Автор: vseo_admin

16-17 жовтня 2019 року в Києві з успіхом пройшов 11-ий ФОРУМ СТАЛОЇ ЕНЕРГЕТИКИ СХІДНОЇ ЄВРОПИ.

Біля 600 делегатів з 37 країн світу, серед яких власники, керівники, директори міжнародних компаній, а також інвестори та підприємці галузі сталої енергетики обговорювали правові та фінансові питання розвитку бізнесу в галузі відновлюваної енергії та енергоефективності, “зелених” тарифів і аукціонів, нової моделі ринку електроенергії в Україні, розподіленої генерації, технологій зберігання електроенергії та інтелектуальних енергетичних систем. Партнером форуму виступила Українська вітроенергетична асоціація.

“Чотири млрд євро “зелених” інвестицій за 5 років свідчать про те, наскільки затребуваними та успішними є проекти у “чистій” енергетиці та енергоефективності в країні. Також це значний поштовх для активізації економічних процесів. І цей тренд має тривати й надалі. Враховуючи інновації та зменшення вартості обладнання, “чиста” енергетика має продовжувати розвиватися”, – зазначив Сергій Савчук, голова Держенергоефективності України.

У своїй доповіді генеральний директор ДТЕК ВДЕ Філіп Лекебуш приділив значну увагу ефективному переходу від системи “зелених” тарифів до “зелених” аукціонів. Аналізуючи досвід Німеччини та Іспанії Філіп Лекебуш зазначив: “Україна сьогодні має унікальну перевагу. Наздоганяючи європейських лідерів у галузі відновлюваної енергетики, країна може перейняти найкращий досвід. В результаті, держава впровадить найефективнішу систему і отримає зиск від нижчих цін на відновлювані джерела енергії для потреб України”.

“Я переконаний, що розвиток відновлюваної енергетики вже не зупинити. Інша справа, зробити його конкурентно спроможним і надати інвесторам відповідні гарантії, щоб проекти з ВДЕ отримували гідне фінансування. Спільне обговорення сучасних питань та пошук зваженого рішення щодо створення конкурентного енергетичного ринку є найважливішим сьогодні для України”, – підкреслив Андрій Конеченков, голова правління УВЕА, віце-президент WWEA під час свого виступу на Форумі.

Триденна програма Форуму SEF включала окремі конференції, присвячені ринку сонячної енергії, енергоефективності, біоенергетиці та біопаливу: SEF SOLAR, SEF ENERGY EFFICIENCY та SEF BIOENERGY.

В рамках Форуму відбулась Третя щорічна церемонія нагородження SEF Awards 2019.  Найкращою вітроенергетичною компанію сталої енергетики Східної Європи була визнана українська компанія “Віндкрафт Україна”, яка і отримала почесну нагороду SEF Awards 2019.

15 жовтня 2019 року відбувся круглий стіл на тему: “Нові виклики для української відновлюваної енергетики у разі зміни умов державної підтримки”, організований Українською асоціацією відновлюваної енергетики. Партнером заходу виступила Українська вітроенергетична асоціація.

Метою заходу став обмін думками та досвідом щодо підвищення стійкості галузі відновлюваної енергетики в довгостроковій перспективі, обговорення шляхів недопущення кризової ситуації в галузі ВДЕ України.

В заході прийняли участь міжнародні експерти з питань енергетики, народні депутати України, представники українських та міжнародних банків, учасники ринку.

Катерина Посейдон, аналітик з Bloomberg New Energy Finance зазначила, що світовий досвід показує різке скорочення довіри інвесторів до галузі відновлюваної енергетики в тих країнах, які запровадили ретроспективні зміни у законодавстві як в короткостроковій, так і довгостроковій перспективах: “За останні 18 місяців український ринок відновлюваної енергетики зазнав стрімкого розвитку, в свою чергу прозора і стабільна політика допоможе забезпечити стабільність цієї тенденції”.

Андрій Герус, голова Комітету Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг, коментуючи ситуацію, яка склалась у сфері ВДЕ, запевнив усіх учасників, що особисто він виступає проти ретроспективного зниження тарифу і що протягом “наступного тижня – двох законопроектів з аналогічними намірами зареєстровано у Верховній Раді не буде”.

На круглому столі були представлені юридичні та аналітичні висновки щодо зупинки виплат інвесторам державою. “Очікуваною реакцією інвесторів на порушення міжнародних зобов’язань України є багатомільйонні позови в міжнародний інвестиційний арбітраж, що тягне за собою масштабні витрати на представництво держави, виплати компенсацій інвесторам за наслідками розгляду інвестиційних спорів та арешти майна в юрисдикціях, де наявне майно такої держави”, наголосив Віталій Радченко, партнер юридичної фірми CMS Cameron McKenna.

Ольга Єрьоміна, старший банкір департаменту електроенергії Європейського банку реконструкції і розвитку (ЄБРР) в своєму виступі на круглому столі заявила, що “ЄБРР розглядає можливість надання Україні більш тривалої програми фінансування підтримки розвитку відновлюваних джерел енергії в рамках запланованої до запуску в 2020 році системи “зелених” аукціонів. Це буде нова програма і ми сподіваємося також, що під аукціони ми виділимо великі обсяги коштів, хоча це буде залежати від того, як українська сторона визначить квоти для підтримки різних видів ВДЕ в рамках аукціонів”. Ольга Єрьоміна також зазначила, що в даний час ЄБРР вже виділив грантове фінансування на надання українській стороні консультантів, які допомагатимуть Міністерству енергетики та захисту навколишнього середовища і іншим залученим відомствам в підготовці до впровадження нової системи підтримки ВДЕ.

Аналітик ГО Clean Energy Lab Олексій Михайленко представив фінансову оцінку впливу відновлюваних джерел енергії на ринок електроенергії, висвітлив економічні наслідки та ризики змін умов підтримки відновлюваних джерел енергії. Він наголосив, що “ретроспективний перегляд “зелених” тарифів може призвести до каскаду негативних макроекономічних ефектів, які нівелюють будь-яку короткострокову економію. Питання зниження ціни на електроенергію варто розглядати в комплексі, де відновлювані джерела енергії є частиною ринку та грають важливу роль у оновлені сектору. “Зелені” тарифи фактично є інвестицією у зростання конкуренції, яка була б неможлива без державної підтримки в нинішніх умовах ринку електроенергії в Україні, де домінують лише декілька ключових виробників. Поточний вплив підтримки ВДЕ в Україні не є найбільшим фактором впливу на кінцеву ціну електроенергії – і навряд чи перевищить 10% в наступні роки”.

Відповідно до Конвенції про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі (далі – Бернська конвенція) та Угоди про асоціацію між Україною з однієї сторони та Європейськім Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, Україна взяла на себе зобов’язання щодо формування Смарагдової мережі, основним завданням якої є забезпечення сприятливого статусу збереження видів флори і фауни та типів природних оселищ європейського значення. 

З 2018 року до Секретаріату Бернської конвенції надійшли 3 скарги щодо можливих загроз збереження видів флори і фауни та типів природних оселищ у рамках будівництва вітрових електростанцій на територіях Смарагдової межі: “Poloninа Borzhva” (UA0000263) у Закарпатській області, “Zatoky” (UA 0000214) у Херсонській області та  “Cholhynskyi” (UA0000178) у Львівській області.

З метою збереження видів фауни і флори та природних оселищ, для яких створені території Смарагдової мережі, формування спільного бачення щодо збереження біорізноманіття та розвитку вітроенергетики, зокрема на територіях Смарагдової мережі, уникнення відкриття справ у рамках Бернської конвенції 15 жовтня 2019 року була проведена нарада у Міністерстві енергетики та захисту довкілля, України, в роботі якої взяли участь представники Мінекоенерго, секретаріату УВЕА, вітроенергетичних компаній та консалтингових компаній-розробників ОВД, вчені та екологічні громадські організації.

Учасники наради окреслили низку проблемних питань, пов’язаних з недосконалістю існуючого екологічного законодавства і відсутністю методичного забезпечення  з оцінки стану та впливу на біорізноманіття на площадках ВЕС. Був прийнятий план дій на найближчі 3 роки щодо усунення виявлених недоліків.  Учасники домовилися про створення робочої групи при Міністерстві енергетики і  захисту довкілля України.

ТОВ «ВІНД ФАРМ» спільно з НЕК Укренерго та ТОВ «ДМСС ІНЖИНІРИНГ» розробило унікальну для України схему приєднання вітрової електростанції (ВЕС) потужністю 800 МВт, що проектується в Нікольському та Мангушському районах Донецької області. Моделювання схеми включало розрахунки електричних режимів роботи, динамічної стійкості, оцінку завантаження перетинів ОЕС України та довело, що негативних наслідків від приєднання ВЕС для енергосистеми не настає.

Ця схема приєднання не тільки включає нову ВЕС, але і має великий соціальний ефект. Підстанція ПС 220 кВ «Азовська», від якої живиться вся західна частина міста Маріуполь, має суттєвий дефіцит електричної енергії. Енергопостачання Донецької області одне з найгірших за якістю в Україні. Разом с приєднанням вітрової електростанції ТОВ «ВІНД ФАРМ» ці проблеми будуть вирішені. При приєднанні сформується потужне електричне кільце біля Маріуполя – унікальна за надійністю схема, яка наразі існує тільки навколо Києва.

В рамках реалізації проекту ТОВ «ВІНД ФАРМ» разом з ТОВ «РЕС ЕДВАЙЗОР» та німецькою компанією Deutsche WindGuard GmbH розпочало річну кампанію з вимірювання вітрового потенціалу на територій будівництва ВЕС. На сьогодні встановлена щогла 120 м з вітровимірювальним обладнанням.

Попередня оцінка вітрового потенціалу показала, що на даній території можна досягти коефіцієнту використання встановленої потужності на рівні 45 % для ВЕУ Vestas V-150 потужністю 5,6 МВт з баштою 120 м. Середня швидкість вітру на висоті ротору може дорівнювати 7,6 м/с.

Британська консалтингова компанія Invest In Network при повній підтримці Уряду Республіки Узбекистан і під патронатом Міністерства енергетики та Міністерства інвестицій і зовнішньої торгівлі країни з 25-27 вересня провела в Ташкенті 3-х денний конгрес в Узбекистані “Енергетичний Тиждень Узбекистану 2019”. Українська вітроенергетична асоціація виступила інформаційним партнером Конгресу.

Захід, який охопив  весь енергетичний сектор країни, від генеруючих потужностей з акцентом на відновлювані джерела енергії, до ліній передачі і розподілу, був спрямований на демонстрацію енергетичного потенціалу Узбекістана і залучення до співпраці іноземних компаній.

Серед понад 250 учасників з різних країн світу були представники міжнародних фінансових інституцій, в тому числі Світового банку, IFC, GIZ, AIIB, компаній, які працюють на світовому ринку ВДЕ: SkyPower Global, Dongfang Electric, LONGi Solar, Jinko Solar, Acciona Energia, Vestas, Risen Energy, GLOBAL Hydro Energy, ABB та багато інших.

З вітальною промовою на відкритті заходу виступили голова делегації ЄС в Узбекистані Едуардс Стіпрайс, голова Представництва GIZ в Узбекистані Йорг Пуделька, президент Американської Торгівельної Палати в Узбекистані Хюго Міндерхайд та віце-президент SkyPоwer Global Майкл Касумов.

В рамках ділової програми інвестори ознайомилися з портфелем державних проектів Узбекистану, серед яких є будівництво СЕС потужністю 100 МВт в Навоїйській області, ТЕС комбінованого циклу в Сирдар’янській області та ВЕС потужністю 500 МВт в Каракалпакстане.

В рамках фокус-сесій заходу учасники вивчили поточний стан і перспективи розвитку гідро, сонячної та вітрової енергетики Узбекистану, Киргизстану, Казахстану і Таджикистану; були представлені основні джерела фінансування проектів, прогноз розвитку “зеленої” енергетики і можливі бар’єри в реалізації проектів з ВДЕ.

Круглий стіл, присвячений Міжнародному співробітництву й стимулам подальшого розвитку електроенергетичних ринків країн Середньої Азії, ще раз чітко продемонстрував, на прикладі Узбекистану, Киргизстану, Казахстану та Таджикистану, що лише сприятлива для інвесторів законодавча підтримка сектору відновлюваної енергетики може змінити застарілу енергосистему яка існує за рахунок викопного палива. Голова Правління УВЕА, віце-президент WWEA Андрій Конеченков, який модерував дискусію, закликав національні профільні асоціації країн Середньої Азії, присутні на Круглому столі, приєднатися до Платформи 100% за рахунок ВДЕ для переходу на безвуглецеву економіку і досягнення  цілей Паризької угоди зі зміни клімату.

Захід став значущою подією в енергетичному секторі Центральної Азії і першим незалежним майданчиком сектора ВДЕ Узбекистану в форматі B2B.

24 вересня 2019 року в Києві пройшла Міжнародна конференція “Енергетика України – ефективна сфера залучення інвестицій”, організатором якої виступила Громадська організація “Асоціація Українських і Арабських Бізнесменів і Інвесторів” (АУАБІ).

Захід спрямований на підтримку розвитку відновлюваної енергетики України, залученню додаткових інвестицій в енергетичний сектор країни та популяризації України як країни, що активно розвиває відновлювану енергетику на національному і міжнародному рівнях, зібрав власників проектів з ВДЕ, керівників та представників енергетичної промисловості та банківської сфери України та країн Арабського світу, фахівців з енергетики. На запрошення голови AUABI Мохаммада Саліма Алотті на конференцію прибула делегація арабських інвесторів, яку очолив Мохаммед Аль Таані, генеральний секретар Комісії з питань відновлюваної енергетики Арабських Республік (AREC).

“Мета AREC – сприяння і просування культури використання відновлюваної енергетики та енергоефективності у всіх сферах життя. Майбутні інвестиції у відновлювані джерела енергії та енергоефективність до 2035 року в арабських країнах досягнуть понад 500 млрд доларів і 200 млрд доларів в країнах Європи”, – зазначив Аль Таані.

У своему виступі голова Правління УВЕА Андрій Конеченков закликав присутніх до співробітництва: “За останні два роки ринок відновлюваної електроенергетики України демонструє стрімке зрозтання завдяки привабливому законодавству, діючому в країні. Сьогодні, тільки вітроенергетичний сектор налічує проектів сумарною потужностю понад 6 МВт потужностей, які знаходяться на різних етапах впровадження і потребують залучення інвестицій. Співпраця України з бізнесом Арабських країн може сприяти будівництву нових СЕС та ВЕС в Україні”.

УВЕА та АУАБІ приняли рішення щодо укладання Меморандуму із співробітництва та партнерства між двома організаціями.

Шановний Володимире  Олександровичу!

Громадська спілка “Українська вітроенергетична асоціація” (надалі УВЕА), що об’єднує всіх виробників вітрової генерації України, надзвичайно стурбована інформацією про ініціативу окремих членів українського Парламенту стосовно перегляду встановлених на законодавчому рівні гарантій для інвестиційних партнерів України, а саме – ретроспективного перегляду “зелених” тарифів на електричну енергію, що виробляється з альтернативних джерел енергії.

Така інформація навіть на рівні ідей та обговорень негативно впливає на діяльність інвесторів в енергетичному середовищі та інвестиційний клімат в Україні в цілому.  Це презентує країну та її очільників як ненадійних партнерів, що можуть змінювати правила “гри” вже після того, як інвестори на відомих та зрозумілих їм умовах прийняли рішення вкладати кошти в розвиток енергетичного сектору економіки України та виходячи з відомих їм правил прийняли на себе зобов’язання як перед Україною, так і перед кредитними, фінансовими та іншими установами України та світу.

Відповідно до ст. 9¹ Закону України “Про альтернативні джерела енергії”, держава гарантує, що для суб’єктів господарювання, які виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії на введених в експлуатацію об’єктах електроенергетики, буде застосовуватися порядок стимулювання виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, встановлений на дату введення в експлуатацію об’єктів електроенергетики. Всі виробники відновлюваних джерел покладаються на цю гарантію держави.

У разі ж, якщо інформація про ретроспективний перегляд пільгових тарифів для “зеленої” енергетики має реальне підґрунтя та буде мати продовження в законодавчих ініціативах і змінах до діючого законодавства України, така непослідовна політика буде мати потенційно високий рівень негативних наслідків для економіки України. Зокрема, такі як:

• ризик припинення існуючих інвестиційних проектів у сфері “зеленої” енергетики;
• потенційно надмірний розмір компенсацій, що можуть бути встановлені для виплати Україною інвесторам внаслідок негативного розвитку “сценарію” регулювання пільгових тарифів для проектів, що розпочали реалізацію;
• негативний імідж України для існуючих та потенційних інвесторів, які наразі розглядають можливість вкладення коштів в економіку країни.

Зазначені наслідки відстежуються на прикладі окремих країн Європейського Союзу в яких подібні дії політичних лідерів супроводжувались масштабними арбітражними компенсаціями інвесторам зі сторони держави та призупиненням діяльності у сфері розвитку відновлюваних джерел енергії. Крім того, Україна є стороною низки міжнародних договорів та угод, ратифікованих Верховною Радою України, які згідно Конституції України є частиною національного законодавства України. Так, згідно Договору до Енергетичної хартії Україна взяла на себе зобов’язання вживати заходів у створенні стабільних і відкритих правових рамок, що забезпечують умови для розробки енергетичних ресурсів, а забезпечувати на рівні держави створення стабільних і таких, що носять відкритий характер, правових рамок для іноземних інвестицій відповідно до існуючих міжнародних норм і правил з питань інвестицій і торгівлі.

Також Україна є стороною угод про сприяння і взаємний захист інвестицій з іноземними країнами, умови яких містять зобов’язання України вживати відповідних заходів щодо подальшого поліпшення інвестиційного клімату на її території на благо інвесторів іншої договірної сторони і їх інвестицій.

На поточну дату законодавство України щодо запровадження нової моделі ринку електричної енергії, підзаконні нормативні документи, а також укладені з інвесторами договори купівлі-продажу електричної енергії за “зеленим” тарифом передбачають дію “зеленого” тарифу до 2030 року.

Крім того, позиція очільників країни, що висловлюється в ході публічних заходів, в тому числі і на міжнародних майданчиках, засвідчує, що Україна вживає усіх можливих заходів для сприяння залученню інвестицій в економіку країни.

Однак, обговорення ідеї ретроспективного перегляду тарифів для “зеленої” енергетики, а тим більше вжиття будь-яких заходів для її реалізації, є порушенням як вказаних вище норм міжнародних домовленостей, так і національного законодавства України і нівелює заяви, зроблені керівниками країни.

Така непослідовна політика є негативним сигналом для інвесторів, що вже розпочали свою діяльність на території України, а також для перспективних та потенційних власників капіталовкладень, що регулювання економіки країни є нестабільним та може неочікувано та непередбачувано змінюватись в сторону погіршення умов для ведення бізнесу в країні.

Крім того, позиція міжнародних інституцій, як то Європейського банку реконструкції та розвитку та Енергетичного співтовариства є однозначною: основною умовою вкладення інвестицій в економіку України є відмова країни від можливості ретроспективного зменшення тарифів.

Проблема ретроактивних змін як одного із регулятивних ризиків, з якими стикаються інвестори, підкреслюється Європейським банком реконструкції та розвитку та Секретаріатом Енергетичного співтовариства в Керівництві щодо конкурентного вибору та підтримки відновлюваної енергетики. Згідно з цим документом реалізація механізму аукціону має на меті уникнути проблеми зворотних змін, включаючи зворотне зниження “зелених” тарифів.

Додатково необхідно звернути увагу, що подібні заходи є порушенням принципів європейського законодавства, щодо імплементації якого Україна також взяла на себе зобов’язання, адже законотворчі інститути Європейського Союзу звертаються до країн-членів ЄС з проханням уникати ретроспективних змін в економічних умовах інвестування, а також відзначають важливість запобігання впровадженню заходів з ретроспективної зміни механізмів підтримки відновлюваних джерел енергії.

Відповідно до Директиви (ЄС) 2018/2001 ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПАРЛАМЕНТУ ТА РАДИ від 11 грудня 2018 року щодо сприяння використанню енергії з відновлюваних джерел, політика, що підтримує альтернативні джерела енергії, повинна бути передбачуваною та стабільною та уникати частих або зворотних змін. Беручи прагнення України щодо інтеграції до ринку електричної енергії ЄС, важливо враховувати ці положення директиви.

Додатково необхідно звернути увагу, що для поліпшення фінансових результатів впровадження заходів з розвитку відновлюваних джерел енергії в України існують інші заходи, що є більш привабливими для конкурентних умов провадження бізнесу в країні та не завдають країні настільки масштабних економічних та репутаційних втрат.

Так, з метою забезпечення конкурентних умов виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії в Україні запроваджується механізм аукціонів з розподілу квоти підтримки.

Зважаючи на високий рівень стурбованості бізнес-спільноти, а також важливість порушеного у цьому листі питання, пропонуємо будь-які можливі заходи, інформацію та експертну допомогу в рамках роботи ГС “Українська вітроенергетична асоціація”, які Ви можете визнати необхідними для вирішення означених проблемних питань. На даний час УВЕА об’єднує 75 провідних компаній, які залучені на всіх етапах впровадження вітроенергетичних проектів, починаючи від проектування, транспортування вітрових турбін, до введення ВЕС в експлуатацію та юридичного супроводу як національних так й іноземних інвесторів. За даними анкетування, проведеними УВЕА у вересні 2019 року  6395,65 МВт вітроенергетичних проектів зареєстровані на сайті Мінприроди України і 3007,5 МВт з них вже отримали позитивний висновок щодо проходження процесу Оцінки впливу на навколишнє середовище і очікують дозволи на будівництво. Загальна сума інвестицій цих проектів може скласти біля 7,6 млрд євро. За прогнозами НКРЕКП до кінця поточного року в країні буде встановлено 1136 МВт вітроенергетичних потужностей.

Вбачається, що відкрите та усестороннє обговорення питань, пов’язаних з вирішенням проблемних ситуацій в економіці країни, а також заходів, що впливають на діяльність інвесторів у сфері “зеленої” енергетики є єдиним можливим способом прийняття виважених та ефективних кроків по розбудові енергетичної безпеки України і країни в цілому.

 

З повагою,

Голова Правління УВЕА,
Віце-президент WWEA                                                       Конеченков А.Є.

 

Звернення до президента (PDF)

21 вересня, 2019 року, в Овідіопольському районі відбулась урочиста церемонія відкриття ВЕС “Овід Вінд” потужністю 32.4 МВт – першої вітроелектростанції, побудованої в Одеській області.

Даний проект реалізований турецькою компанією Güriş İnşaat ve Mühendislik A.Ş., підрозділом Güriş Holding Co. Inc. На станції встановлені 9 вітротурбін GE 3.6-137 одиничною потужністю 3.6 МВт, з висотою башти – 131 м.

У своїй привітальній промові виконуюча обов’язки голови Одеської обласної державної адміністрації Світлана Шаталова наголосила: “Сьогодні я рада Вас вітати на церемонії відкриття вітроелектростанції “Овід Вінд”, першої вітроелектростанції на Одещині. Енергія і сьогоднішній всесвіт взаємопов’язані. В нас не існує розвитку і майбутнього без енергії, і це – аксіома. В умовах сьогодення, коли перед нами стає багато екологічних викликів, “зелена” енергія – це наше майбутнє. Я хочу подякувати сьогодні всім без винятку, Güriş Holding, всім працівникам і тим людям, які вклали колосальну працю, мільйони доларів інвестицій і своє серце в цей проект і в нашу економіку”.

Юрій Дімчогло, заступник голови Одеської обласної ради: “В Одеській області існує проблема з приєднанням до енергомереж. Мережі Обленерго та НЕК “Укренерго” в Одеській області перевантажені існуючими сонячними проектами. У нас встановлено майже 1000 МВт сонячних потужностей, і це створює проблему для будівництва вітроелектростанцій. Я думаю, що 100-150 МВт вітроенергетичних потужностей на півдні Одеської області, де є вітер, можна ще побудувати. Чим знаменний сьогоднішній проект? Він є прикладом для всіх, він показав, що такі проекти реальні, їх будувати можна і вони працюють”.

“Це перший проект ВЕС в Україні реалізований іноземним інвестором, і це перша вітростанція побудована в Одеський області. Саме на ВЕС “Овід Вінд” вперше в країні були встановлені вітрові турбіни виробництва компанії General Electric, одного з лідерів світової вітроенергетичної промисловості.  Цей факт підтверджує привабливість українського вітроенергетичного ринку для світових виробників вітротурбін”, – підкреслив у своєму виступі Андрій Конеченков, голова правління УВЕА, віце-президент WWEA.

В’ячеслав Феклін, регіональний директор GE в Україні, Грузії та Вірменії: “Овідіопольська вітроелектростанція зможе забезпечити чистою електроенергією потреби більше ніж 40 000 українських сімей. Безперебійна передача виробленої електроенергії до енергетичних мереж буде гарантована, в тому числі, за рахунок гібридних рішень нашої компанії, які встановлені на підстанції. І ми взяли на себе обов’язок забезпечити надійність роботи Овідіопольської ВЕС на багато років вперед”.

Коментуючи подальшу діяльність компанії в Україні, заступник генерального директора Güriş İnşaat ve Mühendislik A.Ş. Уміт Ямантюрк сказав: “Ми тільки що офіційно відкрили нашу вітростанцію Ovid Wind. Ми сподіваємося, що це не останній вітроенергетичний проект, який ми реалізуємо в Україні. Ми наполегливо працюємо, щоб досягти цього. Цей факт також свідчить про нашу довіру до української економіки та українського енергетичного сектору”.

Компанія Guris була заснована в 1958 році Ідрісом Ямантюрком. Сьогодні компанія є однією з провідних груп Туреччини в будівельній, промисловій та енергетичної галузі. Güriş Holding Co. Inc. будує теплові електростанції, залізничні транспортні системи, трубопроводи, водоочисні споруди, порти, автомобільні дороги, готелі, і енергетичні об’єкти, що працюють за рахунок використання відновлюваних джерел енергії (ВДЕ).

20 вересня 2019 року у місті Одеса зібрались фахівці та керівники екологічних і юридичних служб промислових підприємств, топ-менеджери, які здійснюють загальне управління компанією або керують екологічними аспектами її діяльності та провідні експерти журналу “ECOBUSINESS. Екологія підприємства”, ГС “Професійна асоціація екологів України” (ПАЕУ) задля обговорення змін природоохоронного законодавства та нових правил на ринку, що безпосередньо стосуються діяльності промислових підприємств, від яких залежить майбутнє та життєздатність бізнесу. Громадська спілка “Українська вітроенергетична асоціація” (УВЕА) виступила партнером цього заходу.

Андрій Конеченков, Голова правління УВЕА, віце-президент Всесвітньої вітроенергетичної асоціації: “Діалог, який відбувся протягом заходу, висвітлив багато питань, які треба враховувати в роботі підприємств внаслідок об’єднання Міненерговугілля і Мінприроди  в нове Міністерство енергетики та захисту довкілля України. В той самий час, нове міністерство має чітко визначитися з подальшим розвитком “зеленої” енергетики, як екологічно чистого джерела енергогенерації що, в свою чергу, призведе до скорочення парникових газів в рамках виконання Україною своїх зобов’язань за Паризькою угодою”.

Людмила Циганок, президент ПАЕУ, шеф-редактор журналу “ECOBUSINEES”: “Запит на конкретні практичні рішення в сфері екологічної безпеки від підприємств різних сфер господарювання, бажання розуміти перспективи для бізнесу та інвесторів є дуже високим. Одеса не виняток. В час турбулентних змін, в природоохоронній сфері в тому числі, саме обізнаність та професіоналізм еколога є запорукою ефективної роботи підприємства, його перспектив та розвитку, можливостей захисту від маніпуляцій. Одеський Екофорум покликаний зібрати гострі, вузькі галузеві, пріоритетні проблеми сфери охорони довкілля та об’єднати саме практиків і компетентні органи влади задля їх вирішення. Напрацювання та пропозиції учасників будуть оброблені експертами Professional Association of Ecologists of Ukraine та надані у вигляді пропозицій щодо змін законодавства та можливостей практичного втілення пропонованих змін, спрямованих на вирішення виявлених проблем”.

Член правління УВЕА Галина Шмідт  у своїй презентації, присвяченій проходженню вітроенергетичними проектами процесу ОВД, зазначила важливість забезпечення відкритості проектних рішень і дотримання балансу екологічних і економічних інтересів: “Консультації з громадськістю є ключовою характеристикою процедури екологічної оцінки проекту”.  

16 вересня 2019 року в Києві відбувся семінар “Інтеграція відновлюваних джерел енергії (ВДЕ) до енергосистеми – обмеження чи нові можливості”. Захід зібрав широке коло представників профільних асоціацій, інвесторів, представників юридичних та технічних компаній, що супроводжують проекти відновлюваної енергетики, фахівців і експертів галузі. На семінарі були представлені сучасні енергетичні технології, за рахунок яких можна здійснювати балансування енергетичної системи при виробництві електроенергії за рахунок вітру та сонця, в тому числі водневі та біогазові технології.

Організатором заходу виступила Громадська спілка “Українська вітроенергетична асоціація”. Семінар відбувся за підтримки Міністерства енергетики та захисту довкілля України та за участю фінської корпорації “Вяртсіля” (Wärtsilä) – світового лідера в технічних рішеннях для інтеграції енергосистем. Партнери семінару: UDP Renewables, Acciona, ДТЕК ВДЕ, Українська Воднева Рада. Юридичний партнер – юридична фірма Саєнко Харенко. Загальна кількість зареєстрованих учасників перевищила 180 осіб.

Відкриваючи семінар, генеральний директор Директорату енергетичних ринків Мінекоенерго Ольга Буславець підкреслила: “Пріоритеті нового уряду вже відобразились в об’єднані Міненерго вугілля з Міністерством екології та природних ресурсів. Я думаю, що світовий тренд на захист довкілля, збереження клімату і розвиток чистої генерації буде і надалі реалізовуватися в Україні ”.

Пані Буславець присвятила свій виступ питанням впровадження моделі аукціону в Україні. Окрема увага була приділена проведенню аукціонів зі заздалегідь визначеними земельними ділянками. “Ми очікуємо, що новий механізм підтримки дозволить в динаміці визначити реальну ринкову  ціну “зеленої” електроенергії та узгодити темпи розвитку галузі з технічною спроможністю енергосистеми України прийняти такі об’єкти, не порушуючи при цьому операційну безпеку режимів функціонування ОЕС. І як під час підготовки закону, так і зараз, в процесі його імплементації, Міністерство робить все можливе, щоб в процесі торгів була забезпечена конкуренція за квоти, а сама процедура була простою, прозорою та ефективною,” – підкреслила Ольга Буславець.

Андрій Конеченков, голова Правління УВЕА, зазначив рекордний розвиток відновлюваної енергетики за останні два роки, в першу чергу таких секторів як сонячна та вітроенергетика, та наголосив на тому, що “питання балансування енергосистеми у зв’язку із збільшенням встановленої потужності ВДЕ в Україні стають вкрай важливими для широкомасштабної інтеграції відновлюваних джерел енергії в енергетичну систему країни”.

Ігор Петрик, директор з розвитку ринків Wärtsilä Energy у Східній Європі розповів про можливості оптимізації енергосистеми України: “У кожній країні дизайн ринку складався виходячи з історичної обумовленості, з усіма недоліками і перевагами. Україні варто придивитися до різних моделей ринку електроенергії. Стосовно організації процесу розробки національної політики у сфері енергетики та втілення її у життя я б запропонував розглянути модель Бразилії, де існує Національна енергетична рада як окремий стратегічний орган рівня Кабміну, що відповідає за розробку національної політики в енергетиці. Міненерго втілює політику, спираючись на напрацювання Нацради. Крім того, працює “технічна” установа – Агентство енергетичного планування, яке щороку розробляє 5-річні плани розвитку енергосистеми на основі моделювання, задає технічні вимоги для участі в аукціонах тощо. І що важливо тут і в інших країнах відбір інвестиційних проектів здійснюється регулятором на основі оцінки технологічного й економічного впливу кожної пропозиції на енергосистему в цілому”. 

“Швидке збільшення потужностей ВДЕ потребує вирішення питання щодо балансування енергосистеми. Для цього можливо використання як нових маневрових потужностей, так і акумулюючи потужностей. Будівництво нових потужностей врегульоване постановою КМУ №677 від 10.07.2019, однак, для ініціювання будівництва нових маневрових потужностей потрібен Звіт з оцінки відповідності (достатності) генеруючих потужностей, затверджений Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП)”, – такі головні тези виступу Марини Гріцишиної, радника ЮФ Саєнко Харенко, присвяченого правовому регулюванню балансуючих потужностей в Україні.

Про перспективи інтеграції “зеленого” водню в енергосистему розповів Олександр Рєпкін, Президент Енергетичної асоціації “Українська Воднева Рада”: “Водень має потужний потенціал для споживання. Його можна використовувати для накопичення, зберігання та подальшого постачання в енергосистему, для зменшення споживання природного газу і нафти, а також в якості транспортного палива. Важливо, що згідно Паризької кліматичної угоди країни-підписанти взяли зобов’язання щодо зменшення шкідливих викидів у атмосферу. Отже водень стає необхідним як універсальний екологічно чистий енергоносій”.

Георгій Гелетуха, Голова Правління Громадської спілки “Біоенергетична асоціація України: “Біоенергетика відкриває можливості генерування додаткової електроенергії в години пікових навантажень енергосистеми за рахунок, зокрема, можливості інтеграції в біоенергетичні проекти газгольдерів на біогазі, виробництва біометану з закачуванням його в газову мережу. Такі біоенергетичні проекти можуть генерувати електроенергію тільки в “години пік”, і не працюватимуть в інший час, чим зможуть внести суттєвий вклад в регулювання енергосистеми в цілому. Причому використовуючи енергію з ВДЕ”.  

З презентаціями спікерів можна ознайомитися за посиланнями:

1. “Стан імплементації “зелених” аукціонів, ключові норми порядку їх організації та проведення”. Ольга Буславець, Генеральний директор Директорату енергетичних ринків Міністерства енергетики та захисту довкілля України

2. “Технології гнучкості для інтеграції ВДЕ в енергосистему”. Ігор Петрик, директор з розвитку бізнесу Wärtsilä Energy Business у Східній Європі;

3. “Питання правового регулювання створення балансуючих потужностей в Україні”. Марина Гріцишина, радник ЮФ Саєнко Харенко;

4. “Можливі схеми балансування мережі з використанням водневої технології”. Олександр Рєпкін, президент Енергетичної асоціації “Українська воднева Рада”;

5. “Можливості електрогенеруючих потужностей на біогазі і біомасі для роботи на ринку балансуючих потужностей”. Георгій Гелетуха, голова Правління ГС “Біоенергетична асоціація України”.