мінрегіонбуд (Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України) або інші центральні органи виконавчої влади (ЦОВВ). Сьогодні всі переводять стрілки один на одного. Чому? Тому, що цей Закон в першу чергу стосується будівельників, а будівельники були проти цього Закону, оскільки з 2011 року все чітко було зарегульовано, в країні відбувався будівельний бум. Зараз проводити громадські слухання на незрозумілих етапах інвестиційного процесу з незрозумілих процедур досить буде складно суб’єктам господарювання, що інвестують в Україну. У нас під маскою Євроінтеграції копіюються європейські вимоги без розуміння, як вони будуть виконуватися. Спочатку треба розробити алгоритм процесу, покрокові інструкції, форми, шаблони, бланки, приклади необхідних документів, в експериментальному режимі відпрацювати хоча б на одному будівельному об’єкті, а потім приймати Закон.

За півроку інвестор повинен буде представити банку звіт з ОВД, розроблений за новими правилами. Що потрібно буде відобразити в цьому документі з урахуванням нового Закону?

А.Скрипник: Незрозуміло з чого починати. Сьогодні є конфлікт інтересів Міприроди і Мінрегіонбуду. Будівельники розробили ДБН, свої постанови і свої накази, які чітко регулюють структуру проектування і будівельної експертизи. А екологи придумали «адоптований європейський» закон, який не передбачає жодного чіткого і детального алгоритму для девелоперів. Наведу ще один приклад. В законі є термін «остаточне рішення», але немає його чіткого визначення. Даний термін можна трактувати і як Висновок Державної екологічної експертизи, і як Дозвіл на початок будівельних робіт, або як Сертифікат відповідності збудованого об’єкту до проектних показників. Банк буде шукати документ дозвільного характеру, який іменується “Остаточним рішенням”. Це розпливчасте поняття, яка сьогодні не інтегровано ні в один нормативно-правовий акт в Україні. І ось ця процедура буде близько двох років узгоджуватися і структуруватися. За ці два роки утвориться діра в правовому полі.

А банки зможуть продовжувати працювати, посилаючись на чинні сьогодні ДБН або будуть керуватися новим Законом?

А.Скрипник: Якби я був менеджером банку, я б ставив питання Центральному органу виконавчої влади, який уповноважений відповідати за охорону навколишнього середовища – Мінприроді та Держекоекспертизі та отримувати роз’яснення. Банкіри можуть звертатися до Комітету ВРУ з екології, який дивився цей Закон, двічі його коригував й писав до нього зауваження. Але подібна процедура також року на два затягнеться.

Хто все ж був ініціатором прийнятого Закону, який сьогодні ставить в глухий кут весь будівельний ринок?

А.Скрипник: Україна в рамках Угоди про асоціацію з ЄС повинна була прийняти подібний закон. І це вірно. Це необхідна дія. Але в першу чергу потрібно було розробити відповідний алгоритм, щоб закон працював в нашій країні, а потім його приймати. Через півроку вступають в силу положення Закону. Відповідно втрачає силу Закон «Про державну екологічну експертизу», ДБН А.2.2-1-2003 «Склад і зміст матеріалів оцінки впливу на навколишнє середовище (ОВНС) при проектуванні і будівництві підприємств, будівель і споруд». Мінрегіон захоче прийняти свої будівельні норми, а Мінприроди свої правові акти. Але досвід показує, що прийняття лише одного наказу Мінприроди займає близько одного року з юстируванням його і узгодженням з ЦОВВ. Тому я очікую паузу на два роки щодо реалізації нових правил ОВНС.