Автор: vseo_admin

«Повернути вітер: правові стратегії повернення втрат від війни» – саме під такою назвою, 30 квітня 2024 року, пройшов черговий вебінар УВЕА, що став одним із серії 2024 року. Українська енергетична інфраструктура залишається основною воєнною ціллю для повітряних ракетних і дронових атак рф. Лише за березень-квітень 2024 року, ворог знищив 80% об’єктів теплової енергетики, а об’єднана енергосистема України втратила близько 7 ГВт потужностей. В цей же період стало відомо про пошкодження ще однієї вітрової турбіни на півдні України. Загалом, за попередніми розрахунками Світового Банку, сектор вітрової енергетики за два роки війни вже зазнав збитків на понад 50 млн євро. 

Андрій Конеченков, голова Правління УВЕА: «71% вітроенергетичних потужностей досі знаходиться на тимчасово окупованих територіях, тоді як вже точно відомо про 12 випадків пошкодження або знищення вітрових турбін. Тому, питання відшкодування отриманих збитків було і залишається актуальним для ринку і УВЕА присвячувала цьому вже не один захід та зустріч. Унікальністю ж цього вебінару є можливість дізнатись більше саме про інвестиційний арбітраж, а також про «колективний позов», який є більш дешевшим і ефективнішим».

Одним із доступних для інвесторів варіантів повернення коштів, втрачених внаслідок повномасштабної війни, є подача позовів для стягнення збитків з рф на підставі Угоди між Україною та росією від 1998 року про заохочення та взаємний захист інвестицій. Також, під час вебінару було відзначено, що потенційні позивачі можуть спиратись на сприятливі прецеденти, створені попередніми інвестиційними арбітражними справами, пов’язаними з анексією Криму – так званими «кримськими справами», та рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Україна та Нідерланди проти росії» від 25 січня 2023 року. 

Саме тому, ключова увага під час вебінару була приділена доступному на сьогодні правовому порядку стягнення коштів з рф і особливостям подачі таких позовів, а саме правам/порушенням, які можуть розглядатись в рамках відповідних арбітражів, тривалості і вартості таких арбітражів, можливості подання «колективних позовів» (mass claims), тощо. Усі ці та багато інших суміжних з тематикою питань були широко розкриті Марією Костицькою, партнеркою та головою арбітражної практики паризького офісу Winston&Strawn LLP, за модерації Івана Бондарчука, члена Правління УВЕА, партнера та керівника практики «Енергетика і Проєкти» в LCF Law Group. 

«Коли мова йде про подачу арбітражних позовів проти росії, ключовою дилемою для інвесторів, що втратили вітроелектростанції на тимчасово окупованих територіях, є доцільність інвестування декількох мільйонів євро в арбітражний процес. Ці кошти потрібні для відновлення та розвитку бізнесу, інвестицій у нові проєкти. Тому важливим питанням над яким працюють юридичні радники, є пошук ефективних способів мінімізації витрат на арбітраж (таких як колективні позови), або джерел зовнішнього фінансування процесів (фандерів)», – стверджують юристи. 

Для перспективного розвитку національного сектору ВДЕ та безпечного інвестування в цей сектор, вирішальне значення має комплексне страхування воєнних і політичних ризиків, що забезпечується такими міжнародними фінансовими організаціями як, наприклад, MIGA, Державний фонд США з міжнародного розвитку, ЄБРР, Bpifrance Assurance Export та іншими. Окрім того, 22 лютого 2023 року, Міністерство енергетики України та Фонд державного майна видали спільний Наказ №57/342, яким було затверджено Методику визначення шкоди та збитків, завданих об’єктам енергетичної інфраструктури України внаслідок збройної агресії рф, яка може стати в пригоді при оцінці руйнувань і пошкоджень на об’єктах. 

26 квітня 2024 року, Київська школа економіки за партнерства з Міністерством економіки України провели круглий стіл «Розвиток бізнесу – основний драйвер економічного відновлення України» в рамках якого було презентовано програму Ukraine Facility ( https://www.ukrainefacility.me.gov.ua ), передбачені нею реформи, стимули розвитку та принципи фінансування за Піларами (Pillars), з фокусом на Піларі II, а також стан підготовки інвестиційних проєктів для презентації на Конференції з відновлення України в Берліні в червні 2024 року. Одна із сесій заходу була присвячена виступам представників міжнародних фінансових організацій, а саме з ЄБРР, ЄІБ та BGK, які розповіли на чому фокусуються МФО і українські банки при фінансуванні проєктів, що підпадають під Пілар II. Представники УВЕА та її компаній-членів також були запрошені на захід. Модерувала дискусію Наталія Шаповал, Керівниця KSE Institute. 

Ключові макроекономічні показники і положення Урядового Плану в рамках Ukraine Facility, презентовані під час заходу:

• За оцінкою Світового Банку, потреби України на відновлення та відбудову, станом на 31 грудня 2023 року, становлять 486 млрд дол США, з яких 47 млрд дол США – потреби енергетики, 117 млрд дол США – потреби МСП, 148 млрд дол США – потреби інфраструктурного сектору.
• Сектор енергетики є одним із пріоритетних секторів для фінансування в рамках Ukraine Facility, що передбачає створення умов для розвитку ВДЕ та залучення інвестицій, інтеграцію до ринку ЄС, післявоєнну лібералізацію ринків газу та електроенергії, забезпечення незалежності Регулятора, підвищення енергоефективності будівельного сектору, тощо. 
• Інвестиційними індикаторами для сектору енергетики на 2024-2027 рік є енергетична модернізація та підвищення енергоефективності, фізичний захист енергетичної інфраструктури та державні програми підтримки розвитку ВДЕ. Загалом 109 індикаторів сконцентровані на покращенні бізнес-середовища в Україні.
• Три Пілари (складові) інструменту Ukraine Facility та похідного від нього Плану Уряду: Пілар І – план підтримки України об’ємом 38,27 млрд Євро; Пілар ІІ – Ukraine Investment Framework (UIF) об’ємом 9,3 млрд Євро, 20% з яких буде направлено на «зелений» перехід; Пілар ІІІ – технічна та адміністративна підтримка об’ємом 4,76 млрд Євро.
• Фінансові джерела в рамках UIF: 7,8 млрд Євро – українська гарантія і 1,5 млрд Євро – змішане фінансування від ЄС (блендінг/гранти та технічна допомога (консультації бізнесу щодо підготовки заявок, доопрацювання проєктів)).
• В рамках UIF: операції для приватного сектору ініціюватимуться МФО на основі попиту з боку приватних компаній; державні проєкти будуть ініційовані Урядом на основі управління державними інвестиціями та єдиного переліку проєктів; попереднього відсоткового розподілу між приватними та державними секторами не передбачено. 
• Українська гарантія є спеціальним інструментом розподілу ризиків, яка буде доступна для МФО, які підтримують проєкти в Україні. Гарантія покриває майже 90% фінансових ризиків за різноманітними операціями у державному та приватному секторах, серед яких: кредити (у тому числі в національній валюті), гарантії, контргарантії, інструменти ринку капіталу, інші інструменти фінансування або покращення кредитоспроможності, страхування, участь у капіталі або квазі-акціонерному капіталі.
• Наразі є три формати доступу до фінансових інструментів UIF: прямий (МФО фінансує безпосередньо великі корпорації та муніципалітети від 10-20 млн Євро); непрямий (МФО фінансує через локальних партнерів – українські банки – Ощадбанк, Укрексімбанк, Укргазбанк та деякі приватні банки) до 5 млн Євро; змішаний (МФО фінансує безпосередньо через українські банки (державні і деякі приватні)).
• Щодо страхування воєнних ризиків: наразі доступні 100 млн дол США у фонді MIGA саме для страхування власного капіталу (equity). Також, ЄБРР страхують логістику, товари, що в дорозі, зокрема до портів, тощо. 

Володимир Кузьо, Заступник Міністра економіки: «Сьогодні є три напрямки роботи Уряду для стимулювання та економічного зростання: зниження ризиків, що включають ініціативи, які покликані пом’якшити ризики, пов’язані з інвестування в Україну; фінансові стимули та інструменти, що включають в себе заходи для стимулювання інвестицій в приватний та державний сектори, розширення роботи з МФО та прийняття Законів спрямованих на залучення інвестицій; покращення бізнес-середовища, тобто приведення нормативно-правової бази у відповідність до міжнародних стандартів, підвищення ефективності та прозорості регулювання, зменшення адміністративних бар’єрів і оцифрування інструментів доступу до ринку».

Джосалін Корне, Керівник групи з питань реконструкції та інфраструктури Представництва ЄС в Україні: «ЄС підтримує макрофінансову стабільність України з початку війни і вже профінансували в українську економіку 11,5 млрд Євро. До того ж, програми по зниженню ризиків, що фінансуються ЄС в Україні, наразі охоплюють близько 2,2 млрд Євро, 500 млн Євро з яких – у форматі гарантій, грантів та капіталовкладень»

Лука Понцелліні, Старший кредитний спеціаліст, Близький Схід, Північна Африка, Східна Європа та Центральна Азія, Європейський інвестиційний банк: «Сьогодні ЄІБ працює над декількома ключовими напрямками: фінансування конкретних банків, де 200 млн Євро в нашому бюджеті передбачено для українських банків, надання індивідуальних гарантій (resharing (зокрема, в грудні 2023 року була запущена програма EU4Business Guarantee) та технічної підтримки (capacity building) для місцевих МСП».

17 квітня 2024 року, УВЕА провела черговий вебінар під час якого вдруге підняла питання особливостей інтеграції ВДЕ генерації, зокрема вітроенергетичних потужностей, до мереж об’єднаної енергосистеми України. Під час заходу були презентовані експертиза і досвід таких компаній-членів УВЕА як DMCC-Engineering та INTEGRITES, а загалом захід зібрав понад 100 учасників, серед яких були також представники державних органів та наукової спільноти. Модератором дискусії був Андрій Конеченков, голова Правління УВЕА.

Спільний виступ представників юридичної фірми INTEGRITES, а саме Олексія Феліва, керуючого партнера та голови практики енергетики, та Сергія Даціва, старшого юриста практики енергетики, був присвячений не лише актуальним особливостям процедури приєднання до електромережі, але й тим крокам, які необхідно здійснити для удосконалення та спрощення умов приєднання для ВДЕ об’єктів. Зокрема, спікери звернули увагу учасників на: етапи, які мають пройти виробники з ВДЕ до укладання договору про приєднання; наявне регулювання приєднання до мереж; актуальний рівень плати за приєднання; строк чинності технічних умов; роботу з нестандартним приєднанням, тощо.   

«Незважаючи на те, що, відразу після впровадження в Україні режиму воєнного стану, держава прийняла Тимчасовий порядок приєднання і надала можливість виробникам з ВДЕ, які розпочали девелопмент своїх проєктів до повномасштабного вторгнення, все ж отримати технічні умови на приєднання, сьогодні нам відомі негативні наслідки дії цього порядку. Так, в деяких регіонах України технічні умови на приєднання електроустановок потужністю більше 20 МВт були видані без обов’язкового техніко-економічного обґрунтування, що є зловживанням і потребує додаткової уваги як з боку учасників ринку, так і Асоціації», – зауважив Олексій Фелів і додав, що так само ринок сьогодні має об’єднатись і розглянути питання оновлення порядку зміни цільового призначення землі, що використовується для експлуатації електрогенеруючого об’єкту з ВДЕ. 

В свою чергу, Андрій Захаров, провідний інженер та експерт по ВДЕ в DMCC-Engineering, сфокусувався у своєму виступі на технічних аспектах, а саме на дослідженні енергосистем при приєднанні генерації з ВДЕ. У своїй презентації, пан Захаров описав основні види досліджень електричних режимів відповідно до об’єму розрахункових робіт, етапи виконання таких досліджень та усі інші заходи, які необхідно здійснити для того, щоб довести відповідність станції вимогам Кодексу системи передачі. «Хочу зауважити, що Кодекс системи передачі, який наразі діє в Україні – це не просто перелік певних вимог системного оператора, а, перш за все, правила і норми європейських колег, сформовані і випробувані при роботі із значною часткою «зеленої» генерації в мережі, що є дуже актуально і важливо для України, яка задекларувала доволі амбіційні цілі із збільшення частки ВДЕ в національному електробалансі», – підкреслив представник DMCC-Engineering.

В рамках сесії питань-відповідей, Андрій Конеченков також звернув увагу на те, що сьогодні дуже поширеною є проблема, коли об’єкти, які вже отримали технічні умови на приєднання, за різних причин не встигають побудуватись за необхідні три роки, через що на ринку точаться активні дискусії щодо необхідності надання можливості бронювання потужностей на довший термін. 

Відеозапис вебінару можна переглянути на YouTube-каналі УВЕА. 

09 квітня 2024 року, Секретаріат УВЕА, а також представники багатьох компаній-членів асоціації, взяли участь у другій пост-медіаційній зустрічі, ініційованій Секретаріатом Енергетичного Співтовариства. Зустріч відбулась в рамках укладеного у 2020 році Меморандуму про Взаєморозуміння щодо врегулювання проблемних питань у сфері відновлюваної енергетики України, підписантами якого стали Кабінет Міністрів України, Міністерство енергетики України, НКРЕКП – з боку держави, та УВЕА і ЄУЕА – з боку інвесторів у ВДЕ в Україні. Друга пост-медіаційна зустріч об’єднала в одному місці широке коло гравців національного ринку з ВДЕ, а саме представників Міністерства енергетики України, ДП «Гарантований покупець», НКРЕКП, НЕК «Укренерго», профільних галузевих асоціацій та виробників «зеленої» електроенергії. Зустріч пройшла під головуванням Дірка Бушле, заступника директора Секретаріату Енергетичного Співтовариства. 

Метою пост-медіаційного процесу є сприяння відновленню довіри і діалогу між ключовими гравцями ринку ВДЕ через обговорення актуальних ринкових проблем, а також викликів, що виникли із повномасштабним вторгненням рф на територію України. Так, друга зустріч сторін процесу медіації була присвячена таким питанням як: 

1. Місце технологій ВДЕ в урядовому Плані для Ukraine Facility та проєкті Національного плану з енергетики та клімату України на період 2025-2030 років;
2. Активність міжнародних фінансових організацій на українському ринку ВДЕ;
3. Ефективність здійснених реформ на оптовому ринку електроенергії України (механізм PSO, корпоративні PPA, гарантії походження, тощо);
4. Експортні можливості національного ринку ВДЕ;
5. Інвестиційна привабливість наявних і майбутніх проєктів з ВДЕ;
6. Удосконалення корпоративного управління ДП «Гарантований покупець», тощо. 

Окрему увагу під час зустрічі було приділено презентації Секретаріатом Енергетичного Співтовариства нового дослідження щодо відбудови сектору відновлюваних джерел енергії в Україні. «Незважаючи на те, що процес медіації був завершений у 2020 році, на українському ринку електроенергії все ще існує низка проблем і викликів, які мають бути вирішені не лише для його сталого функціонування, але й для його інтеграції у європейське середовище. Тому, пост-медіаційний процес покликаний забезпечити спільний пошук і напрацювання різних варіантів вирішення існуючих проблем із врахуванням думки усіх учасників ринку: держави та бізнесу. До чого нам усім потрібно готуватись сьогодні, так це до ренесансу відновлюваної енергетики в Україні», – зазначив Дірк Бушле відкриваючи зустріч. 

Наскрізною лінією виступів представників компаній-членів УВЕА стала критична необхідність гарантування незмінності і передбачуваності галузевого законодавства, що також було підкреслено у окремому листі, надісланому УВЕА до Секретаріату Енергетичного Співтовариства напередодні зустрічі. Представники компаній-членів УВЕА звернули увагу Енергетичного Співтовариства на такі проблеми як: борги на ринку електричної енергії і відсутність стимулів для виробників з ВДЕ переходити від «зеленого» тарифу до механізму ринкової премії. Були озвучені причини, через які корпоративні РРА і аукціони з ВДЕ, не працюватимуть в Україні, і запропонований механізм для вирішення цього питання. Учасники ринку ВДЕ висловили негативне відношення до ініціативи щодо виокремлення з тарифу НЕК «Укренерго» за послуги з передачі електроенергії витрати, пов’язані з виконанням спеціальних обов’язків з ВДЕ, (послугу щодо збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії), що є одним з джерел забезпечення оплати вартості виробленої за «зеленим» тарифом електроенергії ДП «Гарантований покупець». 

УВЕА висловлює подяку Секретаріату Енергетичного Співтовариства за ініціювання пост-медіаційного процесу та забезпечення діалогу між гравцями ринку, і сподівається на оперативне і якнайшвидше врегулювання наявних проблем на ринку. 

З 20 по 22 березня 2024 року представники Секретаріату УВЕА та ряд її компаній-членів взяли участь в роботі міжнародної конференції та виставці WindEurope Annual Event 2024, яка цього року пройшла в столиці автономії Країна Басків – місті Більбао. Щорічний захід WindEurope в Більбао є одним з основних світових місць зустрічі представників наземної і офшорної вітроенергетики. Конференція  висвітлила роль вітроенергетики в процесі створення нових робочих місць, в збереженні клімату і природи, в посиленні енергетичної безпеки і економічної конкурентоспроможності, її значення для економічного росту місцевих громад та багато іншого. Цьогоріч у заході, який пройшов під гаслом «Наш вітер, наша цінність – Створюємо цінність для Європи, живемо відповідно до європейських цінностей» взяли участь понад 12 000 учасників вітроенергетичного ринку з усіх куточків Європи, 520 компаній-експонентів, 14 міністрів та 400 інших спікерів з політики, промисловості та академічних кіл.

Традиційно, велика конференція розпочалася з міністерської сесії, модератором якої незмінно є Джайлз Діксон, виконавчий директор WindEurope. Важливою цього року ця сесія стала і для України, де з доповіддю виступив Генеральний директор Директорату стратегічного планування та європейської інтеграції Міністерства енергетики України Роман Андарак. Фокусом виступу пана Андарака стало значення вітрової енергетики для післявоєнної «зеленої» відбудови України та її подальшого сталого розвитку і зростання. «Кожна вітрова турбіна, незалежно від того встановлена вона в Україні чи в ЄС, означає ще менше споживання російського газу та менше доходів, які підживлюють російську агресію та вбивають цивільних, людей похилого віку, дітей. Кожен мегават чистої енергії – це вагомий внесок в нашу спільну європейську енергетичну безпеку», – зазначив Роман Андарак.

В міністерській сесії також взяли участь Тереза Рібера, Міністерка з питань екологічного переходу та демографічних викликів Іспанії, Філіп Німмерманн, Федеральний державний секретар з питань енергетики Німеччини, Державна секретарка Міністерства енергетики Молдови Кароліна Новак, Александра Сдоуку, заступниця Міністра енергетики та навколишнього середовища Греції, і заступник Міністра промисловості та технологій Туреччини Четін Алі Донмез, 

Відзнакою першого дня конференції стало підписання Іспанією «Іспанської вітроенергетичної хартії», яка покликана посилити зобов’язання країни щодо розширення вітроенергетичної галузі, яка вже є одним з основних центрів виробництва та постачання електроенергії в країні. Коментуючи цю подію Джайлз Діксон зазначив: «Минулорічний вітроенергетичний пакет ЄС змінив правила гри – 15 негайних заходів, спрямованих на зміцнення вітроенергетичної галузі Європи та прискорення розвитку вітроенергетики. …Двадцять шість урядів підписали Європейську вітроенергетичну хартію, взявши на себе зобов’язання впроваджувати цей пакет. Чудово, що Іспанія зараз виконує це зобов’язання, підписавши національну вітроенергетичну хартію, в якій викладені дії, які уряд і промисловість збираються здійснити».

Український вітроенергетичний ринок був представлений на цьогорічній події WindEurope також і окремою панельною дискусією «Інвестування у вітроенергетичний сектору України сьогодні», яка символічно пройшла у виставкому центрі 22 березня 2024 року, в день, коли росія здійснила наймасивнішу ракетну і дронову атаку цілеспрямовано на енергетичну систему України. Спікери панелі, представники українських вітроенергетичних компаній та члени Правління УВЕА: Олександр Селіщев, генеральний директор ДТЕК ВДЕ, Михайло Чулков, директор Юрокейп Юкрейн 1, Іван Бондарчук, радник, керівник практики енергетики в LCF Law Group, разом з Максимом Артеменко, директором з розвитку бізнесу в Elementum Energy, представили можливості і виклики ведення вітроенергетичного бізнесу в Україні, особливості реалізації вітроенергетичних проєктів в час війни, а також майбутні плани розвитку власних бізнес портфелів саме в Україні. Промодерувала дискусію керівниця аналітичного департаменту УВЕА та директорка з розвитку бізнесу в MCL Group, компанії-члені УВЕА, Катерина Книш.

Питання інвестування в український вітроенергетичний бізнес також було підняте пані Книш і під час модерації нею однієї із сесій загальної конференції WindEurope під назвою «Фінансування вітроенергетичних проєктів в час високих відсоткових ставок», де взяли участь представники таких компаній і фінансових організацій як Statkraft, Brookfield Asset Management, Європейський інвестиційний банк (EIB), Міжнародна фінансова корпорація (IFC), а також Міжнародний центр сталого фінансування (ISFC). 

Крім вже згаданих вище компаній, до української делегації на заході WindEurope також увійшли і представники таких компаній-членів УВЕА як WindFarm, Крани України та CWP. 

Андрій Конеченков, голова Правління УВЕА: «З кожним роком представлення українського вітроенергетичного ринку на міжнародних конференціях з вітрової енергетики стає все більш ширшим, публічнішим і впевненішим. Наш ринок демонструє своє існування і розвиток в час війни, чим безумовно привертає увагу міжнародних партнерів. Станом на сьогодні, 50% вітроенергетичного бізнесу в Україні становлять саме міжнародні інвестори, які залишаються в Україні незважаючи на наявні політичні і воєнні ризики. Висловлюю сподівання, що цей відсоток буде рости, адже УВЕА активно працює з державними органами над прийняттям рішень необхідних для мінімізації цих ризиків, захисту наших інвесторів та покращення ринкового середовища. Дякую WindEurope за можливість бути представленими і почутими на їх заході». 

12 березня 2024 року, УВЕА провела вебінар присвячений 10+ найпоширенішим питанням щодо діяльності виробників з ВДЕ на вільному ринку. Надання виробникам з ВДЕ права виходити із балансуючої групи ДП «Гарантований покупець» та вести самостійну торговельну діяльність на вільному ринку електроенергії стало однією з найреволюційніших змін у «зеленій» енергетиці в Україні за останній час. Після понад півроку з впровадження цих законодавчих змін, УВЕА вирішила обговорити ті запитання, які найчастіше виникають у компаній, що вже перейшли на новий формат роботи або планують здійснити цей крок. Своїм досвідом та експертною думкою під час онлайн-дискусії поділились представники таких компаній-членів УВЕА, як Ілля Притула, керівник напряму «зеленої» енергетики в АТ «Енергетична компанія України» (ЕКУ), та Віталій Радченко, керуючий партнер CMS Cameron McKenna Nabarro Olswang. Гостьовим спікером став Юрій Артеменко, член наглядової ради ПАО «МТБ Банк». 

Відкриваючи вебінар, Андрій Конеченков, голова Правління УВЕА та модератор дискусії, повідомив, що питання надання можливості виробникам з ВДЕ виходити з балансуючої групи ДП «Гарантований покупець» і вести самостійну діяльність з продажу електроенергії на організаційних сегментах ринку почало серйозно обговорюватись починаючи з 2020 року, а вже з 2022 року з балансуючої групи ДП «Гарантований покупець» почали поступово виходити виробники електроенергії з енергії сонця. В той же час, для виробників електроенергії з енергії вітру ключовим поштовхом вийти на вільний ринок стало прийняття Закону України №3220-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо відновлення та «зеленої» трансформації енергетичної системи України», оскільки він закріпив положення про тимчасовий вихід і можливість повернення до балансуючої групи зі збереженням системи «зеленого» тарифу або підтримки за результатами аукціону. 

«Станом на січень 2024 року, з балансуючої групи вийшло 78% вітрової генерації на підконтрольній Україні території, а ключовою причиною для прийняття такого рішення стало бажання своєчасно і в повному обсязі отримувати кошти за згенеровану електроенергію, тим самим забезпечуючи можливість покриття своїх операційних і фінансових витрат в час війни», – підкреслив Андрій Конеченков. 

У продовження слів пана Конеченкова, Ілля Притула наголосив, що процес виходу на вільний ринок став для виробників з ВДЕ майже непомітним завдяки їх взаємодії з професійними трейдерами в межах договорів купівлі-продажу електроенергії. 

«За останній час на ринку з’явилася низка нових можливостей для виробників зеленої електроенергії, здатних покращити економіку їх роботи. Вихід на вільний ринок дає змогу сонячним і вітровим станціям отримувати «живі» кошти за вироблену електроенергію, уникаючи накопичення боргів. А співпраця з професійним трейдером в межах договорів PPA робить перехід на нову модель роботи швидкою і максимально простою. ЕКУ, зокрема, також пропонує ВЕС і СЕС контракти на викуп зеленої електроенергії ще на етапі їх проектування (pre-PPA), що дає можливість інвесторам залучати кредитні кошти для будівництва нових потужностей. Більше того, нині на ринку впроваджується механізм ринкової премії (feed-in premium), який дає можливість ВЕС і СЕС працювати на вільному ринку, продовжуючи отримувати державну підтримку», – заначив Ілля Притула. 

Віталій Радченко, в свою чергу, розповів про юридичні особливості повернення до балансуючої групи ДП «Гарантований покупець», можливість укладення довготермінових контрактів на викуп електроенергії, а також сучасний статус впровадження системи торгівлі сертифікатами на гарантії походження. 

«При переході з «зеленого» тарифу на механізм ринкової премії та виході з балансуючої групи Гарпока, виробники електроенергії з ВДЕ мають розуміти та прорахувати усі явні юридичні та фінансові ризики, пов’язані із зміною механізму підтримки, балансуванням, необхідністю приєднання до нової балансуючої групи із її власними та особливими комерційними умовами, та неявні – як-от наслідки та висока ймовірність збільшення обмежень виробітку з ВДЕ в такому разі», – розповів пан Радченко. 

Юрій Артеменко, як представник банківського сектору, сфокусувався на тому, чи можливий вихід з балансуючої групи у разі, якщо участь в ній передбачена кредитним договором та які умови має містити договір купівлі-продажу електроенергії, щоб банк видав кредит на новий «зелений» проєкт. 

Незважаючи на те, що під час вебінару було розкрито велику кількість переваг ведення діяльності на вільному ринку, все ж, на думку компаній-членів УВЕА, досі актуальними залишаються такі ринкові проблеми, як розрахунки за вироблену електроенергію, нестача балансуючих потужностей, складна прогнозованість виробітку електроенергії за рахунок «зелених» електростанцій, а також недостатня розвиненість та погана урегульованість внутрішньодобового ринку. 

Запис вебінару : https://youtu.be/EVh848aOF4U

29 лютого 2024 року, УВЕА у співпраці з Німецькою вітроенергетичною асоціацією (BWE), провела свій перший в цьому році міжнародний вебінар. Вебінар «Вітроенергетичний ринок України» дав уявлення про сучасний стан ринку, вже прийняті і очікувані зміни у галузевому законодавстві, наявні ринкові переваги та можливості, а також про роль німецького бізнесу у розвитку вітроенергетичного ринку на прикладі таких компаній-членів УВЕА як NOTUS energy Plan GmbH & Co. KG та Deutsche WindGuard GmbH. 

Модерувала захід Дороті Баксман, проєктний менеджер у BWE, яка у своєму вступному слові відмітила, що Україна володіє значним вітровим потенціалом, якого достатньо як для розвитку наземних, так і офшорних вітроенергетичних проєктів. «З початку повномасштабного вторгнення росії, Україна ввела в експлуатацію більше вітроенергетичних потужностей ніж Велика Британія», – навела приклад пані Баксман. 

Вебінар розпочався з виступу Юлії Рибак, радниці Міністра енергетики України, співкерівниці проєкту Секретаріат Німецько-українського енергетичного партнерства, яка розповіла про важливість україно-німецького партнерства в галузі ВДЕ для України, сучасний стан національного сектору енергетики та роль міжнародних партнерів у покритті нагальних потреб українського енергетичного сектору. «За період 2022-2023 року, до національної енергомережі було додано близько 600 МВт нових «зелених» потужностей, 350 МВт з яких – лише у 2023 році. Україна не збирається зупинятись і підтримка німецького бізнесу може стати особливо цінною для розвитку розподіленої вітрової генерації та нарощення потужностей з виробництва біометану», – відзначила пані Рибак.  

Галина Шмідт, членкиня Правління УВЕА, та Олександр Подпругін, заступник голови Правління УВЕА і регіональний менеджер в компанії Notus Energy, зробили широкий огляд сучасного стану та перспектив розвитку вітроенергетичного ринку України. У своїй презентації, Галина Шмідт зазначила, що вітрова енергетика сьогодні є другим сектором по встановленій потужності в національному електробалансі ВДЕ, частка  якої досягла 21,7% у минулому році. Також, представниця УВЕА проінформувала, що доступний технічний потенціал для розвитку офшорної вітроенергетики в Чорному і Азовському морях досягає 50 ГВт. «Станом на кінець 2023 року, в український вітроенергетичний сектор було інвестовано 3,5 млрд Євро. Незважаючи на те, що розвиток вітроенергетичних проєктів в Україні сьогодні є справжнім викликом, наш ринок живий і відкритий. Сьогодні відновлювана енергетика і, особливо, вітрова енергетики важливі для підвищення стійкості енергосистеми і забезпечення безперебійного доступу до електропостачання як ніколи раніше», – підкреслила пані Галина.

Олександр Подпругін, в свою чергу, сфокусувався більше на тому, чому вітрова енергетика має бути основою для відбудови українського енергетичного сектору. «Відновлювані джерела енергії є традиційно серед ТОП-5 галузей з найбільшою доданою вартістю і тому розвиток цієї галузі в Україні може швидко і реально забезпечити ріст національної економіки. «Зелена» енергетика також може забезпечити конкурентоспроможність національної важкої експортно-орієнтованої промисловості на ринку ЄС. І незважаючи на те, що Україна значно просунулась у розгортанні вітроенергетичних потужностей за останні роки, цього все ще недостатньо для забезпечення диверсифікації експортного потенціалу, задоволення зростаючих енергетичних потреб та заміщення зруйнованих потужностей», – зауважив заступник голови Правління УВЕА. 

Виступ пана Подпругіна було доповнено презентацією Івана Бондарчука, члена Правління УВЕА та радника і керівника практики енергетики в LCF Law Group, який вичерпно описав наявний правовий інструментарій для розвитку вітроенергетичних проєктів в Україні та останні галузеві законодавчі зміни і покращення. «Важливим досягненням останніх років є спрощення процедури зміни цільового призначення земельних ділянок для об’єктів генерації та високовольтних мереж, а також спільна робота між інвесторами в вітрову енергетику та відповідними органами влади над впровадженням механізму «бронювання потужностей» в Україні», – повідомив Іван Бондарчук. 

Заключною частиною вебінару стали виступи Ганнеса Хелма, регіонального директора в NOTUS energy Plan GmbH & Co. KG, та Ляйфа Рефельдта, керуючого директора в Deutsche WindGuard GmbH, які поділились своїм досвідом ведення бізнесу та реалізації вітроенергетичних проєктів в Україні. 

У своєму виступі, Ганнес Хелм відзначив, що на відміну, наприклад, від Німеччини, в Україні прослідковується значний вітровий ресурс майже по всій її території, що робить цю країну дуже перспективною з точки зору розвитку бізнесу. «Важливо підкреслити, що усі ті вітрові електростанції, які були введені в експлуатацію за останні два роки, є заслугою саме національних гравців ринку. Тому, зараз, ми маємо перейти на новий етап розвитку галузі, де провідну роль відіграватимуть міжнародні інвестори і фінансові інституції. Це є також і моєю метою», – зазначив пан Хелм і додав, що компанія вже довела до стадії «готовий до будівництва» 301,2 МВт нових вітроенергетичних потужностей, які будуть реалізовані в Одеській області. 

Ляйф Рефельдт також повідомив, що компанія Deutsche WindGuard GmbH не збирається покидати ринок України, а навпаки готова підтримувати ще більше вітроенергетичних проєктів в Україні. «За останні 15 років на українському ринку, ми провели 49 вітровимірювальних кампаній, здійснили оцінку вітрового потенціалу для запланованих більш ніж 7 500 МВт нових потужностей, провели 9 технічних д’ю-ділідженсів та 7 вимірювань кривих потужності, і не збираємось зупинятись», – підсумував пан  Рефельдт.

УВЕА висловлює подяку Німецькій вітроенергетичній асоціації за співорганізацію вебінару, привернення уваги до україно-німецького партнерства в секторі ВДЕ.

22 лютого 2024 року Міністерство енергетики України зібрало представників місцевих влад, енергетичних компаній, а також розробників енергетичних проєктів і міжнародних партнерів, для того щоб презентувати Каталог критично важливих технологій для енергетичного сектору України (далі – Каталог), розроблений у співпраці з Данським енергетичним агентством (англ. Danish Energy Agency). Андрій Конеченков, голова Правління УВЕА, також був серед спікерів міністерського заходу «Критично важливі технології для енергетичного сектору України» та мав можливість дізнатись про окремі технологічні рішення, які є найбільш актуальними для потреб України, безпосередньо від ключових осіб Міністерства та данських партнерів.

Герман Галущенко, Міністр енергетики України: «Масовані російські атаки на українську енергетичну інфраструктуру показали необхідність децентралізації генерації та нарощування потужностей розподіленої генерації. Тому у Каталозі надано перелік технологічних рішень, які можуть бути швидко реалізовані в Україні для підтримки розподіленої генерації та підвищення безпеки постачання електроенергії». Також пан Міністр відзначив, що дансько-українська співпраця вже вкотре реалізується на прикладі реальних дій і заходів: спочатку Данія стала першим донором Фонду енергетичної підтримки України, що дозволило розпочати закупівлю необхідного енергетичного обладнання, тепер – допомогла і підтримала у розробці цього Каталогу. 

Загалом, Каталог включає 20 технологічних рішень, включно з наземною вітроенергетикою, які можуть бути впроваджені в Україні для нарощення потужностей розподіленої генерації. Цей документ може стати дороговказом при виборі відповідних технологій виробництва електроенергії, як на рівні великих промислових проєктів, так і на рівні малих технологічних рішень для домогосподарств. В Каталозі надано широкий опис кожної технології, рівень її вразливості до російських ракетних і дронових атак, терміни і етапи реалізації конкретної технології, вплив на неї зимового періоду, і, головне, середньозважена вартість. 

Ларс Огорд, Міністр енергетики Данії: «Під час опалювального сезону посилення безпеки постачання має вирішальне значення, і цей Каталог відповідає саме цим цілям. Сподіваюся, що він стане корисним для українського народу і допоможе іншим країнам надавати допомогу Україні більш ефективно». 

Відповідно до Міненерго, Каталог буде постійно оновлюватись, доповнюватись та розширюватись залежно від ситуації та конкретних потреб України. 

УВЕА також вже не один рік співпрацює з данськими партнерами в частині напрацювання різних технологічних рішень для широкомасштабного розвитку вітрової енергетики в Україні, як наземної, так і офшорної, тому вважає, що даний Каталог може підштовхнути до активнішого розвитку розподіленої генерації не лише великі енергетичні компанії, але й окремі домогосподарства. Андрій Конеченков: «В той же самий час, для прискореного розвитку ВДЕ, зокрема вітроенергетики, і використання вказаних в Каталозі технологій, треба врегулювати ряд таких важливих питань, як заборгованість на ринку електричної енергії, і не тільки перед виробниками «зеленої» електроенергії, а й в цілому перед усіма учасникам енергоринку. Пріоритетне врегулювання цієї проблеми відкриє нові інвестиційні можливості для відновлення енергетичної структури, децентралізації генерації і переходу на чисті, вуглецево-нейтральні енерготехнології».

Завантажити Каталог: https://mev.gov.ua/novyna/domovlenosti-ministriv-v-diyi-ukrayina-i-daniya-rozrobyly-perelik-krytychno-vazhlyvykh

Незважаючи на усі внутрішні та зовнішні виклики для країни, перманентні обстріли енергетичної інфраструктури з боку росії, збої в логістичних ланцюгах постачання обладнання, скорочення кількості працездатного персоналу, тощо, за два роки повномасштабної війни в країні все ж було побудовано і введено в експлуатацію 228 МВт нових вітроенергетичних потужностей, з яких 146,3 МВт – за 2023 рік. В результаті, станом на кінець 2023 року, загальна встановлена потужність вітроенергетичного сектору України становила 1 900,8 МВт (включно з ВЕС на тимчасово окупованих територіях, без АР Крим). Про це йдеться у випущеному УВЕА Огляді «Вітроенергетичний сектор України 2023», підготовленому цьогоріч у співпраці з юридичною фірмою INTEGRITES. Власниками нових вітроенергетичних потужностей за останні два роки стали такі компанії-члени УВЕА, як ДТЕК ВДЕ, Elementum Energy, Еко-Оптіма та УК «Вітряні парки України», а широкого публічного розголосу серед міжнародної спільноти набуло введення в експлуатацію 114 МВт Тилігульської ВЕС, яка стала першою у світі вітровою електростанцією побудованою в умовах воєнного часу.

Сьогодні, частка вітрової енергетики у загальному балансі національного сектору ВДЕ становить 21,7% і залишається другою за величиною після частки сонячної енергетики. Загалом, загальна встановлена потужність сектору ВДЕ в Україні становить 10,8 ГВт. В той же час, станом на кінець 2023 року, безпосередньо генерували електроенергію лише 583,8 МВт ВЕС, оскільки 71% вітрових потужностей все ще залишаються на тимчасово окупованих територіях і не постачають «зелену» електроенергію в ОЕС України.

Згідно зі стратегічними планами Міністерства енергетики України, до 2032 року очікується доведення загальної встановленої вітроенергетичної потужності до 10 ГВт, що, за оцінками УВЕА, є цілком здійсненним завданням зважаючи на загальну кількість тих проєктів, які вже готові до будівництва чи в процесі девелопменту.

УВЕА переконане, що 2023 рік увійде в історію національної вітроенергетики, як рік, коли безпосередній монтаж вітротурбін здійснювався українськими компаніями за віддаленої/онлайн участі західних підрядників та виробників обладнання у вигляді консультацій або віртуальних інструкцій, оскільки більшість з них не може вести діяльність в Україні поки триває воєнний стан. У своєму Огляді УВЕА також приділяє детальну увагу і іншим позитивним для сектору рішенням і досягненням, зокрема, прийнятому Закону України про відбудову і «зелену» трансформацію, який надав можливість виробникам електроенергії з енергії вітру переходити на механізм ринкової премії та контрактів на різницю, а також перезапустив питання щодо імплементації системи гарантій походження; виходу 78% вітрової генерації з балансуючої групи ДП «Гарантований покупець» на вільний ринок; та, звичайно, остаточному завершенню процесу синхронізації української енергосистеми з ENTSO-E. 

В той же час, подальший розвиток вітрової енергетики та будівництво десятків нових потужностей напряму залежить від вирішення чи врегулювання досі існуючих недосконалостей і проблем на ринку. Їх аналіз, а також пропозиції щодо шляхів їх вирішення запропоновані УВЕА у розробленій нею у 2023 році Концепції розвитку вітрової енергетики до 2030 року, про яку також згадується в Огляді. 

За надання інформації для Огляду, УВЕА висловлює щиру подяку Міністерству енергетики України, Державному агентству з енергоефективності та енергозбереження України, Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, ДП «Гарантований покупець», членам Правління та Комітету з правових питань ГС «Українська вітроенергетична асоціація». 

20 лютого 2024 року, УВЕА провела перший вебінар із цьогорічної серії вебінарів, присвятивши його особливостям приєднання вітроенергетичних проєктів до електричної мережі. 

Процедура приєднання до мережі є доволі комплексною і відверто не до кінця досконалою в Україні, саме тому це питання лежить в основі багатьох експертних дискусій та великої кількості сьогоднішніх галузевих заходів. Так, в рамках цього вебінару, IKNET Energy Engineering і LCF Law Group, члени УВЕА, розкрили такі важливі питання, що лежать в площині приєднання ВЕС до мережі, як особливості розрахунків електричних режимів та потенційний вплив на мережу у разі приєднання ВЕС разом з установкою зберігання енергії (УЗЕ). Частиною дискусії став також і національний оператор системи передачі НЕК «Укренерго», представлений Олександром Жигалюком, начальником Департаменту розвитку системи передачі. Модерацію заходу забезпечив Андрій Конеченков, голова Правління УВЕА. 

Юрій Подоляк, Генеральний директор, IKNET Energy Engineering, у своїй презентації поділився практичним досвідом компанії із розрахунку електричних режимів на прикладі реальних кейсів та звернув увагу на умови приєднання ВЕС, які будуть актуальні найближчим часом. «Одним з головних ризиків розвитку вітрових електростанцій є підключення до електричних мереж. Пошкодження енергетичної інфраструктури ОЕС України, синхронізація ENTSO-E, розвиток установок зберігання енергії  – усе це невеликий перелік факторів, які безпосередньо впливають на можливість підключення нових ВЕС до електричних мереж. Але позитивні зміни, які готуються на законодавчому рівні, покращать можливість приєднання нових об’єктів до електричних мереж. Компанія ІКНЕТ готова допомагати інвестору в розвитку проєктів ВЕС в Україні» – сказав пан Подоляк. 

Іван Бондарчук, радник, керівник практики енергетики та природних ресурсів LCF Law Group, член Правління УВЕА: «Чинна процедура приєднання для ВЕС створює значні ризики для масштабних проєктів. Наразі девелопер стоїть перед вибором: починати інвестувати без гарантії та умов приєднання, або укласти договір з оператором системи та сподіватися встигнути побудувати ВЕС за три роки. Обидва варіанти є аж надто оптимістичними. Тому експерти з УВЕА працюють з НКРЕКП, Міненерго та НЕК Укренерго над механізмом бронювання потужності для нових проєктів ВДЕ. Мета такого механізму – забезпечити додатковий час для девелопменту проєктів з гарантією приєднання до мережі. В свою чергу, механізм передбачає сплату девелопером гарантійного внеску, який буде зарахований у вартість приєднання або піде на розвиток електромереж, якщо інвестор відмовиться від проєкту».

Олександр Жигалюк, в свою чергу, мав можливість відреагувати на експертні бачення і презентації колег, а також розповів про подальші плани розвитку національної електросистеми, включно з нарощенням потужностей інтерконекторів. 

«Процедура приєднання є максимально спрощеною і максимально відкритою в частині того законодавства, яке регулює цю процедуру. Зокрема, вона дає можливість замовнику обрати найкращий варіант схеми видачі потужності об’єкта з фактичним вибором точки приєднання, тобто – обрати найбільш економічно вигідний варіант приєднання», – зазначив пан Жигалюк. Додатково, представник НЕК «Укренерго» також повідомив, що перспектива реалізації проєктів з приєднання об’єктів ВДЕ разом з УЗЕ є доволі поширеною у світі і привабливою для України, тому дане питання також є серед пріоритетних напрямків роботи оператора системи передачі. 

Запис вебінару: https://www.youtube.com/watch?v=qkYJVZ5-b1s