Автор: vseo_admin

Щорічно в день святкування Всесвітнього Дня вітру УВЕА проводить заходи, присвячені питанням розвитку глобальної і національної вітроенергетичної промисловості. Всесвітній День вітру 2016 року – особливий, тому що світова громадськість відзначала його 10 річницю.

15 червня у режимі телемосту Мінськ, Білорусь, – Київ, Україна, відбувся експертно-аналітичний круглий стіл «Вітроенергетика – ключовий інструмент у боротьбі з глобальною зміною клімату». Під час Круглого Столу, в якому з української сторони, брали участь керівники провідних вітроенергетичних компаній України, в активах яких побудовані вітроенергетичні потужності, що  успішно генерують «зелену» електроенергію, говорилося про необхідність і можливість розвитку вітроенергетичних технологій як в Україні, так і в Білорусі.

Юрій Жабський, заступник директора «Вінд Пауер», один з піонерів розвитку вітроенергетики в Україні (з 1996 року): «У даний час я можу сказати, що в моєму активі два вітропарка. Один з цих вітропарків – Новоазовська ВЕС. Коли він досяг потужності 25 МВт, то був найбільшим у Східній Європі. У ньому працювало 230 маленьких вітроагрегатів, і за встановленою потужністю він був найбільшим у Східній Європі. Це говорить про те, що Україна була піонером розвитку цієї теми в Східній Європі. Сьогодні в моєму активі є друга вітрова електростанція – це Ботієвська ВЕС потужністю 200 МВт. Це один з найсучасніших об’єктів не тільки в Україні, а й, напевно, в Європі сьогодні. І він вже входить в п’ятірку найбільших вітропарків Східної Європи».

«Чи варто це розвивати (ред. вітроенергетику)? Безумовно, варто розвивати всюди. В тому числі, і в Білорусі. Йти від залежності від вуглеводнів, я думаю, це завдання кожної держави».

Генеральний директор компанії «Віндкрафт Україна» Карл Стурен: «Було поставлено питання: «Чому ми займаємося вітроенергетикою і чому нам це подобається?». По-перше, я вважаю, що завжди дуже приємно займатися тим бізнесом, яким можна пишатися. Вітроенергетика – це дуже правильно з точки розвитку нашої планети, це правильний сектор. Це бізнес, яким можна хвалитися і пишатися, а коли ще законодавство, як в Україні, сприяє його розвитку, то цей бізнес стає і прибутковим».

«У Білорусі зрозуміло, що газ – це хімпром, нафта – це деякі сектори: транспортний сектор, а електроенергію і тепло виробляти з газу і нафти – це абсолютно неправильно і нераціонально. Тому, я вважаю, що газ має своє виняткове споживання, нафта – точно так само, електроенергію потрібно виробляти з тих джерел, які нам Бог дав: з вітру, сонця, води, біомаси, … інші енергоресурси потрібно використовувати за призначенням».

Андрій Сергієнко, заступник генерального директора Керуючої компанії «Вітряні парки України»: «За 6 років нам вдалося реалізувати ряд проектів з будівництва ВЕС, в тому числі, і в Криму. Основна стратегія компанії була орієнтована на Крим, Схід і Південь України – Миколаївську область. Конфлікт, який почався в 2014 році – це одна з проблем, яка існує донині, впливає на розвиток і інвестиційний клімат і в цілому на все, що відбувається у вітроенергетичному секторі».

«Нашої стратегією було не тільки розвиток генерації, але і розвиток виробничої бази: ми виробляємо і сертифікуємо вітротурбіни тут в Україні, і раді, що країни пострадянського простору йдуть в цьому ж напрямку. У Казахстані наша компанія реалізувала перший великий вітроенергетичний проект потужністю 45 МВт. Вітростанція успішно функціонує, ми її обслуговуємо. Немає причин, чому не можна цього зробити і в Білорусі».

Микола Савчук, перший заступник голови правління УВЕА по малій вітроенергетиці, генеральний директор «Греса Групп»: «У нас існують виробники малих вітрогенераторів. З упевненістю скажу, що одні з найкращих в Європі, і одні з найбільших, що працюють на малих вітрах. Вітрах, які присутні на всій території Білорусі.

Максим Елісавенко, менеджер з продажу, Нові ринки, Східна Європа, Siemens Wind Power: «На даний момент ми маємо більше 36 ГВт вітроенергетичних потужностей, встановлених по всьому світу. Буквально недавно було прийнято рішення виходити на вітроенергетичний ринок України, і ми дуже активно співпрацюємо з усіма гравцями ринку. Ми будемо раді розглянути конкретні проекти і пропозиції ».

Денис Коваленко, консультант проекту «Усунення бар’єрів для розвитку вітроенергетики в Республіці Білорусь»: «На жаль, вітроенергетика в Білорусі не так розвинена, як в Україні, і на сьогоднішній день знаходиться в досить зародковому стані. Ми маємо декілька десятків вітроенергетичних установок загальною потужністю трохи більше 40 МВт. Проте, плани, поставлені урядом щодо розвитку ветроенергетики в республіці Білорусь, досить хороші».

«Головне на сьогоднішній день – показати, що це (ред. вітроенергетика) – використання вітроенергетичного ресурсу, який знаходиться на території Білорусі, і його не потрібно імпортувати з-за кордону. Це екологічно чистий ресурс, здатний дати електроенергію нашим людям».

Марина Білоус, керівник проекту «Усунення бар’єрів для розвитку вітроенергетики в Республіці Білорусь»: «Як і Україна, республіка Білорусь стикається з технічними проблемами: це модернізація всієї енергосистеми країни, вона має ще певну спадщину, що залишилася від Радянського Союзу. Але ми плануємо в черговий раз звернутися до нашого законодавства з тим, щоб максимально полегшити діяльність зацікавлених в цьому інвесторів і девелоперів вітроенергетичних проектів ».

Модератором з української сторони був Сергій Сапегін, директор НТЦ «Психея». Модератором з білоруської сторони виступив Андрій Конеченков, голова правління УВЕА, віце-президент Всесвітньої вітроенергетичної асоціації.

Організаторами телемосту виступили:

Українська вітроенергетична асоціація (УВЕА),

Науково-технічний центр «Психея»,

  “Зеленая Сеть” (Білорусь)”,

Проект міжнародної технічної допомоги «Усунення бар’єрів для розвитку вітроенергетики в Республіці Білорусь»
(Мінприроди / ПРООН-ГЕФ).

Більш детальна інформація представлена на сайті:

Інформація про захід, представлена в білоруських мас-медіа:

Проект встретил Всемирный День Ветра проведением международного семинара
http://www.windpower.by/ru/news/520.html

Перспективы развития «зелёной» энергетики обсуждают эксперты из Беларуси и Украины
http://ont.by/news/our_news/perspektivi-razvitiya-zelyonoj-energetiki-obsyzhdayut-eksperti-iz-belarysi

http://so-l.ru/news/show/perspektivi_razvitiya_zelenoy_energetiki_obsuzhdayu

Ці Беларусь стала больш актыўна выкарыстоўваюць ветравую энергію? / Аб’ектыў
https://www.youtube.com/watch?v=HGyU1JS6GXA 

Телемост Киев-Минск:  «Ветроэнергетика – ключевой инструмент  в борьбе с глобальным изменением климата»

http://oilreview.kiev.ua/2016/06/10/telemost-kiev-minsk-vetroenergetika-klyuchevoj-instrument-v-borbe-s-globalnym-izmeneniem-klimata/

 

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), своїм рішенням, прийнятим на засіданні Коміссіі 2 червня 2016 року, що пройшло у формі відкритого слухання, зобов’язала ДП “ЕНЕРГОРИНОК” внести зміни в уже укладені договори купівлі-продажу електричної енергії між ДП “ЕНЕРГОРИНОК” та суб’єктами господарювання, що виробляють електричну енергію з використанням альтернативних джерел енергії, та в подальшому укладати вказані договори із зазначенням терміну їх дії до 01 січня 2030 року та неухильно дотримуватись вимог “Умов та Правил здійснення підприємницької діяльності з оптового постачання електричної енергії”.
Раніше договір на купівлю-продаж електроенергії між ДП «Енергоринок» та виробниками енергії за рахунок ВДЕ, укладали тільки на один рік (з щорічним поновленням), що не відповідало міжнародній практиці. Таким чином, НКРЕКП вирішила проблему, що виникала при отриманні фінансування для проектів з використанням ВДЕ. Не дивлячись на законодавчі гарантії щодо терміну дії «зеленого» тарифу до 2030 року, міжнародні фінансові інституції не вважали річний термін укладення договору достатнім для гарантування стабільного продажу електроенргіі.

Сьогодні, 1 червня 2016 року, опублікувана щорічний огляд стану глобального сектору відновлюваної енергетики, підготовлений організацією REN21. Звіт «Renewables 2016 Global Status Report», присвячений стану ВДЕ в 2015 році і прогнозам подальшого розвитку, переконливо продемонстрував, сучасну  міцну позицію ВДЕ у світі в якості конкурентних, основних джерел енергії в багатьох країнах по всьому світу.

2015 рік був рекордним з точки зору введення нових потужностей відновлюваної енергетики – близько 147 ГВт. Триває зростання частки ВДЕ в таких секторах як теплоенергетика та транспорт. Завдяки нарощуванню потужностей розподіленої генерації за рахунок ВДЕ, скорочується розрив між тими хто має і не має доступ до енергії.

Ці результати були обумовлені декількома факторами. По-перше, на багатьох енергетичних ринках світу ВДЕ вже стали конкурентоспроможними до викопного палива.

По-друге, уряди продовжують відігравати ключову роль в стимулюванні зростання відновлюваних джерел енергії, зокрема вітрової та сонячної. Станом на початок 2016 року, в 173 країнах світу були встановлені цілі щодо використання ВДЕ та 146 країн проводили політику, спрямовану на підтримку відновлюваної енергетики. Багато міст, громад і компаній приєдналися до швидко зростаючого світового руху “100% за рахунок ВДЕ”, що грає життєво важливу роль в просуванні глобального переходу до «зеленої» енергії.

До інших чинників, що сприяють зростанню ВДЕ в світі, можна віднести поліпшення умов фінансування і питання, пов’язані з енергетичною безпекою та охороною навколишнього середовища, а також зростаючий в країнах, що розвиваються,  попит на сучасні енергетичні послуги.

Крістін Лінс, виконавчий секретар REN21: «Що дійсно чудово, так це те, що рекордні результати в розвитку ВДЕ були досягнуті в той час, коли ціни на викопні види палива знаходилися на історично низькому рівні. Крім того, ВДЕ залишаються в дуже невигідному становищі (у порівнянні з викопним паливом) з точки зору державних субсидій. За кожен долар, витрачений на збільшення використання відновлюваних джерел енергії, майже чотири долари були витрачені на те, щоб зберегти нашу залежність від викопних видів палива».

2015 рік став рекордним для в світовій відновлюваної енергетики не ліше з точки зору введення в експлуатацію нових потужностей, але і щодо інвестицій у відновлювану генерацію і відновлювані види палива, які досягли позначки в 286 млрд доларів США. Якщо ж врахувати інвестиції у сектор великої гідроенергетики (ГЕС потужністю понад 50 МВт), в сектор опалення та охолодження, загальна сума інвестицій зросте суттєво.

З ростом інвестицій істотно поліпшуються технології ВДЕ, скорочується їх собівартість, з’являються нові робочі місця. На сьогоднішній день в світовому секторі відновлюваної енергетики працює 8.1 млн чоловік. Відновлювана енергетична промисловість демонструє стабільне зростання робочих місць на тлі депресивного ринку праці в інших секторах світової енергетики.

У звіті REN21 представлені тенденції, які спостерігалися в галузі протягом 2015 року та на початку 2016 року. І хоча загальні тенденції були позитивними, документ також визначає ряд проблем, які ще належить вирішити, якщо уряди країн світу хочуть виконати свої зобов’язання щодо глобального переходу від викопних видів палива.

До цих проблем, в першу чергу, відноситься ефективна інтеграція ВДЕ в енергомережу, вирішення питань політичної нестабільності, регуляторних бар’єрів і фінансових обмежень.

Артурос Зервос, голова REN21: “Поїзд ВДЕ прискорює свій рух, але рухається він
«по рейках» інфраструктури 20-го століття – системи, заснованої на застарілому мисленні, з енергогенерацією за рахунок викопного палива і ядерної енергетики. Для того, щоб прискорити перехід до більш здорового, більш безпечного і екологічно чистого майбутнього, нам потрібно побудувати нову енергосистему – еквівалент високошвидкісної залізничної мережі, тобто більш розумну, більш гнучку систему, яка максимізує використання відновлюваних енергоресурсів, і пристосована до децентралізованої генерації “.

З повним текстом Renewables 2016 Global Status Report можна познайомитися на: www.ren21.net/gsr

Довідка: REN21 Renewables Global Status Report вперше виданий в 2005 році. Щорічний звіт REN21 про розвиток світового сектора відновлюваної енергетики є найбільш повним і сучасним серед документів, присвячених цій тематиці. Дані для звіту надаються міжнародною мережею дослідників і авторів з усього світу, що складається з 700 чоловік і організацій. Українська евтроенергетіческая асоціація входить до числа авторів даного звіту.

26 травня в Києві відбувся Енергетичний конгрес “Енерго Весна 2016”, на якому новий міністр енергетики та вугільної промисловості України Ігор Насалик презентував стратегію роботи свого міністерства. Міністр окреслив чотири основні напрями, які дозволять впровадити реформи і зробити державні об’єкти цікавими і інвестиційно-привабливими: очищення, яке включає проведення загального аудиту, впровадження реформ – зробити роботу міністерства більш публічною і прозорою, впровадження заходів з енергоефективності та енергетичної безпеки країни. 

Конгрес став реальною платформою для ефективного діалогу влади і бізнесу, об’єднавши провідних фахівців з України та зарубіжжя. У своєму виступі Олександр Домбровський, в.о голови комітету ВР з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та безпеки заявив, що за весь час незалежності України витрачала колосальні суми на імпорт природного газу з інших країнах, а також вела неефективну енергетичну політику. “Ми рухаємося в бік Енергетичного союзу з ЄС, а значить, ми будемо імплементувати всі європейські норми. Також, Україна подала план скорочення рівня викидів. Після Паризького саміту, ми зобов’язані скорочувати викиди,” – зазначив Олександр Домбровський.

Голова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП), Дмитро Вовк спрогнозував активізацію українського ринку поновлюваних джерел енергії в 2016-2018 роках. “2015 рік є не характерним оскільки саме в 2015 році проходили активні дії в зоні АТО, була зміна законодавства в середині року і галузь стабілізувалася тільки в кінці року. З огляду на інертність процесу, я вважаю, що в 2016-2018 роках ми повинні побачити збільшення потужності відновлюваних джерел енергії”, – сказав Голова НКРЕКП. При цьому він додав, що ринок відновлюваних джерел енергії в Україні є привабливим для інвестування.

Заключна секція конгресу була присвячена питанням розвитку відновлюваної енергетики, в організації якої активну участь прийняла Українська вітроенергетична асоціація. Своїм баченням перспектив розвитку відновлюваної енергетики та пропозиціями щодо подолання існуючих сьогодні в галузі бар’єрів з учасниками енергетичного ринка країни поділилися Голова правління УВЕА, віце-президент Всесвітньої вітроенергетчсної асоціації Андрій Конеченков, Георгій Гелетуха, Голова правління біоенергетичних асоціації України, Олексій Хабатюк, міжнародний експерт з питань зміни клімату, голова наглядової ради Фонду цільових екологічних інвестицій.

Організатором Енергетичного конгресу “Енерго Весна 2016” виступила компанія Nobles Fortune, співорганізатором – Міністерство енергетики та вугільної промисловості України при партнерстві з Українською вітроенергетичною асоціацію. Близько 250 делегатів взяли участь в роботі цього актуального і впливового заходу, присвяченого питанням українського ринку традиційної, відновлюваної енергетики та енергоефективності і енергозбереження

25 травня 2016 року ознаменувався для вітроенергетики України двома знаковими подіями. У цей день в Очаківському районі Миколаївської області відбулася церемонія початку будівництва 6-ї черги Очаківської ВЕС – Вітряного парку «Причорноморський». Також стало відомо, що уряд України, нарешті, врегулював питання оплати електроенергії, виробленої вітряним парком «Новоазовський», розташованим на непідконтрольній Україною території – в зоні АТО.

Губернатор Николаевкой області Вадим Меріков, який взяв участь в урочистій церемонії закладання символічної капсули на місці будівництва вітропарку «Причорноморський» підкреслив: «Ми залучаємо інвестиції і робимо все, щоб забезпечити енергетичну незалежність і безпеку України. Нам дуже приємно сьогодні разом з «Вітряними парками України» відкривати новий вітряний парк. Упевнений, розвиваючи вітроенергетику, ми закладемо ще не одну капсулу ».

Вітропарк «Причорноморський» буде складатися з двох вітротурбін одиничною потужністю 2,5 МВт і однієї – 3 МВт, вироблених в Україні за ліцензією німецької компанії Fuhrlander AG в Краматорську. На даний момент Очаківська ВЕС об’єднує два вітропарка – Дмитрівську ВЕС (14 вітротурбін) і Тузловському ВЕС (5 вітротурбін) загальною потужністю 47,5 МВт.

За словами генерального директора Керуючої компанії «Вітряні парки України» Владислава Єременко, виробництво електроенергії на Очаківської ВЕС в 2015 році склало майже 130 млн кВт-год, що дозволило забезпечити електроенергією близько 50 тис. домогосподарств. У перспективі компанія «Вітряні парки України» планує збільшити загальну потужність Очаківського вітропарку до 350 МВт, збільшивши кількість вітротурбін до 140 одиниць.

У відкритті Вітряного парку «Причорноморський» взяли участь керівники Керуючої компанії «Вітряні парки України» і «Фурлендер Віндтехнолоджі», голова Миколаївської обласної державної адміністрації Вадим Меріков, глави Очаківської та Березанської районних адміністрацій, представники Миколаївобленерго, компаній і підприємств, що беруть участь в реалізації проекту.

«Початок будівництва нової черги вітропарку і доленосне рішення Кабінету міністрів України по вітряний парк« Новоазовський» – знакова подія для нашої країни. Після року простою у розвитку вітроенергетики в Україні, пов’язаного з багатьма політичними, економічними проблемами, сьогодні можна сказати, що Україна повертається до розвитку вітроенергетики », – зазначив голова правління Української вітроенергетичної асоціації Андрій Конеченков.

Постановою №263 від 25 травня Кабінет Міністрів України вніс зміни щодо Вітряного парку «Новоазовський» у прийняте понад рік тому рішення, згідно з яким ДП «Енрегоринок» не купувало і не оплачувало електроенергію з відновлюваних джерел енергії, виробники якої знаходяться в зоні АТО. 

ТОВ «Вітряний парк Новоазовський» знаходиться в Донецькій області і входить до складу групи «Вітряні парки України». В кінці 2013 року вітропарк «Новоазовський» загальною встановленою потужністю 57,5 МВт отримав кредит в розмірі 48,8 млн євро від Європейського банку реконструкції і розвитку (ЄБРР) терміном на 20 років.

«УВЕА вітає рішення Кабінету міністрів України і сподівається на врегулювання ситуації щодо інших об’єктів відновлюваної енергетики, які потрапили в зону АТО, – прокоментував Андрій Конеченков. – Дане рішення дуже позитивно позначиться на інвестиційному кліматі України, що в свою чергу прискорить розвиток сектора «зеленої» енергетики і сприятеме виконанню цілей з розвитку поновлюваних технологій до 2020 року, взятих Україною перед Європейським енергетичним співтовариством».

Напередодні річниці Чорнобильської катастрофи, 24 квітня 2016 року в столиці Білорусі, Мінську завершила свою роботу міжнародна конференція «Чорнобиль +30», що пройшла під егідою товариства «Зелена мережа» за підтримки київської філії фонду Генріха Бьолля (Німеччина), Всесвітньої вітроенергетичної асоціації, Європейської партії зелених і Білоруської партії «Зелені».

На відкритті форуму генеральний секретар Європейської партії зелених (ЕПЗ) Мар Гарсія Санз висловила сумнів, що людство отримало уроки з катастрофи на Чорнобильській АЕС, що сталася тридцять років тому. «Аварія показала, що прихильність ядерній енергетиці є серйозною помилкою, проте ми продовжуємо використовувати це джерело енергії», – сказала вона. У той же час вона зазначила, що відновлювані джерела енергії сьогодні «не розкіш, а необхідна трансформація, яка здатна забезпечити зростання добробуту людства».

На Форумі обговорювались питання, повязані із наслідками аварії на Чорнобильській АЕС, відновлюваної енергетики, енергозбереження та енергоефективності, сучасних тенденцій в енергетичній політиці Європейського союзу, а також можливих стратегій для енергетичного сектора Білорусі.

Перед учасниками конференції виступили представники Всесвітньої вітроенергетичної асоціації, екологічної організації Greenpeace, співробітники британського Королівського інституту міжнародних відносин (Чатем Хаус), білоруських Центру екологічних рішень і асоціації «Відновлювана енергетика», Всесвітньої інформаційної служби з енергетики, Національної академії наук Білорусі, Російської академії наук , Європарламенту, Програми розвитку ООН.

У своїй презентації Андрій Конеченков, голова правління УВЕА, віце-президент Всесвітньої вітроенергетичної асоціації зазначив: «Паризька декларація передбачає зменшення викидів в атмосферу парникових газів, і ключовим інструментом для втілення цього визнана відновлювальна енергетика. Тому сьогодні вже немає сенсу поширювати міфи про дорогу «зелену» енергетику, треба її розвивати і як можна швидше, вирішуючи питання енергобезпеки в усьому світі. Навіть така «атомна» держава, як Франція, в минулому році прийняла закон «Про енергетичний перехід», де передбачено, що до 2025 року країна повинна скоротити атомну енергетику на 25%».

WindEurope – так назву тепер має Європейська вітроенергетична асоціація, раніше відома як EWEA.
Нова назва є визнанням успіхів і змін, що відбулися за 34 річну історію асоціації. Те, що починалося як нішевий сектор енергетики сьогодні є “основною енергетічною промисловістю Європи”, з річним оборотом в 67 млрд євро, і в якій працює чверть мільйона чоловік “, зазначив виконавчий директор WindEurope Джайлс Діксон.

Європа знаходіться на передньому фланзі розвитку вітроенергетичної технології, яка сьогодні забезпечує 11% необхідної континенту електроенергії. “Завдання, які стоять перед діючим ринком, відрізняються від завдань, що стоять перед  ринком, який тільки зароджується, – підкреслив Діксон.

Новим головою асоціації був обраний Франческо Вентуріні, виконавчий директор італійської енергетичної компанії Enel Green Power, який замінив на цій посаді обраного в 2014 році Маркуса Таке, виконавчого директора Siemens Wind Power. Обрання головою представника міжнародної енергетичної корпорації – це ще один знак визнання нового сприйняття ролі вітроенергетики в енергетичному балансі Європи.

Цілі і завдання, які ставить перед собою WindEurope включають:

• повна і ефективна інтеграція вітроенергетики в енергетичні ринки шляхом створення ефективної енергоструктури як на загальноєвропейському, так і на національних рівнях;
• продовження ліцензій і прав на приєднання до енергомережі з метою заохочення реконструкції або переоснащення вітроенергетичних потужностей, термін дії яких закінчується;
• збільшення мети щодо частки ВДЕ в енергобалансі ЄС до 2030 року з 27% до мінімум 30%,
• посилення схеми торгівлі викидами парникових газів в ЄС;
• збільшення фінансування і підтримки науково-дослідних робіт в області вітроенергетичних технологій.

7 квітня 2016 року відбулося підписання Меморандуму про партнерство та співробітництво між Всеукраїнською громадською організацією «Асоціація« Укргідроенерго»та Всеукраїнською громадською організацією« Українська вітроенергетична асоціація».

Підписанням цього Меморандуму Сторони підтвердили, що, діючи на основі паритетності та рівноправності у взаєминах, мають намір направити свої зусилля на ефективну співпрацю з розвитку збалансованого енергетичного сектора України і, зокрема, сприяти поширенню кращої практики і досвіду по використанню гідроенергетичних і вітроенергетичних технологій в електроенергетиці, з розвитку національного виробництва відповідного устаткування.

Вітрова та гідроенергетика є провідними технологіями відновлюваної енергетики. Поєднання гідроенергетичних і вітроенергетичних потужностей в енергобалансі країни істотно підвищує стабільність роботи енергомережі. Саме тому особливо увагу в своєму партнерство обидві асоціації планують приділяти питанню розвитку спільних проектів з використанням гідро і вітро технологій. Під час обговорення подальшої співпраці представники Асоціації «Укргідроенерго» наголосили на важливості участі профільних асоціацій в законодавчому процесі.

Голова Української вітроенергетичної асоціації Андрій Конеченков зазначив: «Участь профільних асоціацій у створенні нової моделі енергоринку дозволить вирішити комплекс питань, пов’язаних з переходом до нової енергетичної системи, заснованої на широкомасштабному використанні місцевих енергоресурсів»»

Текст Меморандуму

10 грудня 2015 Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) своєю Постановою 
№ 2932 затвердила Порядок визначення рівня використання обладнання українського виробництва на об’єктах електроенергетики, що виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії, та встановлення відповідної надбавки до “зеленого” тарифу. 

Ця Постанова була зареєстрована Міністерство Юстиції України 22 січня 2016 р.  
Постанова набрала чинності після своєї публікації лише 26 лютого 2016 року.  

Згідно Постанови Для встановлення надбавки до “зеленого” тарифу за дотримання рівня використання обладнання українського виробництва заявник подає до НКРЕКП заяву про встановлення надбавки до “зеленого” тарифу і наступні документи (оригінали або належним чином засвідчені копії):

• пояснювальну записку щодо наявного на об’єкті електроенергетики обладнання українського виробництва з посиланнями на сертифікати про українське походження та документи, що підтверджують право власності (користування) на елементи (елементами) обладнання;
• розрахунок рівня використання обладнання українського виробництва на об’єктах електроенергетики;
• сертифікати про українське походження;
• підтвердження права власності (користування) на такі елементи (такими елементами) обладнання.

НКРЕКУ рассматривает заявление об установлении надбавки к “зеленому” тарифу в течение 30 календарных дней со дня подачи заявления.

У разі надання заявником неповного пакета документів та/або недостатності наданих документів НКРЕКП повідомляє про це заявника у письмовій формі протягом 15 календарних днів з дня подання цих документів. Заявник подає документи, які запитувались НКРЕКП, протягом 15 календарних днів з дня отримання відповідного письмового повідомлення. З дня реєстрації таких документів в НКРЕКП строк розгляду заяви щодо встановлення надбавки до “зеленого” тарифу продовжується на 10 календарних днів. У разі ненадання заявником протягом 15 календарних днів з дня отримання письмового повідомлення НКРЕКП необхідних документів, НКРЕКП повертає заявнику подані ним документи з повідомленням про неможливість встановлення факту дотримання відповідного рівня використання обладнання українського виробництва на підставі поданих документів.

НКРЕКП веде перелік елементів обладнання українського виробництва по кожному альтернативному джерелу енергії. 

Всесвітня вітроенергетична асоціація WWEA підготувала звіт щодо розвитку малої вітроенергетики в світі 2016 SMALL WIND REPORT

Встановлена ​​потужність світового секторe малої вітроенергетики досягла 830 МВт, що відповідає річному темпу зростання ринку в 10,9%, показник річного зростання сектору за підсумками попереднього року складав 10,4%.

Введення зеленого тарифу для малої вітроенергетики в Сполученому Королівстві і Італії мало сприятливі наслідки  для розвитку світового ринку, в першу чергу, виграв сегмент вітроустановок (ВЕУ) потужністю до 15 кВт.

На кінець 2014 року в світі було встановлено більше 945’000 малих електрогенеруючих вітроустановок. За показником сумарної встановленої потужності малих ВЕУ, лідирують такі країни як Китай, на долю якого доводиться 41 % від встановленої потужності світового секторау малої вітроенергетики, США- 30% і Сполучене Королівство – 15%.

Понад 50% від світового виробництва малих ВЕУ пріпадає на п’ять країн світу – Канаду, Китай, Німеччину, Сполучене Королівство і США. З географічної точки зору виробництво малих ВЕУ сконцентровано в кількох регіонах світу – Китай, Північна Америкаі і в ряді країн Європи. Країни, що розвіваються, як і раніше, відіграють незначну роль у виробництві малих ВЕУ.

Згідно з прогнозами світовий ринок малої вітроенергетики буде рости, починаючи з 2015 року, прінаймі, з точки зору встановленої потужності, в основному через збільшення розміру нових турбін, встановлених в Китаї і Європі. Очікується, що темп зростання галузі складе мінімум 11%. В цілому прогнозується, що в 2016 році буде ведено в експлуатацію малих ВЕУ загальноЇ потужністю не менш 115 МВт.

Стефан Зангер, Генеральний секретар WWEA: «Мала вітроенергетика вже знайшла свою нішу на світовому ринку електроенергії і забезпечує електроенергією мільйони людей, багато з яких не мали б доступу до електроенергії якби не малі ВЕУ. Для свого подальшого зростання, малої вітроенергетики необхідна сприятлива законодавча база. У розвинених країнах – це введення стимулів замість існуючих бар’єрів для власного виробництва і споживання електроенергії, спрощення дозвільних процедур. У так званих «країнах, що розвиваються» – це великомасштабні інвестиції».

Мортен В. Петерсен, голова Департаменту з малої вітроенергетики WWEA: «Світова промисловість сектору малої вітроенергетики готова до масштабного зростання інвестицій у виробництво малих ВЕУ і гарантування якості малих ВЕУ покупцям. Більш сприятлива політика та гармонізовані технічні стандарти дадуть необхідну додаткову підтримку».