Автор: vseo_admin

14 лютого 2024 року у рамках міжнародної будівельної виставки KyivBuild Ukraine відбувся форум-практикум «Відбудова в дії 2.0». Учасниками цьогорічного форуму були провідні українські та міжнародні виробники й експерти в галузі будівництва, представники державної влади та міського самоуправління, національних та міжнародних неурядових програм і організацій, зокрема, USAID, USAIDDOBRE, Фундація польсько-української співпраці ПАУСІ, Конфедерація будівельників України, тощо.

Одним зі спікерів форуму став Андрій Конеченков, голова Правління УВЕА, який взяв участь у першій сесії «Державно-приватне партнерство як інструмент підвищення фінансової спроможності громад», організованій Фондом відновлення Ірпеня. Модерував панельну дискусію засновник Фонду Володимир Карплюк, голова Інвестиційної ради Ірпеня, керівник регіонального представництва КБУ в Київській області, який наголосив на важливості співпраці держави і бізнесу задля підвищення фінансової спроможності громад.

Андрій Конеченков, як представник української вітроенергетичної бізнес-спільноти зауважив, що зараз громади отримали унікальну можливість забезпечити свою відбудову і розвиток на принципах сталого розвитку й енергоефективності за рахунок, перш за все, відновлюваних джерел енергії. «Співпраця держави і бізнесу з Ірпенем та Бородянкою, як найбільш постраждалими містами внаслідок вторгнення рф, має бути спрямована не тільки на відбудову зруйнованої інфраструктури, але й на їх перехід на місцеві, екологічно-чисті і децентралізовані джерела енергії, такі як сонце, вітер, біомаса. Проєкти, які сьогодні впроваджуються в цих містах в рамках кампанії #Renewables4Ukraine за підтримки Всесвітньої вітроенергетичної асоціації, фінської ГО «EKOenergy ekolabel» та УВЕА – на практиці демонструють, як втілити це в життя», – сказав пан Конеченков. 

Лідери громад, експерти та представники громадськості, в свою чергу, поділилися досвідом та успішно реалізованими кейсами державно-приватного партнерства задля прискорення відбудови зруйнованих об’єктів та будівництва нових.

З початку повномасштабного вторгнення рф в Україну у лютому 2022 року, УВЕА почала займатись волонтерською діяльністю, в тому числі за допомогою спеціально створеної УВЕА та Всеcвітньою вітроенергетичною асоціацією (WWEA) онлайн-платформи #Renewables4Ukraine (https://www.renewables4ukraine.org/). У грудні 2022 року до кампанії #Renewables4Ukraine приєдналася фінська громадська організація EKOenergy ekolabel. Саме завдяки їх пожертвуванню місцева громада м. Ірпеня отримала декілька мобільних сонячних станцій.

На минулому тижні, голова Інвестиційної ради Ірпеня, співзасновник Фонду відродження Ірпеня Володимир Карплюк повідомив, що сонячні панелі було успішно встановлено у дошкільному відділі «Джерельце» Ірпінської гімназії «Освіта». Потужність сонячних панелей становить 10 кВт. Встановлення сонячної генерації стало результатом виконання підписаного Меморандуму про співпрацю і партнерство між WWEA, Фондом відновлення Ірпеня та Ірпінською міською радою. Встановлення панелей було виконано компанією «Зелена Система» за фінансової підтримки WWEA. УВЕА здійснювала координаційну роботу.

Вперше, а саме 26 грудня 2022 року, аналогічну допомогу отримав також Ірпінський міський центр первинної медико-санітарної допомоги у вигляді двох мобільних сонячних систем потужністю 3 кВт кожна виробництва вінницької компанії KNESS. 8 березня 2023 року автономні мобільні сонячні станції з накопичувачами електроенергії були передані також Козинецькій амбулаторії сімейної медицини в селі Козинці Бучанського району та Ірпінському ліцею інноваційних технологій «ІЛІТ».

Особливістю спільного проєкту EKOenergy-WWEA-УВЕА є те, що він не лише допомагає людям вирішувати енергетичні проблеми, а й несе просвітницьку мету, а саме демонструє на практиці переваги відновлюваних джерел енергії, на які так багата Україна, та вчить молодь їх використовувати.

6 лютого 2024 року УВЕА доєдналася до семінару, організованого членом асоціації, юридичною компанією Asters, – «Перспективи приєднання вітроенергетичних проєктів до електромереж», присвяченому необхідності реформування підходів до видачі технічних умов з приєднання ВЕС до едектромережі та раціоналізації вартості такого приєднання.

Олександр Жигалюк, начальник Департаменту розвитку системи передачі НЕК«Укренерго» зазначив, що до повномасштабного вторгнення в Україні було видано технічних умов на нові потужності ВДЕ загальною кількістю 17 ГВт, що, відповідно, підняло питання балансування на новий щабель важливості. Так, за довоєнною оцінкою, для балансування такого об’єму потужностей також була необхідність додати до системи 1,4 ГВт маневрових потужностей у вигляді газотурбінних установок та близько 700 МВт систем накопичення енергії.

«Незважаючи на те, що з початком війни, системний оператор стикнувся з проблемою дефіциту потужностей та зміни структури роботи мережі, наразі Укренерго вже розробило ряд проєктів, в тому числі і міждержавних, та має бачення розвитку окремих класів напруги, щоб, перш за все, виконати усі свої зобов’язання по відновленню мережі, нормалізувати структуру енергоспоживання по регіонах та сприяти гармонійній інтеграції усіх запланованих проєктів з ВДЕ до об’єднаної енергосистеми України», – окреслив актуальну ситуацію пан Жигалюк. 

Андрій Конеченков, голова Правління УВЕА, представив сучасний стан розвитку вітрової енергетики в Україні та наслідків повномасштабної війни, а також звернув увагу на ключові бар’єри в частині процедури приєднання ВЕС до енергомережі, які узагальнені у розробленій УВЕА Концепції розвитку вітрової енергетики України до 2030 року. «Виведення питання важливості будівництва систем накопичення та зберігання енергії на новий рівень важливості на українському ринку є дуже позитивною тенденцією, яка прямо визначає майбутнє нашої енергосистеми. Децентралізація – це те, чого потребує українська енергосистема зараз чи не найбільше», – підкреслив пан Конеченков.

Питання впливу децентралізації на вітроенергетичні проєкти більш широко розкрила Марта Галабала, радниця Asters, керівниця практики захисту довкілля та сталого розвитку і членкиня Комітету з правових питань УВЕA.

Лоїк Лерміньо, представник Guris, член Правління УВЕА, в свою чергу, підняв питання стосовно комбінованого використання об’єктів генерації з ВДЕ разом з системами накопичення енергії. Пан Жигалюк підтримав дану ідею, проте зауважив, що її імплементація залежить від вирішення низки технічних і регуляторних питань.

Ігор Ретівов, керівник напрямку з регуляторних питань ДТЕК ВДЕ та член Комітету з правових питань УВЕА, в продовження виступу пана Конеченкова, зробив огляд діяльності робочої групи за участі НКРЕКП та НЕК «Укренерго» щодо покращення умов приєднання в Україні та більш ефективного використання електромережі.

Натомість члени Комітету з правових питань УВЕА Ярослав Петров, партнер Asters та Максим Сисоєв, партнер Dentons, у своєму спільному виступі довели на прикладі більш ніж 10 європейських юрисдикцій, що резервування потужностей та боротьби зі сплячими договорами на приєднання є доволі поширеною практикою, яка має бути взята до уваги при розробці відповідного регулювання в Україні.

Компанія «УК «Вітряні парки України», яка є одним з лідерів вітроенергетики України з понад 10-ти річним досвідом роботи в національному секторі відновлюваної енергетики, завершила монтаж першої вітротурбіни вітропарку «Островський», розташованого на території Нижньоворітської громади на кордоні Львівської та Закарпатської областей.

Вітротурбіна з одиничною встановленою потужністю 4.8 МВт має висоту башти 120 м і діаметр ротора – 152 м. За таких технічних характеристик, цю вітротурбіну можна назвати «вітротурбіною середнього розміру», порівняно з іншими вітротурбінами, що працюють сьогодні в Україні.

Загальна встановлена потужність запланованої ВЕС становитиме 80 МВт. Обсягу електроенергії, який буде вироблятися вітровий парком «Островський», достатньо для щорічного забезпечення екологічно чистою електроенергією майже 50 тисяч домогосподарств.

Екологічно чиста електроенергія – не єдина перевага, яку отримає місцева громада через генерацію електроенергії вітровим парком «Островський». Договір про соціальне партнерство укладений між вітряним парком Островський та Нижньоворітською громадою, передбачає направлення 3% доходу від продажу електроенергії до бюджету громади. В щорічному еквіваленті сума від генерації однієї вітротурбіни складе майже 1,5 млрд грн, по закінченню будівництва вітропарку цей показник помножиться на кількість встановлених вітротурбін (16-17 вітротурбін, виходячи з загальної потужності вітропарку в 80 МВт). 

Андрій Конеченков, Голова Правління УВЕА: «Відмінність цього проєкту полягає в тому, що і виробник вітротурбін, і компанія, яка впроваджує проєкт – українські. Тобто, ми говоримо про 100% український вітроенергетичний проєкт, який не лише робить внесок у енергетичну незалежність і економіку країни і регіону, но має і велику соціальну складову. 

Від імені УВЕА, вітаю компанії «УК «Вітряні парки України», і «Френдлі Віндтехнолоджі», які є членами УВЕА, із таким значним досягненням і бажаю їм подальших успіхів на шляху «зеленого» трансформування нашої країни».

11 січня 2024 року Міжнародне енергетичне агентство (далі – МЕА) презентувало свій черговий Звіт «Відновалювані джерела енергії 2023. Аналіз і прогноз до 2028 року» (англ. Renewables 2023. Analysis and forecast to 2028). 

«Новий звіт МЕА показує, що за нинішньої політики та ринкових умов глобальна потужність відновлюваних джерел енергії вже на шляху щоб до 2030 року збільшитись у два з половиною рази. Цього ще недостатньо, щоб досягти цілі COP28 щодо потроєння частки ВДЕ у світі, але ми все ж наближаємося до неї – і національні уряди мають усі необхідні інструменти для подолання даного розриву», – ці слова Виконавчого директора МЕА Фатіха Біроля коротко описуть суть цьогорічного Звіту. 

Так, за даними МЕА, потужність ВДЕ у 2023 році зросла у світі на 50% досягнувши майже 510 ГВт, де три чверті приросту були забезпечені сектором сонячної енергетики. Таке зростання пояснюється, в першу чергу, політикою Китаю, який у минулому році ввів в експлуатацію стільки сонячних фотоелектричних панелей, скільки увесь світ за 2022 рік, тоді як вітроенергетична потужність Китаю зросла на 66% порівняно з попереднім роком. Зростання потужностей ВДЕ в Європі, США та Бразилії також досягло свого історичного максимуму в минулому році.

В той же час, без врахування Китаю, МЕА надає не настільки оптимістичні прогнози подальшого розвитку для вітрової енергетики, як для сонячної, через постійні збої в ланцюгах постачання, більші витрати і тривалий час отримання дозволів. Сучасні виклики, що стоять перед галуззю, особливо впливають на офшорну вітроенергетику, інвестиційні витрати на яку сьогодні є більш ніж на 20% вищими, ніж кілька років тому. Через це у 2023 році девелопери скасували або відклали 15 ГВт офшорних вітроенергетичних проєктів у США та Великобританії. В той же час, у своєму звіті МЕА неодноразово посилається на прийняту в Європі Вітроенергетичну Хартію та План Дій (пакет) з вітрової енергетики і зазначає, що якщо уряди будуть слідувати тим заходам, які викладені у нещодавно прийнятих документах, ситуація зовсім скоро стабілізується. 

На відміну від сонячної енергетики, розвиток вітроенергетики в середньостроковій перспективі залишатиметься тісно пов’язаним з попитом. Виробничі потужності для основних компонентів вітрових турбін (гондоли, лопаті та башти) залишилися в основному незмінними у 2023 році, приблизно на рівні 110-125 ГВт на рік, проте до 2050 року мають збільшитись до 120-140 ГВт.

Цікавою особливістю даного звіту є аналіз експертами МЕА ймовірності реалізації усіх тих проєктів із виробництва зеленого водню, які були анонсовані у світі. Експерти агентства переконані, що з усіх тих проєктів із використання ВДЕ для виробництва водню, які вже були оголошені, лише 7% будуть реалізовані до 2030 року. Таке сповільнення темпів викликане тривалим прийняттям інвестиційних рішень щодо таких проєктів та високими виробничими витратами. 

Натомість, у 2023 році на новий щабель розвитку вийшов глобальний сектор біопалива. МЕА очікує, що протягом наступних п’яти років 70% світового попиту на біопаливо будуть забезпечувати саме країни, що розвиваються на чолі з Бразилією та Індією, оскільки пріоритетом на наступні роки буде декарбонізація таких вуглецеємних і важкодоступних секторів економіки як авіа- та судноперевезення.  

Незважаючи на тимчасові складнощі у секторі глобальної вітроенергетики, а також повільні темпи розвитку водневої промисловості та біоенергетики, у 2023 році 96% нових сонячних фотоелектричних і наземних вітроенергетичних потужностей, мали нижчу вартість генерації, ніж нові вугільні та газові електростанції. За даними МЕА, вітрова та сонячна енергетика з року в рік будуть ставати ще більш конкурентоспроможними за вартістю, що робить енергетичний перехід у світі неминучим.

Загалом, прогнозується, що за існуючої політики та ринкових умов, глобальна потужність ВДЕ має досягти 7 300 ГВт до 2028 року, де 95% зростання буде забезпечено саме сонячною та вітровою енергетикою. Виробництво електроенергії з ВДЕ ж має сягнути 14 400 ТВт*год до того ж року. Тобто, МЕА очікує збільшення глобальної потужності ВДЕ від поточного рівня щонайбільше у 2,5 рази до 2030 року, що розходиться з ціллю потроїти ВДЕ у світі та досягти понад 11 000 ГВт до 2030 року, яка була встановлена країнами на COP28. Дана мета стане реальною, якщо уряди зможуть за найближчі роки оперативно подолати усі ринкові виклики та підвищити свої національні амбіції з енергетичного переходу. 

Звіт: https://iea.blob.core.windows.net/assets/3f7f2c25-5b6f-4f3c-a1c0-71085bac5383/Renewables_2023.pdf

В цьому році Українській вітроенергетичній асоціації (УВЕА) виповнилось 15 років. Заснована в далекому 2008 році, протягом усіх цих 15 років, асоціація завжди була на передньому краї просування вітроенергетичних технологій в нашій країні, відстоюючи інтереси відновлюваної енергетики як на національному, так і на міжнародному рівнях. Сьогодні, УВЕА об’єднує 90 компаній з 14 країн світу, що працюють в різних сегментах вітроенергетичного ринку країни, включаючи інвесторів, виробників вітротурбін, девелоперів, проектувальників, екологів, юристів, будівельників, транспортників.

Завдяки наполегливій праці членів нашої асоціації, потужність вітроенергетики України сьогодні становить 1,86 ГВт. Навіть війна не змогла зупинити подальше розгортання вітроенергетичних потужностей. Три нові вітростанції загальною встановленою потужністю 228 МВт з’явилися на вітроенергетичній мапі країни під час війни.

Попереду нас очікує велика і кропітка робота з декарбонізації нашої економіки, з втілення амбітних цілей, передбачених Енергетичною стратегію України до 2050 року. Україні потрібно більше зеленої генерації. Застарілу, централізовану енергосистему, побудовану ще в радянські часи, ми маємо перетворити на нову, стійку, гнучку, з великою часткою розподіленої генерації. Майбутня енергосистема України має і буде базуватися саме на відновлюваних джерел енергії. Ми в цьому впевнені, ми це знаємо.

Дякуємо всім нашим членам та партнерам!

В своєму прес-релізі від 7 грудня 2023 року, WindEurope закликала встановити чіткі, гармонізовані з ЄС, специфічні для конкретних технологій та негайно застосовні зміни до дизайну вітроенергетичних аукціонів. Тільки тоді вони допоможуть розширити європейський ланцюжок постачання вітрової енергії для досягнення європейських цілей енергетичної безпеки та клімату, для досягнення яких ЄС має будувати близько 30 ГВт нових вітрових турбін щороку до 2030 року.

Переговори щодо Net Zero Industry Act (Закон про промисловість з нульовим рівнем викидів) розпочнуться в грудні 2023 року і триватимуть до 1 кварталу 2024 року. Щоб мати позитивний вплив на європейський ланцюжок постачання вітрової енергії, критерії відбору в остаточній угоді повинні відповідати 5 основним принципам:

1. Бути простими і легко застосовними. Особливо ЄС повинен максимально посилити обовʼязкові критерії попередньої кваліфікації для аукціонів з наземних і офшорних вітрових проєктів. Вони мають включати правила кібербезпеки та резидентності даних, які можна легко застосувати, що гарантуватимуть, що критична енергетична та мережева інфраструктура Європи не стане легкою мішенню для кібератак.
2. Бути орієнтованими на конкретну технологію. Сьогодні майже всі вітрові турбіни, встановлені в Європі, зроблені в Європі. ЄС має потужний внутрішній вітроенергетичний ланцюжок поставок. Це не стосується всіх технологій відновлюваної енергетики. ЄС повинен враховувати ці принципово різні стартові умови. Тому критерії попередньої кваліфікації та нецінові критерії присудження контрактів повинні бути орієнтовані на конкретну технологію. 
3. Вони повинні застосовуватися однаково на рівні ЄС. ЄС повинен прийняти гармонізований підхід до попередньої кваліфікації та нецінових критеріїв присудження контрактів. Він повинен уникати розрізненості національних правил проведення аукціонів.
4. Вони повинні застосовуватися з самого початку. Критерії попередньої кваліфікації та, де це доречно, нецінові критерії, повинні негайно застосовуватися до всіх вітроенергетичних аукціонів. ЄС не повинен обирати «поетапний підхід», при якому лише до 20% обсягів аукціонів застосовуються ці критерії, а до решти – ні. Поетапне впровадження може мати сенс для інших технологій, але це неправильний підхід для вітроенергетики.
5. Критерій стійкості ланцюга поставок повинен відповідати своєму призначенню. Правильний підхід до стійкості ланцюга поставок на аукціонах з продажу електроенергії з відновлюваних джерел є основою Net Zero Industry Act. Критерії стійкості ланцюга поставок повинні застосовуватися до всіх аукціонів з вітроенергетики з самого початку. І вони повинні визнавати внесок усього європейського ланцюга поставок, включаючи Сполучене Королівство, Норвегію та Туреччину.

«Правильний дизайн аукціону зміцнить або зруйнує Net Zero Industry Act. Це єдине, що має значення. Що стосується вітроенергетики, Європа повинна погодити обмежений набір критеріїв попередньої кваліфікації проєктів та нецінових критеріїв присудження переможців, які застосовуються з самого початку. Неправильне визначення критеріїв аукціону створить непотрібні складнощі для розробників проєктів, і, зрештою, сповільнить вкрай необхідне поширення вітроенергетики»,- вважають у WindEurope.

Нагадуємо, що у жовтні цього року Європейська Комісія опублікувала Wind Power Package (Пакет заходів з вітроенергетики), який містить 15 негайних заходів, спрямованих на зміцнення вітроенергетичної галузі Європи. Деякі з цих заходів має вжити сама Комісія, інші – Європейський інвестиційний банк, а деякі – національні уряди.

Основні положення Пакету містять і зміну Дизайну аукціонів з вітроенергетики. Для закріплення підтримки Wind Power Package Європейська Комісія розробила Європейську вітроенергетичну Хартію – European Wind Charter і закликає національні уряди її підписати. Підписання Хартії міністрами енергетики країн ЄС очікується 19 грудня 2023 року під час щоквартального засідання «Енергетичної ради» в Брюсселі.

Європейська Комісія з метою об’єднання урядів країн і промисловості у впровадженні Wind Power Package, запропонувала вітроенергетичним компаніям надати свої логотипи до Хартії. Українська вітроенергетична асоціація приєдналась до цієї ініціативи і також підтримала Європейську вітроенергетичну хартію.

11 грудня 2023 року, в рамках Програми Україно-Данського енергетичного партнерства (УДЕПП/ UDEPP) пройшла презентація середньострокового Звіту з попереднім техніко-економічним обґрунтуванням потенціалу офшорної вітроенергетики України, підготовленого фахівцями Данського технологічного університету (ДТУ/DTU), і Концепції розвитку вітроенергетики України, розробленої Українською вітроенергетичною асоціацією.

З вітальним словом до присутніх звернувся заступник міністра енергетики України Ярослав Демченков, який ще раз підтвердив незмінність намірів Уряду щодо перетворення України на енергетичний хаб Європи і досягнення вуглецевої нейтральності до 2050 року і провідну роль вітроенергетики в досягненні поставлених цілей.

Перед учасниками заходу «Правові та технічні виклики для розкриття вітроенергетичного потенціалу України», організаторами якого виступили Міністерство енергетики України та Данське енергетичне агентство за підтримки Української вітроенергетичної асоціації та Асоціації правників України, виступили Джейк Беджер, Данський Технологічний Університет, Андрій Конеченков, Голова Правління Української вітроенергетичної асоціації (УВЕА/UWEA), Іван Бондарчук, Член Правління УВЕА, Голова Комітету АПУ з питань енергетики, нафти та газу, радник, керівник практики енергетики та природних ресурсів Юридичної групи LCF.

Андрій Конеченков: «Експерти Української вітроенергетичної асоціації розробили концепцію розвитку вітроенергетики до 2030 року. В концепції ми визначили пріоритетні напрямки роботи, тобто що має бути зроблено в першу чергу, яка підтримка необхідна для прискорення «зеленої» трансформації енергетичного сектору країни. Як і в Європейському Союзі, вітроенергетичні проекти мають розглядатися як проекти, що мають пріоритетний суспільний інтерес. Україні потрібен кваліфікований інженерно-технічний персонал з вітроенергетики. Потрібна Державна програма професійно-технічної освіти робітничих кадрів для вітроенергетичного сектору. Нарізним питанням світової вітроенергетичної галузі є ланцюжок постачання. Налагодження місцевого виробництва компонентів вітрових турбін є одним з нагальних завдань для української економіки. З нашим виробничим та інтелектуальним потенціалом, а також досвідченою робочою силою, Україна має всі можливості стати частиною європейського ланцюга постачання вітроенергетики. Необхідно оптимізувати використання енергетичної і дорожньої інфраструктури. І останнє, але не менш важливе. Нам потрібно спростити дозвільні процедури, включаючи виділення земельних ділянок, будівельні стандарти тощо».

В своїй презентації Джейк Беджер надав оцінку вітрового ресурсу і потенціалу офшорної вітроенергетики в Чорному і Азовському морях. З урахуванням існуючого вітрового ресурсу, глибини і таких чинників як екологічно чутливі райони, судноплавство, рибальство, тощо, експерти ДТУ прийшли висновку щодо можливості використання в водах Чорного і Азовського морів на території України фіксованих вітротурбін загальною потужністю 30 ГВт, в той час як для плавучих ВЕУ цей показник складає 20 ГВт.

Іван Бондарчук: «Сьогодні у нашій роботі у переговорах з потенційними іноземними інвесторами ми чуємо від них про декілька проблем: перша, звісно, це безпека, друга – обмеження НБУ на виведення дивідендів, а третя – це складнощі, ризики девелопменту, умов приєднання до електромереж, прозорості та прогнозованості ринку електроенергії. Перші дві проблеми напряму залежать від перемоги у війні. А над вирішенням третьої ми працюємо разом з колегами з УВЕА в рамках підготовки дорожньої карти реформування законодавства у сфері вітроенергетики».

Завершив захід юридичний радник Датського Енергетичного Агентства пан Вільгельм Роте, який наголосив на необхідності продовження роботи з приведення українського законодавства у галузі відновлюваної енергетики у відповідність до законодавства ЄС. Саме над цим і надалі працюватиме Данське енергетичне агентство у співпраці з Міністерством енергетики України, УВЕА та іншими активними учасниками ринку «зеленої» енергетики.

Українська вітроенергетична асоціація висловлює подяку Міністерству енергетики України і Данському енергетичному агентству за підтримку розвитку офшорної вітроенергетики в Україні.

Українська вітроенергетична асоціація щиро вітає групу компаній ДТЕК з підписанням і Меморандуму про взаєморозуміння з Vestas щодо завершення будівництва Тилігульської ВЕС в Україні. Проєкт 500 МВт-ної ВЕС, який підтримують Європейська комісія та уряди України і Данії, є найбільшим у Східній Європі, загальний обсяг інвестицій в проєкт перевищать 650 млн євро.

Меморандум про взаєморозуміння між ДТЕК та Vestas, провідним світовим виробником вітрових турбін, був підписаний на кліматичній конференції ООН COP28 у присутності єврокомісара з енергетики Кадрі Сімсон та міністра енергетики України Германа Галущенко (по відеозв’язку). Відповідно до Меморандуму данська компанія поставить вітрові турбіни в Україну для будівництва другої черги Тилігульської ВЕС.

Друга черга ВЕС буде складатись з 64 вітротурбін (по 6 МВт) із загальною потужністю 384 МВт. Перша черга потужністю 114 МВт (19 вітротурбін по 6 МВт) була введена в експлуатацію навесні 2023 року.

Будівництво ВЕС заплановано на 2024-2025 роки. Поступове підключення до мережі змонтованих вітротурбін очікується з кінця 2024 року.

Інвестиції у другу чергу Тилігульської ВЕС складуть 450 млн євро та будуть профінансовані за рахунок коштів компанії, а також передових західних банків під державні гарантії.

Після введення в експлуатацію другої черги, Тилігульська ВЕС буде здатна виробляти близько 1,7 ТВт·год електроенергії щороку. Цього достатньо для потреб 900 тис домогосподарств. Очікується, що проєкт дозволить щорічно скорочувати викиди СО₂ на 1,7 млн тон.

Генеральний директор ДТЕК Максим Тімченко:«Це ще одне свідчення високої довіри західних інвесторів до Групи ДТЕК, яка неодноразово підтверджувала репутацію відповідального партнера. Ми віримо в перемогу України та не чекаємо закінчення війни, щоб залучати власний та західний капітал у створення нової інфраструктури. Тилігульська ВЕС суттєво збільшить стійкість енергосистеми, допоможе укріпити енергетичну безпеку країни і зробить Україну регіональним лідером декарбонізації та енергетичним хабом Європи».

Хенрік Андерсен, генеральний директор VESTAS: «Ми дуже раді розширенню нашої співпраці з ДТЕК та будівництву Тилігульської ВЕС, яка сприятиме відновленню енергетичного сектору України та продемонструє відкритість країни для бізнесу. Проєкт стає реальністю за надзвичайних обставин, і ми з нетерпінням чекаємо спільної роботи з ДТЕК на останньому етапі укладання договору. Інфраструктурні проєкти такого масштабу в Україні в цей час потребують додаткових гарантій через ризики, і ми вважаємо, що реалізація такого амбітного проєкту може підкреслити підтримку ЄС України. Я хотів би висловити визнання візіонерському лідерству ДТЕК – дякую за довіру, яку ви надаєте VESTAS».

Андрій Конеченков, Голова Правління УВЕА: «Розвиток вітроенергетики в умовах війни – це підтвердження життєздатності вітроенергетичних технологій. Підписання Меморандуму щодо добудови вітростанції саме на кліматичний конференції ООН COP28 свідчить про важливість вітроенергетики в боротьбі зі зміною клімату. Тилігульська ВЕС не лише забезпечить населення України екологічно чистою електроенергією, але й посилить стійкість нашої енергосистеми, а отже, й енергетичну безпеку та енергонезалежність країни. УВЕА пишається досягненнями компаній-членів асоціації. Ми вдячні ДТЕК ВДЕ і Vestas за їх суттєвий внесок до перетворення України в хаб зеленої енергетики».

14 та 15 листопада 2023 року у Варшаві, Польща, за активної участі УВЕА пройшла Друга міжнародна виставка та конференція ReBuild Ukraine 2023 «Енергія для відновлення України».

Конференція відбулася за ініціативою Міністерства енергетики України та об’єднала в собі голоси представників владних структур з України, Європейського Союзу, США, та Канади, та більш ніж 500 компаній секторів енергетики та будівництва з 30 країн світу, заради відкритого обговорення відбудови економіки та енергетики України.

Представники УВЕА зосереджували увагу гостей на ролі відновлюваної енергетики у відбудові енергетичного сектору України як під час війни, так і після перемоги.

Українську делегацію високопосадовців очолив міністр енергетики України Герман Галущенко, який під час своєї промови наголосив на важливості енергетичної незалежності від країни-агресора, що її зараз розвиває Україна, та акцентував на незалежності від викопного палива та від його імпорту як на головному інструменті побудови стійкості енергосистеми кожної держави. Для створення енергетично незалежного ринку в Україні, відновлення енергетичної інфраструктури України має відбуватися на базі відновлюваних джерел енергії.

Андрій Конеченков, Голова Правління УВЕА: «Відновлення енергетичної системи України неможливо без залучення інвестицій. Україна має створити прозорі, привабливі умови для західних інвесторів. Даний захід надав можливість зустрітися з багатьма провідними компаніями та організаціями, в першу чергу, країн ЄС, які налаштовані на активну участь у відбудові нашої країни».